Рішення

від 29.05.2024 по справі 912/617/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 рокуСправа № 912/617/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/617/24

за позовом Управління освіти Кропивницької міської ради, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К", 25014, м. Кропивницький, вул. Олега Паршутіна, 13

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від позивача - Васильєва О.К., виписка з ЄДР;

від відповідача - Нікітчук І.І., ордер серія ВА № 1077447 від 08.14.2024.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Управління освіти Кропивницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К" про визнання недійсним Договору №59 від 19.01.2024, укладеного між Управлінням освіти Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К", з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлене Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області порушення законодавства у сфері закупівель при укладенні договору №59 від 19.01.2024 та зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень вимог підп. 2 п. 44, підп. 1 п. 51 Особливостей шляхом відміни відкритих торгів.

Ухвалою від 25.03.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/617/24, ухвалив справу №912/617/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.04.2024 - 15:00, встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

До господарського суду 08.04.2024, в межах строку встановленого судом, від відповідача надійшов відзив від 08.04.2024 на позовну заяву з проханням відмовити в задоволенні позову Управлінню освіти Кропивницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К" про визнання недійсним Договору №59 від 19.01.2024 в повному обсязі. В обґрунтування поданого відзиву зазначено, що позивач заявляє позовні вимоги про визнання договору недійсним, при цьому обґрунтовує такі вимоги нормами Цивільного кодексу України, які врегульовують підстави розірвання договорів, отже в позові відсутнє нормативне обґрунтування його підстав, в тому числі в частині порушення прав позивача відповідачем.

Відповідачем також зазначено, що твердження у Висновку про порушення останнім законодавства при проведенні закупівлі №UA-2024-01-04-004807 від 29.01.2024 є помилковим з огляду на наступне. Відповідно до змісту висновку, порушення законодавства при проведенні процедури закупівлі товару "Вершкове масло (Вершкове масло не менше ніж 72% жирності)", код за ДК 021:2015-15530000-2: Вершкове масло (закупівля №UA-2024-01-04-004807 від 29.01.2024), вбачається в тому, що у складі тендерної пропозиції учасником (відповідачем) не надано довідки довільної форми про погодження продовження строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії у разі отримання відповідної форми від замовника, в зв`язку із чим не дотримано вимоги пункту 2 Розділу 3 тендерної документації. При цьому, у висновку зазначається, що в жодному документі (файлі) тендерної пропозиції відповідача не міститься інформація щодо погодження учасника на вимогу Замовника продовжити строк гарантії. Відповідач зазначає, що останнім Замовнику при проведенні процедури вказаної вище закупівлі надано лист-згоду з проектом договору про закупівлю, викладеному в Додатку 3 до тендерної документації від 11.01.2024, відповідно до якого відповідач погоджується з проектом договору про закупівлю, викладеному в Додатку 3 до тендерної документації, та підтверджує, що буде дотримуватись умов свої тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 4 розділу 3 до цієї тендерної документації. При цьому в самій тендерній пропозиції відповідача вказано наступне: "Зазначеним нижче підписом ми підтверджуємо повну, безумовну і беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації" (п. 7), отже, в пункті 7 тендерної пропозиції Відповідача така згода останнім надана і щодо усіх умов, встановлених в пункті 4 Розділу 3 до Тендерної документації, зокрема, в частині погодження на продовження строку дії своєї тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції (у разі, якщо таке вимагається) (пункт 4.2 Розділу 3 Тендерної документації).

Крім того, відповідачем у відзиві зазначено, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту. За змістом норми 216 Цивільного кодексу України, в разі визнання судом договору недійсним позивач зобов`язаний буде повернути відповідачеві все отримане за цим договором, що неможливо виконати, оскільки продукти харчування, які поставлені позивачем відповідачеві за цим договором вже спожиті і, відповідно, в натурі повернуті бути не можуть, при цьому вирішення питання про відшкодування вартості того, що одержано за договором об`єктивно стане предметом судового розгляду відповідного спору між відповідачем та позивачем, що не відповідає меті правосуддя та процесуальній економії, як це визначено в наведеній вище постанові Верховного Суду в справі № 233/4365/18.

Протокольною ухвалою від 23.04.2024, на підставі ст. 183 ГПК України, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.05.2024 о 15:30 год.

14.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача Васильєвої Олени надійшла заява про зміну підстав позову від 14.05.2024 (вх. № 1224/24).

Крім того, 14.05.2024 через канцелярію суду (загальний відділ) позивачем подано заяву про зміну підстав позову від 13.05.2024 (вх. № 3403/24).

Ухвалою від 14.05.2024 господарським судом заяву позивача про зміну підстав позову від 14.05.2024, подану через "Електронний суд", повернуто без розгляду; заяву позивача про зміну підстав позову від 13.05.2024, подану через канцелярію суду, повернуто без розгляду; закрито підготовче провадження у справі № 912/617/24 та призначено до розгляду по суті на 29.05.2024 о 11:00 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

04.01.2024 Управлінням освіти Кропивницької міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу (https://prozorro.gov.ua) опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів №UА-2024-01-04-004807-а за предметом закупівлі: код за ДК 021-2015 - 15530000-2 Вершкове масло (Вершкове масло (не менше ніж 72% жирності).

04.01.2024 уповноваженою особою Управлінням освіти Кропивницької міської ради оприлюднено тендерну документацію, яка була затверджена протоколом від 04.01.2024.

Відповідно до Протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 12.01.2024 визначено учасника Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К" переможцем закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з Учасником Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К".

19.01.2024 Управлінням освіти Кропивницької міської ради (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К" (Продавець) укладено Договір №59 від 19.01.2024 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити управлінню освіти товар в асортименті, Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Даного Договору. Предметом закупівлі є: "код за ДК 021-2015 - 15530000-2 Вершкове масло (Вершкове масло (не менше ніж 72% жирності).

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. - 2.3. Договору ціна цього Договору становить: 4 185 000,00 грн з ПДВ. Бюджетні зобов`язання на 2024 рік складають: 4 185 000,00 грн з ПДВ. Оплата за товар здійснюється за фактично отриманий товар, відповідно рахунків, накладних, протягом 30 календарних днів.

Відповідно до п. 3.1. Договору Товар повинен бути поставлений Покупцю Продавцем у терміни обумовлені сторонами, за адресами навчальних закладів міста Кропивницького.

Згідно з п. 4.1. - 4.4. Договору Покупець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, на умовах даного договору. Покупець зобов`язується приймати замовлений та поставлений товар згідно наданих накладних. Продавець зобов`язується забезпечити поставку товарів у строки, встановлені даним договором, та за умовам документації конкурсних торгів. Продавець зобов`язується забезпечити поставку товарів відповідної якості, та такий, що придатний до споживання, правильно маркований та відповідати усім діючим державним стандартам та нормам.

Покупець має право на дострокове розірвання даного договору у разі повторного невиконання або не належного виконання Продавцем своїх зобов`язань за договором. Не виконанням або не належним виконанням договору, зокрема є: поставка не якісного товару, порушення строків та обсягів поставки товару визначених у заявці Замовника, порушення Продавцем санітарних вимог щодо товарного сусідства та температурного режиму під час транспортування товару та інше. При виявлені вищевказаних порушень представниками Замовника складається відповідний акт, в якому фіксуються виявлені порушення. Наявність у Замовника двох відповідних актів є підставою для одностороннього розірвання договору постачання. Днем розірвання договору постачання вважається день направлення Покупцем повідомлення про розірвання договору на електронну адресу Продавця (п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 року, але не пізніше ніж до 31.12.2024.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Управління освіти Кропивницької міської ради звернулось до відповідача листом №173/26 від 31.01.2024, відповідно до якого згідно висновку Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 29 січня 2024 року, за результатами моніторингу закупівлі код за ДК 021-2015 - 15530000-2 Вершкове масло (Вершкове масло не менше ніж 72% жирності), Управління освіти Кропивницької міської ради зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень вимог підпункту 2 пункту 44, підпункту 1 пункту 51 Особливостей шляхом відміни відкритих торгів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. В зв`язку з тим, що договір від 19 січня 2024 року № 59 за вказаною закупівлею був вже підписаний, а 12 січня 2024 року розміщений в електронній системі zakupivlipro, просило відповідача з`явитися до управління освіти Кропивницької міської ради для його розірвання на вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.

Відповідач у відповідь на вказане звернення направив на адресу позивача лист №01-1/02/24 від 01.02.2024, в якому вказав, що не вбачає жодних правових підстав для розірвання Договору від 19.01.2024 №59.

Таким чином, позивач з посиланням на ст. 652 Цивільного кодексу України вважає, що наявні умови для розірвання договору у судовому порядку у зв`язку з істотною зміною обставин. Цими змінами обставин Управління освіти Кропивницької міської ради вважає те, що за результатом моніторингу закупівлі, за результатами проведення якої було укладено спірний договір, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області складено Висновок про результати моніторингу закупівлі №UА-2024-01-04-004807-а від 29.01.2024, яким встановлено порушення законодавства при проведенні процедури закупівлі.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним договору №59 від 19.01.2024, укладеного між Управлінням освіти Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К".

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Пункт 4 частини 2 зазначеної статті визначає такий спосіб захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Тобто такий спосіб захисту порушеного права та інтересу, як визнання правочину недійсним, передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.10.2019 у справі №910/12959/18.

Предметом заявлених у межах даної справи вимог є вимога про визнання недійсним договору №59 від 19.01.2024, укладеного між Управлінням освіти Кропивницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К".

При цьому, позивач в мотивувальній частині позовної заяви підставою позову вказує виключно положення ст. 652 Цивільного кодексу України, за якими у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Разом з цим, Управління освіти Кропивницької міської ради не заявляє позовних вимог про розірвання договору №59 від 19.01.2024, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-К". Позивач вимагає визнати вказаний договір недійсним, не зазначаючи, як правових так і фактичних підстав для такої недійсності, вказуючи виключно на наявність всіх умов для розірвання договору у судовому порядку у зв`язку з істотною зміною обставин. А істотна зміна обставин не є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, п. 4-5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У рішенні ЄСПЛ від 14.04.2021 у справі за заявою № 25531/12 "Гусєв проти України" Суд нагадав, що принципи змагальності та рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять його в явно гірше становище порівняно з його опонентом (див. рішення у справах "Авотіньш проти Латвії [ВП] () [GC], заява № 17502/07, пункт 119, й інші посилання, ЄСПЛ 2016, та "Регнер проти Чехії" [ВП] (Regner v. the Czech Republic) [GC], заява № 35289/11, пункт 146, від 19.09.2017). До того ж право на змагальний судовий процес у принципі означає надання сторонам можливості ознайомлюватися та коментувати всі надані докази або подані зауваження з метою впливу на рішення суду. Крім того, сторони повинні мати можливість подати будь-які докази, необхідні для того, аби їхні вимоги задовольнили (див. рішення у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" (Clinique des Acacias and Others v. France), заява № 65399/01 та 3 інші заяви, пункти 36- 43, від 13.10.2005). Крім того, суд, який розглядає справу, повинен сам дотримуватися принципу змагальності, наприклад, якщо він розглядає справу на підставі обґрунтування або заперечення, висловленого ним за власною ініціативою (див. рішення у справі "Чепек проти Чехії", заява №9815/10, пункти 45 та 51- 60, від 05.09.2013) (пункт 26).

Суд зауважив, що хоча, звичайно, саме національні суди повинні визначати правильну правову кваліфікацію позовів на підставі національного законодавства, це має відбуватися із дотриманням принципу справедливого судового розгляду, що передбачає надання належного обґрунтування принаймні стосовно питань, які є вирішальними для результату розгляду справи (п. 30).

Недостатньо чіткі підстави для зміни правової кваліфікації позову заявника мають розглядатися як повністю невиправдані та такі, що суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно справедливості цивільного провадження і принципу змагальності судового процесу (п. 33).

У контексті спірних правовідносин господарський суд зазначає, що розсуд суду не є безмежним навіть у площині захисту порушених інтересів, тому в абзаці 2 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У даному випадку застосування принципу "jura novit curia" є неможливим, позаяк таке застосування призведе до зміни не тільки правових, а й фактичних підстав позову і нівелює волевиявлення позивача, що є неприпустимим. Самостійна зміна судом підстав позову неодмінно призведе і до порушення інших принципів господарського судочинства як-то рівності сторін, змагальності та диспозитивності.

Таким чином, господарський суд вважає, що у даному випадку відсутня можливість застосування принципу "jura novit curia", оскільки розгляд справи за інших правових та фактичних обґрунтувань, які не зазначалися позивачем, буде виходом за межі предмету та підстав позову, а також порушить принципи диспозитивності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові ВП ВС від 22.02.2024 у справі №990/150/23 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (пункти 28 та 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2023 року в справі № 233/4365/18).

Правові наслідки визнання правочину недійсним визначені статтею 216 ЦК, зокрема, частиною першою статі 216 ЦК встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом зазначеної норми ЦК, в разі визнання судом договору недійсним позивач зобов`язаний буде повернути відповідачеві все отримане за цим договором, що неможливо виконати, оскільки продукти харчування, які поставлені позивачем відповідачеві за цим договором вже спожиті і, відповідно, в натурі повернуті бути не можуть, при цьому вирішення питання про відшкодування вартості того, що одержано за Договором об`єктивно стане предметом судового розгляду відповідного спору між Відповідачем та Позивачем, що не відповідає меті правосуддя та процесуальній економії, як це визначено в наведеній вище постанові Верховного Суду в справі № 233/4365/18.

Окремо слід зазначити, що наведені у Висновку про порушення відповідачем законодавства при проведенні закупівлі №UА-2024-01-04-004807-а від 29.01.2024 щодо відсутності довідки довільної форми про те, що учасник на вимогу Замовника погоджується на продовження строку дії Гарантії є незначними. Крім того, матеріали справи містять лист-згоду з проектом договору про закупівлю, викладеному в Додатку 3 до тендерної документації від 11.01.2024, відповідно до якого відповідач погоджується з проектом договору про закупівлю, викладеному в Додатку 3 до тендерної документації, та підтверджує, що буде дотримуватись умов свої тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 4 розділу 3 до цієї тендерної документації.

При цьому в самій тендерній пропозиції відповідача вказано наступне: "Зазначеним нижче підписом ми підтверджуємо повну, безумовну і беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації" (п. 7), отже, в пункті 7 тендерної пропозиції Відповідача така згода останнім надана і щодо усіх умов, встановлених в пункті 4 Розділу 3 до Тендерної документації, зокрема, в частині погодження на продовження строку дії своєї тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції (у разі, якщо таке вимагається) (пункт 4.2 Розділу 3 Тендерної документації).

За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, на переконання суду, відсутні, тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Інших судових витрат сторони не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Повне рішення складено 07.06.2024.

Суддя Г.Б. Поліщук