Рішення

від 28.05.2024 по справі 307/995/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/995/24

Провадження № 2/307/221/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Немеш Д.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування - Лакієнко З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що рішенням Тячівського районного суду шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано та визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним. Відповідачка з того часу участі у вихованні дитини не приймає, жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не виділяє, з дитиною не спілкується. Зауважує, що любить свою дитину і має змогу забезпечити її всім необхідним, постійно слідкує за станом її здоров`я та розвитком, виховує та піклується про неї, у нього з дитиною хороший психологічний контакт та прив`язаність один до одного. Враховуючи наведене, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі в справі Виконавчий комітет Тячівської міської ради Закарпатської області, як орган опіки та піклування.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14.03.2024 року виправлено описку допущену в ухвалі Тячівського районного суду Закарпатської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження від 14 березня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30.04.2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити стверджуючи, що відповідачка продовжує ухилятися від виконання нею батьківських обов`язків щодо дочки.

Відповідачка будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрих кодовими ідентифікаторами №№0600915805300, 0600913002935, 0600908304982, 0600099929054 в судове засідання не з`явилася. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , в якій просить розглядати справу без її участі, посилаючись на те, що вона більше двох років проживає в Угорщині, де має постійне місце проживання і роботу.

Представник виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області Лакієнко З.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Вказала, що відповідно висновку органу опіки та піклування визнано доцільним позбавити відповідачку батьківських прав та такий складено на підставі встановлених умов проживання сім`ї.

Заслухавши пояснення позивача, представника органу опіки та піклування та думку неповнолітньої ОСОБА_1 , дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13, 76, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 03.12.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області, сторони являються батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області ухваленого 20.10.2022 року у цивільній справі №307/1993/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 шлюб між сторонами, розірвано та визначено місце проживання дитини ОСОБА_1 разом з батьком (а.с.14-19).

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї підтверджено, що дитина ОСОБА_1 продовжує проживати з позивачем. Мати дитини з ними не проживає, з березня 2022 року постійно перебуває за кордоном в Угорщині, участі у вихованні та утриманні дочки не приймає (а.с.12-13).

Згідно довідки-характеристики від 08.09.2023 року, виданої міським головою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, скарг від сусідів та мешканців міста до Тячівської міської ради не надходило. (а.с.11).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вбачається, що дитина знаходиться на повному утриманні та вихованні позивача, мати дитини виїхала на постіне місце проживання до Угорщини, що також підтверджено відповідною посвідкою на постійне місце проживання з зазначенням адреси (а.с.21, 52, 55).

Згідно (ст. 171 ч.ч.2, 3 СК України) дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав, хоча й не зобов`язаний врахувати думку дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

В забезпечення присутній під час розгляду справи ОСОБА_1 прав, суд відповідно до положень ст. 45 ЦПК України, в присутності представника органу опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області Лакієнко З.В., заслухав ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні зазначила, що вона проживає вже більше року лише з батьком, мама хоч інколи і телефонує їй, однак тривалий період проживає від них окремо за кордоном, тому її життям та розвитком займається та піклується лише батько. Також повідомила, що їй зрозумлі наслідки позбавлення батьківських прав її матері та не заперечила щодо задоволення позову.

Вказані та встановлені під час розгляду справи обставини, дають суду підстави дійти висновку про неналежність та небажання виконання відповідачкою, свого батьківського обов`язку з утримання та виховання дитини.

Відтак віднесення на користь відповідачки визначених ст. 151 ч.1 СК України батькам гарантій на переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, у даній справі не відповідали б інтересам дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області від 17.04.2024 року №05.19/606, орган опіки та піклування прийшов до висновку про надання згоди на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_1 .

Зі змісту вказаного висновку випливає, що в березні 2022 року ОСОБА_2 виїхала за кордон і з того часу, вже більше двох років, як дитина ОСОБА_1 проживає лише з батьком і знаходиться на його утриманні. Службою у справах дітей Тячівської міської ради обстежено умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . Батько створив належні умови для виховання своєї дочки. Мати життям дитини не цікавилася, не виявляла бажання спілкуватися з донькою та приймати участь у її вихованні. Відповідно до довідки, виданої сімейним лікарем Тячівської АЗПСМ, батько піклується про здоров?я дитини, виконує всі рекомендації лікаря. Згідно характеристики з місця навчання, ОСОБА_1 навчається в 10 класі Тячівського ліцею з угорською мовою навчання. Дівчинка спокійна, врівноважена, не конфліктна. Батько приділяє належну увагу вихованню дочки, підтримує постійний зв?язок з ліцеєм та класним керівником, відвідує батьківські збори. ОСОБА_1 має постійний дохід, а саме: займається адвокатською діяльністю та щомісячно отримує пенсію за вислугу років. З розмови з дитиною, вона усвідомлює наслідки позбавлення батьківських прав, бажає і надалі проживати з батьком, і не заперечує щодо позбавлення матері батьківських прав відносно неї. ОСОБА_2 , перебуваючи на значній відстані, на території іншої держави, має усвідомлювати, що не зможе піклуватися про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Особа, яка свідомо змінює країну проживання, не приймає участі у вихованні дитини та у виконанні батьківських обов?язків, може бути позбавлена батьківських прав щодо дитини, а відтак позбавлення відповідачки батьківських прав, відповідає інтересам дитини (а.с.45).

Повною мірою вищезгаданий висновок органу опіки та піклування цим висновкам суду відповідає, є всебічним, об`єктивним щодо суттєвих обставин, які пов`язуються з позбавленням відповідачки батьківських прав щодо доньки ОСОБА_1 .

Наведені у висновку факти та обставини підтверджуючі доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки, самі по собі мають місце, та оцінюються судом в контексті дійсних взаємовідносин матері та дитини, яких по суті не існує про що свідчить відсутність таких відносин у період з часу визначення судом місця проживання дитини з батьком до моменту розгляду судом даного спору, на що вказує бездіяльність поведінки мами та що має істотне значення для правильного, законного і обґрунтованого висновку з чутливого сімейного питання.

Таким чином, позивачем доведено, відсутність можливості зберегти зв`язок між мамою і дитиною та доведено наявність винної поведінки відповідачки щодо ухилення від її участі у виконанні покладеного на неї Законом батьківського обов`язку, щодо утримання та виховання дитини.

Статтею 150 СК України, передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказано, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

В абзаці 2 п. 16 тієї ж Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінки. У своєму рішення (справа "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року) суд зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Враховуючи встановлені та досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачка свідомо, без будь-яких поважних на те причин, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, а отже позбавлення її батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини, є виправданою мірою, спрямованою на захист прав дитини, що має пріоритетне значення при вирішенні справи, а відтак позовні вимоги позивача про позбавлення відповідачки батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України на підставі ст.ст. 150, 155, 164, 165, СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Залучений до участі у справі відповідно до положень ч.6 ст. 56 ЦПК України, у якості органу опіки та піклування - Виконавчий комітет Тячівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 26528460) розташований за адресою 90540, Закарпатська область, м. Тячів, вулиця Шевченка, 2.

Визначити час складення повного тексту рішення суду 6 червня 2024 року.

Головуючий М.М. Бряник