Ухвала

від 05.06.2024 по справі 462/8206/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 462/8206/21

провадження № 61-7681ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (до перейменування - департамент містобудування Львівської міської ради) на постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, департаменту містобудування Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» (далі - ЛКП «Зелений Львів»), в якому просив стягнути з відповідачів солідарно 139 258 грн майнової шкоди, 50 000 грн моральної шкоди та 4 000 грн витрат на залучення експерта.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Зелений Львів» 5 425 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року та ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з департаменту містобудування Львівської міської ради на користь

ОСОБА_1 139 258 грн матеріальної шкоди, 15 000 моральної шкоди та 4 000 грн витрат за проведення експертизи. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У травні 2024 року засобами поштового зв`язку департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (до перейменування - департамент містобудування Львівської міської ради) подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року (повний текст складено 30 квітня 2024 року) у справі № 462/8206/21.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення

(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК Українимістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.

Ціна позову у справі № 462/8206/21 не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 року.

Заявник вважає, що наявний випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги зокрема категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі не встановлено, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Заявником не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів подібних правовідносин.

Відповідач мав можливість доводити свої заперечення проти позову в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.

Незгода відповідача із оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття Верховним Судом касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (до перейменування - департамент містобудування Львівської міської ради) на постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року в справі № 462/8206/21.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников