Рішення

від 07.06.2024 по справі 910/1956/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2024Справа № 910/1956/24

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 174А"

до Державної податкової служби України

про стягнення 103 305,59 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 174А" (далі - ОСББ "Соборний 174А", позивач) до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 103 305, 59 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на несплату відповідачем вартості наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2022 по січень 2024, відповідно до площі нежитлових приміщень 341,10 кв.м., 247,5 кв.м., 66,70 кв.м., власником яких є відповідач у будинку за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 174А.

У позові ОСББ "Соборний 174А" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 103 305,59 грн., інфляційні втрати у сумі 11 996,52 грн. та 3 % річних у сумі 4154,17 грн., що разом становить 103 305, 59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою було відмовлено у клопотанні позивача про розгляд даної справи з викликом сторін.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав відзив, у якому проти вимог про стягнення витрат з утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2022 по січень 2024 заперечив, зазначив, що його представника не запрошували для участі у загальних зборах, що відбулись у січні 2022, на яких вирішувалось питання про затвердження внеску на управління багатоквартирним будинком, що становить 7,00 грн. за 1 кв.м. для нежитлових приміщень, та, відповідно участі у цих зборах відповідач не приймав. Також вказав, що стосовно нежитлового приміщення загальною площею 247,5 кв.м., між РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях (орендодавець), Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Мелітополі (орендар) та балансоутримувачем (Головним управлінням ДПС у Запорізькій області ДПС України), був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3948/д від 23.02.2022. Тому, на думку відповідача, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком щодо цього приміщення, має бути покладено саме на орендодавця цього приміщення - Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, а не відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та відзив на позов, та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 було проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ "Соборний 174А", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання.

Як свідчать матеріали справи, 30.01.2022 загальними зборами ОСББ "Соборний 174А" було прийняте рішення, яким, зокрема, було вирішено затвердити розмір внесків на управління будинку та прибудинкової території у розмірі 7,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири чи нежитлового приміщення. Дозволити правлінню ОСББ виконувати коригування статей витрат кошторису без зміни розміру внесків, якщо цього потребує ефективне управління будинку та вимоги законодавства, та інші об`єктивні фактори (інфляція, здорожчання енергоресурсів та ін..), що впливають на витрати будинку (п. 3). Вказане рішення було оформлене протоколом загальних зборів ОСББ "Соборний 174А" № 1 від 30.01.2022.

Також судом встановлено та підтверджується витягами з Державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що Держава в особі Державної податкової служби є власником наступних нежитлових приміщень:

- з 23.11.2017 нежилого приміщення XVII підвалу літ. А-5, загальною площею 66,7 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 174А;

- з 23.11.2017 прим. 90 першого поверху літ. А-5, загальною площею 341,1 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 174А;

- з 06.06.2016 нежилого приміщення XVI першого поверху літ. А-5, загальною площею 247,5 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 174А.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 1 статті 20 Закону).

Згідно зі ст. 22 вказаного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Частинами 2, 3 ст. 23 цього Закону передбачено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з липня 2022 по січень 2024 позивачем надано відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до нежитлових приміщень площею 341,1 кв.м., 247,5 кв.м., 66,7 кв.м., у будинку за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 174А, що належать (приміщення) ДПС України на праві власності, на загальну суму 87 154,90 грн.

Проте, відповідач, зі свого боку, свої зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого у його виникла заборгованість на вказану суму.

Заперечуючи проти заявлених вимог, позивач вказує, що відповідач не був присутній на загальних зборах ОСББ, що відбулись 30.01.2022, та, відповідно ним не був погоджений розмір внеску на управління багатоквартирним будинком у розмірі 7,00 грн. за 1 кв.м.

Так, суд зазначає, що відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати відповідно до прямої норми статті 322 ЦК України.

У зв`язку з цим рішення загальних зборів ОСББ, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для ДПС України, як власника нежитлових приміщень, який в силу прямої норми законом несе тягар утримання належного йому майна та зобов`язаний виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ.

При цьому, рішення загальних зборів ОСББ "Соборний 174А", оформлене протоколом № 1 від 30.01.2022, є чинним та у судовому порядку відповідачем не оскаржувалось, тому його доводи щодо порушення порядку його прийняття позивачем, є безпідставним.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" на Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Мелітополі покладений обов`язок сплати позивачу послуг з утримання будинком та прибудинкової території, у зв`язку з тим, що воно є користувачем нежитлового приміщення загальною площею 247,5 кв.м. на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3948/д від 23.02.2022, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, вказаною нормою Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Проте, Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі № 906/884/19 роз`яснив, що визначаючи зобов`язання орендарів щодо здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не визначає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників. Зокрема, не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна.

За таких обставин, Верховним Судом був зроблений висновок, що прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна. Зважаючи на загальні підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України), відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов`язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна.

Тобто, обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 6.5 договору № 12/1-3948/д від 23.02.2022 протягом п`яти робочих днів з дати укладання цього договору балансоутримувач (ГУ ДПС у Запорізькій області ДПС України) зобов`язаний надати орендарю для підписання два примірника договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом ФДМ, та/або проекти договорів з постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.

Проте, у матеріалах справи відсутні відповідні договори, підписані між балансоутримувачем та Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Мелітополі (оредарем), щодо відшкодування орендарем внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому протоколом ОСББ "Соборний 174А" № 1 від 30.01.2022. Також у матеріалах справи немає і аналогічного договору, укладеного між орендарем та ОСББ "Соборний 174А".

Відповідно до ст. 73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінивши надані сторонами докази, суд зазначає, що відповідачем не доведено обов`язку відшкодування Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Мелітополі, позивачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території, як орендарем приміщення загальною площею 247,5 кв.м. у будинку у будинку за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 174А.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати своєчасного та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів, а також звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання платежі, збори і внески.

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач доказів, які б свідчили про повну та своєчасну сплату вартості наданих йому послуг з утримання будинку та прибудинкової території за липень 2022 - січень 2024 не надав, доводів позивача не спростував, вимога ОСББ "Соборний 174А" про стягнення 87 154,90 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Стосовно стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 11 996,52 грн. та 3 % річних у сумі 4 154,17 грн. за 01.07.2022 по 31.01.2024, суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення матеріальних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 596,35 грн. та 3 % річних у сумі 218,29 грн., тобто у менших сумах, ніж заявлено позивачем, оскільки за заявлений період за 01.07.2022 по 31.01.2024 нарахування має здійснюватись окремо за кожний місяць наданих послуг, а не на загальну суму 87 154,90 грн., як помилково вважає позивач.

За таких обставин, позовні вимоги ОСББ "Соборний 174А" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді витрат на правничу допомогу на суму 6 300,00 грн., суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 6 300,00 грн. позивач надав копії: ордеру на представництво інтересів позивача в суді (АР № 1108737 від 14.02.2024); договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023, укладеного ОСББ "Соборний 174А" з адвокатом Здорик О. І., а також додатку № 1 до цього договору; акту приймання-передачі виконаних робіт за надання юридичних послуг від 13.12.2023, у якому сторони погодили вартість юридичних послуг: 2 520,00 грн. - за подання позовної заяви (2 год); 3 780,00 грн. - за участь у трьох судових засіданнях, що разом становить 6 300,00 грн.; квитанції до прибуткового касового ордера від 13.12.2023 на суму 6 300,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Проте, суд враховує, обсяг виконаної адвокатом роботи під час її розгляду, кількість затраченого для цього часу адвокатом, а також те, що вирішення спору здійснювалось в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, тому зазначає, що заявлена сума правничої допомоги за участь у 3 судових засіданнях у сумі 3 780,00 грн. є безпідставною.

Отже, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості при стягненні суми винагороди за адвокатські послуги, суд вважає, що обґрунтованою сумою витрат на професійну правничу допомогу є 2 520,00 грн. (6 300,00 грн. - 3 780,00 грн.), яку покладає на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 174А" до Державної податкової служби України про стягнення 103 305,59 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 174А" (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 174А, ідентифікаційний код 44649659) основний борг у сумі 87 154 (вісімдесят сім тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. 90 коп., інфляційні втрати у сумі 596 (п`ятсот дев`яносто шість) грн. 35 коп., 3 % річних у сумі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 29 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 578 (дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) грн. 48 коп.

У решті вимог - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 7 червня 2024.

Суддя Борисенко І. І.