Рішення

від 06.06.2024 по справі 345/3026/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/3026/24

Провадження № 2-н/345/1169/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

06.06.2024 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчака Л.Б., за участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Михайлюка Назара Миколайовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Антарес» про стягнення суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із вищевказаним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 29 травня 2021 року по 31 січня 2024 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з товариством обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «АНТАРЕС». Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 11164,52 (одинадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні) 52 коп. Підтвердженням факту існування заборгованості є довідка, яка видана боржником без номеру, що отримана заявникому березні 2024 року. 31 січня 2024 року позивач був звільнений за п. 1 статті 36 КЗпП України, а повний розрахунок із ним не було проведено., а тому позивач вважає, що наявні підстави для стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. А тому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «АНТАРЕС» на користь позивача заборгованість в розмірі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26233,04 грн. (двадцять шість тисяч двісті тридцять три гривні 04 копійки) та суму судового збору в розмірі 487,20 грн.

Ухвалою суду від 09.05.2024 у даній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

05.06.2024 від представник позивача адвоката Михайлюка Назара Миколайовича надійшли письмові пояснення по справі, в яких навів судову практику щодо стягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні та строків їх подання.

Представник позивача адвоката Михайлюк Н.М. подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути без участі позивача та представника, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач всудове засіданняне з`явивсяз невідомихдля судупричин,відзиву напозов неподав,хоча прочас тамісце розглядусправи бувповідомлений завчаснота належнимчином,в томучислі,шляхом розміщенняоголошення провиклик наофіційному веб-сайтісудової владиУкраїни.З опублікуваннямоголошення провиклик особавважається повідомленоюпро дату,час імісце розглядусправи.

Зі згоди позивача, згідно ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що у період з 29 травня 2021 року по 31 січня 2024 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з товариством обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «АНТАРЕС», що підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 і номер трудової НОМЕР_2 (а.с. 20-21)

Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 11164,52 (одинадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні 52 копійки), що підтверджується довідкою, яка видана боржником без номеру (а.с. 11).

31січня 2024року позивачбув звільненийза п.1статті 36КЗпП України,що підтверджуєтьсянаказом№ 186-ОС від 26.01.2024 р. (а.с. 12).

16.04.2024 року Калуський міськрайонним суд Івано-Франківської області у справі №345/2504/2024 року винесено судовий наказ, згідно якого вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «АНТАРЕС» на користь ОСОБА_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 11 164 (одинадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 52 копійки (а.с. 14).

Згідно ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що уразі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16 зазначено, що відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку під час звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 вказано,що зважаючи на вимоги позивача - виплата заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсацію за затримку видачі трудової книжки та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ним остаточний розрахунок по заробітній платі і розмір такої заборгованості відповідачем не оспорюється, що підтверджується довідкою, яка видана боржником без номеру (а.с. 11), доказів відсутності вини позивача в невиплаті даної заборгованості не надано, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку заробітної плати при звільненні, за період з 31 січня 2024 року по 08 травня 2024 року, тобто по день остаточного розрахунку, що становить 68 робочих днів.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Згідно із пунктом 2 зазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Також даним порядком встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Середньоденна заробітна плата для обчислення виплат за час затримки розрахунку визначена відповідно до пункту 2 Порядку складає наступну суму:

Середньоденна заробітна плата = (сума заробітної плати за два місяці перед звільненням) поділена на число робочих днів за останні два календарні місяці при звільненні, тобто заробітна плата за грудень 2023 року + заробітна плата за січень 2024 року / (грудень 2023 - 21 робочий день + січень 2024 року - 23 робочих дні).

Заробітна плата за грудень 2023 року складає 7478,24 грн, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 06.02.2024 року (а.с. 22-23).

Заробітна плата за січень 2024 року складає 9496,30 грн згідно розрахункового листка за січень 2024 року (а.с. 13).

Кількість робочих днів у грудні 2023 року 21 день.

Кількість робочих днів у січні 2024 року 23 дні.

Отже, середньоденна заробітна плата складає наступну суму:

(7478,24 + 9496,30)/(21+23) = 385,78 грн.

Враховуючи вищезазначене, до стягнення на користь позивача підлягає середній заробіток за період затримки з 31січня 2024 року по 08 травня 2024 року (68 робочих днів) з розрахунку середньоденного заробітку 385,78 грн, що становить наступну суму

385,78 * 68 робочих днів = 26233,04 грн.

Отже, загальна сума до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає суму в розмірі 26233,04 грн.

У пункті 86 Постанови Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, провадження N 14-623цс18 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків, що аналогічні з фактичними обставинами даної позовної заяви, а саме:

«86. Аналогічно, звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.»

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 487,20 грн., що підтверджується наданою квитанцією (а.с. 9), а тому із відповідача на користь позивача слід стягнути 487,20 грн. сплаченого нею судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Виходячи із положень п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Згідно ч. 2ст. 430 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

На підставі наведеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 4,12, 13,19,137, 141,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 23 ЦК України, ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Михайлюка Назара Миколайовича, до Товариства зобмеженою відповідальністю«Охоронне агентство«Антарес» простягнення суминарахованої,але невиплаченої заробітноїплати -задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «АНТАРЕС» (ідентифікаційний код 31725625, юридична адреса Україна, 04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 39Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість в розмірі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26233,04 грн. (двадцять шість тисяч двісті тридцять три гривні 04 копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «АНТАРЕС» (ідентифікаційний код 31725625, юридична адреса Україна, 04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 39Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) 487,20 грн.сплаченого нимсудового зборуза подачупозову досуду

Рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «АНТАРЕС» (ідентифікаційний код 31725625, юридична адреса Україна, 04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 39Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованості врозмірі середньогозаробітку завесь часзатримки розрахункупри звільненнів сумі26233,04грн.(двадцятьшість тисячдвісті тридцятьтри гривні04копійки) допустити до негайного виконання.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: