Ухвала

від 04.06.2024 по справі 904/1790/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

04.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1790/24

За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Флорекс», с. Софіївка, Криворізький район, Дніпропетровська область

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Флорекс», в якому просить суд:

- визнати дії керівника обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", ОСОБА_2 по відмові в оформлені належним чином земельних ділянок № 598, 599, 600, 601, 602, 603, 558, 559, 560, 561, 562, 563 (0.3), 634, 635, 636, 637, видачі книжок садівника на кожну ділянку окремо та перерахунку членських внесків по ділянкам № 158, 159, 598, 599, 600, 601, 602, 603, 558, 559, 560, 561, 562, 563 (0.3), 634, 635, 636, 637 без урахування травня - червня 2023 року по подачі технічної поливної води згідно затвердженого кошторису на 2023 рік протиправними;

- зобов`язати керівника обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", ОСОБА_2 оформити належним чином земельні ділянки № 598, 599, 600, 601, 602, 603, 558, 558, 559, 560, 561, 562, 563 (0.3), 634, 635, 636, 637 та видати книжки садівника на кожну земельну ділянку окремо;

- зобов`язати керівника обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс", ОСОБА_2 зробити та надати перерахунок членських внесків по земельним ділянкам № 158, 159, 598, 599, 600, 601, 602, 603, 558, 559, 560, 561, 562, 563 (0.3), 634, 635, 636, 637 без урахування травня - червня 2023 року по подачі технічної поливної води згідно затвердженого кошторису на 2023 рік.

Ухвалою суду від 29.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

08.05.2024 від ОСОБА_1 надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.06.2024.

Ухвалою суду від 22.05.2024 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову повернути заявнику.

29.05.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просить суд заборонити відповідачу - Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «ФЛОРЕКС» вчиняти певні дії, а саме розроблення технічної документації із землеустрою (отримання кадастрового номеру), які стосується спірних земельних ділянок № 158, 159, 598, 599, 600, 601, 602, 603, 558, 559, 560, 561, 562, 563(0.3), 634, 635, 636, 637 щодо частини земель Лозуватської сільської ради, а саме ОК "СТ "Флорекс»" до винесення рішення Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/1790/24.

Заява обґрунтована тим, що в січні 2024 року на сесії Лозуватської сільської ради було прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель Лозуватської сільської ради, а саме ОК "СТ "Флорекс".

Право користування земельною ділянкою ОК "СТ "Флорекс" підтверджено Державним Актом на право безстрокового користування землею, який на сьогоднішній день, є дійсним, згідно чинного законодавства України та ніякими законодавчими актами не передбачена обов`язковість внесення до Державного земельного кадастру права власності або права постійного користування, посвідченого Державними Актами старого зразка.

Крім того, голова кооперативу ОСОБА_2 уклала договір з ТОВ «Крікон-Гео» відносно земельних ділянок виділених кооперативу та розроблення технічної документації із землеустрою (отримання кадастрового номеру) щодо частини земель Лозуватської сільської ради, а саме ОК"СТ «Флорекс»».

ОСОБА_1 вважає, що розроблення технічної документації із землеустрою (отримання кадастрового номеру) щодо частини земель Лозуватської сільської ради, а саме ОК "СТ "Флорекс" стосується спірних земельних ділянок № 158,159 , 598, 599, 600, 601, 602, 603, 558, 559, 560, 561, 562, 563(0.3), 634, 635, 636, 637.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

04.06.2024 надійшло клопотання про залучення документів, а саме рішення Лозуватської сільської ради № 3883-XXXII/VIII від 24.04.2024 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель Лозуватської сільської ради".

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд встановив дотримання позивачем норм ст. 139 ГПК України при поданні заяви про забезпечення позову.

У частині 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

В підтвердження своїх тверджень позивач надає суду копію рішення Лозуватської сільської ради № 3883-XXXII/VIII від 24.04.2024 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель Лозуватської сільської ради", адже, на думку, позивача саме на підставі цього рішення було заключено договір з ТОВ «Крікон-Гео» відносно земельних ділянок виділених кооперативу та розроблення технічної документації із землеустрою.

Проте, як вбачається з даного рішення Лозуватською сільською радою надано дозвіл саме обслуговуючому кооперативу "Садівниче товариство "Флорекс" на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель Лозуватської сільської ради, на якій розташований обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Фловекс", з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються не за цільовим призначенням, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Тому, договір № 162/12-23 від 06.12.2023 на виконання робіт, був підписаний між ОК "Садівниче товариство "Флорекс" та ТОВ «Крікон-Гео», якого не стосується ані предмет спору, ані заходи забезпечення позову. Крім того, позивач не довів чим невжиття заходів забезпечення позову може затруднити або зробити не можливим виконання рішення суду.

Отже, позивач, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, не обґрунтував причини такого звернення та не надав суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову; не обґрунтував, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Таким чином, позивачем у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не долучено належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до прийняття рішення у даній справі, не обґрунтованого підстав того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені.

Враховуючи наведене, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись статтями 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту 04.06.2024 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя В.І. Ярошенко