Рішення

від 04.06.2024 по справі 193/692/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/692/24

Провадження 2/193/258/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 червня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судд Томинця О. В.,

за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

30.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (далі Девладівської сільської ради), згідно якого просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 8,3754 га, за кадастровим номером: 12:252:825:00:01:034:0004, для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, що розташована на території Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що він вважає себе власником вищевказаної земельної ділянки згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ- ДП № 005134.

Ця земельна ділянка, згідно з планом технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, зареєстрована відділом Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області за ним ОСОБА_1 .

Проте, при зверненні до Девладівської сільської ради з вимогою про реєстрацію права власності на цю земельну ділянку йому було відмовлено у вчиненні таких реєстраційних дій, оскільки право власності на згадану земельну ділянку вже зареєстровано на іншу особі, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Позивач відмічає, що він, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є сином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер.

І він, і його батько працювали разом у КСП «Водяне» Софіївського району Дніпропетровської області, були членами цього підприємства і при його розпаюванні отримали кожений окремо право на земельну частку (пай).

Згодом, вони також стали реалізовувати своє право на отримання вказаних земельних паїв у натурі, зокрема батько ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку площею 8,5289 га., на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ДП № 005132, та отримав кадастровий номер 12:252:825:00:01:034:0002. Проте під час оформлення права власності на земельну ділянку позивача за кадастровим № 12:252:825:00:01:034:0004 та розроблення технічної документації було невірно зазначено його ідентифікаційний номер платника податків, а саме вказано РНОКПП ОСОБА_1 (батька позивача) НОМЕР_1 , замість вірного РНОКПП позивача ділянки НОМЕР_2 .

Зазначив, що вказані розбіжності виникли через одинакові у позивача та його померлого батька прізвище ім`я та по батькові - ОСОБА_1 і через неуважність службових осіб, які вносили дані до відповідної технічної документації та Державного земельного кадастру.

Посилаючись на те, що підтвердити набуте ним на законних підставах право власності на земельну ділянку у позасудовому порядку він не може, що і змусило його звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 03.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження, у підготовче судове засідання на 04.06.2024.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, натомість до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, у підготовче судове засідання не з`явився, але до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, вважає, що маються підстави для його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зістаттею 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне положення міститься й устатті 321 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положенням ч. 1-2ст. 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бутивизнання права.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 , є власником земельної ділянки загальною площею 8,3754 га., розташованої на території Девладівської сільської ради кадастровий № 12:252:825:00:01:034:0004, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ДП № 005134 від 24.10.2001 (а.с. 8).

Відповідно до технічної документації по передачі земельної ділянки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП «Водяне», вбачається, що відповідно до акту про передачу та прийом земельної частки (паю) від 12.07.2001 із земель колективної власності колишнього КСП «Водяне» власнику сертифіката ДП 0060020 гр ОСОБА_1 , мешканцю вул. Хліборобна Софіївського району, передано у приватну власність земельну ділянку та видано державний акт на право приватної власності на землю (а.с. 10).

При зверненні позивача до державного реєстратора Девладівської сільської ради щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим № 1225282500:01:034:0004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,3754 га. йому було відмовлено у вчиненні такої реєстраційної дії, оскільки право власності на цю земельну ділянку вже зареєстровано за іншою особою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . При цьому, у Девладівській сільській раді відсутні матеріали, які б дозволяли офіційно та беззаперечно встановити належність вказаної земельної ділянки саме позивачу ОСОБА_1 , а не іншій особі вказаній у відомостях Державного земельного кадастру, тому позивачу рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав шляхом визнання права власності на земельну ділянку (а.с. 6-7).

Про вказані обставини свідчить також дані із Державного земельного кадастру від 27.02.2024 право власності на на цю земельну ділянку (а.с. 14-19).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.20). Тобто право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за іншою особою, яка на сьогодні померла.

З огляду на те, що вказані обставини перешкоджають позивачу здійснити реєстрацію право власності на земельну ділянку, суд вважає, що справді відповідні права можуть бути захищенні у судовому порядку.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що позивач працював у колгоспі імені «Ілліча», КСП «Водяне» Софіївського району Дніпропетровської області, і під час паювання земель був включений у список до Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Водяне», після чого йому було передано у приватну власність земельну ділянку площею 8,3754 га. відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ- ДП № 005134 кадастровий № 12252:825:00:01:034:0004.

Зокрема, наведені обставини підтверджуються даними із трудової книжки, серії НОМЕР_3 від 01.08.1981, виданої на ім`я ОСОБА_1 , 1963 року (а.с.31), архівним витягом з рішення Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області від 21.03.2001 року № 19-13/ХХІІ, про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в розмірі земельної ділянки (паю) та видачі державних актів на право приватної власності на землю та доданього до нього списку громадян для отримання державних актів на земельні частки (паї), у якому, під № 217 та № 219, значаться два громадяни за найменуванням ОСОБА_1 (а.с. 13).

Як видно з державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ- ДП № 005132, право власності на земельну ділянку, площею 8,5289 га, розташовану на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області за кадастровим № 12252:825:00:01:034:0002, посвідчено на ім`я ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_2 (а.с. 21).

Тоді як видно з іншого державного акту, серії ІІІ- ДП № 005134, право власності на земельну ділянку, площею 8,3754 га, розташовану на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області за кадастровим № 12252:825:00:01:034:0004, посвідчено на ім`я ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 (а.с. 8).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводиться батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_4 від 30.07.1963 (а.с. 30).

Аналізуючи досліджені матеріали справи вбачається, що під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку за кадастровим № 12252:825:00:01:034:0004, площею 8,3754 га., були помилково внесені до Державного земельного кадастру на цю земельну ділянку відомості щодо її справжнього власника, позивача у справі, зокрема прізвище ім`я та по батькові, дата, місяць та рік народження, співпадають з даними позивача, а ідентифікаційний номер - ні. Такий номер службова особа очевидно необачно внесла вже з даних батька позивача.

04.06.2024 за параметрами кадастрового номеру земельної ділянки 12252:825:00:01:034:0004, судом сформованого запит засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», згідно відповіді якої, вбачається, що вказана земельна ділянка перебуває у оренді, згідно договору оренди земельної ділянки від 02.09.2014 б/н, орендодавцем такої земельної ділянки є позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а орендарем є ФГ «Соболь С-Л».

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтями 125 і 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі статтею 2 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Із норм частини першої статті 4, частини першої статті 5 Закону №1952-ІV слідує, що державній реєстрації прав підлягає право власності на земельну ділянку.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що громадяни та юридичні особи як суб`єкти права можуть набувати земельні ділянки у власність. Це право набувається особами як на підставі цивільно-правових угод (договори купівлі-продажу, дарування, міни тощо), так і в порядку приватизації земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно дост. 152 ЗК Українизахист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

За змістом положень ч. 3 ст.200, ч. 4 ст.206 ЦПК України, якщо за результатами підготовчого провадження відповідач визнає позов, то суд, якщо визнання відповідачем такого позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, ухвалює рішення про задоволення позову.

З встановлених обставин спору та сукупності досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , під час паювання земель переданих у колективну власність КСП "Водяне", як член цього підприємства, набув право власності на земельну ділянку, однак невірне внесення посадовою особою його ідентифікаційного номеру платника податків, як власника такої земельної ділянки, у Державний земельний кадастр, стало перешкодою у реалізації позивачем свого права на реєстрацію набутого на законних підставах такого права власності на земельну ділянку, у зв`язку із чим є підстави для визнання за ним права власності на цю земельну ділянку.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4,5,10,81,141,258-268ЦПК України,ст. 328, 392 ЦК України, ст. 152 ЗК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку,-задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, площею 8,3754 га., за кадастровиим номером 12:25282500:01:034:0004, для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, що розташована на території Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ДП № 005134 від 24 жовтня 2001 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошеннячерезСофіївський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач:Девладівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04525219, місце знаходження: вул. Привокзальна, буд. 10, с-ще Девладове Криворізький район Дніпропетровська область, 53132.

Повний текст рішення суду складено 04 червня 2024 року.

Суддя О. В. Томинець