Рішення

від 04.06.2024 по справі 161/7676/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7676/23

Провадження № 2-др/161/64/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.

при секретарі Новак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву представника позивача - адвоката Петрука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в справі за позовом адвоката Петрука Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2024 від адвоката Петрука Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів судових витрат, а саме судовий збір в розмірі 3220,80 грн, витрат,пов`язаних іззалученням (викликом)свідків,експертів,спеціалістів,перекладачів,проведенням експертиз 7169,40грн.(судоваекспертиза)та 4000,00грн.(інженерно-геодезичнівишукування дляпроведення судовоїекспертизи);витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Представник позивача - адвокат Петрук І.В. подав заяву про розгляд заяви у його відсутності, заяву підтримує, просить задовольнити.

31.05.2023 на адресу суду від представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, покладаються на погляд суду.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кушнірука А.В. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, вважає, що судові витрати слід стягнути з Підгайцівської сільської ради Луцького району.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи (частина четверта ст.270 ЦПК України).

Розгляд заяви здійснювався у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів згідност. 247 ЦПК Українибез фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява (клопотання) про стягнення судових витрат підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, щорішенням Луцького міськрайонного суду від 24.05.2024 позов адвоката Петрука Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Липинської сільської ради Луцького району від 04.06.2020 року №11/28, скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради про реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 60844349 від 08.10.2021 року, скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1500 га в с. Липини Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722883400:01:002:5450.

Відповідно доп.3ч.1ст.270ЦПК України,суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо судомне вирішенопитання просудові витрати.

Відповідно доч.1ст.133ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язанихз розглядомсправи.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову,значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на викладене суд відзначає, щоЦПКпередбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).

Згідно з п.п. 3-6ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат,лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим(п. 268).

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

В засіданні 24.05.2024 представник позивача заявляв про подачу заяви на підтвердження розміру судових витрат позивача.

На підтвердження надання правничої допомоги адвокат Петрук І.В. подав: договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.04.2023, акт приймання-передачі правничої допомоги від 27.05.2024.

П. 4.1. Договору встановлено, що за надання правової (правничої) допомоги

Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за

домовленістю, згідно з обсягом наданої правничої допомоги, відповідно до підписаних

сторонами актів прийому-передачі наданої правової допомоги, незалежно від

гіпотетичного досягнутого результату у справі.

Розмір гонорару у справі визначається Сторонами у додатку до даного Договору,

який є його невід`ємною частиною. При цьому враховуються складність справи,

кваліфікація і досвід адвокатів Адвокатського об`єднання залучених до захисту

інтересів Клієнта та інші істотні обставини. Гонорар є розумним та враховує

витрачений адвокатами Адвокатського об`єднання час (п.4.2. Договору).

Оплата за договором здійснюється не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання

Клієнтом рахунку від Адвокатського об`єднання (п.4.3.).

Додатком № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від

«03» квітня 2023 р. визначено, що вартість правничої допомоги є фіксована

(фіксований розмір гонорару) та становить 12000,00 грн. (ознайомлення з

документами, визначення правової позиції у справі, усні консультації Клієнта, збір

доказів, надіслання адвокатських запитів та ін., клопотання про призначення

експертизи, підготовка та подача позовної заяви, подання інших заяв по суті справи,

участь в судових засіданнях в суді першої інстанції).

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.

Суд зауважує, що за загальним правилом розподілу судових витрат, передбаченим у частині 2 статті 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу, з огляду на повне задоволення позову, покладається на відповідача. Водночас, суд звертає увагу на те, що у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У матеріалахсправи наявнідокази напідтвердження понесенихвитрат, пов`язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз (судова експертиза) та інженерно-геодезичні вишукування для проведення судової експертизи, а саме: договір №12/02 на виконання інженерно-геодезичного вишукування від 12.10.2023, рахунок фактура №55 від 12.10.2023 на суму 4000 грн, акт здачі-прийняття робіт №12/02 від 20.10.2023, копії квитанцій про оплату ОСОБА_1 Товариству «Експерт Інвест» за проведення земельно-технічної експертизи на суму 7149 грн та 4000 грн.

Відповідно доч.1ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.

Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності та з урахуванням критеріїв складності даної справи, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат з Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, а самевитрат, пов`язаних із проведенням експертизи 7 169,40 грн та за інженерно-геодезичні вишукування для проведення судової експертизи в розмірі 4 000,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн, що на переконання суду буде відповідати критеріям розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3220,80 гривні.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача за позовом про стягнення судових витрат підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.133,137,141,142,270 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - адвоката Петрука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з Підгайцівської сільськоїради Луцькогорайону Волинськоїобласті накористь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 коп; витрат, пов`язаних із проведенням експертизи в розмірі 7169 (сім тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень 40 коп та 4000 (чотири тисячі) гривень за інженерно-геодезичні вишукування для проведення судової експертизи; витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, адреса: 45602, Волинська область, Луцький район, с.Підгайці, вул. Шкільна, 30, код ЄДРПОУ 04332331.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, адреса: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк