Ухвала

від 07.06.2024 по справі 916/2509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2509/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будпартнер Груп (вх.№ 2569/24 від 05.06.2024) про видачу судового наказу до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне логістичне партнерство про стягнення заборгованості в сумі 126400,00 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2024 року до Господарського суду Одеської області через систему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будпартнер Груп про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне логістичне партнерство (боржника) заборгованості за договором № 141218СВ1 перевезення вантажів по території України від 14.12.2018 р. в сумі 126400,00 грн. та судового збору в сумі 302,80 грн. Заяву обґрунтовано невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрне логістичне партнерство умов вказаного договору в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з перевезення в сумі 126400,00 грн.

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу ТОВ Будпартнер Груп, боржником вказано Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрне логістичне партнерство (код ЄДРПОУ 37292656) за адресою: 02092, м. Київ, вул. О.Довбуша, буд. 37.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в т.ч. електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 149 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 4 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 4 ст. 10 вищезазначеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Наразі Господарським судом Одеської області отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним у заяві кодом ЄДРПОУ боржника (відповідь № 629161 від 06.06.2024) та встановлено, що місцезнаходження ТОВ Аграрне логістичне партнерство значиться за адресою: 02090, м. Київ, вул. О.Довбуша, буд. 37.

Враховуючи викладене, а також те, що спір виник внаслідок невиконання боржником зобов`язань щодо сплати коштів за надані послуги з перевезення в сумі 126400,00 грн., суд вважає, що дана заява про видачу судового наказу підлягає розгляду за місцезнаходженням боржника - ТОВ Аграрне логістичне партнерство, що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч. 5 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

В силу вимог ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов`язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява N 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви N 29458/04, N 29465/04) зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Така ж позиція наведена Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria", де крім цього вказано, що поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що матеріали заяви про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Будпартнер Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне логістичне партнерство про стягнення 126400,00 грн. підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ч. 5 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будпартнер Груп (вх.№ 2569/24 від 05.06.2024) про видачу судового наказу до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне логістичне партнерство про стягнення заборгованості в сумі 126400,00 грн. разом з доданими до неї документами передати в електронній формі за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров