Постанова

від 27.05.2024 по справі 456/2392/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2392/24

Провадження № 3/456/1301/2024

ПОСТАНОВА

іменем України

27 травня 2024 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Сас С. С. , розглянувши матеріали, які надійшли від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТзОВ «Галиччина-Захід» ОСОБА_1 , громадянина Данії,

- за абз.2 ст. 163-2 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії № 110/34-00-04-01-02 від 26.04.2024 вбачається, що згідно даних інформаційної системи ДПС «Облік пллатежів» АІС «Податковий блок» встановлено порушення сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, акт від 30.01.2024 р. №39/34-00-04-01-02/30124457 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТзОВ «Галичина-Захід» (код ЄДРПОУ 30124457).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином був повідомлений.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає необхідним провадження у справі закрити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Однак протокол №110/34-00-04-01-02 від 26.04.2024 року, складений головним державнимінспектором відділуадміністрування підприємствпереробної промисловостіПівденного МУДПС пороботі зВПП ОСОБА_2 ,не відповідає вимогамист. 256 КУпАП та не містить необхідні у ньому відомості, зокрема, в протоколі не зазначено дату і час вчинення самого адміністративного правопорушення, та не зазначено, за який податковий період порушено строк сплати податку відповідно до групи платника єдиного податку, тобто не вказано конкретних обставин та фактів порушення податкового законодавства посадовою особою.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.163 КУпАП України адміністративним правопорушенням є неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.163 КУпАП відповідальність настає за дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Однак головнимдержавним інспекторомвідділу адмініструванняпідприємств переробноїпромисловості ПівденногоМУ ДПСпо роботіз ВПП ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення №110/34-00-04-01-02 від 26.04.2024 не розкрито об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, та не долучено до матеріалів справи постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-2 КупАП.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні ст. 251 КупАП, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, окрім акту перевірки, який в силу норм Податкового кодексу лише фіксує обставини, встановлені під час перевірки.

Інших будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 163-2 КУпАП, не надано.

Відтак за встановлених у судовому засіданні усіх обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності слід дійти висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 163-2 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.

У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року в справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71) та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03). Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 в справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом.

У рішеннях від 30.05.2013 у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги усі вказані обставини, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247,251,280,283 КУпАП, суддя,-

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.2 ст.163-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Cуддя С. С. Сас