Ухвала

від 07.06.2024 по справі 345/3426/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/3426/24

Провадження № 2/345/864/2024

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07.06.2024 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В. перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зацікавлені особи: Калуська міська рада, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

що ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом.

Суд вважає, що дану позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 ЦПК України, а тому вона підлягає залишенню без руху з таких мотивів.

У позовній заяві не зазначено:

реєстраційні номери облікової картки платника податків, серія і номер паспортів, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів та Калуської міської рада і Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві не зазначено підстави звільнення позивачки від сплати судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства».

Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) та багатьох інших.

Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

До позовної заяви не додано належних та достовірних доказів того, що відповідач ОСОБА_2 помер, що має значення для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі щодо цього відповідача, з огляду на те, що до нього пред`явлено позов.

При цьому, у позовній заяві позивачка зазначає, що він проживає у АДРЕСА_1 .

Щодо інших відповідачів, до яких пред`явлено позов, то не додано доказів прийняття ними спадщини.

Крім того, у позовній заяві Калуську міську раду і Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради вказано як зацікавлених осіб.

Такий процесуальний статус не передбачений у справах позовного провадження.

Разом із тим, суд звертає увагу заявниці, що відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 4 ст. 53 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) вказано, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов`язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи. Отже, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Позивачкою не вказано у позовній заяві на яких підставах належить залучити до участі у справі як третіх осіб Калуську міську раду і Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, і яка їхня заінтересованість у результатах вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

У прохальній частині позовної заяви позивачкою не наведено жодних фізичних параметрів самочинного будівництва (місце розташування, площа забудови, висота), про знесення якого вона просить ухвалити рішення суду.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зацікавлені особи: Калуська міська рада, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, залишити без руху.

Надати позивачці п`ятиденний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній її частині.

Роз`яснити позивачці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: