Ухвала

від 16.05.2024 по справі 753/8821/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/8821/24

провадження № 1-кс/753/1515/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024102020000001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024102020000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, вказане клопотання обгрунтовано тим, що в серпні 2023 року ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_5 , який є жителем міста Києва. В ході розмови ОСОБА_4 стало відомо, що мати ОСОБА_5 перебуває за кордоном, однак ОСОБА_5 на період дії правового режиму воєнного стану заборонено виїжджати за межі України. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на організацію незаконного виїзду ОСОБА_5 за кордон, з метою особистого збагачення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що може організувати виїзд останнього за кордон через підконтрольну йому благодійну організацію «Благодійний фонд «Мрія Буковини» (код ЄДРПОУ 44668577), де він являється його засновником. Для організації цього процесу ОСОБА_5 повинен був надати відповідний перелік документів: копії паспорту, ідентифікаційного коду, посвідчення водія та інших документів, а також задонатити суму коштів на придбання дрона Mavic 3T для ЗСУ, вартість якого на той момент складала 6 800 доларів США. ОСОБА_4 повідомив для ОСОБА_5 , що виїзд у такий спосіб буде цілком законним, оскільки останній здійснює пожертву на підтримку Збройних Сил України. В свою чергу ОСОБА_5 , будучи переконаним ОСОБА_4 про законність перетину кордону, вважаючи, що виїзд за таких обставин буде законним, на пропозицію ОСОБА_4 погодився. 31 серпня 2023 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустрілись в АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 передав для ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 7 000 доларів США, після чого, ОСОБА_4 пообіцяв, що за ці кошти він придбає дрон Mavic 3T, а ОСОБА_5 оформить документи для виїзду за кордон протягом місяця. Разом з тим, ОСОБА_4 взяті на себе зобов`язання щодо оформлення документів не виконав, однак на цьому не зупинився і вирішив організувати виїзд ОСОБА_5 за кордон в інший спосіб, розробивши відповідний план. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 26.04.2024 ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_5 та запропонував останньому організувати його переправлення через державний кордон в незаконний спосіб поза пунктами пропуску, при цьому, повідомив, що вартість такого переправлення буде становити 12 000 доларів США, однак у зв`язку із тим, що ОСОБА_5 вже надав 7 000 доларів США йому необхідно буде додати лише 5 000 доларів США. В телефонній розмові ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_5 , що приблизно 07 травня 2024 року йому необхідно буде приїхати в м. Чернівці, де ОСОБА_4 надасть йому інструкції, поради та вказівки щодо порядку незаконного переправлення. 07.05.2024 близько 08.10 год. ОСОБА_4 зустрів ОСОБА_5 на залізничному вокзалі у місті Чернівці, звідки вони попрямували до офісу за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність Благодійна організація «Благодійний Фонд «Мрія Буковини». Перебуваючи за вказаною адресою, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі йому іншої частини грошових коштів, а саме 5 000 доларів США, для продовження руху та виконання домовленостей щодо незаконного переправлення його через державний кордон України поза пунктом пропуску. В подальшому, 07.05.2024 приблизно о 10:48 год. ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи єдиний злочинний умисел на отримання винагороди від ОСОБА_5 за організацію переправлення його через державний кордон України, отримав від останнього кошти в сумі 5 000 доларів США, при цьому, повідомив деталі переправлення його через державний кордону України. Так, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що останній на автобусі повинен з міста Чернівці приїхати на обумовлене місце, що на території Закарпатської області, де його будуть чекати особи, які в подальшому переправлять його через державний кордон України в обхід прикордонного контролю. Разом із цим, ОСОБА_4 наголосив, що після отримання підтвердження про факт переходу ОСОБА_5 лінії державного кордону України, передасть невстановленим особам кошти за надання ними таких послуг. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив дії з організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України.

07.05.2024 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 08.05.2024 повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Разом із цим, в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 03.05.2024, слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було відшукано та вилучено грошові кошти номіналом по 100 дол. США на загальну суму 5 000 дол. США, а також належні ОСОБА_4 мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , у чохлі чорного кольору із сім-картою НОМЕР_2 .

Постановою прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва від 08.05.2023 вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024102020000001 від 05.01.2024.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.05.2024, прокурор клопотання підтримав та прохав суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 прохав суд задовольнити клопотання частково, а саме в частині накладення арешту на грошові кошти. Щодо накладення арешту на мобільний телефон та сім-картку заперечував, оскільки ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03.05.2024 було надано дозвіл на проведення обшуку в офісі АДРЕСА_3 , де зареєстровані та здійснюють свою діяльність ПП «Круїз-2000» та БФ БО «МРІЯ БУКОВИНИ», з метою відшукання та вилучення виключно податкової та бухгалтерської звітності щодо функціонування ПП «Круїз-2000» та БФ БО «МРІЯ БУКОВИНИ», печаток вказаних організацій; чорнових записів, документів (паспорти, свідоцтва, декларації тощо), за допомогою яких відбувалося переправлення осіб через державний кордон України; готівкових коштів, отриманих в результаті організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Дозволу на вилучення особистого майна такого як мобільний телефон та сім-картка надано не було. Окрім того, прокурор ані в поданому клопотанні, ані в судовому засіданні, будь-яких доказів належності вказаного майна ОСОБА_4 не надав.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, дійшов таких висновків.

Як визначено ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України), одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування.

Накладення арешту на вказане майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним враховуючи те, що зазначене майно є предметом вчинення кримінального правопорушення, є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя вважає є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження.

З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що грошові кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 5 000 доларів США та мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , у чохлі чорного кольору із сім-картою НОМЕР_2 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Окрім того, з огляду на завдання кримінального провадження слідчий суддя вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

На підставі викладеного та керуючись вимогами стст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024102020000001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, зокрема, грошові кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 5 000 доларів США та мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , у чохлі чорного кольору із сім-картою НОМЕР_2 .

Заборонити власнику або користувачеві вказаного майна відчужувати, розпоряджатись та користуватись даним майном.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7