ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/385/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Бондарчук А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Слободянюк Андрій Ігорович - ордер серія СА №1080077 від 14.03.2023;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ІНВЕСТ"
до Фізичної особи-підприємця Полянського Олександра Вікторовича
про стягнення авансового платежу на суму 327604,86 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ІНВЕСТ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Полянського Олександра Вікторовича 327604,86 грн авансового платежу.
Ухвалою від 12.04.2024 відкрито провадження у справі 906/385/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 13.05.2024.
Враховуючи те, що на дату судового засідання строк для надання відповідачем відзиву не сплив, з метою дотримання принципів змагальності та реалізації процесуальних прав і обов`язків учасників справи, суд відклав розгляд справи на 14:30год. 05.06.2024, за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
01.05.2024 на адресу суду, із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", повернулася копія ухвали від 12.04.2024 про відкриття провадження у справі, яка надсилалася відповідачу.
Водночас, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою, яка відповідає вказаній у позовній заяві.
03.06.2024, із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулася копія ухвали від 13.05.2024, яка надсилалася відповідачу.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України.
Водночас судом взято до уваги, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.
Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Наголосив, що строк позовної давності ним не пропущено. Заявив усне клопотання в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
29.07.2021 ФОП Полянський О.В. (відповідач) виставив ТОВ "БРІСТОЛЬ ІНВЕСТ" (позивач) рахунок №29/07 від 29.07.2021 на оплату бруківки габро колота 10*10*10 см, бордюр габро 30*15*L см (верх термо + тех. фаска) на загальну суму 655200,00 грн.
Згідно платіжних доручень №6007 від 30.07.2021 на суму 327600,00 грн та 36058 від 17.08.2021 на суму 4,86 грн (а.с. 13-14) позивач сплатив відповідачу 327604,86 грн.
Позивач стверджує, що неодноразово в телефонному режимі намагався узгодити з продавцем термін та порядок передачі товару, однак всі спроби виявилися марними, оскільки відповідач постійно ухилявся від узгодження строків поставки товару.
12.03.2024 позивач направив на адресу відповідача вимогу, згідно якої просив протягом 7 (семи) календарних днів передати товар, а у випадку не можливості такої передачі - повернути кошти.
Вказаний лист повернувся на адресу позивача 28.03.2024, з відміткою поштового відділення "за встановленим терміном зберігання". Позивач, покликаючись на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 23.01.2023 у справі №469/4633/18, вказує, що відповідач отримав зазначений лист 28.03.2024 та вважається належним чином повідомленим з цієї дати.
Оскільки позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку здійснив попередню оплату у розмірі 327604,86 грн, однак відповідач на зазначену суму товар не поставив, вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Матеріали справи не містять відзиву, чи будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).
Матеріали справи містять виписаний відповідачем Рахунок на оплату №29/07 від 29.07.2021 на загальну суму 655200,00 грн, у якому визначено найменування товару, його кількість та вартість: 1) бруківка габро колота 10*10*10 см, кількістю 360 т. загальною вартістю 468000,00 грн та 2) бордюр габро 30*15*L см (верх термо + тех. фаска), кількістю 390 м.пог., загальною вартістю 187200,00 грн (а.с. 15).
Суд встановив, що вказаний рахунок позивач оплатив на суму 327604,86 грн, про що свідчать платіжні доручення №6007 від 30.07.2021 на суму 327600,00 грн та №6058 від 17.08.2021 на суму 4,86 грн (а.с. 13-14).
Виставлення відповідачем рахунку та його часткова оплата позивачем свідчить про узгодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару, тобто про укладення договору поставки у спрощений спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Тобто, наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
В свою чергу, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
За правилами ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки позивач здійснив попередню оплату товару на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури, в якому строки поставки сторонами не погоджено, тому як щодо поставки так і щодо повернення здійсненої оплати, слід керуватися приписами ч. 2 ст. 693 та ст. 530 ЦК України по відношенню до пред`явленої вимоги.
Зважаючи на те, що законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупцем, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Подібний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 27.08.2019 року у справі №911/1958/18.
Матеріали справи містять лист №12/03/24, у якому позивач просив у відповідача негайно, але не пізніше 7 (семи) календарних днів забезпечити передачу товару ТОВ "БРІСТОЛЬ ІНВЕСТ" за адресою його місцезнаходження: Черкаська обл., Звенигородський район, с. Дібрівка, вул. Центральна, 1б., а у випадку неможливості забезпечити передачу товару, повернути грошові кошти у розмірі 327604,86 грн, сплачені в якості авансового внеску (передоплати), за вказаними реквізитами (а.с. 8).
Суд встановив, що вказаний лист був направлений на юридичну адресу відповідача 23.03.2024 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення, проте 18.03.2024 відправлення не було вручене під час доставки з інших причин, а 28.03.2024 повернено за зворотньою адресою за закінченням терміну зберігання (а.с. 8-11).
Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Зважаючи на зазначене та приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, за загальними правилами відповідач був зобов`язаний виконати викладені у листі вимоги позивача у семиденний строк від дня їх пред`явлення (з урахуванням часу поштового обігу).
За вказаного та враховуючи, що виставлення рахунку та його часткова оплата мали місце ще у липні 2021 року, суд акцентує, що на день звернення позивача до суду відповідач усвідомлював, що строк поставки товару сплив і не повернення отриманих від позивача коштів є порушенням прав останнього.
Оскільки матеріали справи не містять, ні доказів передачі товару ТОВ "БРІСТОЛЬ ІНВЕСТ", ні доказів повернення сплаченої попередньої оплати, позовні вимоги в частині стягнення 48000,00 грн є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягає 327604,86 грн попередньої оплати за товар.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Полянського Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ІНВЕСТ" (19326, Черкаська обл., Лисянський р-н, с. Дібрівка, вул. Центральна, буд. 1 Б, ід. код 39238632):
- 327604,86 грн основного боргу;
- 4914,07 грн судового збору.
3. Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 24.06.2024 о 14:30 год.
8. Докази для вирішення питання про судові витрати подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду - до 10.06.2024 (включно).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 06.06.24
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2 - відповідачу - рек. з пов.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119575114 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Вельмакіна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні