Ухвала

від 05.06.2024 по справі 924/353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"05" червня 2024 р. Справа № 924/353/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Західного офісу Державної аудиторської служби

до: 1. приватного підприємства "Стар мет"

2. акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця"

про визнання недійсним договору, стягнення 1679989,90 грн

за участю:

прокурора: Ленчик В.М.

представників:

позивача: Нестерук М.П.

відповідача - ПП "Стар мет": не з`явився

відповідача АТ "Українська залізниця" в особі філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця": Лях К.М. згідно з ордером від 01.04.2024

Ухвала постановляється 05.06.2024, оскільки підготовче засідання 25.04.2024, 14.05.2024 відкладалось.

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

встановив: перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Західного офісу Державної аудиторської служби з позовом до приватного підприємства "Стар мет" та акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця", в якому просить визнати недійсним укладений між відповідачами договір від 26.10.2021 №23-Т/2021-33БШ; стягнути з приватного підприємства "Стар мет" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця" 1679989,90 грн, а з останнього одержані ним за рішенням суду 1679989,90 грн в дохід держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби.

Позов обґрунтовано порушенням ПП "Стар мет" законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених філією "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця" із закупівлі конструкцій та їх частин UA-2021-08-31-001470-b, що підтверджено рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.04.2023 №72/36-р/к. За таких обставин, оскільки у діях ПП "Стар мет" вбачається наявність умислу щодо укладення договору на неконкурентних засадах, прокурор вважає, що договір від 26.10.2021 №23-Т/2021-33БШ, укладений за результатами відкритих торгів, підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України як такий, що суперечать інтересам держави і суспільства. При цьому, з огляду на передбачені ч. 3 ст. 288 ЦК України наслідки визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у однієї із сторін, які полягають в тому, що все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави, прокурор просить за наслідками визнання недійсним укладеного договору стягнути з ПП "Стар мет" сплачені акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця" кошти в сумі 1679989,90 грн, далі отримані ним за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави в особі позивача.

Аргументуючи наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі позивача, прокурор зазначив про пасивну поведінку останнього та нездійснення ним обов`язку щодо захисту порушених інтересів держави шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору від 26.10.2021 №23-Т/2021-33БШ, повернення бюджетних коштів до Державного бюджету України.

Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. ст. 13, 16, 202, 203, 215, 216, 228 ЦК України, ст. ст. 5, 20 ГК України, ст. ст. 1, 4-6, 36, 41, 50 Закону України "Про публічні закупівлі".

ПП "Стар мет" у відзиві на позовну заяву (від 17.04.2024) щодо позовних вимог заперечило, посилаючись, зокрема на відсутність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом. З приводу тверджень прокурора про наявність "інтересів держави" при укладенні спірного правочину не на конкурентних засадах, зазначило, що прокурором не доведено того, що оспорюваний договір з переможцем торгів не відповідав інтересам замовника торгів, що поставка вчинена за завищеними цінами, що аналогічні товари могли би бути поставлені за меншу ціну, не вказано розміру завданих державі збитків укладенням цього договору тощо. Тому вважає, що відсутність такого обгрунтування в позові є несумісним з поняттям "інтереси держави". Крім того, стверджує, що органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є не Західний офіс Держаудитслужби, працівники якого не проводили безпосередньо, а лише залучались в порядку, визначеному постановою КМУ від 03 лютого 2016 року №43, до проведення державного фінансового контролю Державною аудиторською службою України, а безпосередньо Державна аудиторська служба України. Зазначає, що Державна аудиторська служба України як юридична особа публічного права проводила державний фінансовий аудит АТ "Укрзалізниця" та її структурних підрозділів, у тому числі філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал", під час якого і було здійснено перевірку державних закупівель філією, зокрема і спірного договору, що спростовує позицію органу прокуратури про те, що перевірка державних закупівель не здійснювалась. Звертає увагу на відсутність доказів того, що захист інтересів держави не здійснює або неналежно здійснює Державна аудиторська служба України, яка є компетентним органом, бездіяльність якого, після доведення прокурором про стверджуване порушення інтересів держави, могла би надавати прокурору права представництва в суді законних інтересів держави відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", тому вважає, що позов варто залишити без розгляду.

АТ "Українська залізниця" у відзиві на позовну заяву (від 19.04.2024) проти позовних вимог заперечило. Серед іншого, аналізуючи положення ст. ст. 202-204, 215, 216 ЦК України, зазначило, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави. Звертає увагу на те, що прокурор не довів наявності у сторін (сторони) умислу в настанні протиправних наслідків як необхідної передумови для застосування цього правового механізму захисту порушеного права (не доведено, що поставка виконана із завищенням цін, що аналогічні товари могли бути поставлені за меншу ціну, не вказано на протиправні наслідки укладення та виконання договору). Також стверджує, що визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Вважає, що встановлення рішенням органу АМКУ антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів не є автоматичною підставою для визнання договору недійсним відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", ЦК України та Закону України "Про захист економічної конкуренції". До того ж, не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Зазначив, що укладений оспорюваний правочин не в повній мірі відповідає деяким основним принципам публічних закупівель. Однак, зважаючи на те, що джерелом фінансування закупівлі був власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) АТ "Укрзалізниця", а за результатами торгів не порушено принципи максимальної економії та ефективності (відсутні факти невідповідності кількості, вартості та якості поставленого товару), вважає, що підстави для визнання правочину таким, що не відповідає інтересам держави і суспільства, вчиненого на шкоду інтересам держави, та, відповідно, визнання його недійсним, згідно положень частини 3 статті 228 ЦК України, відсутні. Стверджує, що інтерес держави у підтриманні законності у сфері публічних закупівель відновлено шляхом накладення штрафу на учасників закупівель, які порушили законодавство про захист економічної конкуренції, та заборони таким учасникам брати участь у процедурах закупівель упродовж наступних трьох років.

Зазначає, що закріплення в частині 3 ст. 216 ЦК України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не свідчить, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені частиною 3 ст. 228 ЦК України. Тому з урахуванням наведеного та положень ч. 1 ст. 216 ЦК України у випадку визнання оспорюваного договору недійсним АТ "Укрзалізниця" в порядку застосування реституції буде змушене компенсувати ПП "Стар мет" поставлену продукцію на виконання умов договору, вартість якої на дату відшкодування може бути більшою, аніж на дату проведення процедури закупівлі. Робить висновок, що можливі наслідки пред`явлених позовних вимог не спрямовані на захист державних інтересів.

Західний офіс Державної аудиторської служби у поясненнях (від 25.04.2024) повідомив, що за результатами проведення заходу державного фінансового контролю - ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині діяльності філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" за період з 01.07.2020 по 30.06.2023 складено довідку від 29.01.2024 №05-08/19. Зазначив, що в ході контрольного заходу досліджувалось питання дотримання філією вимог законодавства у сфері закупівель під час проведення процедури закупівлі UA-2021-08-31-001470-b та встановлено, що відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 08.11.2022 №327 проведено моніторинг вказаної процедури закупівлі, за наслідками якого виявлено порушення, відображене у висновку від 28.11.2023 (порушення при складенні тендерної документації, невчасне оприлюднення звіту про виконання договору).

У відповіді на відзив (від 23.04.2024) прокурор, посилаючись, зокрема на положення ст. ст. 42, 95 Конституції України, ст. 7 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 1, 5 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зауважив, що порушення процедури публічних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання публічних коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави щодо здійснення права державної власності (коштами), що належать їй як безпосередньо, так і через органи державної влади, і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу. Прийняття та дотримання законодавства про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, зокрема, у сфері публічних закупівель, відповідає інтересам держави і суспільства. Орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив недотримання вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками результатів торгів, чим порушено встановлений юридичний господарський порядок з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, порушує правові та економічні засади функціонування цієї сфери, обмежує розвиток конкуренції у державі. Вважає, що в діях ПП "Стар мет" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Стверджує, що доводи відповідача про відсутність втрат за висновками державного фінансового аудиту Держаудитслужби України, викладеними в акті від 29.01.2024 №05-21/6, не заслуговують на увагу, оскільки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції не було предметом перевірки.

ПП "Стар мет" у поясненнях (від 08.05.2024), зокрема звернув увагу на те, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги передбачене ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" і може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю. Натомість прокурором не подано доказів здійснення Західним офісом Держаудитслужби державного фінансового контролю АТ "Укрзалізниця", виявлення у зв`язку з цим порушень та надання вимог щодо їх усунення учасниками спірних правовідносин та вчинення пасивної поведінки Західним офісом Держаудитслужби щодо незвернення з позовом до суду. Акцентує увагу на тому, що органом прокуратури зроблено висновок щодо "нездійснення захисту" до завершення державного фінансового контролю з помилковим визначенням позивачем Західного офісу Держаудитслужби, яким безпосередньо контрольний захід не здійснювався, тому відповідно до ст. 226 ГПК наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Прокурор у поясненнях (від 22.05.2024) щодо неналежного визначення позивачем Західного офісу Держаудитслужби України зазначив, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Враховуючи, що договір від 26.10.2021 №23-Т/2021-33БШ про закупівлю товару є виконаним, проведення моніторингу органами Держаудитслужби чинним законодавством не передбачено. У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631 "Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" передбачено повноваження органів Держаудитслужби щодо здійснення перевірок закупівель. Однак перевірка органами Держаудитслужби закупівлі з ідентифікатором UA-2021-08-31-001470-b, за результатом якої філією "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця" та ПП "Стар мет" укладено спірний договір, не проводилась. Зазначає, що відповідно до ч. 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Хмельницької області здійснює Західний офіс Держаудислужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби". Повторно звернув увагу на те, що у діях ПП "Стар мет" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Вважає, що завідомо суперечлива мета дій відповідача полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Разом з тим, ПП "Стар мет" у відзиві на позовну заяву (від 17.04.2024) щодо визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків недійсності правочину, визначених ч. 3 ст. 228 ЦК України, повідомило, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 прийнято до розгляду справу №918/1043/21 за касаційною скаргою приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до приватного підприємства "Фірма "ДАН" про визнання недійсним договору та стягнення 199850,40 гривні. Приймаючи справу до розгляду, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що колегія суддів КГС ВС, обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновку щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 Цивільного кодексу України), викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20, вважає, що такий підхід фактично нівелює інститут двосторонньої реституції, закріплений у статті 216 ЦК України, а також не відповідає принципу процесуальної економії, оскільки орієнтує відповідачів у такій категорії справ на те, що їм належить ініціювати окреме провадження для розгляду їх вимоги, яка ґрунтуватиметься на обставинах, вже встановлених у розглянутій справі. Фундаментальне значення цього питання, на думку колегії суддів, полягає і в тому, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними із застосуванням наслідків їх недійсності суди, дотримуючись висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, неправильно застосовуватимуть статтю 216 ЦК України та порушуватимуть права іншої сторони в отриманні того, що вона передала на виконання правочину, визнаного недійсним. Окрім наведеного, колегія суддів КГС ВС вважає, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великої Палати Верховного Суду щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, обґрунтують наявність порушених прав / інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства. З огляду на наведене, положення ст. ст. 228, 229, 302 ГПК України, просить зупинити провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №918/1043/21.

У засіданні 14.05.2024 представник ПП "Стар мет", підтримуючи клопотання про зупинення провадження у справі, повідомила про те, що в аналогічній справі з урахуванням предмету, підстав позову, учасників справи та спірних правовідносин Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду ухвалою суду від 16.05.2024 у справі №914/1507/23 за позовом першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним протоколу тендерного комітету та договору як таких, що суперечать інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності, зупинив провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду справи №918/1043/23.

Прокурор у відповіді на відзив (від 23.04.2024), поясненнях (від 22.05.2024) вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадження не підлягає задоволенню, оскільки у цій справі та у справі №918/1023/21 різні предмети спору, різні обставини укладання спірних договорів. Крім того, справа №918/1023/21 переглядається Великою Палатою Верховного Суду з питань наявності виключної правової проблеми в застосуванні статті 216 ЦК України і частини 3 статті 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору, тоді як позовні вимоги зводяться до стягнення одержаного ПП "Стар мет" у дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Прокурор, представник позивача у засіданні проти задоволення клопотання ПП "Стар мет" про зупинення провадження у справі заперечили.

Представник АТ "Українська залізниця" в особі філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" АТ "Українська залізниця" вважає клопотання ПП "Стар мет" про зупинення провадження у справі обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Від ПП "Стар мет" на адресу суду надійшло клопотання (від 05.06.2024), в якому повідомило, що за станом здоров`я представник ппідприємства не може прибути у засідання, просить проводити засідання за його відсутності. При цьому зазначило, що клопотання про зупинення провадження у справі підтримує та просить задовольнити.

Розглядаючи клопотання відповідача ПП "Стар мет" про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №918/1043/21, суд виходить з того, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 на підставі ч. ч. 4, 5 ст. 302 ГПК України передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 918/1043/21, оскільки: наявна виключна правова проблема у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст. ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики; існує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ст. 216 ЦК України); є потреба у висновку щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається ч. 3 ст. 228 ЦК України, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, мотивують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою від 02.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №918/1043/21, ухвалою від 17.04.2024 повідомила учасників справи №918/1043/21 про те, що судове засідання відбудеться 19.06.2024.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Також, згідно з п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 16.05.2024 у справі №914/1507/23 за позовом першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним протоколу тендерного комітету та договору як таких, що суперечать інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, а також те, що питання застосування приписів, зокрема, ч. 3 ст. 228 ЦК України до спірних правовідносин є предметом судового розгляду, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у наведеній вище справі може мати суттєве значення для правильного вирішення цієї справи, суд дійшов висновку про наявність підстав зупинення провадження у справі, яка розглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 (такої ж позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 16.05.2024 у справі №914/1507/23 у подібних правовідносинах) та відповідно задоволення клопотання ПП "Страр мет" про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №924/353/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

Ухвала набирає законної сили 05.06.2024.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 07.06.2024.

СуддяВ.В. Виноградова