Рішення

від 07.06.2024 по справі 917/542/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2024 Справа № 917/542/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр"

про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 125 096,77 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернувся Перший заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр" про визнання недійсним додаткових угод № 2 від 02.03.2021, № 3 від 12.03.2021, № 4 від 30.04.2021, № 5 від 05.07.2021, № 6 від 27.09.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 та стягнення 125 096,77 грн надмірно сплачених коштів.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що після укладення договору сторони підписали додаткову угоди, якими безпідставно збільшили ціни на бензин А-92 та дизельне паливо; ці додаткові угоди укладені з порушенням законодавства та є недійсними, що призвело до безпідставної сплати бюджетних коштів Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр".

Ухвалою від 15.04.2024 суд встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала від 15.04.2024 вручена відповідачу 24.04.2024 (а.с. 130). Отже, кінцевий строк для подачі відзиву 09.05.2024.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 113).

Ухвалою від 05.04.2024 (а.с. 116-117) суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Прокурор у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с. 119-121).

Ухвалою від 15.04.2024 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі № 917/542/24, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи (а.с. 125-126).

Вказана ухвала суду надсилалась сторонам, зокрема:

прокурору в його електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" (довідка про доставку електронного листа від 15.04.2024, а.с. 127);

позивачу в його електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" (довідка про доставку електронного листа 15.04.2024, а.с. 128) та засобами поштового зв`язку на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 123) та отримана позивачем 11.04.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 129);

відповідачу засобами поштового зв`язку на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 124) та отримана відповідачем 24.04.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 130).

Відповідно до п. 2 та п. 3 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, ухвала від 15.04.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

У даному випадку порушенням інтересів держави прокурор зазначає те, що під час укладання додаткових угод № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 сторони порушили вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Прокурор вказує, що недоотримання спірної суми коштів суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Місцеві інтереси пов`язані із загальнодержавними і, внаслідок порушення економічних інтересів місцевого самоврядування, порушуються інтереси держави. Невжиття заходів правового характеру по захисту інтересів територіальної громади є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області.

Стороною за договором № 45 від 09.02.2021 є Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області.

Згідно із п. 1.1 Положення про відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області, затвердженого рішенням двадцять третьої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 30.08.2022 № 5 (а.с.27-31), Відділ освіти Новосанжарської селищної ради є виконавчим органом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Як передбачено п. 1.6 Положення, Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України в Полтавському районі, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.

Згідно п. 1.8 Положення, відділ освіти Новосанжарської селищної ради є головним розпорядником бюджетних коштів.

Начальник Відділу розпоряджається коштами, що виділяються на утримання Відділу, закладів освіти (п. п. 4.2.10).

Таким чином, Відділ освіти на даний час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у відносинах щодо контролю за розпорядженням та використанням коштів, та в разі встановлення порушень, має право звертатись до суду за захистом своїх інтересів.

Відповідно п. 6.2 Положення, джерелами фінансування Відділу є кошти місцевого бюджету, інші кошти, передані Відділу згідно з вимогами чинного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України, державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Бюджетним кодексом України визначено основні принципи бюджетної системи України, серед яких є принципи ефективності та результативності, цільового використання бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування .

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, адже Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 визначив, що Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Враховуючи викладене, Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області є органом, уповноваженим здійснювати відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене прокурор обґрунтовано подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області.

Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направляла лист №56/3-1197вих.24 від 22.02.2024 (а.с. 94-100) до Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області з повідомленням про допущені порушення під час укладення додаткових угод щодо спірної закупівлі та про необхідність вжиття заходів звернення до суду для усунення вказаних порушень.

Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області листом від 13.03.2024 за № 01-13/205 (а.с. 101) попрохав прокурора представляти інтереси відділу та звернутись до суду з позовною заявою про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 02.03.2021, № 3 від 12.03.2021, № 4 від 30.04.2021, № 5 від 05.07.2021, № 6 від 27.09.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 та стягнення надмірно сплачених коштів по даному договору.

Вказане розцінюється як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.

Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави, оскільки позивач упродовж тривалого часу не вживав заходів спрямованих на стягнення заборгованості.

За результатом проведення закупівлі UA-2021-01-25-008448-b між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області (далі - позивач, замовник, Відділ освіти) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР» (далі - відповідач, постачальник, ТОВ «Спектр») укладено договір про закупівлю № 45 від 09.02.2021 (далі - Договір, а.с. 42-43).

Згідно з умовами Договору постачальник зобов`язується у 2021 році передати замовникові товар згідно коду ДК 021:2015(СРV 2008) - 09130000-9-Нафта і дистиляти, а саме бензин марки А-92 та дизельне паливо, що зазначено в специфікації, яка додається до договору і є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити визначені умовами договору товари (пункт 1.1 Договору).

Відповідно специфікації (додаток № 1 до Договору; а.с. 44-45) ТОВ «Спектр» постачає Відділу освіти бензин А- 92 у кількості 3000 літрів по ціні за одиницю 70050,00 грн, дизельне паливо у кількості 44100 літрів по ціні за одиницю 102995,00 грн.

Загальна ціна товару становить 1 100 000 грн, у тому числі ПДВ - 183 333,33 грн (п. 3.1 Договору).

Замовник має право за ініціативи постачальника погоджувати збільшення ціни за одиницю товару, у разі якщо підвищення ціни за одиницю має фінансове та економічне обґрунтування, та не перевищує середній рівень споживчих цін в регіоні у відповідний період (п.п. 6.2.5 Договору).

Згідно п. 10.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2021 року (включно), але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Усі зміни та доповнення до Договору, а також його дострокове розірвання за згодою сторін, є чинним лише у тому випадку, якщо оформлені письмово у вигляді додаткових угод, які підписуються сторонами. Усі додаткові угоди є невід`ємними частинами договору (п. 11.3 Договору).

Пунктом 11.4.1 Договору визначено, що будь-яка сторона, яка ініціює пропозицію внесення змін до умов договору, надсилає іншій стороні лист із описом таких змін, які пропонуються, та проект додаткової угоди, якою передбачено зміни до положень останньої редакції договору.

Відповідно п. 12.1 Договору, невід`ємною частиною договору є специфікація, додаткові угоди до договору, якщо вони підписані протягом строку дії обома сторонами договору.

В подальшому сторонами до Договору укладено додаткову угоду №1 від 11.02.2021 (а.с. 46), відповідно якої зменшено ціну договору. Сторони узгодили, що ціна договору становить 700 000 грн, у тому числі ПДВ 116 666,67 грн. Усі інші умови договору залишено без змін.

При укладенні Договору сторонами визначено ціну за 1 літр дизельного палива в розмірі 23,35 грн, ціну за 1 літр бензину марки А-92 в розмірі 23,35 грн.

Сторонами Договору протягом березня - листопада 2021 року укладено 6 додаткових угод, якими внесені зміни до Договору про закупівлю №45 від 09.02.2021 в частині збільшення ціни, а саме додаткову угоду № 2 від 02.03.2021, додаткову угоду № 3 від 12.03.2021, додаткову угоду № 4 від 30.04.2021, додаткову угоду № 5 від 05.07.2021, додаткову угоду № 6 від 27.09.2021, додаткову угоду № 7 від 08.11.2021, додаткову угоду 3 8 від 14.12.2021.

Додатковою угодою № 2 від 02.03.2021 (а.с. 47) встановлено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 25,68 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 25,68 грн.

Сторони у п. 6 Додаткової угоди № 2 зазначили, що угода набирає чинності з моменту підписання.

Додаткову угоду № 2 укладено на підставі листа ТОВ «Спектр» від 25.02.2021 № 38 про зміну ціни за одиницю товару на ринку (а.с. 48) та довідок Полтавської торгово-промислової палати від 23.02.2021 № 24.14- 05/128 та № 24.14-05/129 (а.с. 49).

Додатковою угодою № 3 від 12.03.2021 (а.с. 50) встановлено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 27,69 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 27,69 грн.

Сторони у п. 6 Додаткової угоди № 3 зазначили, що угода набирає чинності з моменту підписання.

Додаткову угоду № 3 укладено на підставі листа ТОВ «Спектр» від 10.03.2021 № 46 (а.с. 51) у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару на ринку, та довідок Полтавської торгово-промислової палати від 09.03.2021 № 24.14- 05/161 та № 24.14-05/160 (а.с. 52).

Додатковою угодою № 4 від 30.04.2021 (а.с. 53) встановлено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 28,19 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 28,19 грн.

Сторони у п. 6 Додаткової угоди № 4 зазначили, що угода набирає чинності з моменту підписання.

Додаткову угоду № 4 укладено на підставі листа ТОВ «Спектр» від 22.04.2021 № 62 (а.с. 54) у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару на ринку, та довідки Полтавської торгово-промислової палати від 20.04.2021 № 24.14- 05/263 (а.с. 55).

Додатковою угодою № 5 від 05.07.2021 (а.с. 56) встановлено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 29,49 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 28,69 грн.

Сторони у п. 6 Додаткової угоди № 5 зазначили, що угода набирає чинності з моменту підписання.

Додаткову угоду № 5 укладено на підставі листа ТОВ «Спектр» від 25.06.2021 № 83 (а.с. 57) у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару на ринку, та довідок Полтавської торгово-промислової палати від 23.06.2021 № 24.14- 05/386 та № 24.14-05/387 (а.с. 58).

Додатковою угодою № 6 від 27.09.2021 (а.с. 59) встанолено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 28,69 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 29,99 грн.

Сторони у п. 6 Додаткової угоди № 6 зазначили, що угода набирає чинності з моменту підписання.

Додаткову угоду № 6 на підставі листа ТОВ «Спектр» від 23.09.2021 № 100 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару на ринку (а.с. 60) та довідки Полтавської торгово-промислової палати від 22.09.2021 № 24.14- 05/589 (а.с. 61).

Додатковою угодою № 7 від 08.11.2021 (а.с. 62) встановлено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 31,35 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 31,99 грн.

Сторони у п. 3 Додаткової угоди № 7 зазначили, що угода набирає чинності з дня її укладення.

Додаткову угоду №7 укладено у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару на ринку на підставі листа ТОВ «Спектр» від 27.10.2021 № 112 (а.с. 63) та довідок Полтавської торгово-промислової палати від 21.10.2021 №24.14- 05/669 та від 25.10.2021 №24.14-05/682 (а.с. 64).

В додатковій угоді № 8 від 14.12.2021 (а.с. 65) Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр» внесли зміни до специфікації за якою слідує, що Товариство постачає, а Відділ освіти приймає та оплачує:

- бензин А-92 (талони) - 100 літрів по ціні за 1 літр 23,35 грн з ПДВ, на загальну суму 2335 грн,

- бензин А-92 (талони) - 245 літрів по ціні за 1 літр 27,69 грн з ПДВ, на загальну суму 6784,05 грн,

- бензин А-92 (талони) - 238 літрів по ціні за 1 літр 28,19 грн з ПДВ, на загальну суму 6709,22 грн,

- бензин А-92 (талони) - 307 літрів по ціні за 1 літр 28,69 грн з ПДВ, на загальну суму 8807,83 грн,

- бензин А-92 (талони) - 40 літрів по ціні за 1 літр 29,99 грн з ПДВ, на загальну суму 1199,60 грн,

- бензин А-92 (талони) - 450 літрів по ціні за 1 літр 31,99 грн з ПДВ, на загальну суму 14395,50 грн,

- дизельне паливо (талони) - 3203 літрів по ціні за 1 літр 23,35 грн з ПДВ, на загальну суму 74790,05 грн,

- дизельне паливо (талони) - 1200 літрів по ціні за 1 літр 25,68 грн з ПДВ, на загальну суму 30816 грн,

- дизельне паливо (талони) - 3617 літрів по ціні за 1 літр 27,69 грн з ПДВ, на загальну суму 100154,74 грн,

- дизельне паливо (талони) - 3545 літрів по ціні за 1 літр 28,19 грн з ПДВ, на загальну суму 99933,55 грн,

- дизельне паливо (талони) - 3655 літрів по ціні за 1 літр 29,49 грн з ПДВ, на загальну суму 107785,95 грн,

- дизельне паливо (талони) - 1945 літрів по ціні за 1 літр 28,69 грн з ПДВ, на загальну суму 55802,05 грн,

- дизельне паливо(талони) - 6076,123 літрів по ціні за 1 літр 31,35 грн з ПДВ, на загальну суму 190486,46 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання Договору відповідач передав у власність Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області бензин марки А-92 в талонах та дизельне паливо на загальну суму 700 000,00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН-0000022 від 10.02.2021 на загальну суму 60 710,00 грн - бензин А-92 в кількості 100 літрів та дизельного палива в кількості 2500 літрів (а.с. 66);

- № РН-0000037 від 28.02.2021 на загальну суму 16 415,05 грн - дизельне паливо в кількості 703 літри (а.с. 66, зворот);

- № РН-0000047 від 04.03.2021 на загальну суму 30 816,00 грн - дизельне паливо в кількості 1200 літри (а.с. 67, зворот);

- № РН-0000051 від 15.03.2021 на загальну суму 30 459,00 грн - бензин А-92 в кількості 100 літрів та дизельне паливо в кількості 1000 літри (а.с. 67);

- № РН-0000060 від 24.03.2021 на загальну суму 12 792,78 грн - бензин А-92 в кількості 20 літрів та дизельне паливо в кількості 442 літри (а.с. 68, зворот);

- № РН-0000073 від 06.04.2021 на загальну суму 30 459,00 грн - бензин А-92 в кількості 100 літрів та дизельне паливо в кількості 1000 літрів (а.с. 68);

- № РН-0000079 від 15.04.2021 на загальну суму 33 228,01 грн - бензин А-92 в кількості 25 літрів та дизельне паливо в кількості 1175 літрів (а.с. 69, зворот);

- № РН-0000109 від 19.05.2021 на загальну суму 31 009,00 грн - бензин А-92 в кількості 100 літрів та дизельне паливо в кількості 1000 літрів (а.с. 69);

- № РН-00000123 від 31.05.2021 на загальну суму 42 228,62 грн - бензин А-92 в кількості 73 літри та дизельне паливо в кількості 1425 літрів (а.с. 70, зворот);

- № РН-0000138 від 16.06.2021 на загальну суму 31 572,80 грн - дизельне паливо в кількості 1120 літрів (а.с. 70);

- № РН-0000166 від 30.06.2021 на загальну суму 1 832,35 грн - бензин А-92 в кількості 65 літрів (а.с. 71, зворот);

- № РН-0000198 від 31.07.2021 на загальну суму 5 038,68 грн - бензин А-92 в кількості 42 літри та дизельне паливо в кількості 130 літрів (а.с. 71);

- № РН-0000220 від 31.08.2021 на загальну суму 14 398,10 грн - бензин А-92 в кількості 65 літрів та дизельне паливо в кількості 425 літрів (а.с. 72, зворот);

- № РН-0000230 від 13.09.2021 на загальну суму 47 104,00 грн - бензин А-92 в кількості 100 літрів та дизельне паливо в кількості 1500 літрів (а.с. 72);

- № РН-0000244 від 27.09.2021 на загальну суму 50 053,00 грн - бензин А-92 в кількості 100 літрів та дизельне паливо в кількості 1600 літрів (а.с. 73, зворот);

- № РН-0000254 від 30.09.2021 на загальну суму 7 459,40 грн - дизельне паливо в кількості 260 літрів (а.с. 73);

- № РН-0000263 від 18.10.2021 на загальну суму 49 542,25 грн - бензин А-92 в кількості 40 літрів та дизельне паливо в кількості 1685 літрів (а.с. 74, зворот);

- № РН-0000303 від 15.11.2021 на загальну суму 54 958,50 грн - бензин А-92 в кількості 150 літрів та дизельне паливо в кількості 1600 літрів (а.с. 74);

- № РН-0000318 від 24.11.2021 на загальну суму 53 359,00 грн - бензин А-92 в кількості 100 літрів та дизельне паливо в кількості 1600 літрів (а.с. 75, зворот);

- № РН-0000323 від 30.11.2021 на загальну суму 25 707,00 грн - дизельне паливо в кількості 820 літрів (а.с. 75);

- № РН-0000337 від 13.12.2021 на загальну суму 70 857,46 грн - бензин А-92 в кількості 200 літрів та дизельне паливо в кількості 2056,123 літрів (а.с. 76).

Відповідно до видаткових накладних Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області прийняв від постачальника бензин марки А-92 та дизельне паливо на загальну суму 700 000,00 грн.

Вказану суму - 700 000,00 грн Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області повністю сплатив відповідачу, що підтверджується наступними доказами:

платіжним дорученням № 33 від 11.02.2021 на суму 60 710,00 грн (а.с. 77);

платіжним дорученням № 46 від 01.03.2021 на суму 16 415,05 грн (а.с. 77);

платіжним дорученням № 49 від 04.03.2021 на суму 30 816,00 грн (а.с. 77, зворот);

платіжним дорученням № 57 від 16.03.2021 на суму 30 459,00 грн (а.с. 77, зворот);

платіжним дорученням № 67 від 25.03.2021 на суму 12 792,78 грн (а.с. 78);

платіжним дорученням № 75 від 13.04.2021 на суму 30 459,00 грн (а.с. 78);

платіжним дорученням № 89 від 15.04.2021 на суму 33 228,01 грн (а.с. 78, зворот);

платіжним дорученням № 124 від 20.05.2021 на суму 31 009,00 грн (а.с. 78, зворот);

платіжним дорученням № 634 від 03.06.2021 на суму 1 409,490 грн (а.с. 79);

платіжним дорученням № 1053 від 03.06.2021 на суму 648,38 грн (а.с. 79);

платіжним дорученням № 133 від 03.06.2021 на суму 40 170,75 грн (а.с. 79, зворот);

платіжним дорученням № 151 від 17.06.2021 на суму 31 572,80 грн (а.с. 79, зворот);

платіжним дорученням № 794 від 06.07.2021 на суму 704,75 грн (а.с. 80);

платіжним дорученням № 1377 від 06.07.2021 на суму 845,70 грн (а.с. 80);

платіжним дорученням № 160 від 06.07.2021 на суму 281,90 грн (а.с. 80, зворот);

платіжним дорученням № 199 від 06.08.2021 на суму 5 038,68 грн (а.с. 80, зворот);

платіжним дорученням № 232 від 02.09.2021 на суму 14 398,10 грн (а.с. 81);

платіжним дорученням № 248 від 14.09.2021 на суму 47 104,00 грн (а.с. 81);

платіжним дорученням № 258 від 28.09.2021 на суму 50 053,00 грн (а.с. 81, зворот);

платіжним дорученням № 262 від 05.10.2021 на суму 7 459,40 грн (а.с. 81, зворот);

платіжним дорученням № 273 від 19.10.2021 на суму 49 542,25 грн (а.с. 82);

платіжним дорученням № 316 від 16.11.2021 на суму 54 958,50 грн (а.с. 82);

платіжним дорученням № 322 від 25.11.2021 на суму 53 359,00 грн (а.с. 82, зворот);

платіжним дорученням № 331 від 02.12.2021 на суму 25 707,00 грн (а.с. 82, зворот);

платіжним дорученням № 339 від 14.12.2021 на суму 70 857,46 грн (а.с. 83).

Прокурор у позовній заяві вказує, що довідки Полтавської торгово-промислової палати, на підставі яких вносилися зміни до Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару не містять відомостей щодо динаміки ціни на бензин та дизельне паливо, в них відсутній аналіз вартості ціни на бензин та дизельне паливо на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни на бензин та дизельне паливо на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор вказує, що за результатами опрацювання відомостей на сайті Мінфіну (https://index.minfm.com.ua/ua/markets/fueJ/2021-05/) про регіональні ціни на пальне на АЗС Полтавської області протягом лютого-грудня 2021 року встановлено, що станом на 09.02.2021 (дату укладення договору про закупівлю №45) середні ціни на пальне на АЗС Полтавської області становили 25,45 грн за 1 літр бензину А-92 та 25,84 грн за 1 літр дизельного палива. Разом із тим, сторонами договору визначено ціну за 1 літр бензину марки А-92 в розмірі 23,35 грн, ціну за 1 літр дизельного палива в розмірі 23,35 грн. Додатковими угодами №№ 3, 4, 5, 6, 7 визначено ціну на товар вищу, ніж ціни на пальне на АЗС Полтавської області станом на дату укладення відповідних додаткових угод.

Як стверджує прокурор, Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та ТОВ «Спектр» при укладенні додаткових угод № 2 від 02.03.2021, № 3 від 12.03.2021, № 4 від 30.04.2021, № 5 від 05.07.2021, № 6 від 27.09.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 не дотримали вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору. Кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не підтверджено наявності підстав для збільшення ціни товару в період виконання умов договору, а тому такі додаткові угоди необхідно визнати недійсними, а сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти підлягають поверненню на користь Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області.

При вирішенні спору господарський суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Такі ж положення вказані і у розділі ХІ Договору, зокрема, у пункті 11.1 Договору встановлено, що умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем збільшенням ціни товару.

Для внесення змін до договору Постачальник надав Замовнику наступні документи:

- для укладення додаткової угоди № 2 від 02.03.2021 відповідач надав цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати від 23.02.2021 №24.14-05/128 та №24.14-05/129 (а.с. 49), які носять довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що середньоринкові ціни на внутрішньому ринку Полтавської області станом на 23.02.2021 становлять 23,95 - 29,49 грн за 1 літр бензину А-92 та 22,80 - 29,49 грн за 1 літр дизельного палива;

- для укладення додаткової угоди № 3 від 12.03.2021 відповідач надав цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати від 09.03.2021 №24.14-05/161 та №24.14-05/160 (а.с. 52), які носять довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що середньоринкові ціни на внутрішньому ринку Полтавської області станом на 09.03.2021 становлять 25,10 - 29,99 грн за 1 літр бензину А-92 та 23,90 - 29,99 грн за 1 літр дизельного палива;

- для укладення додаткової угоди № 4 від 30.04.2021 відповідач надав цінову довідку Полтавської торгово-промислової палати в від 20.04.2021 №24.14- 05/263 (а.с. 55), які носять довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що середньоринкові ціни на внутрішньому ринку Полтавської області станом на 20.04.2021 становлять 25,79 - 29,99 грн за 1 літр дизельного палива, відомості щодо ціни на бензин А-92 відсутні;

- для укладення додаткової угоди № 5 від 05.07.2021 відповідач надав цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати від 23.06.2021 №24.14- 05/386 та №24.14-05/387 (а.с. 58), які носять довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що середньоринкові ціни на внутрішньому ринку Полтавської області станом на 23.06.2021 становлять 26,70 - 29,99 грн за 1 літр бензину марки А-92 та 25,90 - 29,99 грн за 1 літр дизельного палива

- для укладення додаткової угоди № 6 від 27.09.2021 відповідач надав цінову довідку Полтавської торгово-промислової палати від 22.09.2021 №24.14- 05/589 (а.с. 61), які носять довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що середньоринкові ціни на внутрішньому ринку Полтавської області станом на 22.09.2021 становлять 27,90 - 30,99 грн за 1 літр бензину марки А-92;

- для укладення додаткової угоди № 7 від 08.11.2021відповідач надав цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати від 21.10.2021 №24.14- 05/669 та від 25.10.2021 №24.14-05/682 (а.с. 64), які носять довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що середньоринкові ціни на внутрішньому ринку Полтавської області станом на 25.10.2021 становлять 28,95 - 32,49 грн за 1 літр бензину марки А-92 та станом на 20.10.2021 становлять 28,00 - 31,35 грн за 1 літр дизельного палива.

За результатами опрацювання відомостей на сайті Мінфіну (https://index.minfm.com.ua/ua/markets/fueJ/2021-05/) (а.с.88-93 )про регіональні ціни на пальне на АЗС Полтавської області протягом лютого-грудня 2021 року встановлено наступне.

Так, станом на 09.02.2021 (дату укладення договору про закупівлю №45) середні ціни на пальне на АЗС Полтавської області становили 25,45 грн за 1 літр бензину А-92 та 25,84 грн за 1 літр дизельного палива. Разом із тим, сторонами договору визначено ціну за 1 літр бензину марки А-92 в розмірі 23,35 грн, ціну за 1 літр дизельного палива в розмірі 23,35 грн.

Додатковою угодою № 3 від 12.03.2021 визначено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 27,69 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 27,69 грн, однак станом на 12.03.2021 середні ціни на пальне на АЗС Полтавської області становили 27,13 грн за 1 літр бензину А-92 та 27,42 грн за 1 літр дизельного палива.

Додатковою угодою № 4 від 30.04.2021 визначено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 28,19 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 28,19 грн, однак станом на 30.04.2021 середні ціни на пальне на АЗС Полтавської області становили 27,68 грн за 1 літр бензину А-92 та 27,95 грн за 1 літр дизельного палива.

Додатковою угодою № 5 від 05.07.2021 визначено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 29,49 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 28,69 грн, однак станом на 05.07.2021 середні ціни на пальне на АЗС Полтавської області становили 29,01 грн за 1 літр бензину А-92 та 28,13 грн за 1 літр дизельного палива.

Додатковою угодою № 6 від 27.09.2021 визначено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 28,69 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 29,99 грн, однак станом на 27.09.2021 середні ціни на пальне на АЗС Полтавської області становили 29,24 грн за 1 літр бензину А-92 та 28,43 грн за 1 літр дизельного палива.

Додатковою угодою № 7 від 08.11.2021 визначено, що ціна 1 літра дизельного палива становить 31,35 грн, ціна 1 літра бензину марки А-92 становить 31,99 грн, однак станом на 08.11.2021 середні ціни на пальне на АЗС Полтавської області становили 31,05 грн за 1 літр бензину А-92 та 30,59 грн за 1 літр дизельного палива.

Таким чином, додатковими угодами №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8 визначено ціну на товар вищу, ніж ціни на пальне на АЗС Полтавської області станом на дату укладення відповідних додаткових угод.

У п. 11.1 Договору вказано, що умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частинами 5 та 6 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд зазначає, що усі вказані цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання договору (09.02.2021) до дати укладання спірних додаткових угод, оскільки вони не містять інформацію про ціну на товар на дату укладання договору та не відображають коливання ціни на товар в період між датою укладання договору та датами укладення додаткових угод.

При укладенні спірних додаткових угод не обгрунтовано документально неврахування вказаних у цінових довідках мінімальних ринкових цін на товар та підстав для застосування збільшеної ціни товару.

Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна товару, указана у тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення.

Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни товару на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Вказані цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати не є належним доказом наявності установлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав для внесення змін до договору щодо збільшення ціни на товар, оскільки вони не містять інформації щодо дати та первісної ціни та дати, коли збільшилася ціна. Вони також не містять інформації щодо коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення у період з дати укладання договору до дати укладання спірних додаткових угод. У них не вказано даних щодо ціни товару на дату укладення договору між сторонами.

Ціна за одиницю товару, визначена в договорі є такою, що сформована сторонами за результатами проведення процедури закупівлі (тендеру) на основі вільного волевиявлення в домовленості між собою та не може братися для порівняння при визначенні коливання ціни товару на ринку.

Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанова від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, постанова від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18, постанова від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Відтак, усі зміни, внесені додатковими угодами до договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно суперечать статтям 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Відповідно до ст. 5 названого Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможців процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В силу ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановив суд, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону № 922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У частині четвертій статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі. незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). (постанова Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 927/491/19 від 18.06.2021, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі №927/284/21.)

Окрім того, у постанові Верховного суду від 24.01.2024 по справі №922/2321/22 сформовано висновок про застосування норм п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема вказано, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-УІІІ, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Суд враховує висновок про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року по справі №922/2321/22:

«Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі».

Додатковою угодою № 2 від 02.03.2021 ціну за 1 літр дизельного палива збільшено на 9,98 %, ціну за 1 літр бензину марки А-92 збільшено на 9,98 % від ціни визначеної Договором про закупівлю № 45 від 09.02.2021.

Додатковою угодою № 3 від 12.03.2021 ціну за 1 літр дизельного палива збільшено на 18,59 % та ціну за 1 літр бензину марки А-92 збільшено на 18,59 % від ціни визначеної Договором.

Додатковою угодою № 4 від 30.04.2021 ціну за 1 літр дизельного палива збільшено на 20,73 % та ціну за 1 літр бензину марки А-92 збільшено на 20,73 % від ціни визначеної Договором.

Додатковою угодою № 5 від 05.07.2021 ціну за 1 літр дизельного палива збільшено на 26,30 % та ціну за 1 літр бензину марки А-92 збільшено на 22,87 % від ціни визначеної Договором.

Додатковою угодою № 6 від 27.09.2021 ціну за 1 літр бензину марки А-92 збільшено на 28,44 % від ціни визначеної Договором.

Додатковою угодою № 7 від 08.11.2021 ціну за 1 літр бензину марки А-92 збільшено на 37 % та ціну за 1 літр дизельного палива збільшено на 34,26 % від ціни визначеної Договором.

Поступове укладення вказаних Додаткових угод призвело до збільшення ціни на бензин та дизельне паливо, а саме ціну за 1 літр бензину марки А-92 збільшено на 37 % та ціну за 1 літр дизельного палива збільшено на 34,26 % від ціни визначеної Договором про закупівлю №45 від 09.02.2021, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Прокурор, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону №922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення статті 5 Закону №922-VIII, суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні додаткових угод № 2 від 02.03.2021, № 3 від 12.03.2021, № 4 від 30.04.2021, № 5 від 05.07.2021, № 6 від 27.09.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, сторони не дотримали вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, збільшили ціну товару понад 10 % від узгодженої у Договорі, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару в період виконання умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що додаткові угоди № 2 від 02.03.2021, № 3 від 12.03.2021, № 4 від 30.04.2021, № 5 від 05.07.2021, № 6 від 27.09.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Отже, позов прокурора в цій частині суд задовольняє.

Оскільки суд визнав вказані додаткові угоди додаткові угоди № 2 від 02.03.2021, № 3 від 12.03.2021, № 4 від 30.04.2021, № 5 від 05.07.2021, № 6 від 27.09.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 недійсними, то вони, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 цього Кодексу. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених Відділом освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем, хоча й припустилися при цьому помилкового мотивування щодо правових підстав для задоволення відповідної вимоги - застосувавши ст. 1212 ЦК, замість ч. 1 ст. 670 ЦК (п.64, 65 постанови).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Розрахунок суми, що необґрунтовано сплачена відповідачу протягом строку виконання умов Договором про закупівлю № 45 від 09.02.2021 виглядає наступним чином: сума фактично сплачена за отримане паливо - сума належна до сплати за фактично отримане паливо за ціною передбаченою про закупівлю № 45 від 09.02.2021 = сума, що необґрунтовано сплачена Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області (розрахунок, наданий прокуророрм, а.с. 86-87).

Як встановлено вище судом, кількість фактично отриманого палива протягом строку виконання умов Договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 бензину марки А-92 - 1380 л, дизельне паливо - 23241,123 л, що підтверджується вказаними видатковими накладними.

Ціна бензину марки А-92, передбачена Договором, становить 23,35 грн/л; ціна дизельного палива, передбачена Договором, становить 23,35 грн/л з ПДВ.

Сума, належна до сплати за ціною, передбаченою Договором про закупівлю № 45 від 09.02.2021 (без урахування зміни ціни за Додатковими угодами) = 1380л (А-92) х 23,35 + 23241,123 л (ДП) х 23,35 = 574 903,22 грн

Сума, фактично сплачена Відділом освіти за отримане паливо за цим Договором та Додатковими угодами, становить 700000,00 грн,

Отже, сума що необґрунтовано сплачена Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області відповідачу 125 096,78 грн.

На підставі Додаткових угод № 2 від 02.03.2021, № 3 від 12.03.2021, № 4 від 30.04.2021, № 5 від 05.07.2021, № 6 від 27.09.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021 Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області надмірно сплатив відповідачу загальну суму 125 096,78 грн.

На цю суму товар не був поставлений відповідачем Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області, строк дії договору закінчився. З огляду на викладене вище, відповідач має повернути Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області надмірно сплачені кошти у вказаній сумі.

Відповідач не спростував доводів позовної заяви, суд не виявив на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 125 096,77 грн суд визнає обґрунтованими та задовольняє.

Прокурор у позові прохає покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору.

Суд встановив, що за подання позову Полтавська обласна прокуратура сплатила 24224,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 647 від 19.03.2024 (а.с. 23). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 21.03.2024 (а.с. 114).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.03.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 12.03.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 30.04.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр».

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 05.07.2021до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр».

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 27.09.2021до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр».

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 08.11.2021до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр».

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 14.12.2021 до договору про закупівлю № 45 від 09.02.2021, укладену між Відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр».

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» (вул. Геологічна, буд. 1, смт. Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код: 31040677) на користь держави в особі Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області (вул. Центральна, буд. 25, смт. Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 43311807) надмірно сплачені за Договором про закупівлю № 45 від 09.02.2021грошові кошти у розмірі 125 096 грн 77 коп.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» (вул. Геологічна, буд. 1, смт. Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код: 31040677) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код: 02910060) 24224 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане: 07.06.2024 р.

Суддя Т. М. Безрук