Рішення

від 07.06.2024 по справі 905/412/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.2024 Справа №905/412/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

позовної заяви: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

до відповідача 1: Фермерського господарства «Черніков», смт Дробишеве Лиманського району Донецької області,

відповідача 2: ОСОБА_1 , смт Дробишеве Лиманського району Донецької області

про солідарне стягнення 185182,85грн, з яких 145241,53грн заборгованість за кредитом; 30355,48грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 9585,84грн заборгованість по комісії,

без повідомлення (виклику) сторін,

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства «Черніков», смт Дробишеве Лиманського району Донецької області та ОСОБА_1 , смт Дробишеве Лиманського району Донецької області про солідарне стягнення 185182,85грн, з яких 145241,53грн заборгованість за кредитом; 30355,48грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 9585,84грн заборгованість по комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 185182,85грн. Кредитний договір забезпечений порукою відповідно до договору поруки №Р1644240678820615632 від 07.02.2022, який укладено між позивачем та відповідачем 2. З огляду на таке, позивач звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості, що утворилася за спірним кредитним договором.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 15, 16, 525, 526, 530, 554, 610 Цивільного кодексу України, статтю 207 Господарського кодексу України, статті 4, 5, 14, 20, 45, 73 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та файл результату перевірки електронного цифрового підпису, договір поруки та файл результату перевірки електронного цифрового підпису, довідку про розміри встановлених кредитних лімітів № 00423KTKLS0CK від 13.03.2024 та виписки по рахунках з 23.04.2020 по 05.03.2024.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/412/24 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2024 зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та Міністерство соціальної політики України надати відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду від 28.03.2024 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ залишено без руху. Встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/412/24. Справу №905/412/24 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

09.05.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов та відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивований тим, що встановлений законом порядок укладення кредитних договорів, а саме обов`язкову письмову форму, не було додержано. Крім того, відповідач 2 вказує, що позивач не надавав доказів надання кредитних коштів. Відповідач 2 стверджує, що не підписував умови та правила надання банківських послуг та тарифи банку та не був з ними ознайомлений. А отже, за позицією відповідача 2, вказані умови та правила не є складовою частиною договору. Також відповідач 2 повідомив про розгляд в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільної справи №202/12844/22 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, по якій було винесено заочне рішення, та позовні вимоги задоволені частковою. Як стверджує відповідач 2, заявлені в порядку господарського судочинства вимоги позивача є тотожними з вимогами, заявленими в порядку цивільного судочинства у справі №202/12844/22.

10.05.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду представника позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої просить задовольнити позовні вимоги. Позивач вказує на те, заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та договір поруки підписані електронними підписами відповідачів, що відповідно до положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію» є законним способом укладання кредитного договору. Також позивач заперечує тотожність справи №905/412/24, що знаходиться в провадженні Господарського суду Донецької області та №902/12844/23, що розглядається Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву на позов, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Дослідивши обставини, на які посилається у клопотанні відповідач 2, з метою повного та всебічного розгляду справи по суті, а також забезпечуючи можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про поновлення строку для подання відзиву, та приймає відзив до розгляду.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020 Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі позивач, банк) на підставі анкети-заявки клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг Фермерському господарству «Черніков» (далі ФГ «Черніков», відповідач 1, клієнт) відкрито рахунок НОМЕР_1 .

ФГ «Черніков», а особі ОСОБА_1 , підписанням цієї анкети-заяви, на підставі статті 634 Цивільного кодексу України, приєдналось до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua в редакції, чинній на дату підписання цього документа та які разом із пам`яткою клієнтів і тарифами становлять договір банківського обслуговування. Підписанням цієї анкети-заяви відповідач 1 підтвердив про ознайомлення з Умовами та правилами, пам`яткою клієнта та тарифами, примірник яких отримано шляхом самостійного роздрукування та в електронній формі у системі «Приват24 для бізнесу»; підтвердив, що у разі використання мною кваліфікованого електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису для підписання цієї анкети-заяви та інших документів такий підпис прирівнюється до власноручного підпису.

02.02.2022 відповідачем 1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» на рахунок НОМЕР_1 (далі - заявка), відповідно до якої клієнт на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу «Загальні положення» та підрозділу «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - умови та правила), що розміщені на офіційному сайті Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом із цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язується належним чином їх виконувати. клієнт та банк надалі разом іменуються «сторони».

За змістом заявки клієнт підтвердив ознайомлення із розділом «Загальні положення», а також підрозділом «Кредитний ліміт на поточний рахунок» умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.

Метою кредиту є поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта; вид кредиту овердрафтовий кредит; розмір поточного ліміту 200000,00грн; мінімальний розмір ліміту 10000,00грн; розмір відсоткової ставки 16,5% річних; розмір комісії за управління фінансовим кредитом 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку клієнта за звітний місяць; строк надання кредиту 12 місяців.

Пунктами 3.2.1.1.1-3.2.1.1.4 кредитного договору встановлено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі -кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених умовами та правилами надання банківських послуг (далі - умови або договір) в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.

Розмір кредиту, який може бути наданий клієнту, складає від 10000 до 2000000 гривень.

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (далі - дебетове сальдо).

Клієнт приєднується до договору шляхом підписання заявки на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок» (далі - Заявка) в системі «Приват24 для бізнесу» із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими умовам та правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до умов та правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в системі «Приват24 для бізнесу» із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.2 кредитного договору клієнт зобов`язується, зокрема сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених договором та тарифами банку (підпункт 3.2.1.2.2.2 кредитного договору) та повернути кредит у строки, встановлені підпунктами 3.2.1.6.1, 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3 цього договору.

Пунктом 3.2.1.3 кредитного договору встановлено, що обов`язковою умовою надання кредиту клієнту юридичній особі є надання поручителем поруки за виконання клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування лімітом на умовах, визначених цим договором. Умови поручительства визначаються у договорі поруки між банком та поручителем.

У випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.1 кредитного договору за управління фінансовим кредитом клієнт сплачує банку комісію, розмір якої визначено тарифами банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Комісія за управління фінансовим кредитом нараховується щомісячно та сплачується клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата комісії відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по кредиту та сплачуються клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (п. 3.2.1.4.2 кредитного договору).

У п. 3.2.1.4.3 кредитного договору сторони домовились, що сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта, а сума заборгованості по кредиту, отриманого клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта.

Сума заборгованості по кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в підпунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього договору з наступного дня вважаються простроченими.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку підвищені проценти, розмір яких встановлено тарифами банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по кредиту (п.п. 3.2.1.4.4-3.2.1.4.5 кредитного договору).

Погашення заборгованості по кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом здійснюється в гривні на поточний рахунок клієнта на якому встановлено кредитний ліміт відповідно до цих умов (п. 3.2.1.4.7 кредитного договору).

Згідно з пунктом 3.2.1.5 кредитного договору сторони узгодили, що в разі:

- порушення строку повернення кредиту, визначеного пунктом 3.2.1.6.1 цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,

- настання обставин, передбачених пунктом 3.2.1.2.3.9 цих умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,

клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, що дорівнює розміру подвійних базових процентів за користування кредитом.

Згідно з пунктом 3.2.1.6.1 кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заявки та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 3.2.1.6.2 кредитного договору).

Заяву на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» від 02.02.2022 складено в електронній формі та підписано кваліфікованим електронним підписом відповідача 1, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів відповідачу 1 встановлено на поточний рахунок 23.04.2020 в розмірі 0,00грн, 17.02.2022 в розмірі 200000,00грн, 01.03.2022 в розмірі 144345,38грн, 17.08.2022 в розмірі 0,00грн.

Відповідно до виписки по рахунку 01.03.2022 за рахунок ліміту погашені проценти в розмірі 463,11грн та комісія в розмірі 433,04грн.

Згідно з виписками по рахункам за періоди з 23.04.2024 по 05.03.2024, відповідачу 1 нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 30355,48грн за період з 22.02.2022 по 31.05.2023 та комісія у розмірі 9585,84грн за період з 01.03.2022 по 01.01.2024.

07.02.2022 між ОСОБА_1 (далі відповідач 2, поручитель) та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі кредитор) укладено договір поруки №P1644240678820615632 (далі договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ФГ «Черніков» (далі позивальник) зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором (заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» №б/н від 02.02.2022):

- по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку НОМЕР_2 (IBAN - НОМЕР_1 ) у розмірі 2000000 (два мільйона) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за кредитним договором становить - 2000000,00 (два мільйона) гривень;

- по поверненню кредитору кредиту у строк до 02.02.2023, з автоматичною пролонгацією кредиту кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов кредитного договору;

- сплати кредитору процентів за користування кредитом: в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п`ять десятих) річних, відповідно до заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2 умов та правил; по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5 умов та правил; по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4 умов та правил; по сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1 умов та правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9 умов та правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 умов та правил; по сплаті пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, відповідно до п. 3.2.1.5.2 умов та правил; по сплаті штрафу в розмірі 1% від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта за звітній місяць, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.7 умов та правил, відповідно до п.3.2.1.5.3 умов та правил; по сплаті штрафу у розмірі 5% відсотків від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням, відповідно до п. 3.2.1.5.4 умов та правил; по сплаті штрафу, який розраховується за такою формулою: 1000,00 гривень + 5% від суми використаного ліміту, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань по кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, відповідно до п. 3.2.1.5.5 умов та правил; по відшкодуванню кредитору витрат, що передбачені законодавством, кредитним договором та цим договором, а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, який було укладено між кредитором та позичальником, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 1.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.3 договору поруки вказані зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі.

Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього не має. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.5 договору поруки).

У пунктів 2.1.2 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п. 2.1.1 цього договору та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний позичальник у випадку невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору. У випадку виконання боржником або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Вказаний договір поруки підписаний сторонами 07.02.2022 з використанням електронних цифрових підписів сторін, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідач 1 заборгованість за кредитом у розмірі 145241,53грн не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем 1 умов кредитного договору щодо своєчасної оплати кредиту, процентів та комісії, позивач звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Черніков», смт Дробишеве Лиманського району Донецької області, та ОСОБА_1 , смт Дробишеве Лиманського району Донецької області про солідарне стягнення 185182,85грн, з яких 145241,53грн заборгованість за кредитом; 30355,48грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 9585,84грн заборгованість по комісії.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем 1 є кредитним договором.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» термін «електронний підпис» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 названого Закону).

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»: електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» також передбачено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Судом встановлено, що кредитний договір підписаний шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

При цьому, підписуючи заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» від 02.02.2022, відповідач 1 підтвердив ознайомлення із розділом «Загальні положення», а також підрозділом «Кредитний ліміт на поточний рахунок» умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.

Наведене спростовує доводи відповідача 2, що кредитний договір не укладений та відповідач 1 не ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку.

Отже, суд дійшов висновку, що шляхом підписання 02.02.2022 заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок», згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, між відповідачем 1 та позивачем укладено кредитний договір, в якому погоджені всі істотні умови, та який є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.

У тексті позовної заяви позивач вказує, що відповідачу 1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 290000,00грн, однак, судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивачем відповідачу 1 встановлено на поточний рахунок 23.04.2020 в розмірі 0,00грн, 17.02.2022 в розмірі 200000,00грн, 01.03.2022 в розмірі 144345,38грн, 17.08.2022 в розмірі 0,00грн, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів.

Отже суд дійшов висновку, що відповідачеві 1 встановлено кредитний ліміт відповідно до заявки від 02.02.2022 у розмірі 200000,00грн.

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі Положення), затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Пунктами 41-43, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до виписки по рахунку 01.03.2022 за рахунок ліміту погашені проценти в розмірі 463,11грн та комісія в розмірі 433,04грн, станом на 21.11.2022 кредит у розмірі 145241,53грн винесено на прострочку.

Отже довідка про розміри встановлених кредитів та банківські виписки по рахунку є належними доказами на підтвердження надання відповідачеві 1 кредиту.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У пункті 3.2.1.4.3 кредитного договору сторони погодили, що сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта, а сума заборгованості по кредиту, отриманого клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача 1 обліковується заборгованість по кредиту у розмірі 145241,53грн, у встановлений п. 3.2.1.4.3 кредитного договору строк кредит не погашено.

Докази повернення кредиту суду не надані, факт наявності заборгованості по кредиту відповідачами не спростовано.

Також згідно з виписками по рахункам за періоди з 23.04.2024 по 05.03.2024, відповідачу 1 нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 30355,48грн за період з 22.02.2022 по 31.05.2023 та комісія у розмірі 9585,84грн за період з 01.03.2022 по 01.01.2024.

Положеннями частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов кредитного договору від 02.02.2022 встановлено відсоткову ставку у розмірі 16,5% річних та комісію за управління фінансовим кредитом - 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць.

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1 кредитного договору за управління фінансовим кредитом клієнт сплачує банку комісію, розмір якої визначено тарифами банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку клієнта за звітній місяць. Комісія за управління фінансовим кредитом нараховується щомісячно та сплачується клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата комісії відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по кредиту та сплачуються клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (пункт 3.2.1.4.2 кредитного договору).

Також у п. 3.2.1.5 кредитного договору сторони узгодили, що в разі, зокрема, порушення строку повернення кредиту, визначеного пунктом 3.2.1.6.1 цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, що дорівнює розміру подвійних базових процентів за користування кредитом.

Згідно з пунктами 3.2.1.6.1-3.2.1.6.2 кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заявки та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Матеріалами справи підтверджується, що заявка підписана 02.02.2022, отже датою укладення договору є 02.02.2022.

За умовами кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.

Оскільки станом на 02.02.2023 (дата закінчення строку кредитування) відповідач 1 мав прострочену заборгованість за кредитним договором, відповідно до п. 3.2.1.6.1 автоматична пролонгація строку користування кредитом не відбулась.

Отже кінцева дата строку кредитування 02.02.2023.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за процентами, суд встановив, що проценти за користування кредитом за період з 03.02.2023 по 31.05.2023 нараховані після закінчення строку, на який видавався кредит, погоджений сторонами у кредитному договорі.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

За наведеним у ст. 625 Цивільного кодексу України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 уточнили висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного проведення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 Цивільного кодексу України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 Цивільного кодексу України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) вказав, що приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, речення ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч. 1 ст. 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Саме тому, що приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за ст. 625 Цивільного кодексу України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст. 1048 Цивільного кодексу України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Законом України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є проценти за користування кредитом, нараховані по 02.02.2023 в розмірі 22566,90грн.

Щодо комісії за управління фінансовим кредитом, то обов`язок позичальника оплачувати комісію за управління кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Отже, правомірним є нарахуванні комісії до 02.02.2023.

На підставі викладеного, обґрунтованими та правомірними є вимоги позивача в частині процентів у розмірі 22566,90грн та в частині комісії у розмірі 5228,64грн.

Щодо доводів відповідача про тотожність заявлених вимог з вимогами по справі №202/12844/23, суд виходить з такого.

Відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2024 суть справи полягала в зверненні Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У справі №202/12844/23 позивач звернувся до відповідача 2 як до фізичної особи, підставою позову є заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.10.2017.

Отже, справи №905/412/24 та №202/12844/23 мають різні підстави та предмет позову, а тому такі справи не є тотожними.

Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача 2, суд зазначає про таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 Цивільного кодексу України).

Отже порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Суд встановив, що 07.02.2022 між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки №P1644240678820615632, відповідно до якого відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання зобов`язань Фермерським господарством «Черніков» за кредитним договором №б/н від 02.02.2022.

Пунктом 1.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Системний аналіз наведених правових норм і умов договору дає підстави для висновку, що солідарна відповідальність поручителів зі сплати усіх зобов`язань позичальника на підставі кредитного договору настає саме з моменту прострочення грошового зобов`язання незалежно від пред`явлення до нього відповідної вимоги.

Оскільки порука за договором припиняється через 15 років після укладення договору та договір припиняє свою дію у випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором, то договір поруки не закінчився, порука не є припиненою.

Враховуючи, що судом встановлено порушення зобов`язань за кредитним договором, допущене відповідачем 1, суд дійшов висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті заборгованості кредитним договором.

Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та солідарне стягнення з відповідачів 173037,07грн, з яких 145241,53грн заборгованість за кредитом; 22566,90грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 5228,64грн заборгованість по комісії.

Суд звертає увагу, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ до відповідача 1 - Фермерського господарства «Черніков», смт Дробишеве Лиманського району Донецької області, відповідача 2 - ОСОБА_1 , смт Дробишеве Лиманського району Донецької області про солідарне стягнення 185182,85грн, з яких 145241,53грн заборгованість за кредитом; 30355,48грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 9585,84грн заборгованість по комісії, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Черніков», смт Дробишеве Лиманського району Донецької області (84450, Донецька обл., Лиманський р-н, селище міського типу Дробишеве, вулиця Радянська, будинок 48, ідентифікаційний код 39151117) та ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 173037,07грн, з яких 145241,53грн заборгованість за кредитом; 22566,90грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 5228,64грн заборгованість по комісії.

Стягнути з Фермерського господарства «Черніков», смт Дробишеве Лиманського району Донецької області (84450, Донецька обл., Лиманський р-н, селище міського типу Дробишеве, вулиця Радянська, будинок 48, ідентифікаційний код 39151117) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1414,70грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , смт Дробишеве Лиманського району Донецької області ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1414,70грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 07.06.2024.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.