Рішення

від 04.06.2024 по справі 607/4020/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2024 Справа №607/4020/24 Провадження №2/607/1520/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участю: секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

представника відповідача адвоката Карпи М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ-ТЕР»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський обласний центр зайнятості, про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , за допомогою електронної системи «Електронний суд», звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ-ТЕР»</a> (далі ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР») про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язати надати допуск до стажування згідно договору за №1901/215-19 від 21.05.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між ним та ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» було укладено договір № 1901/215-19 від 21.05.2019, який перебуває на виконанні у відповідача. За умовами договору відповідач повинен надавати послуги, а саме допуск до стажування, при цьому фінансування надання послуг за договору здійснюється за кошти відповідача на його користь. Позивач вказує, що він о 09 год. 00 хв. 21.05.2019 прибув до ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», тим самим приступив до виконання договору та провів зустрічне виконання зобов`язання, а відповідач його прийнявши прострочує свій обов`язок, оскільки безпідставно не оформлює його допуск до стажування, який повинен бути оформлений у формі наказу, що унеможливлює виконання договору із його сторони. На підставі викладеного просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.02.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. На підставі ч. 3 ст. 53 ЦПК України залучено до участі у даній цивільній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський міськрайонний центр зайнятості.

25.03.2024 судом зареєстровано відзив на позов поданий представником відповідача ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» адвокатом Карпою М.М. у якому остання вказує, що відповідач заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, які не підлягають задоволенню. Так, представник відповідача зазначає, що у додатках до позовної заяви ОСОБА_1 додає копії документів, у які внесені виправлення та приховані (замальовані, затерті) дані (наприклад у графі строк дії Договору), додатки не є належним чином завірені, оскільки на них відсутній дата, підпис, ініціали особи та відсутня відмітка «Згідно з оригіналом», що суперечить ДСТУ 4163-2020. Крім того позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовними заявами зі спору між тими самими сторонами ( ОСОБА_1 , Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, ТОВ «Еверест-Тер»), про той самий предмет і з тих самих підстав. Зокрема у 2021 році Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області розглядалися судові справи за позовом ОСОБА_1 з тим самим предметом спору і з тих самих підстав, в ході розгляду справ було прийнято судові рішення від 04.11.2021 у справі № 607/12521/21, від 16.11.2021 у справі № 607/13101/21, від 30.11.2021 у справі №607/12528/21, якими встановлені обставини, які не підлягають доказуванню в силу статті 82 ЦПК України. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що усі судові справи стосуються одного Договору № 1901/215-19 про організацію професійного навчання безробітного у роботодавця від 21.05.2019. Під час розгляду вищезазначених судових справ судом встановлено, що обов`язки по виконанню вказано Договору Тернопільським міськрайонним центром зайнятості та ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» виконано і ОСОБА_1 допущено до стажування, проте останній на стажування не з`являвся та умови договору не виконав. Крім того, Договір укладався між сторонами у 2019 році, а дана позовна заява подана у 2024 році, відтак на думку відповідача позивач зловживає процесуальними правами, адже у 2021 році судами вже розглядалися судові справи з аналогічним предметом спору. Також вважає, що у даній справі пропущено трирічний строк позовної давності. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову.

25.04.2024 позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якому викладено заперечення щодо доводів відповідача викладених у відзиві на позові.

У судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак разом з відповіддю на відзив подав заяву, у якій просив розглянути справу в режимі відеоконференції навіть у випадку відсутності сторі, яка трактується судом, як заява позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» адвокат Карпа М.М. в судовому засіданні заперечила з приводу позову та просила відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи Тернопільського міськрайонного центру зайнятості в судове засідання не з`явилась, проте подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій вказала, що Тернопільський міськрайонний центр зайнятості підтримує усі заперечення подані в відзиві на позовну заяву від 14.03.2024 представником ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» адвокатом Карпою М.М. Позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовними заявами зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Загалом ОСОБА_1 подано до Тернопільського міськрайонного суду чотири позовних заяви щодо виконання умов договору № 1901/215-19. Оскільки дві позовні заяви щодо даного договору, подані скаржником до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області були об`єднані в одне провадження у справі, то в підсумку Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесено три рішення: від 04.11.2021 у справі № 607/12521/21, від 16.11.2021 у справі № 607/13101/21, від 30.11.2021 у справі 607/12528/21, а також Постанову Тернопільського апеляційного суду на рішення першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Всі рішення винесені на користь центру зайнятості. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про визнання неналежним виконання договору № 1901/215-19, визнання протиправним та скасування рішення та наказу про розірвання договору, зобов`язання виконати умови договору, тощо відмовлено в повному обсязі. Вказані рішення суду набрали законної сили. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Судом встановлено, що 21.05.2019 між Тернопільським міськрайонним центром зайнятості, ОСОБА_1 та Роботодавцем ТзОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», укладено тристоронній договір №1901/215-19 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця (далі Договір), відповідно до пункту 1 якого, Тернопільський міськрайонний центр зайнятості направляє безробітного ОСОБА_1 на професійне навчання шляхом стажування за професією «електрозварник ручного зварювання» до ТзОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», який забезпечує професійне навчання шляхом стажування зі строком навчання 312 годин з 24.05.2019 по 19.07.2019 безробітного ОСОБА_1 та його працевлаштування після навчання.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Договору сторони передбачили, що Тернопільський міськрайонний центр зайнятості зобов`язується направити на професійне навчання шляхом стажування безробітного ОСОБА_1 до роботодавця ТзОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», відповідно до обраної професії (спеціальності, напрямку або галузі знань), строку навчання.

Відповідно до п.п. 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 Договору, безробітній ОСОБА_1 зобов`язується приступити у визначені в пункті 1 договору строки до занять, успішно пройти повний курс навчання, виконувати правила внутрішнього розпорядку роботодавця, у якого здійснюється професійне навчання шляхом стажування.

За змістом п.п. 2.6.1, 2.6.2 пункту 2.6 Договору, роботодавець ТзОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», зобов`язується зарахувати безробітного ОСОБА_1 на професійне навчання на підставі направлення на професійне навчання. Забезпечити проведення начально-виробничого процесу, шляхом стажування Безробітного ОСОБА_1 , направленого Центром відповідно обраної Безробітним професії.

Пунктом 5.2 зазначеного договору сторони передбачили, що у разі необхідності дострокового розірвання договору зацікавлена сторона повинна повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за 12 календарних днів.

Пунктом 6.1 вказаного правочину сторони передбачили, що строк дії договору встановлено за домовленістю сторін з 21.05.2019 до 31.07.2019.

10.06.2019 між Тернопільським міськрайонним центром зайнятості та Роботодавцем ТзОВ «Еверест-Тер» укладено додаткову угоду №1 до договору про професійне навчання безробітного у роботодавця №1901/215-19 від 21.05.2019 відповідно до пункту 1 якого сторони передбачили припинити стажування безробітного ОСОБА_1 в зв`язку із пропусками занять без поважних причин. Також, сторони внесли зміни у розділ 6 вказаного договору, виклавши його у наступній редакції: «Пункт 6.1., строк дії договору встановлюється за домовленістю сторін з 24.05.2019 до 11.06.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Пункт 6.2., закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Всі інші умови вищезазначеного Договору залишити без змін.».

Відповідно до п.п. 3,4 Додаткової угоди, така складена у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу та вступає в силу з моменту підписання і діє до остаточного виконання зобов`язань сторонами в частині розрахунків.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.11.2021 у справі № 607/12521/21, яке набрало законної сили 13.12.2021, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про визнання неналежним виконання договору, визнання протиправним та скасування рішення та наказу про розірвання договору, зобов`язання виконати умови договору, відмовлено у повному обсязі.

Як вбачається із змісту даного рішення суду, позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, у якому просив: визнати неналежним виконання договору №1901/215-19 від 21.05.2019, оскільки Тернопільський міськрайонний центр зайнятості односторонньо відмовився від виконання зобов`язання, розірвав договір, не дотримався вимог п. 5.2 договору, порушив складову необхідних умов «зацікавлена сторона повинна повідомити іншу сторону»; визнати протиправним і скасувати рішення та наказ про розірвання договору (припинення реєстрації), зобов`язати Тернопільський міськрайонний центр зайнятості виконати зобов`язання за даним договором

Судом встановлено, що як вбачається із копії персональної картки безробітного, ОСОБА_1 Тернопільським міськрайонним центром зайнятості надано статус безробітного з 02.01.2019 на підставі ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення».

21.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із заявою у якій просив направити його на професійне навчання за професією «електрозварник ручного зварювання» та у якій також зазначив про ознайомлення його з умовами навчання у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

На підставі вказаної заяви, Тернопільським міськрайонним центром зайнятості з ОСОБА_1 , роботодавцем ТзОВ «Еверест-Тер», укладено тристоронній договір №1901/215-19 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця від 21.05.2019.

21.05.2019 ОСОБА_1 ознайомлено із Програмою стажування безробітного в ТОВ «Еверест Тер», про що свідчить його особистий підпис.

На виконання вказаного договору, наказом директора ТОВ «Еверест-Тер» №25 від 24.05.2019, ОСОБА_1 зараховано на професійне навчання шляхом стажування за навчальною програмою «електрозварник ручного зварювання» із 24.05.2019 по 19.07.2019 Також, керівником ТОВ «Еверест Тер» зроблено відмітку про прийняття на професійне навчання ОСОБА_1 .

Як вбачається із Табелю відвідування занять слухачами за травень червень 2019 року, складеного ТзОВ «Еверест-Тер», ОСОБА_1 із 24.05.2019, тобто з моменту зарахування та по 03.06.2019 занять не відвідував.

Наказом в.о. директора ТзОВ «Еверест-Тер» №26 від 03.06.2019 року, ОСОБА_1 відраховано з професійного навчання шляхом стажування за програмою «Електрозварник ручного зварювання» у зв`язку з невідвідуванням останнім стажування без поважних причин.

Як вбачається з інформації, викладеній у листі Тернопільського міськрайонного центру зайнятості №02010/1420 від 03.06.2019, відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про необхідність з`явитися 06.06.2019 у центр зайнятості для розірвання договору №1901/215-19 від 21.05.2019 року.

З 04.06.2019 Тернопільським міськрайонним центром зайнятості припинено реєстрацію як безробітного ОСОБА_1 на підставі п.6 ч. 1 ст. 45 Закону України «про зайнятість населення», тобто припинення професійного навчання за направленням органу, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 , якому було надано статус безробітного та якого було направлено на професійне навчання шляхом стажування за професією «електрозварник ручного зварювання», не виконав належним чином умови договору №1901/215-19 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця від 21.05.2019, унаслідок свого не прибуття до роботодавця ТзОВ «Еверест-Тер» для проходження професійного навчання за вказаною професією, без поважних причин, що підтверджено наведеними судом доказами, а саме табелем відвідування занять слухачами за травень червень 2019 року, складеного ТзОВ «Еверест-Тер».

Крім того, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.11.2021 у справі № 607/13101/21, яке набрало законної сили 28.12.2021, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Тер»</a>, про визнання неналежним виконанням договору, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання виконати зобов`язання за договором.

Відповідно до змісту вказаного рішення суду, позивач ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до відповідача Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Тер»</a>, в якому просив: визнати неналежним виконанням договору № 1901/215-19, оскільки Тернопільський міськрайонний центр зайнятості не видає йому направлення (не направляє) за його зобов`язанням № 2.2.1, та визнати протиправною бездіяльність Тернопільського міськрайонного зайнятості, зобов`язати Тернопільський міськрайонний центр зайнятості виконати зобов`язання за договором, зобов`язання № 2.2.1.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором № 1901/215-19 від 21.05.2019 виконав, зокрема, відповідно до пп. 2.2.1. п.2 вищевказаного договору направив позивача на професійне навчання, що підтверджується відміткою про прийняття на професійне навчання від 24.05.2019, корінцем направлення на працевлаштування №19011903290061002 від 14.05.2019, наказом ТОВ Еверест-Тер № 25 від 24.05.2019 про зарахування ОСОБА_1 на професійне навчання шляхом стажування за навчальною програмою «Електрозварник ручного зварювання» з 24.05.2019 по 19.07.2019, табелем відвідування занять слухачами за травень червень 2019 року, складеного ТзОВ «Еверест-Тер», наказом в.о.директора ТзОВ «Еверест-Тер» №26 від 03.06.2019 року, ОСОБА_1 відраховано з професійного навчання.

З урахуванням встановлених обставин та на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, аналізуючи вищенаведені обставини, суд прийшов до переконання, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту того, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором № 1901/215-19 від 21.05.2019, натомість, дійшов до висновку, що відповідачем виконано зобов`язання за договором № 1901/215-19 від 21.05.2019.

Також, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.11.2021 у справі № 607/12528/21, яке набрало законної сили 15.11.2022, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про визнання неналежним виконання договору №1901/215-19, визнання протиправним та скасування рішення, наказу про розірвання договору (припинення реєстрації), зобов`язання виконати умови договору відмовити у повному обсязі.

Згідно із змістом даного рішення суду, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Тер»</a> про визнання неналежним виконання договору № 1901/215-19, визнання протиправним та скасування рішення, наказу про розірвання договору (припинення реєстрації), зобов`язання виконати умови договору

Оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що зібрані у справі докази вказують на недоведеність заявлених позивачем вимог, зокрема внаслідок свого не прибуття до роботодавця ТзОВ «Еверест-Тер» для проходження професійного навчання шляхом стажування за професією «Електрозварник ручного зварювання», без поважних причин, що підтверджено дослідженими судом доказами та позивачем не спростовано, позивач порушив умови договору, зокрема п.2.4.1, який зобов`язує останнього приступити у визначені пункті 1 Договору строки, а саме з 24.05.2019 по 19.07.2019, до занять та успішно пройти повний курс навчання. Разом з цим, відповідач у відповідності до умов спірного договору покладені на нього п.2.2 Договору обов`язки, яким серед інших обов`язків є направити на професійне навчання шляхом стажування безробітного до роботодавця відповідно до обраної професії та умови договору загалом виконав, що підтверджується наявним у справі доказами.

З огляду на викладене суд вважав, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , слід відмовити, оскільки позивачем не виконані умови пункту 2.4.1 Договору №1901/215-19 від 21.05.2019 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця, згідно яких останній зобов`язався у період із 24.05.2019 по 19.07.2019 приступити до занять у ТзОВ «Еверест-Тер» та пройти професійне навчання шляхом стажування, однак взятих на себе зобов`язань не виконав, а тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 , оскільки відповідач, за вказаних обставин справи, вправі відмовитись від виконання покладених на нього обов`язків за Договором №1901/215-19 від 21.05.2019 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця, відповідно до положень ч.3 ст. 538 ЦК України.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законом України «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття..

Відповідно до п.2 ч. 1 ЗУ «Про зайнятість населення», безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (тут і далі у редакції від 20.01.2018, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6,7 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Прозайнятість населення» передбачено, що держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обрані підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку; соціальний захист у разі настання безробіття.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про зайнятість населення» кожен має право на професійне навчання, яке реалізується шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки, спеціалізації і підвищення кваліфікації, стажування у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та закладах післядипломної освіти, безпосередньо на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг з метою здобуття особою відповідної кваліфікації або приведення її рівня у відповідність із вимогами сучасного виробництва та сфери послуг.

Професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особою відповідно до її покликання і здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці (частина 1 статті 34 Закону).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту та за погодженням з репрезентативними всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців відповідно до законодавства про соціальний діалог.

Пунктом 1.2 Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013 №318/655, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.06.2013 за №1029/2361 (надалі - Порядку професійної підготовки) передбачено, що професійне навчання безробітних організовується на замовлення роботодавця або для само зайнятості, провадження підприємницької діяльності, поточної та перспективної потреби ринку праці з урахуванням побажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або безпосередньо у роботодавців замовників кадрів за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно п. 2.2 Порядку професійної підготовки, зареєстрованим безробітним, які відповідно до статті 46 Закону України «Про зайнятість населення» потребують професійного навчання, з метою виявлення їхніх здібностей, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності, надаються послуги з професійної орієнтації. Якщо зареєстрований безробітний виявляє бажання пройти професійне навчання відповідно до результатів наданих послуг з професійної орієнтації, центр зайнятості за місцем реєстрації особи як безробітної укладає з ним договір та видає йому направлення на професійне навчання до навчального закладу за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Безробітний зараховується до навчального закладу на підставі направлення на професійне навчання.

Розділом VI зазначеного Порядку професійної підготовки передбачено, що професійне навчання безробітних організовується на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами. Для організації професійного навчання безробітних центрами зайнятості укладаються у письмовій формі договори з: навчальним закладом (договір про професійне навчання безробітних у навчальному закладі); безробітним (договір про професійне навчання безробітного); роботодавцем (договір про організацію професійного навчання безробітного у роботодавця).

Судом встановлено, що 21.05.2019 Тернопільським міськрайонним центром зайнятості, ОСОБА_1 , та роботодавцем ТзОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», укладено тристоронній договір №1901/215-19 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця, відповідно до пункту 1 якого, Тернопільський міськрайонний центр зайнятості направляє безробітного ОСОБА_1 на професійне навчання шляхом стажування за професією «електрозварник ручного зварювання» до ТзОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», який забезпечує професійне навчання шляхом стажування зі строком навчання 312 годин з 24.05.2019 по 19.07.2019 безробітного ОСОБА_1 та його працевлаштування після навчання.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За змістом статей 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост.628ЦК України,зміст договорустановлять умови(пункти),визначені нарозсуд сторіні погодженіними,та умови,які єобов`язковимивідповідно доактів цивільногозаконодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Із статей 610, 611 ЦК України вбачається, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

Відповідно до п.п. 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 укладеного між сторонами Договору, безробітній ОСОБА_1 зобов`язується приступити у визначені в пункті 1 договору строки до занять, успішно пройти повний курс навчання, виконувати правила внутрішнього розпорядку роботодавця, у якого здійснюється професійне навчання шляхом стажування.

В свою роботодавець ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», зобов`язався зарахувати безробітного ОСОБА_1 на професійне навчання на підставі направлення на професійне навчання. Забезпечити проведення начально-виробничого процесу, шляхом стажування безробітного ОСОБА_1 , направленого Центром відповідно обраної Безробітним професії чергу (п.п. 2.6.1, 2.6.2 пункту 2.6 Договору).

Так, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у відповідності до умов укладеного Договору № 1901/215-19 від 21.05.2019 Тернопільський міськрайонний центр зайнятості направив позивача ОСОБА_1 на професійне навчання за професією «електрозварник ручного зварювання» до ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», яке у свою чергу на виконання умов п.п. 2.6.1, 2.6.2 пункту 2.6 Договору зарахувало ОСОБА_1 на професійне навчання шляхом стажування за навчальною програмою «електрозварник ручного зварювання» з 24.05.2019 по 19.07.2019, про що директором ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» було видано наказ №25 від 24.05.2019 та проставлено відповідну відмітку про прийняття ОСОБА_1 на професійне навчання та зарахування його до складу навчальної групи.

Разом тим, у зв`язку із порушенням позивачем ОСОБА_1 п. 2.4.1 Договору, за умовами якого на нього покладено обов`язок приступити з 24.05.2019 по 19.07.2019 до занять та успішно пройти повний курс навчання, а саме, невідвідуванням ОСОБА_1 стажування без поважних причин, наказом в.о. директора ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» №26 від 03.06.2019, ОСОБА_1 відраховано з професійного навчання шляхом стажування за програмою «Електрозварник ручного зварювання».

Вказані обставини встановленні рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.11.2021 у справі № 607/12521/21, від 16.11.2021 у справі № 607/13101/21, від 30.11.2021 у справі №607/12528/21, які набрали законної сили та не спростовані позивачем у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено, що на виконання умов договору №1901/215-19 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця від 21.05.2019 відповідачем ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» було видано наказ №25 від 24.05.2019, яким ОСОБА_1 зараховано на професійне навчання шляхом стажування за навчальною програмою «електрозварник ручного зварювання» із 24.05.2019 по 19.07.2019, а відтак на переконання суду відсутні правові підстав для зобов`язання відповідача надати допуск до стажування згідно договору за №1901/215-19 від 21.05.2019.

Щодо тверджень позивача про те, що Договір №1901/215-19 на організацію професійного навчання безробітного у роботодавця від 21.05.2019 досі є чинним, у зв`язку із продовження його строку, то суд вважає таке необґрунтованим, оскільки жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували даний факт позивачем до позовної заяви не додано, та не подано в ході розгляду справи.

При цьому, як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 був відрахований з професійного навчання шляхом стажування за програмою «Електрозварник ручного зварювання у зв`язку із не відвідуванням.

Крім того, згідно із змісту укладеної між Тернопільським міськрайонним центром зайнятості та ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» 10.06.2019 додаткової угоди №1 до договору про професійне навчання безробітного у роботодавця №1901/215-19 від 21.05.2019, сторони погодили припинити стажування безробітного ОСОБА_1 в зв`язку із пропусками занять без поважних причин та внесли зміни до пункту 6.1. щодо строку дії договору з 21.05.2019 до 11.06.2019.

Стосовно посилань представника відповідача ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР» на пропуск позивачем строку позовної давності, суд зазначає, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (близька за змістом позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, а на відповідача - доведення обґрунтованості та підставності заперечень проти позову. Саме на сторони покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції у справі.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме сторони, як особи, які на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Неподання стороною належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог/заперечень проти позову є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позиції сторони у справі, адже саме зазначені стороною обставини, а не висновки судів, у такому випадку ґрунтуються на припущеннях. Сторона має довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у справі.

Суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Враховуючи наведене, суд керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЕВЕРЕСТ-ТЕР», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський обласний центр зайнятості, про зобов`язання вчинити дії, до задоволення не підлягає, у зв`язку із його необґрунтованістю.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладається на позивача. Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ-ТЕР»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський обласний центр зайнятості, про зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 07.06.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ-ТЕР»</a>, код ЄДРПОУ 39582907, адреса місцезнаходження: вул. Гетьмана Івана Мазепи, 10/313, м. Тернопіль, 46009.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 05392691, адреса місцезнаходження: вул. Текстильна, 1Б, м.Тернопіль, 46007.

Головуючий суддяН. Р. Кунець