Рішення

від 09.05.2024 по справі 915/1851/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року Справа № 915/1851/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

за участю:

представника позивача: - Басюк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722, 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 15);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Порт» (код ЄДРПОУ 40993584, 54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/8)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Миколаївська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація «Миколаївського морського порту») (код ЄДРПОУ 38728444, 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23)

ВСТАНОВИВ:

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі позивач) пред`явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Порт» (далі відповідач) про виселення із займаного орендованого державного нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщеня площею 32,1 кв. м другого поверху будівлі транспортно-експедиційної контори, за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/8. Також просить залучити до розгляду даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Миколаївську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація «Миколаївського морського порту») (код ЄДРПОУ 38728444).

Ухвалою суду від 15.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 12.02.2024.

Ухвалою від 12.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.03.2024.

Ухвалою суду від 01.05.2024 сторони повідомлені про призначення розгляду справи на 09.05.2024.

В судове засідання 09.05.2024 з`явились представники позивача та третьої особи.

Відповідач явку в судове засідання повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач також не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву або пояснень з предмету позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 09.05.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях (далі Позивач, Регіональне відділення, РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портосервіс Миколаїв» (далі Відповідач, ТОВ «Сервіс-Порт», Орендар) укладено договір оренди від 14.05.2018 №РОФ-1624 на державне нерухоме майно нежитлові приміщення площею 62,5 кв.м. другого поверху будівлі транспортно-експедиційної контори, за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/8, що перебуває на балансі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі Балансоутримувач) строком на 2 роки 11 місяців з метою розміщення офісу.

14.05.2018 року між сторонами Договору укладено Акт приймання-передавання, та з цієї дати Відповідач вступив у строкове платне користування державним нерухомим майном.

Протягом дії договору оренди до нього було укладено декілька договорів про внесення змін:

- від 04.03.2019 р. про зміну назви Орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПОРТ»;

- від 12.07.2019 р. про зменшення площі об`єкта Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.12.2023 3 оренди, та визначення об`єкта оренди - нежитлові приміщення площею 32,1 кв.м. другого поверху будівлі транспортно-експедиційної контори, за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/8;

- від 01.06.2021 р. про приведення строку договору оренди у відповідність із визначеним Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, мінімальним строком, до 13.05.2023 включно.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного часу» встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Відповідно до ст.19 «Підстави для відмови у продовженні договору оренди» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, визначено:

Рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято:

у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону;

якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю;

якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк;

якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця;

якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців;

якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Балансоутримувач листом від 10.04.2023 №396/18-03- 09/вих на підставі допущеного Орендарем прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців звернувся про непродовження договору оренди.

Станом на 01.05.2023 Орендар має заборгованість до державного бюджету України за оренду державного майна в сумі 10666,33 грн. що значно перевищує 3 місяці.

Наказом Регіонального відділення від 08.05.2023 № 72 прийнято рішення про непродовження договору оренди від 14.05.2018 № РОФ-1624, та припинення договору оренди у зв`язку завершенням терміну дії на який він був укладений, тобто з 13.05.2023 року.

Таким чином, на сьогоднішній день договір є припиненим по закінченню строку на який він був укладений (п.12.6.1.1. Договору оренди від 14.05.2018 № РОФ-1624).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з п. 4.2 договору оренди від 14.05.2018 №РОФ-1624 Регіональне відділення листом від 10.05.2023 №03/312 повідомило Балансоутримувача про непродовження договору оренди від 14.05.2018 №РОФ-1624 та про необхідність скласти Акт повернення орендованого майна, підписати його у Орендаря та надати до Регіонального відділення.

Балансоутримувач листом від 06.06.2023 №739/18-03- 09/Вих повідомив про неможливість проведення огляду орендованих приміщень та підписання у Орендаря Акта повернення орендованого майна через відсутність Орендаря на об`єкті оренди та відсутності зв`язку з ним.

Таким чином дотепер, в порушення умов договору, ТОВ «Сервіс-Порт», орендоване державне нерухоме майно не повернуто.

Позивач зазначає, що невиконання Відповідачем зазначених умов є істотним порушенням умов Договору оренди, з наступних підстав.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наявність шкоди виражається у недотриманні державним бюджетом та Балансоутримувачем орендної плати у розмірі 2181,54 грн. щомісячно.

Упущена вигода: при укладанні договору оренди Регіональне відділення розраховувало на належне виконання умов Договору та надходження до державного бюджету та Балансоутримувачу орендної плати.

Визначення істотної різниці між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона мала змогу отримати: протягом всього строку договору оренди, відповідачем не виконувались зобов`язання з оплати орендної плати. Тобто, різниця між очікуваною сумою та отриманою є істотною.

Враховуючи зазначене, Позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору.

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при перегляді в касаційному порядку судових рішень у справах, пов`язаних зі звільненням нежилих приміщень, що належать до державної та комунальної власності (постанови ВСУ від 22.03.2005 у справі №1/135-20/51, від 24.05.2005 у справі №36/237, від 27.12.2005 у справі №3/84 та від 28.02.2006 у справі №1/135-20/51).

Оскільки відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування державним майном є договір оренди, а договір оренди припинився, а тому у Відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаному приміщенні.

З огляду на зазначені законодавчі приписи, Позивач просить виселити Відповідача з нежитлового приміщення площею 32,1 кв.м. другого поверху будівлі транспортно експедиційної контори, за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/8.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зазначає, що несплата відповідачем орендної плати завдає значної шкоди інтересам держави у зв`язку з ненадходженням коштів до державного бюджету та унеможливлює використання коштів для цілей та потреб держави у сфері ефективного розпорядження державним нерухомим майном.

Крім цього, у орендодавця відсутня можливість через неповернення державного майна передати це майно в оренду більш добросовісному орендарю, що свідчить про неефективність управління об`єктом державної власності.

В свою чергу ненадходження коштів до бюджету спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанням загальнодержавних та місцевих програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого ладу. Зокрема, ненадходження коштів унеможливлює здійснення з Державного бюджету видатків, пов`язаних з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України: на забезпечення конституційного ладу держави, територіальної цілісності, недоторканності України та суверенітету, забезпечення громадського порядку, безпеки та судової влади, на економічну діяльність держави, на утримання установ та закладів соціально-культурної сфери, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій.

Господарським законодавством передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст. 283 ГК України).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. (ч.ч.1, 3, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Відповідач не виконує обов`язок щодо своєчасної оплати орендних платежів, через що перед державним бюджетом у відповідача утворилася заборгованість.

Станом на 01.05.2023 Орендар має заборгованість до державного бюджету України за оренду державного майна в сумі 10666,33 грн. що значно перевищує 3 місяці.

Наказом Регіонального відділення від 08.05.2023 № 72 прийнято рішення про непродовження договору оренди від 14.05.2018 № РОФ-1624, та припинення договору оренди у зв`язку завершенням терміну дії на який він був укладений, тобто з 13.05.2023 року.

Таким чином, на сьогоднішній день договір є припиненим по закінченню строку на який він був укладений (п.12.6.1.1. Договору оренди від 14.05.2018 № РОФ-1624).

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10.6. Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Судом враховано, що відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд (ч.1 ст.782 ЦК України).

Згідно п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість за Договором утворилась в сумі 10 666,33 грн., що свідчить про істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати та є достатньою правовою підставою для визнання такого договору припиненим.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до п.8.4. Договору, орендодавець, у тому числі за ініціативою балансоутримувача, має право вимагати розірвання договору оренди та відшкодування збитків у разі, якщо орендар, зокрема, не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату.

У відповідності до ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 10.8. Договору сторонами визначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно п.10.10. Договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за участю балансоутримувача. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до п.5.10. Договору, у разі припинення або розірвання Договору оренди повернути балансоутримувачу за участю орендодавця орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Таким чином, з огляду на допущені відповідачем порушення істотних умов Договору щодо несплати орендної плати за користування державним нерухомим майном, суд вважає заявлені вимоги щодо виселення відповідача із займаного орендованого державного нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення площею 32,1 кв.м. другого поверху будівлі транспортно-експедиційної контори, за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/8 обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Порт» (54002, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Заводська, 23/8, код ЄДРПОУ 40993584) із займаного орендованого державного нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення площею 32,1 кв.м. другого поверху будівлі транспортно-експедиційної контори, за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/8

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Порт» (54002, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Заводська, 23/8, код ЄДРПОУ 40993584) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Банк: ДКСУ м. Київ, р/р UA378201720343110001000163735, МФО 820172) 2 684,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.06.2024.

Суддя О. В. Ткаченко