Рішення

від 07.06.2024 по справі 910/409/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2024Справа № 910/409/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго"

до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 301 імені Ярослава Мудрого з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва

про стягнення 259 041,61 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго" з позовом до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 301 імені Ярослава Мудрого з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва про стягнення 259 041,61 грн, з яких 235 119,74 грн основного боргу, 3 065,96 грн втрат від інфляції, 20 855,91 грн штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 1/73 від 03.01.2023 в частині оплати товару у встановлений договором строк.

Ухвалою суду від 18.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

29.01.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (здана до відправлення відділенню зв`язку 23.01.2024).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/409/24 та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, а також встановлено учасникам справи для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 07.02.2024 в його електронному кабінеті.

Відповідачу копія вказаної ухвали суду направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана відповідачем 21.02.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600248390341.

28.02.2024 через електронну пошту суду, а у подальшому 01.03.2024 поштовим відправленням від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що за умовами додаткової угоди № 1 від 23.01.2023 до договору № 1/73 від 03.01.2023 відповідачем повністю виконані умови договору на суму 1 058 000,00 грн, сторони не вносили зміни до обсягу та вартості постачання електричної енергії, у зв`язку з чим постачання електричної енергії у серпні 2023 року відбувалось поза межами строку дії договору.

14.03.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд», а подальшому 18.03.2024 поштовим відправленням надійшла відповідь на відзив, в якій останній відхилив доводи відповідача, викладені у відзиві.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (надалі-позивач) та Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 301 імені Ярослава Мудрого з поглибленим вивченням англійської мови (надалі - відповідач) за результатами проведення відкритих торгів на сайті ProzorroUA-2022-12-10-001030-a уклали договір № 1/73 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі.

Відповідно до п. 1.3 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень-грудень 2023 року становить 310 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Згідно з п. 2.1 договору строк (термін) поставки товару - з моменту погодження зміни постачальника ОСР і до 31.12.2023.

Як погоджено сторонами в п. 4.4 договору, вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в п. 1.3 договору, та становить 1 782 500,00 грн.

Згідно з п. 4.5 договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Як визначили сторони у п. 12.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 12.2 відповідно до ч. 6 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цілі затверджено в установленому порядку.

Відповідно до комерційної пропозиції відповідачем обрано спосіб оплати - по факту (п. 2 комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції плата вноситься споживачем протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії.

Крім того, 23.01.2023 між сторонами укладено додаткову угоду, якою зменшено вартість електричної енергії до 1 058 000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 28.04.2023 сторони внесли зміни до тарифу, за яким постачається електрична енергія.

Додатковою угодою № 3 від 08.06.2023 сторони внесли зміни до тарифу, за яким постачається електрична енергія.

Як вказується позивачем у позові, ним за період з лютого 2023 року по серпень 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 1 293 119,74 грн, при цьому відповідачем розрахунок за електроенергію проведено на суму 1 058 000,00 грн, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 235 119,74 грн.

Позивачем надано суду підписані між сторонами акти приймання-передачі на загальну суму 1 058 000,00 грн, а також підписаний зі сторони позивача акт за серпень 2024 року на суму 235 119,74 грн, який ним додано до вимоги № 04/10-01.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказав, що ним виконано зобов`язання за укладеним з позивачем договором № 1/73 від 03.01.2023 з урахуванням укладеної додаткової угоди № 1 від 23.01.2023, якою зменшено загальний розмір електроенергії до 1 058 000,00 грн. Відповідно електрична енергія в розмірі 235 119,74 грн не мала поставлятись позивачем, отже, у відповідача не виникло обов`язку з її оплати на умовах укладеного договору.

Розглянувши матеріали справи до доводи сторін, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частин першої - третьої статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».

Так, згідно з пунктом 14 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 вказаної норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів Правил:

- ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також: їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними, цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення, розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (підпункт 1.1.1);

- дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3);

- розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом, комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим. споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (пункт 4.12).

Згідно з пунктом 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи ДАТАХАБ адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1411 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 13.10.2021 № 1755) ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надано ліцензію з розподілу електричної енергії, в результаті чого вказане товариство набуло статусу оператора системи розподілу електричної енергії, що виконує функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії.

Відповідно до пунктів 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну ДАТАХАБ, що розробляються адміністратором комерційного обліку (ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») та затверджуються Регулятором.

Враховуючи вказані норми, суд погоджується з доводами позивача про те, що дані ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про обсяги спожитої електроенергії є належними і допустимими доказами.

На виконання умов Договору позивач у серпні 2023 року відповідно до даних комерційного обліку поставив відповідачу електроенергію на загальну суму 379 231,92 грн.

Слід зазначити, що обсяг поставленої відповідачу електроенергії у серпні 2023 року підтверджується даними оператора системи розподілу ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», які додані до матеріалів справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату, проте суд зазначає, що така вимога направлена не на юридичну адресу відповідача, а, як вбачається з опису вкладення у цінний лист, на адресу: 04116, м. Київ, а/с 52, що не відповідає адресі відповідача, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Таким чином, під час розгляду даної справи позивачем не надано суду доказів направлення вручення відповідачу рахунку на оплату та акту, що за умовами договору та комерційної пропозиції є підставою для проведення розрахунків

Водночас, суд зазначає, що положеннями ст. 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/20).

За вказаних обставин, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, суд розцінює поданий позов як вимогу позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів оплати отриманої у серпні 2023 року електричної енергії у розмірі 235 119,74 грн.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача про те, що ним виконані умови договору з урахування укладеної додаткової угоди та сплачено позивачу грошові кошти в обумовленому в додатковій угоді обсязі, оскільки під час розгляду даної справи відповідачем не спростовано, що ним не спожито електричну енергію, поставлену позивачем на суму 235 119,74 грн, навіть за умови відсутності підписаного акту. Доказами, наданими позивачем, підтверджується споживання відповідачем електричної енергії, поставленої позивачем, на заявлену до стягнення суму боргу.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 235 119,74 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 20 885,91 грн пені, нарахованої за період з 01.10.2023 по 04.01.2024, та 3 065,96 грн втрат від інфляції, нарахованих за період жовтня-листопада 2023 року.

Щодо вказаних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, з вказаним позовом позивач звернувся до суду 08.01.2024 (позовна заява здана до відправлення відділенню зв`язку).

Як зазначено вище, позивачем не доведено факт надання відповідачу рахунків та актів до моменту звернення до суду з даним позовом, отже, позивачем не доведено прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати переданої електричної енергії до подання даного позову.

З вказаних підстав не підлягає задоволенню вимога про стягнення пені, оскільки позивачем не надано доказів надання/вручення відповідачу рахунку та акту приймання-передачі до звернення до суду з даним позовом (адже претензія, до якої додавались такі документи, не була направлена на юридичну адресу відповідача у даній справі)

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 235 119,74 грн суми заборгованості та відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та втрат від інфляції.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3 526,80 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 301 імені Ярослава Мудрого з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (пр-т Володимира Маяковського, 93-В, м. Київ, код 22934708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго" (вул. Стрийська, 86в, офіс 6, м. Львів, 79026, код 42892355) 235 119,74 грн (двісті тридцять п`ять тисяч сто дев`ятнадцять грн 74 коп.) основного боргу та 3 526,80 грн (три тисячі п`ятсот двадцять шість грн 80 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2024.

Суддя О.Г. Удалова