Рішення

від 29.05.2024 по справі 452/2572/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/2572/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2024 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

представника позивача адвоката Піддубної Ю.В.,

представника відповідача адвоката Рудницького Ю.І.,

представника третьої особи адвоката Піддубної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унілаб»</a>, треті особи: Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», первинна професійна спілка «Правозахисники країни», про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 21 червня 2023 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унілаб»</a>, треті особи: комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», первинна професійна спілка «Правозахисники країни», про захист прав споживачів. Просив суд зобов`язати ТОВ «Унілаб» повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду заяви (запиту) щодо запитуваних послуг від 20 квітня 2023 року; зобов`язати ТОВ «Унілаб» надати ОСОБА_1 послуги з відібрання біологічного матеріалу та проведення медичних досліджень, перелічених на бланку направлення UNILAB на безоплатній основі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обіймає посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я звернувся до Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», де лікарем видано електронне направлення на проведення ряду лабораторних досліджень (тиреотропний гормон, гормони тироксин (Т4) та кальцитонін). Оскільки зазначений медичний заклад не має змоги провести дані лабораторні дослідження, позивач звернувся до приватного підприємства, що надає медичні послуги - ТОВ «Унілаб». Зазначене товариство згідно інформації, розміщеної на його офіційному сайті є виконавцем послуг з лабораторних досліджень, в тому числі, призначених позивачу. Відповідно до ч. 10 ст. 95 Закону України «Про поліцію» у період дії воєнного стану поліцейським гарантується безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров`я будь-якої форми власності.

21 квітня 2023 року позивач направив відповідачу по пошті звернення від 20 квітня 2023 року в якому довів до його відома, що є поліцейським, має направлення від лікаря зі змістом необхідних лабораторних досліджень і просив повідомити про час та дату, а також адресу лабораторії куди йому слід з`явитися для проведення необхідних лабораторних досліджень. Дане звернення отримано відповідачем 27 квітня 2023 року, а лабораторією - 25 квітня 2023 року. Проте станом на час звернення до суду відповідач відповіді на дане звернення не надав. При неодноразовому відвідуванні лабораторії за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Стебельського, 9 , позивач кожного разу отримував відмову в проведенні досліджень без обґрунтування підстав. Таким діями відповідача вважає порушено його право на отримання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про послуги, що надаються відповідачем та право на ефективну, доступну, безкоштовну медичну допомогу (том 1 а.с.1-9).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2023 року визначено суддю Самбірського міськрайонного суду Львівської області Корольчук Н.В. (том 1 а.с.25).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Корольчук Н.В. від 23 червня 2023 року прийнято до розгляду дану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (том 1 а.с.26).

24 липня 2023 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити. Посилався на ті обставини, що відповідач не отримував від позивача заяву. Долучені позивачем квитанції про рекомендоване відправлення адресату «Унілаб» не доводить вмісту такого відправлення, а також того, що отримувачем відправлення було саме ТОВ «Унілаб», оскільки листи скеровані на невідому адресу, що не є юридичною адресою товариства. Навіть якби відповідач отримав заяву позивача, вона не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», а саме адресована невідомому суб`єкту «Лабораторія Унілаб», що не має жодного стосунку до відповідача. Крім того зазначив, що ТОВ «Унілаб» не належить до закладів охорони здоров`я, які надають безоплатні медичні послуги населенню; не укладав договір з НСЗУ за відповідним пакетом послуг. Вся необхідна для пацієнтів інформація знаходиться у вільному доступі у доступному місці («Куток споживача») також розміщена на веб-сайті відповідача. Отже у позивача була змога з ними ознайомитися. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести відповідач у зв`язку із розглядом справи становить 35000,00 грн. (том 1 а.с.49-55).

04.08.2023 року позивач надав до суду заяву «Про зміну предмета позову», в якій просив змінити предмет позову, шляхом викладення прохальної частини позову у наступній редакції: зобов`язати ТОВ «Унілаб» розглянути заяву (запит) ОСОБА_1 від 20.04.2023 року, в строк, що не перевищує тридцяти календарних днів з дати набрання рішенням у цій справі законної сили та повідомити позивача про результати розгляду його звернення (заяви) від 20.04.2023 року; зобов`язати ТОВ «Унілаб» надати ОСОБА_1 послуги з відібрання біологічного матеріалу та проведення медичних досліджень, перелічених на бланку направлення UNILAB на безоплатній основі (том 1 а. 69-70).

08.08.2023 року третя особа - первинна професійна спілка «Правозахисники країни» надала суду пояснення в порядку ст. 181 ЦПК України, в яких зазначила, що ОСОБА_1 з 2021 року є членом даної спілки; повністю підтримали заявлені позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмета позову (том 1 а.с.78-82)

31.08.2023 року позивачем надана відповідь на відзив, в якій він зазначив, що звернувся до ТОВ «Унілаб» шляхом використання засобів поштового зв`язку, що надаються АТ «Укрпошта». Так, 21.04.2023 року на адресу відповідача, зазначену у відомостях ЄДРПОУ, а саме : Львівська область, м. Львів, вул.. Польова, 55 було здійснено направлення, доказом цього є фіскальний чек, в якому зазначено отримувача та адресу. Факт отримання вказаного поштового відправлення підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта», відстеження пересилань за номером трекінгу (…424). Відповідач отримав його заяву 27.04.2023 року (вручена за довіреністю).

Адресат заяви був зазначений як Лабораторія «Унілаб» (info@unilab.com.ua), що відповідає електронній пошті, зазначеній на сайті відповідача https://unilab.com.ua/index.php/ua/. Таким чином, посилання відповідача на визначення в заяві отримувача Лабараторія «Унілаб», а не ТОВ «Унілаб» є таким, що спрямовано на створення штучних обставин ухилення від розгляду звернення позивача.

Позивач вважає, що його заява відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», оскільки направлена за місцем знаходження юридичної особи, яке міститься в ЄДРПОУ. Наявність інформації, що розміщена на сайті відповідача, не обмежує право позивача на особисте звернення (том 1 а.с. 88-93).

В письмових поясненнях, наданих суду 06.09.2023 року, представник третьої особи первинної професійної спілки «Правозахисники країни» адвокат Піддубна Ю.В. з посиланням на норми права та позиції Верховного Суду просила відмовити в задоволенні вимог ТОВ «Унілаб» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн. (том 1 а.с.136-139).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2023 року у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Корольчук Н.В. (розпорядження № 16 від 16 жовтня 2023 року) визначено суддю Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіну О.В. (том 1 а.с.181).

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року дану цивільну справу призначено до підготовчого засідання (том 1 а.с.182).

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету у справі; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», первинну професійну спілку «Правозахисники країни»; визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача; витребувано з Національної служби здоров`я України інформацію щодо укладення в 2023 році договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з ТОВ «Унілаб»; закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 а.с. 1-3).

Ухвалою суду від 17.04.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Піддубної Ю.В. - залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унілаб»</a>, треті особи: Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в частині зобов`язання ТОВ «Унілаб» надати ОСОБА_1 послуги з відібрання біологічного матеріалу та проведення медичних досліджень, перелічених на бланку направлення UNILAB на безоплатній основі ( том 2 а.с.44-45).

Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 та представник третьої особи Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» Саламаха Б.Б. до суду не з`явилися.

При цьому, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 17.04.2024 року підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити, зобов`язати ТОВ «Унілаб» розглянути його заяву від 20.04.2023 року, в строк, що не перевищує тридцяти календарних днів з дати набрання рішенням у цій справі законної сили та повідомити його про результати розгляду. Додатково пояснив, що його письмовому зверненню передували відвідування лабораторії Унілаб в м. Самборі, де йому було відмовлено у безкоштовному наданні медичної послуги, без пояснення причин, що й спонукало його звернутися до відповідача письмово.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» Саламаха Б.Б. в судовому засіданні 17.04.2024 року вважала, що заявлені позивачем позовні вимоги не стосуються підприємства, рішення просила ухвалити на розсуд суду.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 та третьої особи первинної професійної спілки «Правозахисники країни» адвокат Піддубна Ю.В. в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити, на обґрунтування своєї позиції навела доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві та заявах по суті справи.

Представник відповідача адвокат Рудницький Ю.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, на обґрунтування своєї позиції навів доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 обіймає посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області (том 1 а.с. 12).

Згідно відповіді Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» від 26 липня 2023 року (на запит адвоката Рудницького Ю.І.) ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря ОСОБА_2 , за результатами звернення був скерований на консультацію: до лікаря ендокринолога (07.03.2023, 11.04.2023), до лікаря кардіолога (31.03.2023, 04.04.2023), також був скерований для проходження ЕКГ велоергометрії (04.04.2023 та 07.04.2023), що підтверджується копіями елеронних направлень. Електронного направлення на проведення лабораторних досліджень лікар ОСОБА_2 пацієнту ОСОБА_1 не видавала. Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» наступні лабораторні дослідження: тиреотропний гормон, гормони тироксин (Т4) та кальцитонін не проводить (том 1 а.с. 152-153).

Позивачем суду наданий бланку «UNILAB» з позначеними дослідженнями, які необхідно зробити ОСОБА_1 , а саме: тиреотропний гормон, гормони тироксин «вільний» та кальцитонін, зазначено прізвище лікаря « ОСОБА_3 » (том 1 а. с. 97).

20 квітня 2023 року ОСОБА_1 написав заяву на адресу «Лабораторії Унілаб» (електронна пошта info@unilab.com.ua ) в якій зазначив, що працює на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, має направлення від лікаря, а також перелік аналізів, які необхідно здати. Просив повідомити йому день та час, коли йому можливо прибути в найближчий час до лабораторії Унілаб по вул. Стебельського, 9 в м. Самборі Львівської області для проведення безкоштовних лабораторних аналізів, які були йому призначені. В Додатках до заяви зазначені: документ, що підтверджує проходження служби, електронне направлення, перелік аналізів (том 1 а.с. 15-16).

Дана заява направлена ОСОБА_1 21 квітня 2023 року рекомендованим відправленням АТ «Укрпошта» на адресу: Унілаб в м. Самборі (ідентифікатор 8140001547432) та Унілаб в м. Львові (ідентифікатор 8140001547424), що підтверджується копіями фіскальних чеків, в яких зазначено отримувачів та адресу (том 1 а.с. 99).

З витягу перевірки статусу відстеження рекомендованого повідомлення про вручення 8140001547432 вбачається, що поштове відправлення прийнято 21.04.2023, вручено особисто 25.04.2023 року (том 1 а.с.18).

З витягу перевірки статусу відстеження рекомендованого повідомлення про вручення 8140001547424 вбачається, що поштове відправлення прийнято 21.04.2023, вручено за довіреністю 27.04.2023 року (том 1 а.с.19).

Відповідь на заяву позивачу ОСОБА_1 надана не була.

Відповідач заперечує отримання зазначеної кореспонденції, при цьому доказів на спростування обставини суду не надано.

ТОВ «Унілаб» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32712114, юридична адреса: вул. Польова, б. 55, м. Львів, 79056; видами діяльності товариства, зокрема, загальна медична практика, інша діяльність у сфері охорони здоров`я (том 1 а.с. 20-21).

У вільному доступі на офіційному сайті відповідача за посиланням https://unilab.com.ua/index.php/ua/ вказано найменування - «UNILAB», зазначено електронну адресу: info@unilab.com.ua , а також міститься список пунктів забору, зокрема, в м. Самборі по вул. Стебельського, 9/2 та по вул. Шпитальна, 10 в.

Згідно відповіді Національної служби здоров`я України від 04.03.2024 року відсутні укладені договори у 2023 році про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з ТОВ «Унілаб» (том 2 а.с.16).

Між позивачем ОСОБА_1 , як споживачем (замовником) медичної послуги, та ТОВ «Унілаб», як виконавцем медичної послуги, виник спір з приводу ненадання товариством відповіді на його звернення.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII визначає, що кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я.

Статтею 3 даного Закону визначені наступні терміни: медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов`язана з їх наданням; пацієнт - фізична особа, яка звернулася за медичною та/або реабілітаційною допомогою або медичною послугою та/або якій така допомога або послуга надається. Правові, економічні, організаційні основи захисту прав та законних інтересів пацієнтів визначаються законом (стаття 24-1 Закону).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року

№ 1023-XII.

Цим Законом визначено, що виконавцем є суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (стаття 1).

Частиною 1 статті 4 Закону № 1023-XII передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Згідно частини 1 статті 22 Закону № 1023-XII захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

В розумінні цього Закону (стаття 3) заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 5 Закону № 393/96-ВР визначені вимоги до звернення. Зокрема, звернення може бути усним чи письмовим; адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань; може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Законом № 393/96-ВР (стаття 8) визначено які звернення не підлягають розгляду та вирішенню: письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство (анонімні); повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Згідно статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Також Законом № 393/96-ВР (статтею 19) визначені обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, а саме: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів на переконання суду свідчить, що позивач ОСОБА_1 як споживач (замовник) медичної послуги мав право звернутися до відповідача ТОВ «Унілаб», як виконавцем медичної послуги, з відповідним зверненням на проведення лабораторних досліджень. Позивач скористався своїм правом та 21 квітня 2023 року направив відповідачу по пошті звернення від 20 квітня 2023 року в якому довів до його відома, що є поліцейським, має направлення від лікаря зі змістом необхідних лабораторних досліджень і просив повідомити про час та дату, а також адресу лабораторії куди йому слід з`явитися для проведення необхідних лабораторних досліджень. Дане звернення отримано відповідачем 27 квітня 2023 року, а лабораторією - 25 квітня 2023 року. Проте, в установлені Законом № 393/96-ВР терміни відповідач відповіді на дане звернення позивачу не надав.

Дане звернення суд вважає відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96-ВР, на нього не розповсюджуються заборони, передбачені статтею 8 даного Закону.

За таких обставин, суд вважає, що право позивача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації відповідачем порушено, підлягає захисту.

Щодо посилання відповідача на неотримання звернення позивача суд зазначає таке.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04.10.2001 (діючого на час виникнення зобов`язання) адресатом (одержувачем) є юридична або фізична особа, якій адресується поштове відправлення, телеграфне чи інше повідомлення; лист - поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і масу якого встановлено відповідно до законодавства України; оператор поштового зв`язку (оператор) - суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку; пересилання поштових відправлень (поштових переказів) - сукупність операцій з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень (поштових переказів); послугами поштового зв`язку є продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів; поштові відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України;

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону передбачено, що послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Згідно п. п. 2,13 п.1 розділу І Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв`язку; рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.

Згідно п. 78 зазначеного Порядку поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

Перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками "Укрпошти" своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується.

Рекомендоване поштове відправлення відрізняється від простого тим, що на його підтвердження видається чек, на якому буде вказано унікальний 13-значний номер. Цей ідентифікатор дає змогу дізнатися про місцезнаходження рекомендованого листа та факт його вручення на офіційному сайті Укрпошти протягом 6 місяців з дня відправки листа.

Позивачем на підтвердження направлення відповідачу заяви суду надано: копію заяви; копії фіскальних чеків (ідентифікатори 8140001547432 та 8140001547424, (том 1 а.с. 99), витяги перевірки статусу відстеження рекомендованих повідомлень про вручення, з яких вбачається, що поштове відправлення 8140001547432 прийнято 21.04.2023, вручено особисто 25.04.2023 року, а поштове відправлення 8140001547424 прийнято 21.04.2023, вручено за довіреністю 27.04.2023 року (том 1 а.с.18,19).

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, достовірними доказами отримання відповідачем заяви позивача.

Разом з тим, відповідач, який заперечує факт отримання ТОВ «Унілаб» відповідної заяви від позивача не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У суду відсутній обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи викладені обставини справи ві наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд надає перевагу доводам позивача на підтвердження своїх доводів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 1211,20 грн., оскільки позивач, при зверненні до суду з даним позовом був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позов задоволений, витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем покладаються на нього (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унілаб»</a>, треті особи: Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», первинна професійна спілка «Правозахисники країни», про захист прав споживачів- задовольнити.

Зобов`язати ТОВ «Унілаб» розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 квітня 2023 року у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили та повідомити ОСОБА_1 про результати такого розгляду.

Стягнути з ТОВ «Унілаб» у дохід держави 1211,20 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Унілаб»</a>, юридична адреса: вул. Польова, б. 55, м. Львів, 79056, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32712114.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», юридична адреса: вул. Чайковського, 12 м. Самбір Львівської області, 81400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41160010.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», юридична адреса: вул. Сурська, 96,

с. Новоолександрівка, Дніпропетровська область, 52070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39245807.

Повний текст рішення виготовлений 06 червня 2024 року.

Головуюча суддя