Рішення

від 03.06.2024 по справі 177/1399/23

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1399/23

Провадження № 2/177/37/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 червня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря Кантилович К.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №177/1399/23 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Чепурнов Віталій Володимирович, до фермерського господарства «Агропром-Синтез», в особі голови господарства Береки Івана Володимировича, про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, суд

встановив:

У липні 2023 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 02.04.2021 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агропром-Синтез» було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6,43 га, яка знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 12211881400:05:001:0207, строком на десять років. Даний договір було зареєстровано Державним реєстратором Криворізької РДА Дніпропетровської області. Після смерті ОСОБА_1 15.10.2022 року, ОСОБА_1 успадкував вищевказану земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.2023 року. Відповідно до даного договору відповідач взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату, але в порушення договору за користування землею в 2021-2023 роках орендна плата не виплачувалась. 23.03.2023 року ОСОБА_4 повідомив всім орендодавцям, що він є банкрутом та неспроможний в подальшому обробляти орендовані земельні ділянки, тому запропонував підписати Угоду про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок. Позивач вважає, що відповідач систематично не виконує свої обов`язки, чим грубо порушує договір оренди, в зв`язку з чим просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 02.04.2021 року укладений між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , правонаступником якого є позивач ОСОБА_1 та ФГ «Агропром-Синтез», стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за 2021-2023 роки в загальному розмірі 41191, 83 грн., а також судові витрати.

Ухвалою суду від 19.07.2023 року було відкрито провадження у вказаній справі. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Так, представник ФГ «Агропром-Синтез» зазначив, що у позові позивач зазначає, що відповідно до договору оренди землі від 02.04.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агропром-Синтез» укладено договір оренди землі, кадастровий номер 1221881400:05:001:0207, площею 6,4300 га строком на 10 років до 31.12.2031 року, реєстраційний номер нерухомого майна 1338863712218 пройшов державну реєстрацію 09.09.2022 року о 15.11.55 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 64755502. Реєстрацію проводила державний реєстратор Криворізької районної державної адміністрації Копійка Інна Анатоліївна. Тобто, тільки з моменту державної реєстрації з 09.09.2022 року у ФГ «Агропром-Синтез» з`явилось право на використання даної земельної ділянки. Дійсно, до ФГ «Агропром-Синтез» звертався ОСОБА_1 з листом про отримання інформації стосовно спірного Договору оренди землі, проте з отриманих листів не вбачалося жодної підстави для надання останньому офіційної відповіді, оскільки жодної ідентифікації особистості до листів не надано. ОСОБА_1 набув право вимоги тільки з 22.06.2023 року, тобто з моменту вступу у спадкове майно та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.2023 року, та умисно не надав до ФГ «Агропром-Синтез» завірені копії документів, натомість останній звернувся до суду обґрунтовуючи свої позовні вимоги на припущеннях. Отже, з моменту отримання копії даних документів, ФГ «Агропром-Синтез» готове виплатити спадкоємцю відповідно до Договору оренди №02 від 02.04.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агропром-Синтез» орендну плату: за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, проте строк виплати орендної плати за 2023 року, відповідно до умов п.12 Договору не настав. До 31.12.2023 року ФГ «Агропром-Синтез» повністю розрахується з останнім в повному обсязі відповідно до умов Договору. Жодного доказу про банкрутство ФГ «Агропром-Синтез» до справи не долучено. Угода про дострокове розірвання Договору оренди землі №02 від 02.04.2021 року засновником та головою ФГ «Агропром-Синтез» не підписана та укладена для підписання 23.03.2023 року для померлого ОСОБА_1 чого неможливо зробити в дійсності знаючи, що він помер. У зв`язку з чим представник відповідача ФГ «Агропром-Синтез» просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві, зазначив, що орендна плата за період з вересня 2022 року і за 2023 рік була направлена позивачу поштовим переводом, однак останній відмовився її отримувати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.04.2021 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агропром-Синтез» укладений Договір оренди землі №2 (а.с.35-37).

Згідно з Договором оренди орендодавець ОСОБА_1 надав, а орендар ФГ «Агропром-Синтез» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,4300 га, кадастровий номер 1221881400:05:001:0207, яка знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Строк дії Договору 10 років, до 31.12.2031 року. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначена у договорі в розмірі 196151, 58 грн.

Договором визначено, що за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) у розмірі не менше 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 13730, 61 грн. на рік (п.10 Договору).

Орендна плата сплачується по Договору щорічно не пізніше, як у термін від 31 серпня по 31 грудня кожного року (п.12 Договору).

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не звини орендаря, що підтверджено документами; у разі підвищення ставок орендної плати; в інших випадках, передбачених законом (п. 14 Договору).

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.41 Договору).

Даний договір було зареєстровано державним реєстратором Копійкою Інною Анатоліївною Криворізької районною державною адміністрацією Дніпропетровської області індексний номер 64755502 від 09.09.2022 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

В Акті приймання-передачі об`єкту оренди земельної ділянки від 09.09.2022 року зазначено, що даний акт складено про те, що на підставі Договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі 02.04.2021 року за №64755502, орендодавець ОСОБА_1 передає, а орендар ФГ «Агропром-Синтез» приймає земельну ділянку з кадастровим номером 1221881400:05:001:0207, загальною площею 6,4300 га, з таким складом сільськогосподарських угідь: рілля 6,4300 га, що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Договір укладено на 10 років. Даний акт набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди згідно укладеного Договору, якщо інше не встановлено законом (а.с.38).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 6,4300 га, яка знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221881400:05:001:0207, яку останній успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.2023 року (а.с.7).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Неодмінним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певні матеріальні або нематеріальні блага з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створенням об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та (або) нематеріального блага.

Статтею13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України "Про оренду землі", ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання такого договору.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі"( далі Закон №161- XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 Закону №161-XIV передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону №161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону №161-XIV основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором.

Частинами першою, третьою статті 148-1 ЗК України, в редакції чинній на час реєстрації позивачем права власності, визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На виконання положень статті 148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 541/386/19 (провадження № 61-10491св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21), від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Отже, саме на позивача як нового орендодавця покладено обов`язок доведення до відповідача як орендаря інформації про перехід права власності із зазначенням: кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; прізвища, ім`я, по батькові нового власника; місця проживання нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, оскільки ОСОБА_1 в порядку спадкування набув право власності на спірну земельну ділянку 22.06.2023 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.06.2023 року, то до нього як до спадкоємця перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки, в тому числі й право на отримання орендної плати за користування землею.

Пунктом 10 договору оренди землі № 02 від 02.04.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агропром-Синтез» (а.с. 35), визначено, що за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (з розрахунку на одну земельну ділянку) у розмірі не менше 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 13730,61 грн. на рік. Розрахунок орендної плати здійснюється готівкою або на банківський рахунок орендодавця за його заявою. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки землі згідно чинного законодавства України на дату її виплати, враховуючи невиплачену орендну плату. Орендар має право на дострокову виплату орендної плати згідно діючого законодавства України.

Пунктом 12 зазначеного договору передбачено, що орендна плата сплачується по договору щорічно не пізніше, як у термін від 31 серпня по 31 грудня кожного року.

Підстави для припинення договору шляхом його розірвання визначені в п. 36 договору, а саме дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач як на підставу своїх вимог посилається на те, що відповідачем орендна плата за 2021, 2022, 2023 роки не сплачена .

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні вказував на те, що позивач набув право вимоги тільки з 22.06.2023 року з моменту вступу у спадкове майно та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Тому з моменту отримання копії даних документів у ФГ «Агропром-Синтез» виник обов`язок виплатити спадкоємцю відповідно до договору оренди від 02.04.2021 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агропром-Синтез» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року.

При цьому відповідач стверджує, що орендна плата сплачується з моменту користування ним земельної ділянка, яка співпадає з моментом державної реєстрації договору оренди 09.09.2022, апелюючи до п. 19 договору, згідно якого передача земельної ділянки за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди якщо інше не встановлене законом.

Строк виплати орендної плати за 2023 рік на момент звернення до суду із зазначеним позовом відповідно до п. 12 договору не настав, орендна плата за вказаний період підлягає виплаті з 31 серпня 2023 до 31 грудня 2023 року.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача, що позивач набув право вимоги з моменту вступу у спадкове майно та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто з 22.06.2023 з наступних підстав.

Відповідно дост. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідност. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув усі права та обов`язки, що належали останньому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і на отримання орендної плати за оренду землі, яку він успадкував.

Також, суд не погоджується з твердженням представника відповідача, що позивач має право на орендну плату з моменту реєстрації спірного договору, а саме з 09.09.2022.

Так, з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України", якими з тексту статей182,640,657,732,745ЦК України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону України про «Оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

Таким чином, у зв`язку зі змінами в законодавстві з 01.01.2013 спірний договір не міг бути зареєстрований. Натомість закон передбачає проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди землі (частини перша та шоста статті 6 Закону України «Про оренду землі»; пункт 1 частини першої Закону України від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України".

Насамперед слід звернути увагу на те, що концепція розмежування дати укладення договору оренди землі і дати набрання ним чинності властива законодавству, яке діяло до 01.01.2013. Однак після описаних вище законодавчих змін слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов`язки у зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону України «Про оренду землі».

Якщо момент укладення договору оренди землі (виникнення у його сторін прав і обов`язків у зобов`язальних правовідносинах) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі (виникнення у орендаря речового права) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору і набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами. Так, за наявності відповідних підстав орендар може вимагати зобов`язати орендодавця виконати обов`язок з передання земельної ділянки в натурі чи відмовитись від договору і вимагати відшкодувати збитки, а орендодавець, у свою чергу, може стягнути з орендаря орендну плату.

З моменту ж реєстрації речового права оренди орендар може захищати це право від третіх осіб речово-правовими способами захисту, зокрема вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.

Наведене узгоджується також із подальшими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.04.2023 у справі N 357/8277/19, про те, що з 01.01.2013 державній реєстрації підлягає не сам договір оренди землі, а право оренди земельної ділянки. Такий договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто за умови дотримання ними вимог статей638,759і792ЦК України та статті 15 Закону 161-XIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає обов`язок передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право користування земельною ділянкою.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22.

Відповідно дост.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

З довідки про нарахування орендної плати за пай від 02 квітня 2024 року ФГ «Агропром-Синтез» за користування земельною ділянкою у період з вересня 2022 по грудень 2023 року нараховано орендну плату, з урахуванням податків (18% податку на доходи та 1,5% військового збору), за вересень-грудень 2022 року у розмірі 3684,48 грн, за 2023 рік -11053,45 грн. (а.с. 120).

З зазначеним розрахунком суд не погоджується, оскільки умовами договору про оренду землі (п.10), передбачено, що за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) у розмірі не менше 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 13730,61 грн. на рік.

При цьому сторони не узгодили обов`язку сплати податкових зборів будь-ким із сторін.

Відповідно до підпункту170.1,1 пункту 170.1 статті 170ПК України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Згідно з підпунктом168.1.1пункту 168.1статті 168ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку у відсотку, визначену статтею 167 ПК України, та перераховувати його до бюджету, і ставку військового збору 1,5 відсотки, встановлену підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розд. XX ПК України.

Об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди.

Отже, податковим агент платника податкуорендодавця є орендар, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок тобто за рахунок платника податку, а не за рахунок податкового агента.

З копій платіжних доручень (а.с. 120-121) вбачається, що ФГ «Агропром-Синтез» сплачено податок на доходи та військовий збір за період 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стяганню сума заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 02 від 02.04.2021 за період з 01 січня 2021 по 31 серпня 2022 року в розмірі 22884, 22 грн, обрахованій без вирахування податків та інших обов`язкових платежів та заборгованість за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року в розмірі 14737, 93 грн.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди землі № 02 від 02 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агропром-Синтез» та зобов`язання ФГ «АгропомСинтез» повернути ОСОБА_1 як новому власнику, зазначену земельну ділянку, в стані призначеному для її цільового використання, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як на підставу розірвання договору оренди землі позивач вказує на систематичне порушення договору оренди щодо сплати орендної плати.

Однак, як на підтвердження сплати позивачу орендної плати за землю за вересень-грудень 2022 року та за 2023 рік у розмірі 11053,45 грн., представник відповідача у судовому засіданні вказував, що орендна плата за вересень-грудень 2022 року в розмірі 36845 грн. та за 2023 рік у розмірі 11054 грн. 05.12.2023 була направлена позивачу поштою, що підтверджується квитанціями АТ «Укрпошта» (а.с. 92,93). Однак, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , сповіщеного працівниками ВПЗ про надходження грошового переказів шляхом СМСповідомлення та в телефонному режимі, від отримання грошових переказів, їх було повернуто за зворотною адресою ФГ «Агропом-Синтез», про що свідчить інформація надана АТ «Укрпошта» від 18.03.2024 (а.с. 119).

Отже, позивачем не доведена систематична несплата орендної плати, що не є підставою для розірвання договору оренди землі, тому позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі та відповідно повернення земельної ділянки ОСОБА_1 як новому власнику не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений частково з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмір 1073,60 грн (а.с. 21).

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, в розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що 24 червня 2023 року між адвокатом Чепурновим В.І. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 17). Також, в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги від 14.07.2023 (а.с. 19), квитанція №480050 від 24.06.2023 про сплату ОСОБА_5 гонорару ОСОБА_1 , за представництво ОСОБА_1 в суді в розмірі 10000,00 грн. (а.с. 18).

За змістомст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи,що позовнівимоги задоволенічастково,тому вимогипредставника позивачапро стягненняз позивачана користьвідповідача витратна правничудопомогу задоговором пронадання правовоїдопомоги від24червня 2023року,підлягають частковомузадоволенню таз відповідачана користьпозивача підлягаютьстягненню витратина правничудопомогу врозмірі 5000,00грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Чепурнов Віталій Володимирович, до фермерського господарства «Агропром-Синтез», в особі голови господарства Береки Івана Володимировича, про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Агропром-Синтез», ЄДРПОУ 35741970, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 02 від 02.04.2021 за період з 01 січня 2021 по 31 серпня 2022 року в розмірі 22884, 22 грн, обрахованій без вирахування податків та інших обов`язкових платежів та заборгованість за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року в розмірі 14737, 93 грн.

Стягнути з Фермерського господарства «Агропром-Синтез», ЄДРПОУ 35741970, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , витрати на оплату судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.06.2024 року.

Суддя В. В. Лященко