Постанова

від 28.05.2024 по справі 908/70/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/70/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

учасники справи:

боржник - Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006",

представник боржника - Буйний А.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), Хомутов Г.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розпорядник майна ПП "Бізон-Тех 2006" арбітражна керуюча Сєдова Н.І. - не з`явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликівське хлібоприймальне підприємство",

представник кредитора - не з`явився,

кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

представник кредитора - Візіренко Ж.С. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",

на ухвалу Господарського суду Запорізької області

від 29.06.2023

у складі судді: Черкаського В.І.,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 12.12.2023

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Мороза В.Ф., Коваль Т.А.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівське хлібоприймальне підприємство"

до Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006",

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 відкрито провадження у справі № 908/70/22 про банкрутство Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" (далі - ПП "Бізон-Тех 2006", боржник) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

2. На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 68209 від 04.02.2022.

3. 09.03.2022 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", кредитор) сформовано в системі "Електронний суд" заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 240 489 118,29 грн., згідно з якою кредитор також просив суд окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги банку, що забезпечені іпотекою майна боржника.

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 у справі № 908/70/22 за результатами попереднього засідання, зокрема, визнано вимоги АТ "Укрексімбанк", що забезпечені заставою майна боржника, на суму 4 116 800,00 грн.

Відхилено кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника на суму 236 372 918,29 грн.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 у справі № 908/70/22 в частині відхилення кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення про визнання кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 236 372 918,29 грн., з яких 236 276 293,99 грн. боргу (4 черга), 96 624,30 грн. штрафних санкцій (6 черга) та 4 962,00 грн. судового збору (1 черга).

6. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.11.2022 касаційні скарги АТ "Укрексімбанк" та ПП "Бізон-Тех 2006" задоволено частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 908/70/22 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 у справі № 908/70/22 в частині кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 236 372 918, 9 грн. - скасовано.

Справу № 908/70/22 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

7. За результатом нового розгляду грошових вимог АТ "Укрексімбанк" ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі № 908/70/22:

- заяву АТ "Укрексімбанк" на суму 236 372 918 грн. 29 коп. залишено без задоволення;

- відхилено вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника у розмірі 236 372 918 грн. 29 коп.;

- зобов`язано розпорядника майна внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

8. Відхиляючи при новому розгляді справи кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника на суму 236 372 918,29 грн. суд виходив з того, що усі зобов`язання ПП "Бізон-Тех 2006", за якими АТ "Укрексімбанк" є кредитором, було передано за розподільчим балансом від 21.12.2021 до новоствореного ПП "БТ-22", внаслідок чого ПП "Бізон-Тех 2006" перестав бути боржником перед АТ "Укрексімбанк" і несе лише субсидіарну відповідальність за переданими зобов`язаннями, а кредитором не доведено настання у боржника субсидіарної відповідальності на час звернення банку з заявою з грошовими вимогами.

9. Під час розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" судом встановлено:

9.1. Між АТ "Укрексімбанк" та ПП "Бізон-Тех 2006" (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 18-13КG0003 від 27.07.2018, в рамках якої укладено кредитні договори:

- № 18-13КV0007 від 27.07.2018 з кінцевим терміном погашення кредиту - 30.11.2021;

- № 20-13КО0001 від 10.01.2020 з кінцевим терміном погашення кредиту - 24.12.2021.

Ліміт Генеральної кредитної угоди склав екв. 532 000 000,00 грн.

9.2. Відповідно до умов генеральної кредитної угоди сторонами погоджено сплату процентів за користування кредитом, який визначається у відповідному кредитному договорі: за кредитним договором від 27.07.2018 для заборгованості у гривні - 16,0 % річних; для заборгованості у доларах США - 8,35 % річних; за кредитним договором від 10.01.2020 15,8 % річних.

9.3. На виконання умов генеральної угоди банк добросовісно виконав свої зобов`язання, що підтверджується виписками по рахункам.

9.4. Згідно з п. 9.2 кредитного договору від 27.07.2018 та п. 9.2.3 кредитного договору від 10.01.2020 позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі повернути банку кредит, сплачувати проценти за кредитом, комісії та інші платежі за договором.

9.5. Пунктом 9.2.7 кредитного договору від 10.01.2020 передбачено зобов`язання позичальника здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, у випадках передбачених умовами цього кредитного договору, в тому числі у разі, якщо позичальником порушено виконання будь-якого зобов`язання за цим договором.

9.6. У зв`язку із тим, що позичальником було прострочено строк виконання зобов`язання щодо сплати основного боргу та у зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору (порушення строків оплати основного боргу та процентів) банк направив позичальнику вимогу №0000600-2688 від 10.12.2021 щодо погашення заборгованості за генеральною кредитною угодою.

Відповідно до умов кредитних договорів банк вимагав від позичальника сплатити непогашену частину кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі за кредитними договорами протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги. Вказану вимогу позичальник отримав 21.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте вимоги банку виконані не були а вимога залишена позичальником без задоволення.

9.7. З метою забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою між банком (заставодержателем) та ПП "Бізон-Тех 2006" (заставодавець) укладено наступні договори:

- договір застави №20-13ZM0001 від 19.06.2020 з наступними змінами та доповненнями, предметом застави є майнові права на виручку дійсну та й ту, що виникне у майбутньому за договорами поставки, які є предметом застави за цим договором. Згідно з листом №0023606/8721-21 від 12.03.2021 заставодержатель повідомив заставодавця, що заставна вартість предмету застави за договором застави 1 становить 1 (одна) гривня;

- договір застави №19-13ZZ0004 від 28.02.2019 з наступними змінами та доповненнями, предметом застави є товари в обороті у вигляді посівного матеріалу;

- іпотечний договір №20-13ZІ0001 від 14.02.2020 з наступними змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О. В. та зареєстрований за №717. Предметом іпотеки є: нежитлова будівля загальною площею 685,84 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, смт. Томаківка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 47А та нежитлова будівля загальною площею 956,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, смт. Томаківка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 47Б;

- іпотечний договір №20-13ZІ0003 від 28.07.2020 з наступними змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О. В. та зареєстрований за №3522. Предметом іпотеки є нерухомість, склад ядохімікатів, загальною площею 1 848,2 кв.м., який належить боржнику на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.09.2018 та розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,6151 га, з кадастровим номером 1223285000:01:011:0001, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, сільська рада Орлівщинська, вул. Аграрна, 1;

- іпотечний договір №20-13ZІ0004 від 30.09.2020 з наступними змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О. В. та зареєстрований за №5033. Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира 42, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 110 , загальною площею 40,1 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м. та належить боржнику на праві власності.

Загальна заставна вартість майна за вказаними договорами іпотеки становить 4 116 800,00 грн.

9.8. Станом на 19.01.2022 у позичальника утворилась заборгованість перед АТ "Укрексімбанк" за генеральною кредитною угодою, яка складає:

- сума заборгованості за кредитом (основний борг): за кредитним договором від 27.07.2018 - 30 022 866,42 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 177 361 823,60 грн. Всього - 207 384 690,02 грн.;

- проценти за користування кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 3 076 601,43 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 18 366 802,17 грн. Всього - 21 443 403,60 грн.;

- комісія за управління кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 394 580,79 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 251 623,08 грн. Всього - 2 646 203,86 грн;

- 3 % річних згідно із ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань: за кредитним договором від 27.07.2018 - 225 867,46 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 1 093 517,99 грн. Всього - 1 319 385,45 грн;

- інфляційні втрати: за кредитним договором від 27.07.2018 - 555 933,86 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 165 657,42 грн. Всього - 2 721 591,28 грн;

- штраф за кредитним договором від 27.07.2018 - 96 624,30 грн.

9.9. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2023 відносно боржника, до реєстру внесені записи щодо, зокрема, наступних реєстраційних цій дій: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.12.2021 15:43:51, Відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Інше"; "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.12.2021 12:34:16, 1000921070037000269, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей гро засновників (учасників) юридичної особи»; «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу, 28.12.2021 09:50:20, 1000921220038000269"; "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 28.12.2021 18:32:06, 1000921070039000269, Відомості щодо юридичної особи - правонаступника у разі виділу. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".

9.10. На підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2023 відносно ПП "БТ-22", суд установив, що до реєстру внесені записи щодо, зокрема, щодо: Даних про юридичних осіб, правонаступником яких с зареєстрована юридична особа: "ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БІЗОН -ТЕХ 2006", Код ЄДРПОУ:34216986" та наступних реєстраційних цій дій: "Державна реєстрація створення юридичної особи в результаті виділу, 28.12.2021 09:51:20, 1000921360000001001".

9.11. Судом на підставі розподільчого балансу від 21.12.2021 та акту від 10.01.2022 складеного ПП "Бізон-Тех 2006" та ПП "БТ -22" установлено, що у зв`язку із складанням розподільчого балансу від 21.12.2021 року ПП "БТ-22" прийняло від ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" зобов`язання перед АТ "Державний експортно-імпортний банк" (ідентифікаційний код 000321 12), які виникли (змінилися) та/чи забезпечувалися, зокрема, на підставі генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018, кредитних договорів № 18-13КV0007 від 27.07.2018 та № 20-13КО0001 від 10.01.2020, договору застави № 20-13ZM0001 від 19.06.2020, договором застави № 19-13ZZ0004 від 28.02.2019, іпотечним договором № 20-13ZІ0001 від 14.02.2020, іпотечним договором № 20-13ZІ0003 від 28.07.2020, іпотечним договором № 20-13ZІ0004 від 30.09.2020 (усі - із змінами та доповненнями).

9.12. В акті від 10.01.2022 сторони погодили розмір зобов`язань переданих до ПП "БТ-22":

- за кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 (укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018) у розмірі - 177 361 823,60 грн.,

- за кредитним договором № 20-13К00001 від 10.01.2020 (укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018) - 30 022 866,42 грн.,

- за кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 (укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 18-13КG0003 від 27.07.2018) - 4 418 965,80 грн.,

- за кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 (відсотки) - 15 765 445,41 грн.,

- за кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 (комісія) - 1 997 633,03 грн.,

- за кредитним договором № 20-13К00001 від 10.01.2020 (відсотки) - 2 641 770,24 грн.,

- за кредитним договором № 20-13К00001 від 10.01.2020 (комісія) - 342 015,75 грн.,

- за кредитним договором № 18-13КV0007 від 27.07.2018 (відсотки) - 204 991, 4 грн.

10. За висновками суду, до ПП "БТ-22" перейшли зобов`язання перед заявником щодо сплати заборгованості за кредитними договорами, а саме: за генеральною кредитною угодою, яка складає: сума заборгованості за кредитом (основний борг):

- за кредитним договором від 27.07.2018 - 30 022 866,42 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 177 361 823,60 грн. Всього - 207 384 690,02 грн.;

- проценти за користування кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 3 076 601,43 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 18 366 802,17 грн. Всього - 21 443 403,60 грн.;

- комісія за управління кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 394 580,79 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 251 623,08 грн. Всього - 2 646 203,86 грн.;

- 3 % річних згідно із ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань: за кредитним договором від 27.07.2018 - 225 867,46 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 1 093 517,99 грн. Всього - 1 319 385,45 грн.;

- інфляційні втрати: за кредитним договором від 27.07.2018 - 555 933,86 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 165 657,42 грн. Всього - 2 721 591,28 грн.;

штраф за кредитним договором від 27.07.2018 - 96 624,30 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі № 908/70/22 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. у справі №908/70/22 - залишено без змін.

12. За результатами апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про недоведення АТ "Укрексімбанк", станом на час звернення з грошовими вимогами до боржника - 09.03.2022, належними та допустимими доказами настання в ПП "Бізон-Тех 2006" субсидіарної відповідальності перед банком за зобов`язаннями ПП "БТ-22" в порядку статті 619 ЦК України, що є підставою для відхилення грошових вимог у розмірі 236 372 918,29 грн.

При цьому, колегія суддів вказала на те, що АТ "Укрексімбанк" не позбавлено права звернення до суду з грошовими вимогами до ПП "Бізон-Тех 2006", як субсидіарного боржника, надавши належні докази виникнення в останнього такої відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. АТ "Укрексімбанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 908/70/22, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким:

- визнати та внести до реєстру вимог кредиторів (перша черга задоволення) 4 962,00 грн. - судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами;

- визнати грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до підприємства "Бізон-Тех 2006" в розмірі 236 372 318,29 грн., включити до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника та окремо підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/70/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. 12.02.2024, засобами електронного зв`язку, від заявника касаційної скарги, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

18. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 908/70/22 за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 09.04.2024 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

19. 13.03.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 908/70/22 в режимі відеоконференції.

20. 26.03.2024 до Верховного Суду від ПП "Бізон-Тех 2006" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

21. Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2024 Клопотання АТ "Укрексімбанк" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

22. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2334/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя -Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024.

23. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2024 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 908/70/22. Засідання суду призначено на 14.05.2024, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.

24. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі №908/70/22. Засідання суду призначено на 28.05.2024, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.

25. 22.05.2024 до Верховного Суду від ПП "Бізон-Тех 2006" надійшли додаткові пояснення щодо касаційної скарги.

26. 27.05.2024 від АТ "Укрексімбанк" до Суду надійшло Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

27. В судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) представник скаржника повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, а також клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

28. Представники боржника в засіданні суду (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях. Просили Суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 908/70/22 залишити без змін.

29. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

30. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (28.05.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 28.05.2024.

31. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 908/70/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

РОЗГЛЯД ЗАЯВ ТА КЛОПОТАНЬ

32. АТ "Укрексімбанк" заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

33. Клопотання обґрунтовано тим, що неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 913/614/16, від 28.04.2023 у справі № 904/5711/18 та Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, від 20.04.2020 у справі № 910/2615/18, свідчить про:

- наявність виключної правової проблеми у застосуванні положень законодавства як з питань встановлення факту правонаступництва та переходу обов`язків юридичної особи до виділеної, так і застосування субсидіарної відповідальності відповідно статті 619 ЦК України у межах справи про банкрутство боржника та у справах позовного провадження у поєднанні зі статтею 129-1 Конституції України;

- необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо визначального чинника переходу всіх або частини зобов`язань юридичної особи, з якої був здійснений виділ до виділеної та застосування субсидіарної відповідальності відповідно статті 619 ЦК України.

34. Пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

35. Частиною 5 статті 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

36. Справа за частиною 5 статті 302 ГПК України може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.

37. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

38. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

39. Виходячи з наведених критеріїв суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

40. Однак, скаржник у клопотанні не навів кількісні та якісні показники, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

41. Також скаржник не обґрунтував свої твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ.

42. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "Укрексімбанк")

43. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на положення пунктів 1, 4 ч. 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено приписи статей 7, 73, 76, 86, частини 5 статті 236 ГПК України, частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, частини 3 статті 109, частин 2, 4 статті 619 ЦК України не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, постанові від 20.04.2020 у справі №910/2615/18, постанові від 15.10.2019 у справі № 913/614/16, постанові від 28.04.2023 у справі № 904/5711/18.

Доводи боржника

(ПП "Бізон-Тех 2006")

44. Боржник доводить:

44.1. документально підтвердженим є той факт, що за Розподільчим балансом до ПП "БТ-22" перейшли обов`язки боржника перед Банком і майнові права боржника на заставне майно, що знаходиться у заставі Банку. Відсутні докази які б спростовували цей факт;

44.2. перехід до ПП "БТ-22", як зобов`язань боржника перед Банком за кредитними договорами, так і прав на заставне майно (товар), відбувся з дотриманням положень законодавства, яким врегульовано такі правовідносини;

44.3. перехід зобов`язань перед Банком від боржника до ПП "БТ-22" при виділі останнього не потребує дозволу Банку, що підтверджується як законом та і висновками Верховного Суду;

44.4. висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, не є релевантними до даної справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

45. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

45.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

46. Враховуючи постанову Верховного Суду від 23.11.2022 у цій справі (пункт 6 цієї Постанови), предметом розгляду в цьому випадку є кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" на суму 236 372 918,29 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

47. Процедури банкрутства у цій справі регулюються КУзПБ.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2971-ІХ від 20.03.2023, який набрав чинності з 15.04.2023, зокрема, внесені зміни у Кодекс України з процедур банкрутства.

Втім, у цьому провадженні оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції здійснюється Верховним Судом з урахуванням норм КУзПБ в редакції, що діяла на момент подання та розгляду заяви з грошовими вимогами АТ "Укрексімбанк".

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові зобов`язання ПП "Бізон-Тех 2006" перед АТ "Укрексімбанк" виникли на підставі кредитних договорів № 18-13КV0007 від 27.07.2018, № 20-13КО0001 від 10.01.2020, а також забезпечувальних договорів за переліком (пункт 9.7. цієї Постанови).

49. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

50. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

51. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

52. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14- 01/1494));

- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

53. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

54. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ).

55. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

56. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

54. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між боржником та АТ "Укрексімбанк" існували кредитні зобов`язання, які забезпечувались, зокрема, заставою рухомого майна - товарів в обороті у вигляді посівного матеріалу.

55. На підставі матеріалів справи та встановлених обставин, суди дійшли висновку, що усі зобов`язання ПП "Бізон-Тех 2006", за якими АТ "Укрексімбанк" є кредитором, було передано за розподільчим балансом від 21.12.2021 до новоствореного ПП "БТ-22".

56. Згідно з положеннями статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

57. Термін розподільчий баланс підприємства визначений, зокрема, у Методиці оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1996 №961, як баланс, що складається під час відокремлення (виділення) об`єктів із цілісного майнового комплексу. А відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, баланс (звіт про фінансовий стан) - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал.

58. Розподільчий баланс та Передавальний акт є документами, у яких відображені активи та пасиви (майно, права та обов`язки), які в процесі виділу переходять від однієї юридичної особи до однієї або кількох створюваних під час виділу юридичних осіб. При цьому перехід прав і обов`язків до новоствореної юридичної особи (чи юридичних осіб) відбувається в порядку правонаступництва, а не внаслідок вчинення правочину.

59. Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 520 ЦК України).

60. В цій частині колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 12.04.2018 у справі № 922/2688/17, згідно якої "…перехід частини майна, у тому числі прав та обов`язків, відповідача до правонаступника, в порядку виділу відбувся в результаті прийнятого власниками корпоративних прав рішення. Тобто, є лише виконанням рішення, раніше прийнятого загальними зборами учасників відповідача"…"із приписів статті 109 та статті 520 Цивільного кодексу України убачається, що поняття "виділ" та "заміна боржника у зобов`язанні" є самостійними та різними за змістом поняттями, що регулюються різними правовими нормами. Поняття виділу є більш широким за змістом, ніж поняття заміна боржника у зобов`язанні, оскільки при виділі може відбуватися перехід від юридичної особи частини майна, прав та обов`язків до виділеного товариства, а при заміні боржника відбувається лише переведення боргу виключно в існуючих зобов`язальних відносинах. Тому виділ не може розглядатися як одна з форм заміни боржника у зобов`язанні.".

61. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню частина 1 статті 520 ЦК України.

62. В ході розгляду справи АТ "Укрексімбанк" заперечувало обставини переходу зобов`язань за кредитними договорами до новоствореної юридичної особи.

63. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

64. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

65. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

66. В силу приписів статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

67. Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

68. Отже, для підтвердження правонаступництва в порядку виділу необхідним є встановлення судом обставин про завершення виділу відповідно до законодавства.

69. За правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 22.05.2019 у справі № 913/614/16 у разі виділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов`язків до нових підприємств - правонаступників визначається моментом підписання передавального акту або розподільчого балансу.

70. За встановлених, під час розгляду справи, обставин (пункти 9.9 -9.12 цієї Постанови), суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що в результаті виділу до ПП "БТ-22" перейшли зобов`язання перед заявником щодо сплати заборгованості за кредитними договорами, а саме: за генеральною кредитною угодою, яка складає: сума заборгованості за кредитом (основний борг): за кредитним договором від 27.07.2018 - 30 022 866,42 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 177 361 823,60 грн. Всього - 207 384 690,02 грн.; проценти за користування кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 3 076 601,43 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 18 366 802,17 грн. Всього - 21 443 403,60 грн.; комісія за управління кредитом: за кредитним договором від 27.07.2018 - 394 580,79 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 251 623,08 грн. Всього - 2 646 203,86 грн.; 3 % річних згідно із ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань: за кредитним договором від 27.07.2018 - 225 867,46 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 1 093 517,99 грн. Всього - 1 319 385,45 грн.; інфляційні втрати: за кредитним договором від 27.07.2018 - 555 933,86 грн., за кредитним договором від 10.01.2020 - 2 165 657,42 грн. Всього - 2 721 591,28 грн.; штраф за кредитним договором від 27.07.2018 - 96 624,30 грн.

71. Поряд з цим, колегія суддів вважає необхідним ще раз звернути увагу на обмеження встановлені приписами статті 300 ГПК України (пункт 25 цієї Постанови), зокрема, щодо права суду касаційної інстанції вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

72. Водночас, слід зауважити на тому, що відповідно до частини 3 статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

73. Відтак, наведеними положеннями Кодексу, окрім правонаступництва щодо переданих за розподільним балансом зобов`язань, встановлена також взаємна субсидіарна (а в певних випадках і солідарна) відповідальність відповідних юридичних осіб за зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом (тобто виникли до виділу та створення нової юридичної особи).

74. Відтак, в силу частини 3 статті 109 ЦК України, ПП "Бізон-Тех 2006" несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які були передані за розподільчим балансом ПП "БТ-22".

75. Субсидіарна відповідальність врегульована статтею 619 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями якої договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (частина 1).

До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність (частина 2).

76. Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій АТ "Укрексімбанк" звернувся з грошовими вимогами до ПП "Бізон-Тех 2006" як до єдиного боржника, а не субсидіарного, в ході розгляду справи заперечував обставини переходу зобов`язань за кредитними договорами до новоствореної юридичної особи, доказів настання в ПП "Бізон-Тех 2006" субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "БТ-22" не подавав.

Такі докази, а саме копія вимоги до ПП "БТ-22" від 17.02.2022, разом з доказами направлення, були подана банком до матеріалів справи лише 15.03.2023 (том 1, арк. справи 112-114).

Проте, з наданої копії реєстру рекомендованих поштових відправлень та списку згрупованих поштових відправлень від 21.02.2022 не вбачається, що на адресу ПП "БТ-22" була направлена саме вимога від 17.02.2022, останнє отримання такої вимоги заперечує.

77. Враховуючи викладене вище, встановлені у справі обставини, а також межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені приписами статті 300 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про не доведення АТ "Укрексімбанк", станом на час звернення з грошовими вимогами до боржника - 09.03.2022, належними та допустимими доказами настання у ПП "Бізон-Тех 2006" субсидіарної відповідальності перед банком за зобов`язаннями ПП "БТ-22" в порядку статті 619 ЦК України.

78. Водночас, судом апеляційної інстанції вірно зауважено на тому, що АТ АТ "Укрексімбанк" не позбавлено права звернення до суду з грошовими вимогами до ПП "Бізон-Тех 2006", як субсидіарного боржника, надавши належні докази виникнення в останнього такої відповідальності.

79. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення в частині щодо грошових вимог АТ "Укрексімбанк" у сумі 236 372 918,29 грн. прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням позицій Верховного Суду на які покликається скаржник в касаційній скарзі, відтак доводи скаржника не знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження, більш направлені на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені приписами статті 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

81. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

82. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

83. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" та залишення судових рішень, щодо розгляду грошових вимог в сумі 236 372 918,29 грн. - без змін.

Судові витрати

84. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги АТ "Укрексімбанк", залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 (в оскаржуваній частині) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 908/70/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський