Рішення

від 29.02.2024 по справі 911/3027/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. м. Київ Справа №911/3027/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 44)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (08170, Київська обл., с. Віта Поштова, вул. Набережна, буд. 33)

про стягнення 125050,04грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Горбач А.М.

від відповідача: Буй Б.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (далі відповідач) про стягнення 89589,28 грн пені та 35460,76 грн штрафу, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 18.09.2020 №2009000119 щодо виконання робіт у строк встановлений договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2020 між позивачем в якості замовника та відповідачем в якості підрядника було укладено договір №2009000119, далі договір, за яким відповідач взяв на себе зобов`язання виконати певні визначені роботи, які відповідач своєчасно не виконав. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 22337,67 грн пені та 9307,36 грн штрафу за 168 днів прострочення виконання робіт (з 16.07.2021 по 30.12.2021), прийнятих за актом виконаних робіт від 31.12.2021 №7 на суму 132962,34 грн, та стягнути з відповідача 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу за 180 днів прострочення (з 13.09.2021 по 11.03.2022) у зв`язку із наявністю залишку невиконаних відповідачем робіт на суму 373620,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 у справі №911/3027/23 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

27.10.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав, пославшись на те, що 1) перебіг строку виконання робіт не розпочався, оскільки за умовами договору початок перебігу строку виконання робіт був обумовлений надання позивачем відповідачу дозволу на початок робіт, однак позивач такого дозволу відповідачу не надавав, а тому перебіг строку виконання робіт не розпочався; 2) нарахування пені за прострочення окремого етапу робіт є помилковим, оскільки пеня може бути нарахована лише за прострочення виконання робіт в цілому, а не певної частини в межах основного зобов`язання; 3) заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір неустойки спотворює її дійсне правове призначення, враховуючи, що отриманий відповідачем прибуток є в 4 рази меншим від розміру заявленої позивачем неустойки; 4) залишок невиконаних робіт на суму 373620,05 грн, про який стверджує позивач, відсутній, враховуючи, що роботи за договором повністю завершені виконанням.

Також 27.10.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені та штрафу на 95%.

Також 27.10.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

08.11.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив доводи відповідача у відзиві на позов. Позивач послався на те, що 1) доводи відповідача про те, що перебіг строку виконання робіт не розпочався, є помилковими, враховуючи, що в Графіку виконання робіт були визначені чіткі строки виконання робіт, а сам укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, а не договором будівельного підряду; 2) доводи відповідача про неможливість нарахування пені за прострочення окремого етапу робіт є помилковими, оскільки сторони мають право в договорі врегулювати свої відносини і встановити нарахування пені як за несвоєчасне виконання окремого виду робіт, так і окремого етапу робіт; 3) заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір неустойки за прострочення виконання робіт по акту від 31.12.2021 №7 є меншим розміру отриманого відповідачем прибутку, а тому доводи відповідача про непропорційно великий розмір неустойки позивач вважає помилковими; 4) доводи відповідача про повне завершення відповідачем виконання договору та про відсутність залишку невиконаних робіт на суму 373620,05 грн доказами не підтверджуються, договір укладений на суму 18599955,38 грн, в той час як наявні акти приймання-передачі робіт підписані на загальну суму 18212188,30 грн, із чого вбачається наявність залишку невиконаних робіт на суму 373620,05 грн.

Також 08.11.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про зменшення неустойки на 95%.

10.11.2023 та повторно 13.11.2023 (в новій редакції) до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач повторив свою правову позицію, яка раніше була викладена ним у відзиві на позов, та навів додаткові доводи з урахуванням доводів позивача у відповіді на відзив.

Також 10.11.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява, у якій відповідач пояснив, що заперечення на відповідь на відзив, які надійшли до суду 10.11.2023 від відповідача, були подані відповідачем у справу №911/3027/23 помилково, оскільки стосувались іншої справи №911/3025/23.

Крім того, 13.11.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких відповідач навів свої контраргументи щодо заперечень позивача на клопотання відповідача про зменшення неустойки на 95%.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 07.12.2023.

06.12.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу, а саме акта про завершення виконання робіт, який був підписаний позивачем та відповідачем 15.11.2023, тобто після відкриття провадження у справі №911/3027/23, та відповідно до якого роботи за договором виконані в повному обсязі та при цьому зафіксовано економію вартості робіт в сумі 373620,05 грн та фактичне завершення виконання повного обсягу робіт на суму 13097830,28 грн.

Також 06.12.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судове засідання 07.12.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 18.01.2024.

18.01.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення, у яких позивач визнав, що залишок невиконаних відповідачем робіт на суму 373620,05 грн, на наявність якого позивач посилався в позовній заяві як на підставу для нарахування 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу, відсутній, приймаючи до уваги підписаний сторонами (після відкриття провадження у справі №911/3027/23) Акт від 15.11.2023 про завершення робіт, в якому сторони зафіксували повне виконання відповідачем робіт за договором на загальну суму 13097830,28 грн та наявність економії вартості фактично виконаних робіт. У зв`язку з цим, як випливає із вказаних письмових пояснень позивача, позивач надалі підтримує лише позовні вимоги в частині стягнення 22337,67 грн пені та 9307,36 грн штрафу за 168 днів прострочення виконання робіт (з 16.07.2021 по 30.12.2021) та не підтримує свій позов в частині стягнення 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу, але і не відмовляється від позову в цій частині.

Судове засідання 18.01.2024 не відбулось у не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 23.01.2024 судове засідання призначено на 08.02.2024.

В судове засідання 08.02.2024 з`явились позивач (в режимі відеоконференції) та відповідач (в режимі відеоконференції), які надали пояснення по суті справи. В судовому засіданні з`ясовано, що позивачем в тексті позовної заяви на стор.6 допущено описку щодо складу позовних вимог, а саме помилково зазначено про розмір пені у сумі 81107,05 грн та розмір штрафу у сумі 31855,77 грн, в той час як у цій справі ціна позову становить 125050,04 грн і складається із позовних вимог про стягнення 89589,28 грн пені та 35460,76 грн штрафу, розрахунок яких міститься в додатку до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій. Тим не менш, як також з`ясовано судом, відповідач обізнаний із допущеною позивачем опискою на стор.6 позовної заяви та обізнаний з тим, що предметом позовних вимог у даній справі є саме стягнення 89589,28 грн пені та 35460,76 грн штрафу. Протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 29.02.2024.

В судове засідання 29.02.2024 з`явились позивач (в режимі відеоконференції) та відповідач (в режимі відеоконференції), які надали пояснення по суті справи. За наслідками з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами з урахуванням наданих сторонами пояснень в судовому засіданні 29.02.2024 після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

18.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (відповідач, підрядник) було укладено Договір № 2009000119 (тут і надалі договір), відповідно до умов п.1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язався на свій ризик надати послуги: послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Маяк, далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до договору.

Загальна вартість виконуваних робіт згідно із договірною ціною становить 13471513,02 грн, в т.ч. ПДВ (п. 3.1 договору). Ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством (п. 3.2 договору). Ціна договору може бути знижена за згодою сторін без зміни передбачених договором обсягу робіт та інших умов (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 360 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження на початок виконання робіт (надалі дозвіл) з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток № 3 до договору).

Умовами п.5.1 та 5.2 договору визначено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Замовник допускає підрядника на об`єкт для проведення робіт, що оформлюється відповідною документацією, зазначеною в пп.7.1.1 договору (п.6.1 договору).

Замовник зобов`язаний допустити підрядника на об`єкт для проведення робіт із дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт. Письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу (пп.7.1.1 договору).

Підрядник зобов`язаний протягом 5 робочих днів після підписання цього договору надати документи, передбачені чинним законодавством, для отримання від замовника дозволу на виконання робіт (п. 7.3.3 договору).

Пунктом 10.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Умовами п.11.1 договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 390 календарних днів з дати підписання. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Позивачем та відповідачем підписаний Додаток №1 до договору «Технічні вимоги і якісні характеристики», яким зокрема, погоджений перелік робіт, що виконуються при ремонті пункту вимірювання газу, перелік та технічні вимоги до обладнання та устаткування; відомість обсягів робіт тощо.

Позивачем та відповідачем підписаний також Додаток №2 до договору «Договірна ціна», відповідно до якого договірна ціна становить 13471513,02 грн.

Позивачем та відповідачем підписаний також Додаток №3 до договору «Графік виконання робіт», згідно якого визначили граничний термін виконання робіт з дати підписання договору, кількість календарних днів: розробка та погодження робочої документації 120 днів, виготовлення основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи 300 днів, пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності та передачі до експлуатації 360 днів.

Додатковою угодою №1 від 07.05.2012 до договору сторони внесли зміни до договору, а саме пункт 3.1 виклали у новій редакції, відповідно до якої загальна вартість робіт за цим договором становить 13471450,33 грн, у тому числі ПДВ. Вказаною додатковою угодою сторони також виклали в новій редакції Додаток № 1 «Технічні вимоги і якісні характеристики» та Додаток № 2 «Договірна ціна» до договору.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не заперечується, що відповідачем було передано, а позивачем прийнято без зауважень роботи за договором на загальну суму 13097830,28 грн, з яких будівельні роботи на суму 959338,11 грн та 12138492,17 грн вартість змонтованого устаткування, а саме:

- у грудні 2020 року будівельні роботи вартістю 54877,90 грн згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за грудень 2020 від 28.12.2020, які прийняті за Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2020 від 28.12.2020, а також додатково підписаний Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, на суму 1430000,00 грн;

- у березні 2021 року будівельні роботи вартістю 5050,70 грн згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за березень 2021 від 31.03.2021, які прийняті за Актами №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за березень 2021 від 31.03.2021, а також додатково підписаний Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, на суму 3530000,00 грн;

- у травні 2021 року роботи вартістю 231463,56 грн згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за травень 2021 від 31.05.2021, які прийняті за Актом №3 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за травень 2021 від 31.05.2021;

- у серпні 2021 року роботи вартістю 534984,24 грн згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за серпень 2021 від 06.08.2021, які прийняті за Актом №4 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за серпень 2021 від 06.08.2021, а також додатково підписаний Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, на суму 7178492,17 грн;

- у грудні 2021 року роботи вартістю 132962,34 грн згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за грудень 2021 від 31.12.2021, які прийняті за Актом №7 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2021 від 31.12.2021.

Всього таким чином станом на 31.12.2021 за договором виконано робіт на загальну суму 13097830,28 грн, з яких 959338,11 грн будівельні роботи та 12138492,17 грн вартість змонтованого устаткування.

14.03.2022 позивач склав претензію до відповідача №ТОВВИХ-22-2859, в якій стверджувалось, що останнім днем виконання робіт Етапу №2 Графіку виконання робіт було 15.07.2021.

Крім того, позивач склав також претензію до відповідача без номера та дати, в якій позивач вимагав від відповідача сплатити неустойку у зв`язку з наявністю залишку невиконаних робіт на суму 373620,05 грн.

Разом з тим, будь-яких доказів фактичного направлення позивачем відповідачу цих двох претензій позивачем суду не надано.

В подальшому, після відкриття провадження у справі №911/3027/23, сторони підписали також Акт від 15.11.2023 про завершення робіт до договору, в якому зафіксували, що відповідач виконав роботи за договором в повному обсязі на суму 13097830,28 грн згідно з актами виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, а економія вартості фактично виконаних робіт відбулась внаслідок уточнення обсягів робіт.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 22337,67 грн пені та 9307,36 грн штрафу з підстав прострочення на 168 днів виконання відповідачем робіт (з 16.07.2021 по 30.12.2021), прийнятих за актом виконаних робіт від 31.12.2021 №7 на суму 132962,34 грн, та стягнути з відповідача 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу з підстав прострочення відповідачем на 180 днів (з 13.09.2021 по 11.03.2022) виконання робіт у зв`язку із наявністю залишку невиконаних відповідачем робіт на суму 373620,05 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та інших заявах по суті справи та наданих відповідачем додаткових поясненнях.

В судовому засіданні 29.02.2024 представник позивача визнав та уточнив, що залишок невиконаних відповідачем робіт на суму 373620,05 грн, на наявність якого позивач посилався в позовній заяві як на підставу для нарахування 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу, відсутній, приймаючи до уваги підписаний сторонами (після відкриття провадження у справі №911/3027/23) Акт від 15.11.2023 про завершення робіт до договору, в якому сторони зафіксували повне виконання відповідачем робіт за договором на загальну суму 13097830,28 грн та наявність економії вартості фактично виконаних робіт.

У зв`язку з цим позивач в судовому засіданні 29.02.2024 повідомив суд, що він надалі не підтримує позов в частині стягнення 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу, однак і не відмовляється від позову в цій частині, а просить суд закрити провадження у справі в цій частині вимог з підстав відсутності предмету спору на момент розгляд справи судом. Відповідач у судовому засіданні 29.02.2024 заперечив проти закриття провадження у справі у цій частині вимог, посилаючись на те, що ці вимоги були безпідставними ще з моменту їх пред`явлення.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам, суд виходить з того, що укладений між сторонами договір від 18.09.2020 №2009000119 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Доводи позивача про те, що укладений сторонами договір є договором про надання послуг, оскільки в предметі договору (стаття 1) використані слова «підрядник… зобов`язується надати послуги», є суперечливою позицією позивача та судом відхиляються, враховуючи, що в тексті договору ці послуги надалі в тексті іменуються саме як «роботи» та враховуючи підписані сторонами численні акти приймання будівельних робіт до цього договору, з яких вбачається виконання підрядником та прийняття замовником саме будівельних робіт.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строк виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 4.1 договору визначено, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 360 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження на початок виконання робіт (надалі дозвіл) з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток№3 до договору). Відповідно до Графіку виконання робіт (Додаток №3 до договору) граничний термін виконання робіт становить 360 календарних днів з дати підписання договору.

Таким чином, виходячи із затвердженого сторонами Графіку виконання робіт, суд приходить до висновку, що будівельні роботи підлягали виконанню відповідачем в строк до 13.09.2021 включно.

Доводи відповідача про те, що перебіг строку виконання будівельних робіт не настав, оскільки матеріали справи не містять доказів надання замовником письмового розпорядження на початок виконання робіт, є суперечливою поведінкою відповідача та судом відхиляються, приймаючи до уваги, що відповідач відповідно до обставин справи фактично розпочав виконання будівельних робіт, що вказує на те, що у відповідача не було перешкод для їх початку виконання і не було заперечень щодо наявності/відсутності письмового розпорядження замовника для початку виконання робіт, а отже відповідач, розпочавши виконання робіт, мав їх завершити відповідно до умов договору.

Умовами п. 5.1, 5.2 договору визначено, що передача виконаних робіт і прийняття їх підрядником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Відповідно до ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з позовної заяви, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 22337,67 грн пені та 9307,36 грн штрафу за 168 днів прострочення виконання робіт (з 16.07.2021 по 30.12.2021), прийнятих за актом виконаних робіт від 31.12.2021 №7 на суму 132962,34 грн, надалі - Акт №7. Позивач відносить виконані та прийняті за Актом №7 роботи вартістю 132962,34 грн до ІІ етапу Графіку виконання робіт та стверджує про їх прострочення на 168 днів з 16.07.2021 по 30.12.2021.

Із наявних у матеріалах справи доказів, а саме довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за грудень 2021 від 31.12.2021, Акта №7 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2021 від 31.12.2021, а також Акта від 15.11.2023 про завершення робіт до договору, випливає, що роботи за договором були завершені виконанням та прийняті 31.12.2021, після цієї дати роботи не виконувались, а Актом від 15.11.2023 про завершення робіт до договору сторони лише зафіксували повне виконання договору підрядником (позивачем).

Суд зауважує, що у пункті 10.2 договору штрафні санкції передбачені саме за прострочення робіт, а не за прострочення підписання Актів, в той час як у Графіку виконання робіт не конкретизовано вартість кожного етапу робіт та які саме роботи згідно із договірною ціною належать до кожного з етапів, а позивач, нараховуючи штрафні санкції на суму Акту №7, не конкретизує, які саме роботи у спірному Акті №7 він відносить до того чи іншого етапу та з яких підстав.

У розумінні норми статті 875 Цивільного кодексу України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт - це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору (пункти 56, 58 постанови Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №911/2360/18).

У зв`язку з цим суд погоджується з доводами відповідача про те, що неустойка може бути нарахована не за прострочення етапу виконання робіт, а за прострочення виконання робіт в цілому, а не певної частини в межах основного зобов`язання. Разом з тим, суд також відмічає, що відповідачем відповідно до обставин справи було прострочено не лише виконання певного етапу робіт, а й виконання робіт в цілому, враховуючи, що відповідно до умов договору (Графіку виконання робіт) роботи підлягали завершенню в строк до 13.09.2021, в той час як роботи за Актом №7 були завершені та прийняті лише 31.12.2021, тобто має місце прострочення відповідача з виконання цих робіт в періоді з 14.09.2021 по 31.12.2021.

Відповідно до ч.1 ст.199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Отже, перевіряючи розрахунок позивача щодо пені та штрафу за період прострочення 16.07.2021 по 30.12.2021, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням того, що початком прострочення відповідача є 14.09.2021, розмір пені за період з 14.09.2021 по 30.12.2021 від суми прострочених виконанням робіт (132962.34 грн) становить 14359,93 грн, розмір штрафу становить 9307,36 грн, у зв`язку з чим вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення пені та штрафу на 95%, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не навів фактів, які б могли бути оцінені судом як виключні, незалежні від волі відповідача важкі обставини, які об`єктивно перешкодили йому належним чином виконати взяті на себе зобов`язання за договором. У матеріалах справи також відсутні докази, що підтверджували б існування таких обставин, та/або докази вжиття відповідачем заходів для недопущення порушень. Відповідно до обставин справи, прострочення відповідача мало місце ще до введення воєнного стану з 24.02.2022 та наявності об`єктивних перешкод для своєчасного виконання робіт не вбачається. Доводи відповідача про те, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір неустойки спотворює її дійсне правове призначення, враховуючи, розмір отриманого відповідачем прибутку, суд відхиляє, так як позивач та відповідач, виходячи із принципу свободи договору, добровільно погодили в договорі розмір штрафних санкцій та при цьому не прив`язували розмір штрафних санкцій до планового розміру прибутку підрядника.

З огляду на викладене, підстави для зменшення пені та штрафу у даному випадку відсутні.

Щодо доводів позивача про необхідність закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу, які позивач не підтримує однак від яких і не відмовляється, то суд приймає також до уваги, що протилежна сторона відповідач заперечує проти закриття провадження у справі за заявою позивача щодо відсутності предмету спору та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, тобто розглянути спір по суті вимог.

У зв`язку з тим, що відповідач заперечує проти закриття провадження у справі, що вказує на наявність предмету спору, то провадження у справі в цій частині позовних вимог, які позивач надалі не підтримує, не може бути закрите судом на підставі заяви позивача про відсутність предмету спору, та вказані позовні вимоги підлягають розгляду по суті, враховуючи, що позивач хоча ці вимоги і не підтримує, але від них і не відмовляється.

Вирішуючи спір в цій частині, суд повторює свій висновок про те, що роботи за договором були фактично завершені та прийняті позивачем 31.12.2021, а отже на момент звернення позивача до суду з позовом залишку невиконаних робіт на суму 373620,05 грн, на який посилався позивач як на підставу позовних вимог про стягнення 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу, фактично не існувало. Отже, позовні вимоги в цій частині були безпідставними вже на момент звернення позивача до суду. Той факт, що сторони лише 15.11.2023 підписали акт про завершення виконання робіт, яким зафіксували фактичне завершення виконання повного обсягу робіт на суму 13097830,28 грн та економію їх вартості, не спростовує висновок про те, що самі роботи були завершені відповідачем та передані позивачу вже 31.12.2021, враховуючи, що після цієї дати роботи вже не виконувались, а обсяг робіт, який був зазначений в акті від 15.11.2023, був фактично переданий відповідачем позивачу за актами приймання будівельних робіт не пізніше 31.12.2021.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 67251,61 грн пені та 26153,40 грн штрафу, заявлених з підстав наявності залишку невиконаних робітна суму 373620,05 грн, враховуючи, що роботи завершені виконанням повністю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 89589,28 грн пені та 35460,76 грн штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 14359,93 грн пені та 9307,36 грн штрафу, а в решті вимог про стягнення 75229,35 грн пені та 26153,40 грн штрафу необхідно відмовити.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу в сумі 507,98 грн пропорційно задоволеним вимогам (2684 х 23667,29 : 125050,04 грн =507,98).

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» про стягнення 89589,28 грн пені та 35460,76 грн штрафу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (08170, Київська обл., с. Віта Поштова, вул. Набережна, буд. 33, код ЄДРПОУ 40228402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 14359 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 93 коп. пені, 9307 (дев`ять тисяч триста сім) грн 36 коп. штрафу та 507 (п`ятсот сім) грн 98 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» в частині стягнення 75229,35 грн пені та 26153,40 грн штрафу.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2024.

Суддя О.О. Третьякова