Рішення

від 07.06.2024 по справі 910/20012/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2024Справа № 910/20012/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" (03057, місто Київ, вулиця Мірошниченко Євгенії, будинок 10-Б, офіс 103) про стягнення 591 585,19 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" про стягнення 591 585,19 грн та 02.01.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 9176145 забезпечення постачання теплової енергії від 01.10.2018, з огляду на що просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 591585,91 грн з яких: 465062,48 грн - основна заборгованість, пеня у розмірі 45028,11 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 66621,00 грн, 3% річних у розмірі 14873,60 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024 залишено позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 05.02.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву.

26.02.2024 від представника відповідача надійшли клопотання про продовження строку на подання відзиву та про перехід в загальне позовне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" про продовження строку на подання відзиву задоволено частково та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "УМК" строк для подачі відзиву до 07.03.2024 включно.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" про перехід в загальне позовне провадження відмовлено.

08.03.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (надісланий засобами поштового зв`язку 07.03.2024).

У відзиві на позовну заяву представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- позивачем при розрахунку заборгованості за період з 01.11.2021 по 01.09.2023 застосовувались недійсні тарифи;

- між позивачем та відповідачем немає підписаного Додатку № 5 та № 6 до договору про забезпечення постачання теплової енергії від 01.10.2018 № 9176145 для потреб об`єктів по вул. М.Максимовича (Трутенка) 3;

- не підтверджено фактичні обсяги теплової енергії.

18.03.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої представник позивача зазначив що:

- розрахунок заборгованості здійснено відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства України;

- відповідачем здійснювались часткові платежі за Договором, а відтак останній отримував розрахункові документі та був обізнаний про здійснення нарахування та наявну заборгованість. Крім того, до подачі Позивачем позову до суду у Відповідача не виникало питань щодо здійснених нарахувань;

- Розрахунки з Відповідачем за відпущену теплову енергію Позивачем проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, що діяв у певний час, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку для КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

В актах приймання-передавання товарної продукції (у преамбулі) автоматично відображається тариф, який діє на даний час;

- Акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи підтверджують, що житловий будинок за адресою м. Київ, вул. М. Максимовича, ЗД обладнаний комерційним приладом обліку, який опломбований та готовий до роботи.

Як вбачається із умов укладеною між Позивачем та Відповідачем Договору - предметом Договору є забезпечення постачання теплової енергії в гарячій воді тепловими мережами, зовнішньо будинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлі з приєднання, що знаходиться у власності, або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні Сторони 2/Відповідача відповідно до Додатку №5 до Договору на потреби об`єктів по вул. М. Максимовича (Трутенка), 3 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору.

26.03.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У своїх запереченнях представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- позивачем при розрахунку заборгованості за період з 01.11.2021 по 01.09.2023 застосовувались недійсні тарифи;

- невірно визначено категорію споживача «Інші»;

- між позивачем та відповідачем немає підписаного Додатку № 5 та № 6 до договору про забезпечення постачання теплової енергії від 01.10.2018 № 9176145 для потреб об`єктів по вул. М.Максимовича (Трутенка) 3;

- не підтверджено фактичні обсяги теплової енергії.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.10.2018 між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем укладено договір забезпечення постачання теплової енергії № 9176145, предметом якого є забезпечення постачання теплової енергії в гарячій воді тепловими мережами, зовнішньобудинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності, або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні сторони-2 (далі - теплове обладнання) відповідно до додатку №5 до цього договору на потреби об`єкту по вул. М. Максимовича (Трутенка) 3, опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок та мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

У пункті 2.3.1 договору передбачено, що відповідач зобов`язується дотримуватися умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені додатками № 1 та № 4 до договору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 договору останній набирає чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; за взаємною згодою сторін; прийняття відповідного рішення місцевим господарським судом; передбачених пунктом 6.1 договору; ліквідації сторін.

У додатках №5 та №1 до договору сторони погодили схему балансової належності і експлуатаційної відповідальності сторін та орієнтовні обсяги теплової енергії відповідача, а саме: з витіком Gb = 0,004367тон/год., Q втр. = 0,000262 Гкал/год.; з поверхні трубопроводів підводячих мереж Q втр. = 0,010233 Гкал/год.

У додатку № 3 до Договору «Тарифи на теплову енергію» сторонами погоджено, що розрахунки проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.07.2018 №1294, за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ на рівні: 1553,86 грн./Гкал. У разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору. Сторони погоджуються з можливим зміненням тарифів у період дії цього Договору відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України.

У додатку №4 до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до Додатку №6 до Договору «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» посередником (відображеному у Додатках №5 та №6 до Договору) є ТОВ «УМК». Цим Актом встановлено, що межею балансової належності, відповідальності за технічний стан та експлуатацію теплових мереж, теплового обладнання, між сторонами є: Зовнішня стінка теплової камери ТК-302У в бік теплової камери ВТ-3 та зовнішньої стінки ж/б (житлового будинку). Межа балансової належності між ТОВ «УМК» і зовнішньою стінкою фундаменту ж/б на вул. М. Максимовича (Трутенка), 3Д (зазначена на схемі позначкою «ПК»).

Згідно з пунктами 1-3 у додатку № 4 до договору сторони погодили, що розрахунки проводяться виключно у грошовій формі. Відповідач до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим сплачує позивачу вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоді, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Центрі обслуговування клієнтів облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в Центр обслуговування клієнтів); акт виконаних робіт.

Із матеріалів справи слідує, що позивач надав обумовлені договором послуги за період з січня 2022 року по серпень 2023 року на суму 472 923,55 грн., що підтверджується щомісячними обліковими картками, нарядами на включення та відключення теплопостачання за спірний період, актами звіряння розрахунків за теплову енергію.

З огляду на викладене позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 591585,91 грн з яких: 465062,48 грн - основна заборгованість, пеня у розмірі 45028,11 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 66621,00 грн, 3% річних у розмірі 14873,60 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини першої статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини шостої статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за договором від 01.10.2018 № 9176145 за період з січня 2022 року по серпень 2023 року на суму 472 923,55 грн., а саме: корінцями наряду про підключення та відключення будинку до опалення за спірний період, обліковими картками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.09.2020 №910/17662/19.

Заперечуючи стосовно позовних вимог відповідач зазначає наступне:

- позивачем при розрахунку заборгованості за період з 01.11.2021 по 01.09.2023 застосовувались недійсні тарифи;

- між позивачем та відповідачем немає підписаного Додатку № 5 та № 6 до договору про забезпечення постачання теплової енергії від 01.10.2018 № 9176145 для потреб об`єктів по вул. М.Максимовича (Трутенка) 3;

- не підтверджено фактичні обсяги теплової енергії.

Стосовно заперечень відповідача в частині того, що при розрахунку заборгованості за період з 01.11.2021 по 01.09.2023 застосовувались недійсні тарифи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

23 листопада 2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу», якою встановлено механізм зміни теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу.

Постановою, зокрема, визначено, що зміна розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) починаючи із нарахувань за жовтень 2021 відображається щомісяця у платіжних документах зазначених споживачів, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом;

- про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) теплопостачальна організація (виконавець послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) інформує шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті інформаційного повідомлення з наведенням відповідних обґрунтувань.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач керуючись приписами Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 та положеннями постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу» від 10.11.2021 №1209 виконало зміну розміру нарахувань за спожиту відповідачем у грудні 2021 року, у квітні, травні, липні та грудні 2022 року теплову енергію.

На офіційній сторінці КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» https://kte.kmda.gov.ua/tarufu/ у вільному доступі відображена інформація для всіх категорій споживачів, в тому числі і стосовно застосування тарифів.

Суд звертає увагу на те, що розміщена на сайті підприємства інформація про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію містить обґрунтування його прийняття із зазначенням чітких числових показників фактичної ціни закупівлі природного газу на теплову енергію для споживачів за кожним місяцем спірного періоду.

Окрім того деталізовані нарахування Добор/Повернення/Перерахунки відображені у наступних документах, що є додатками до позовної заяви:

- Довідка про нарахування за теплову енергію за договором №9176145 з відображенням: особового рахунку; адресу постачання теплової енергії; теплове навантаження; значення тарифу, грн. без ПДВ; обсяг** Гкал.; нараховано, грн. без ПДВ; тип розрахунку: 1гр. - за лічильником, 3 гр. - за навантаженням; ознака наявності теплолічильника (так/ні), тощо;

- Акти приймання-передавання товарної продукції;

- Облікові картки;

- Деталізована інформація про коригування нарахувань за теплову енергію згідно з Договором №9176145 за період виникнення заборгованості з 01.11.2021 по 01.09.2023.

За наведеного, суд визнає непереконливими доводи відповідача про застосування недійсних тарифів.

Стосовно заперечень відповідача в частині фактичних обсягів теплової енергії, суд зазначає наступне.

На підтвердження факту постачання теплової енергії та підтвердження обсягу теплової енергії, Позивачем до позовної заяви надано: копію Договору забезпечення постачання теплової енергії №9176145 від 01.10.2018 з додатками; копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання на період опалювального сезону; Інформація про відключення споживача 28.03.2022; копії Актів про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи.

Акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи підтверджують, що житловий будинок за адресою м. Київ, вул, М. Максимовича, 3Д обладнаний комерційним приладом обліку, який опломбований та готовий до роботи.

На підставі виданих корінців нарядів підключається/відключається житловий будинок за адресою м. Київ, вул. М. Максимовича, 3Д в період опалювального сезону.

Відповідно до корінця наряду №1142 від 23.10.2021 здійснено включення житлового будинку за вказаною адресою на потреби опалення; відповідно до Інформація модуля біллінг «УНІВАН-Термал-Київ» 28.03.2022 здійснено відключення споживача (враховуючи введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» наряд на відключення у березні 2022 року не видавався); відповідно до корінця наряду №383 від 20.10.2022 здійснено включення житлового будинку за вказаною адресою на потреби опалення та відповідно до корінця наряду №348 від 08.04.2023 здійснено в відключення житлового будинку (підстава - кінець опалювального сезону). На гаряче водопостачання корінці не видаються, так як гаряче водопостачання здійснюється протягом року.

Як вбачається із умов укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору - предметом Договору є забезпечення постачання теплової енергії в гарячій воді тепловими мережами, зовнішньо будинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлі з приєднання, що знаходиться у власності, або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні Сторони 2/Відповідача відповідно до Додатку №5 до Договору на потреби об`єктів по вул. М. Максимовича (Трутенка), 3 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору.

Відповідно до Додатку №5 до Договору «Схема балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» теплова мережа (т/м) зазначена на схемі позначкою «ПК» до межі експлуатаційної відповідальності належить посереднику/ТОВ «УМК».

Відповідно до Додатку №6 до Договору «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» посередником (відображеному у Додатках №5 та №6 до Договору) є ТОВ «УМК». Цим Актом встановлено, що межею балансової належності, відповідальності за технічний стан та експлуатацію теплових мереж, теплового обладнання, між сторонами є: Зовнішня стінка теплової камери ТК-302У в бік теплової камери ВТ-З та зовнішньої стінки ж/б (житлового будинку). Межа балансової належності між ТОВ «УМК» і зовнішньою стінкою фундаменту ж/б на вул. М. Максимовича (Трутенка), 3Д (зазначена на схемі позначкою «ПК»).

Відповідно до п.1.2 Правил приєднання до теплових мереж, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг 19.10.2012 №343 - власник - юридична чи фізична особа або фізична особа - підприємець, яка має у власності або користуванні теплові мережі та/або джерела теплової енергії, до яких безпосередньо або через теплові мережі та/або джерела теплової енергії інших осіб здійснюється приєднання; теплові мережі - система магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж.

Таким чином, твердження Відповідача про те, що до матеріалів справи Позивачем надані документи по іншому об`єкту - не відповідають дійсності та умовам укладеного Договору.

Стосовно твердження представника Відповідача, що у останнього немає підписаного Додатку №5 та 6 суд зазначає наступне.

Як вбачається з додатку №5 та № 6 до Договору «Схема балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» та «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін» останні містять підпис та печатку відповідача у графі посередник Кондратенко В. В.

Суд звертає увагу сторін, що на договорі забезпечення постачання теплової енергії № 9176145 наявний відбиток печатки відповідача, яким обставини укладення спірного договору не заперечувалися.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. На відповідні обставини щодо наявності печатки на оспорюваних правочинах звертав увагу Верховний Суд у постановах від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, від 16.03.2023 у справі № 910/8155/20.

При цьому, доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати, звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, матеріали справи не містять.

З огляду на що твердження представника відповідача, що між позивачем та відповідачем немає підписаного Додатку № 5 та № 6 до договору про забезпечення постачання теплової енергії від 01.10.2018 № 9176145 не знайшли свого підтвердження.

Стосовно заперечень Відповідача що Позивач неправомірно застосовує тариф для категорії «інші», оскільки об`єктом постачання зазначає житловий будинок та посилається на корінці нарядів про включення та відключення житлового будинку, суд зазначає наступне.

Тарифи формуються для таких категорій споживачів:

населення;

бюджетні установи;

релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності);

інші споживачі.

Як вбачається з долученого представником позивача статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" (далі статут), останній відповідно до п. 2.1 створюється з метою організації комерційної, консультативної, виробничо-господарської, наукової та іншої діяльності, спрямованої на надання послуг, виробництво промислової продукції і товарів народного споживання, їх реалізації, а також здійснення зовнішньоекономічної діяльності й одержання прибутку.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

У своїх запереченнях на відповідь на відзив представником відповідача не було обґрунтовано невірність визначення позивачем категорії споживача (відповідача), а враховуючи, що відповідач не відноситься до таких категорій споживачів як: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності) твердження відповідач щодо невірної категорії не знайшли свого підтвердження.

Окрім того як вбачається із Довідки про стан розрахунків (додано до позовної заяви) Позивачем здійснені нарахування, і Відповідачем здійснені наступні платежі:

- станом на 01.11.2021 у Відповідача наявний борг 18 235,80 грн., нараховано 46 836,00 грн., сплачено 18 235,80 грн. (сплачено саме заборгованість станом на 01.11.2021), з призначенням платежу «за теплову енергію інші споживачі за жовтень 2021» та «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору»;

- станом на 01.12.2021 у Відповідача наявний борг 46 836,00 грн., нараховано 63195,17 грн., сплачено 70 759,02 грн., з призначенням платежу «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору» та «за теплову енергію інші споживачі за грудень 2021»;

- станом на 01.01.2022 у Відповідача наявний борг 39 272,15 грн., нараховано 64637,06 грн., сплачено 92,14 грн., з призначенням платежу «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору за грудень 2021»;

- станом на 01.02.2022 у Відповідача наявний борг 103 817,07 грн., нараховано 20001,86 грн., сплачено 92,14 грн., з призначенням платежу «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору за січень 2022»;

-у березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні 2022 року Позивачем здійснювались нарахування, оплати відсутні;

- станом на 01.10.2022 у Відповідача наявний борг 313 229,76 грн., нараховано 17468,26 грн., сплачено 756,53 грн., з призначенням платежу «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору за лютий-вересень 2022»;

-у листопаді, грудні 2022 року, січні, лютому 2023 року Позивачем здійснювались нарахування, оплати відсутні;

- станом на 01.03.2023 у Відповідача наявний борг 388 097,64 грн., нараховано 23165,98 грн., сплачено 40 097,64 грн., з призначенням платежу «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору за жовтень-грудень 2022, січень-лютий 2023» та «за теплову енергію інші споживачі згідно Договору»;

- у травні, червні 2023 року Позивачем здійснювались нарахування, оплати відсутні;

- станом на 01.07.2023 у Відповідача наявний борг 434 941,81 грн., нараховано 19 345,04 грн., сплачено 257,09 грн., з призначенням платежу «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору за квітень-травень 2023»;

- станом на 01.08.2023 у Відповідача наявний борг 454 029,76 грн., нараховано 19150,88 грн., сплачено 257,09 грн., з призначенням платежу «оплата за наповнення мережевою водою, згідно Договору за червень 2023; за липень 2023».

25.12.2023 Відповідачем було сплачено 7 861,07 грн. (Довідка про часткову оплату).

З огляду на викладене, Відповідачем здійснювались часткові платежі, разом з тим у матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідач звертався до позивача із заявами чи запереченнями щодо здійснених нарахувань, щодо застосування тарифів, щодо визначення сторін у Договору, як і відсутні докази в частині звернень щодо здійснених нарахувань.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 465 062,48 грн (з урахуванням часткової оплати) підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована пеня у розмірі 45028,11 грн, інфляційна складову боргу у розмірі 66621,00 грн, 3% річних у розмірі 14873,60 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 додатку № 4 до договору відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

При цьому, суд зазначає, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої ст. 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року).

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі № 910/2031/16, від 10.04.2018 у справі № 916/804/17 та від 10.09.2020 року в справі № 916/1777/19.

При цьому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначає, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що позивачем було застосовано подвійну облікову ставки Національного банку України, у зв`язку з чим пеня підлягає стягненню в сумі 45028,11 грн.

Приписи статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення компенсаційних виплат, суд дійшов висновку про стягнення інфляційних витрат за період з 01.11.2021 по 31.08.2023 та 3% річних за період з 01.11.2021 по 31.08.2023 у заявленому розмірі, а саме інфляційні втрати у розмірі 66621,00 грн та 3% річних у розмірі 14873,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" (03057, місто Київ, вулиця Мірошниченко Євгенії, будинок 10-Б, офіс 103, код ЄДРПОУ - 32670844) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ - 40538421) 465 062 (чотириста шістдесят п`ять тисяч шістдесят дві) грн. 48 коп - основна заборгованість, пеню у розмірі 45028 (сорок п`ять тисяч двадцять вісім) грн. 11 коп, інфляційну складову боргу у розмірі 66 621 (шістдесят шість тисяч шістсот двадцять одна) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 14 873 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 60 коп. та 8873 (сім тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 78 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ