Ухвала

від 07.06.2024 по справі 565/1095/24

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1095/24

Провадження № 2/565/338/24

У Х В А Л А

07 червня 2024 року м. Вараш

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Бренчук Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на частку у спадковому майні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на частку у спадковому майні.

До позовної заяви додано клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір». Клопотання обґрунтоване тим, що судовий збір в розмірі 15 140 грн є обтяжливим для позивача, оскільки остання є пенсіонеркою та отримує лише пенсію, інших доходів не має, ставка судового збору перевищує 5 відсотків її доходу за попередній рік.

Розглядаючи заявлене клопотання про звільнення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст.133 ЦПК України).

За приписами ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, зменшення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі»).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що надані до суду докази на підтвердження її майнового стану відображають лише інформацію про її доходи, однак не свідчать про її скрутне фінансове становище та не підтверджують неможливість сплати нею судового збору за подання позовної заяви.

З огляду на зазначене клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Водночас, суд, за власною ініціативою, дійшов висновку щодо можливості зменшення суми судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_3 за подання позовної заяви до 5 відсотків річного доходу ОСОБА_3 за 2023 рік 3410,11 грн.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не додано до позовної заяви документів про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Позивачами зазначено ціну позову в розмірі 1 592 080,00 грн. щодо кожного з позивачів. Відтак, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід сплатити судовий збір у розмірі 15140,00 грн кожним з них окремим платіжним документом.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачам строку для усунення недоліків шляхом подання до суду документів про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 177, 185 України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Зменшити суму судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_3 за подання позовної заяви, до 5 відсотків річного доходу ОСОБА_3 за 2023 рік 3410,11 грн.

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на частку у спадковому майні без руху.

Надати позивачам десятиденний строк для усунення недоліків, який рахувати з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачам, що у разі не усунення недоліків в зазначений строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kzm.rv.court.gov.ua.

Суддя Г.В.Бренчук