Рішення

від 05.06.2024 по справі 915/374/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Справа № 915/374/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Ткаченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №915/374/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Карт Сервіс" (код ЄДРПОУ 44355507, 61070, Харківська область, м.Харків, вул.Чкалова, 2-Б);

до відповідача: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (код ЄДРПОУ 31448144, 54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, 161, e-mail: 31448144@mail.gov.ua)

про: стягнення заборгованості в розмірі 331 836,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл Карт Сервіс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" грошові кошти в загальній сумі 331 836,38 грн., з яких: 280 337,64 грн. - пеня, 21 104,14 грн. - 3% річних, 30 394,60 грн. - інфляційні нарахування. Також позивач просить стягнути 100000,00 грн. витрат на правничу допомогу та покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання щодо оплати за Договором поставки від 16.05.2023 №16/05-2023-Н.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 справу № 915/374/24 призначено головуючому судді Ткаченку О.В.

Ухвалою суду від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання та визначено розгляд справи проводити за наявними матеріалами.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву з посиланням на номер справи, оформленого у відповідності до вимог ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

25.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.04.2024 в електронному вигляді, в якому виклав свої заперечення та доводи щодо позовних вимог та просить суд: прийняти відзив на позовну заяву до розгляду та врахувати викладене в ньому при розгляді справи №915/374/24; зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 99%; відмовити в задоволенні витрат на правничу допомогу в повному обсязі, а в разі задоволення цієї частини позовних вимог - зменшити розмір витрат на правничу допомогу на 99%.

01.05.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 30.04.2024 в електронному вигляді, в якій не погодився з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву та наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Станом на момент розгляду позовної заяви від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Розгляд справи проведено поза межами встановленого ст. 248 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл Карт Сервіс" (позивач, постачальник) та Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №16/05-2023-Н (далі - Договір), відповідно до п.1.1, якого постачальник, якого визначено переможцем відкритих торгів оголошення закупівлі UA-2023-04-26-009371-а зобов`язується поставляти у власність Покупця ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (СPV) 09130000-9 - Нафта та дистиляти, надалі «Товар» належної якості, що відповідає державним стандартам, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та вартість товару визначається у Специфікації (Додаток №1 до Договору).

Згідно п.3.2. Договору відповідно до тендерної пропозиції постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю товар, а саме бензин А-95 ЄВРО 5 за ціною 36,80 грн. (з ПДВ 7%) за 1 літр та дизельне паливо євро відповідно до сезону за ціною 32,50 грн. Загальна сума Договору становить 9 475 000,00 (дев`ять мільйонів чотириста сімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 7% 619 859,81 грн.

Сторонами в ході виконання Договору відповідно до п.п.11.8.4 Договору була змінена ціна за одиницю Товару, шляхом укладання додаткових угод.

16.06.2023 Додатковою угодою №1 до Договору поставки №16/05-2023-Н від 16.05.2023 сторонами у п.1.1, якої п.3.2 Договору було викладено в новій редакції: "Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю товар, а саме: - бензин А-95 ЄВРО 5 за ціною 36,80 грн. (з ПДВ 7%) за 1 літр та - дизельне паливо євро відповідно до сезону за ціною 32,50 грн. за 1 (один) літр з 16.05.2023 та 32,89 грн. за 1 (один) літр з 16.06.2023. Загальна сума Договору становить 9 474 997,53 (дев`ять мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто сім гривень 53 копійок) в т.ч. ПДВ 7% 619 859,65 грн. ".

05.07.2023 Додатковою угодою №2 до Договору поставки №16/05-2023-Н від 16.05.2023 сторонами у п.1.1, якої п.3.2 Договору було викладено в новій редакції: "Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю товар, а саме: - бензин А-95 ЄВРО 5 за ціною 36,80 грн. (з ПДВ 7%) за 1 літр з 16.06.2023 по 01.07.2023 за ціною 42,89 грн. (з ПДВ 20%) за 1(один) літр в період з 01.07.2023 до кінця терміну дії Договору та - дизельне паливо Євро відповідно до сезону за ціною 32,50 грн. (з ПДВ 7%) за 1 (один) літр з 16.05.2023 по 16.06.2023 за ціною 32,89 грн. (з ПДВ 7%) за 1 (один) літр з 16.06.2023 по 01.07.2023, за ціною 40,12 грн. (з ПДВ 20%) за 1 (один) літр з 01.07.2023 до кінця терміну дії Договору. Загальна сума Договору становить 9 474 944,27 (дев`ять мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 27 копійок) в т.ч. ПДВ - 619 856,17 грн.".

28.07.2023 Додатковою угодою №3 до Договору поставки №16/05-2023-Н від 16.05.2023 сторонами у п.1.1, якої п.3.2 Договору було викладено в новій редакції: "Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю товар, а саме: - бензин А-95 ЄВРО 5 за ціною 36,80 грн. (з ПДВ 7%) за 1 літр з 16.06.2023 по 01.07.2023, за ціною 42,89 грн. (з ПДВ 20%) за 1(один) літр в період з 01.07.2023 до 21.07.2023, за ціною 44,39 грн. (з ПДВ 20%) з 21.07.2023 до кінця терміну дії Договору. - Дизельне паливо Євро відповідно до сезону за ціною 32,50 грн. (з ПДВ 7%) за 1 (один) літр з 16.05.2023 по 16.06.2023 за ціною 32,89 грн. (з ПДВ 7%) за 1 (один) літр з 16.06.2023 по 01.07.2023, за ціною 40,12 грн. (з ПДВ 20%) за 1 (один) літр з 01.07.2023до 21.07.2023, за ціною 42,82 грн. (з ПДВ 20%) з 21.07.2023 до кінця терміну дії Договору. Загальна сума Договору становить 9 474 958,39 (дев`ять мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 39 копійок) в т.ч. ПДВ 1579159,73 грн.".

У відповідності до п.4.2 Договору оплата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару, що передається згідно поданої заявки.

Відповідно до п.п.6.1.2 Договору покупець зобов`язується оплатити вартість партії товару в порядку і на умовах, визначених п.4.2 Договору.

Згідно п.5.1 Договору товар постачається покупцю протягом 5 календарних днів згідно заявки автомобільним транспортом (бензовозами) на умовах DDP - склад покупця (54055, м.Миколаїв, вул.Маршала Василевського 67/1 та 75033, Херсонська область, Херсонський район, с.Микільське, вул.Слобідська, 1а), відповідно до Міжнародних правил інтерпретації термінів "Інкотермс-2010".

Датою поставки товару вважається дата фактичної поставки відповідної партії товару на склад покупця, що підтверджується підписанням видаткової накладної на кожну партію товару (п.5.2 Договору).

Поставка товару здійснюється на підставі заявки, наданої покупцем за формою, яка зазначена у Додатку №2 до цього Договору. Заявка подається у письмовій формі, із зазначенням: найменування та кількості Товару, завіряється підписом відповідальної особи покупця і передається постачальнику поштою або факсимільним способом зв`язку або на одну з адрес електронної пошти, зазначених постачальником в цьому Договорі (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору товар постачається покупцю партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, зазначений в окремій заявці покупця та підтверджену видатковою накладною на товар.

Згідно п.5.5 Договору постачальник повинен забезпечити поставку партії замовленого товару протягом п`яти робочих днів, з дня отримання письмової заявки від покупця, якщо про інше не домовлено сторонами.

За умовами п.10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.08.2023 включно, але в будь-якому випадку до дня перерахування покупцем усієї вартості фактично отриманого якісного товару.

Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

У зв`язку з невиконання відповідачем обов`язків за Договором в частині своєчасної оплати поставленого товару зі значним порушенням строків оплати, встановлених п.4.2 Договору, позивачем було нараховано пеню за прострочення виконання зобов`язань в розмірі 280337,64 грн, 3% річних у розмірі 21104,14 грн та інфляційні нарахування у розмірі 30 394,60 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Як зазначено позивачем у позові, відповідачем були надані позивачу наступні заяви: 23.05.2023 на ДТ Євро 5-Е5 кількістю 35000 л. Бензин автомобільний А-92 Євро 5-Е5 кількістю 15000 л.; 16.06.2023 на ДТ Євро 5-Е5 кількістю 40000 л. Бензин автомобільний А-92 Євро 5-Е5 кількістю 12000 л.; 14.07.2023 на ДТ Євро 5-Е5 кількістю 35000 л. Бензин автомобільний А-92 Євро 5-Е5 кількістю 10000 л.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6779376,70 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною №935 від 26.05.2023 - 30000 л. дизельне паливо на суму 975000,00 грн., Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №935 від 26.05.2023 та виставлено рахунок на оплату № 898 від 26.05.2023;

- видатковою накладною №977 від 01.06.2023 - 18000 л. Бензин А-95 на суму 662400,00 грн., Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №977 від 01.06.2023 та виставлено рахунок на оплату №929 від 01.06.2023;

- видатковою накладною №1273 від 05.07.2023 - 30710 л. дизельне паливо на суму 1232085,20 грн., Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1273 від 05.07.2023 та виставлено рахунок на оплату №1205 від 05.07.2023;

- видатковою накладною №1274 від 06.07.2023 - 20000 л. Бензин А-95 на суму 857800,00 грн., Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1274 від 06.07.2023 та виставлено рахунок на оплату № 1206 від 06.07.2023;

- видатковою накладною №1332 від 20.07.2023 - 15000 л. дизельне паливо на суму 601800,00 грн., Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1332 від 20.07.2023 та виставлено рахунок на оплату №1266 від 20.07.2023;

- видаткова накладна №1359 від 23.07.2023 - 8450 л. дизельне паливо на суму 339014,00 грн. та Бензин А-95 - 21350 л. на суму 915701,50 грн., Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1359 від 23.07.2023 та виставлено рахунок на оплату №1302 від 23.07.2023;

- видатковою накладною №1409 від 31.07.2023 - 29800 л. дизельне паливо на суму 1195576,00 грн., Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1409 від 31.07.2023 та виставлено рахунок на оплату №1353 від 31.07.2023.

В свою чергу отриманий товар відповідачем було оплачено на загальну суму 6 779 376,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій (а.с.29-45).

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.

Проте, відповідач грошові кошти за поставлений товар сплатив зі значним порушенням строків, що і стало причиною виникнення спору.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.691, ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків (ч.2 ст.193 ГК України, ст.611 ЦК України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1 ст.224 ГК України).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що у даній справі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 21 104,14 грн. - 3% річних та 30 394,60 грн. - інфляційних нарахувань.

Судом перевірено розрахунки 3% річних, інфляційних нарахувань та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 Договору за несвоєчасну оплату вартості товару покупець виплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від вартості фактично поставленого якісного товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Судом встановлено, що у даній справі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 280337,64 грн. пені, яка нарахована по кожному зобов`язанню окремо, починаючи з 24.07.2023 по 12.01.2024.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним та правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем у порядку ст.ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України у відзиві на позовну заяву б/н від 25.04.2024 заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 99%.

Звертаючись з вказаним клопотанням відповідач зазначає, що відповідач забезпечує послугами з централізованого водопостачання та водовідведення споживачів по всьому місту Миколаєву тобто, є соціально значущим підприємством. Таким чином, стягнення неустойки в даному випадку зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інтереси населення. Водночас, при вирішенні судом питання щодо зменшення розміру пені, звертаємо увагу суду на статус відповідача як "комунальне підприємство", яке фінансується за рахунок коштів споживачів послуг, їх платоспроможність, тяжкий фінансовий стан в державі Україна, відсутність заподіяння збитків позивачем іншим учасникам господарських відносин внаслідок порушення відповідачем зобов`язання перед позивачем. Відповідач просить суд взяти до уваги, що він в повному обсязі розрахувався за поставлений товар на виконання умов Договору поставки №16/05-2023-Н від 16.05.2023, що свідчить про намагання виконати умови Договору. Не своєчасна оплата поставленого товару сталась у зв`язку з воєнним положенням в країні та знаходження підприємства відповідача на прифронтовій території, де періодично ведуться активні бойові дії, від яких неодноразово потерпало підприємство, діючі в Миколаївській області тарифи на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, нижче від економічно обґрунтованого розміру; платоспроможність споживачі в період дії воєнного стану, платежі яких є основним доходом підприємства.

Позивач у відповіді на відзив б/н від 30.04.2024 зазначає, що він поставив на користь відповідача товар в загальній кількості на суму 6779376,70 грн. На момент подання позову сума заборгованості МКП «Миколаївводоканал» за поставлену продукцію складала 2352091,5 грн. Лише після направлення позивачем претензії та відповіді на відзив МКП «Миколаївводоканал» почав частково погашати суму заборгованості. Остаточний розрахунок за поставлений товар було здійснено МКП «Миколаївводоканал» у 2024 році. Відповідач не належним чином виконував свої обов`язки за договором і в такий складний для всіх період воєнного стану, коли підприємства знаходяться на межі виживання, намагається притягти ТОВ «Оіл Карт Сервіс», який належним чином виконував свої зобов`язання за договором до відповідальності і стягнути суму штрафних санкцій у розмірі 1010070,00 грн, яка є непомірною та дискримінаційною. Зі свого боку відповідач при наявності вини за неналежне виконання умов Договору з оплати за товар неправомірно просить суд зменшити штрафні санкції за порушення умов договору до 99%. Позивач зазначає, що його підприємство відноситься до підприємств, що мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності міста і працює у складних умовах, знаходиться у важкому економічному стані, ціни на нафтопродукти постійно зростають. Підприємству позивача приходиться здійснювати діяльність на території, яка знаходиться під постійним обстрілом Російської Федерації. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами Харківська міська територіальна громада (UA63120270000028556) з 15.09.2022 є територією, на якій ведуться (велися) бойові дії, та зазначена як «Територія можливих бойових дій». Позивач вказує, що у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору підприємство позивача на протязі довгого часу не могло використовувати кошти не сплачені відповідачем за Договором у своїй господарській діяльності.

Крім того, позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що однією з вагомих причин його скрутного становища є те, що протягом 2023 року підприємство не отримувало дотацій на покриття збитків від дії тарифів, спростовується відомостями Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2023 року, який було надано до матеріалів справи. У розділі I власний капітал код рядка 1400 Зареєстрований (пайовий) капітал на початок звітного періоду складав 641305 грн, а на кінець звітного періоду склав 1391343 грн. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 - Рахунок 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного й іншого зареєстрованого капіталу, пайового капіталу підприємства відповідно до законодавства і установчих документів, а також внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу. Данні обставини свідчать про надання підприємству дотацій з боку Миколаївської міськради, а також від Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні (МКЧХ), Дитячого фонду ЛЛН (Юнісеф) в Україні та інших донорів , про що зазначає у своєму позові сам відповідач.

У відповідності до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Також відповідно до ч.2 вказаної норми, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч.3 ст.551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій послався на відповідні виняткові обставини, але не довів їх під час розгляду спору у даній справі. Доказів в підтвердження того, що підприємство відповідача знаходиться у більш скрутному фінансовому стані ніж позивач, відповідачем, у відповідності до ст.74 ГПК України, суду не надано. При цьому, обидва підприємства здійснюють свою діяльність у зоні активних бойових дій, тому ця обставина не може вважатись винятковою для відповідача.

Слід також зазначити, що відповідач, уклавши Договір поставки №16/05-2023-Н від 16.05.2023, погодився на запропоновані позивачем умови, в тому числі і умову про пеню.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зменшення суми пені, а тому в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 4977,55 грн (331836,38грн х1,5%).

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (код ЄДРПОУ 31448144, 54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, 161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Карт Сервіс" (код ЄДРПОУ 44355507, 61070, Харківська область, м.Харків, вул.Чкалова, 2-Б) 280337,64 грн пені, 21104,14 грн - 3% річних, 30394,60 грн інфляційних нарахувань та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4977,55 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 05.06.2024 року.

Суддя О. В. Ткаченко