Рішення

від 28.05.2024 по справі 754/5327/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3226/24

Справа №754/5327/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Таран Н.Г.,

секретаря судового засідання - Довгань Г.А.,

за участі

представників позивача - ОСОБА_1 , адвоката Котовича І.О.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Білана В.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Вертикаль Сервіс» звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_2 є власником приватного будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться на території котеджного містечка «Деснянське», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 01.03.2017 між ТОВ «Вертикаль Сервіс» (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір про надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг № 1/39-Г, відповідно до положень якого, позивач приймає на себе зобов`язання виконувати функції обслуговуючої (експлуатуючої) організації на території котеджного містечка (в тому числі на територіях загального користування), надавати послугу перелік яких наведений в п. 1.2 договору відповідно до Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Державним комітетом з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, «Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150, а споживач приймає на себе зобов`язання приймати роботу (послуги), що виконані, та сплачувати їх вартість за встановленими на умовах договору тарифами. Додатком 2 до договору «розрахунок вартості житлово-комунальних послуг в котеджному містечку» позивачем та відповідачем затверджено тариф у розмірі 1 033,44 грн. на місяць. Відповідно до п. 2.2.1 договору, споживач зобов`язується сплачувати послуги на умовах та в строки, встановлені даним договором. Пунктом 3.4 договору, визначено, що споживач забезпечує внесення платежів за спожиті послуги не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Зміни тарифів на житлово-комунальні послуги не потребують внесення сторонами письмових змін до цього договору шляхом укладання відповідних додаткових угод. Нові тарифи на житлово-комунальні послуги вступають в силу через п`ять днів з моменту їх затвердження виконавцем. Позивач ознайомлював споживачів, в тому числі і відповідача, з новим тарифом. 01.01.2018 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 1 805,45 грн. на місяць. 15.08.2018 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 2 105,32 грн. 01.05.2020 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 2 155,32 грн. 31.12.2021 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 2 900,00 грн. (в разі не проживання - 2 780,00 грн.). 31.12.2022 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 2 900,00 грн. (в разі не проживання - 2 780,00 грн.). 31.12.2023 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 2 900,00 грн. (в разі не проживання - 2 780,00 грн.). відповідно до розрахунку пред`явлених до стягнення з відповідача суми заборгованості станом на дату подання позову складає 45 970,20 грн., яка на теперішній час не погашена, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 17.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

22.04.2024 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. У даному відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що з матеріалів справи було встановлено, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 45 970,20 грн., з яких згідно з розрахунку заборгованості наданому позивачем, 31 900,00 грн. заборгованість по сплаті послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг за період часу з 31.05.2023 по 31.03.2024 (тариф 2 900,00 грн. на місяць) та 8 370,20 - недоплата по сплаті послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг за період часу з 31.01.2022 по 30.04.2023 (тариф 2 900,00 грн. на місяць). З приводу існування заборгованості у розмірі 31 900,00 грн. за період з 31.05.2023 по 31.03.2024, зазначає, що 23.01.2023 відповідачем до позивача була подана заява про відсутність потреби в отриманні послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг від ТОВ «Вертикаль Сервіс» та керуючись п. 7.3 ст. 7 договору про надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг № 1/39-Г від 01.03.2017 відповідачем було повідомлено позивача про намір не продовжувати зазначений вище договір та його розірвати. Зазначену вище заяву було прийнято особисто директором ТОВ «Вертикаль Сервіс» ОСОБА_1 23.01.2023, про що на заяві зазначений його особистий підпис та надано відповідь відповідачу від 03.04.2023 про підтвердження розірвання зазначеного договору з пропозицією укласти новий договір. Тобто, починаючи з 23.01.2023 відповідач не отримував ніяких послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг від ТОВ «Вертикаль Сервіс» на підставі договору № 1/39-Г від 01.03.2017, тому заявлена сума до стягнення позивачем в розмірі 31 900,00 грн. є безпідставною та такою що не відповідає обставинам справи. Стосовно недоплати по сплаті послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг за період часу з 31.01.2022 по 30.04.2023 у розмірі 8 370,20 грн. зазначає наступне, що угодою про внесення змін від 01.05.2020 до договору № 1/39-Г від 01.03.2017 тариф з надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг складав 2 155,32 грн. на місяць. В розрахунку заборгованості, наданому позивачем до позовної заяви за період з 31.01.2022 по 30.04.2023 тариф складає 2 900,00 грн. на місяць що в свою чергу є безпідставними та необгрунтованим, адже відповідачем не були погодженні умови та тарифи з надання послуг з утримання та житлово-комунальних послуг у розмірі 2 900,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно та в повному обсязі сплачував платежі за надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг у розмірі 2 155,32 грн. на місяць за період з 31.01.2022 по 04.04.2023, як це передбачено було та узгоджено сторонами на підставі угоди про внесення змін від 01.05.2020 до договору № 1/39-Г від 01.03.2017. Також звертає увагу суду на той факт та надає відповідні копії рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги за липень 2022 та серпень 2022, в яких зазначено в графі нараховано: за липень 2022 - тариф 2 155,32 грн., а за серпень 2022 тариф 2 900,00 грн. Тобто незрозуміло з яких підстав та всупереч умовам договору № 1/39-Г від 01.03.2017. З позову вбачається, що позивач з 31.12.2021 наказом № 2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2 900,00 грн. (в разі не проживання в розмірі 2 780,00 грн.). Київським апеляційним судом у справі № 754/4512/23, досліджуючи обставини нарахування ТОВ «Вертикаль Сервіс» в 2022 та 2023 сум за надані комунальні послуги та застосовані тарифи, дійшов висновку4, що в період з січня 2022 по лютий 2023 застосовувалися тариф 2 155,32 грн., а не 2 900,00 грн., як стверджує позивач, посилаючись на наказ № 2 від 31.12.2021 та наказу № 2 від 31.12.2022. Позивачем на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві щодо запровадження з січня 2022 нових збільшених тарифів надано лише копії наказів директора ТОВ «Вертикаль Сервіс». Підтвердження щодо погодження відповідача з новим тарифом у розмірі 2 900,00 грн. на місяць та належного повідомлення відповідача, як це передбачено умовами договору № 1/39-Г від 01.03.2017 матеріали справи не містять. Посилаючись на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

26.04.2024 року до суду надійшла відповідь представника позивача Котович І.О. на відзив представника відповідача на позовну заяву. У дані відповіді представник позивача зазначає, що з доводами викладеними у відзиві не погоджується, вважає його необгрунтованим та не підтвердженим належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником приватного будинку АДРЕСА_1 та є власником земельної ділянки на якій розташований даний будинок що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначає позивач, вказаний приватний будинок, що належить відповідачу - знаходиться на території котеджного містечка «Деснянське», та вказане котеджне містечко має свою територію на якій розміщені спільні комунікації, що перебувають у загальному користуванні власників будинків котеджного містечка, що потребує обслуговування.

Сторонами не надано доказів розташування належноївідповідачу земельної ділянки та житлового будинку на території будь-якого містечка та матеріалами справи не підтверджено наведене.

01.03.2017 між ТОВ «Вертикаль Сервіс» (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір про надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг № 1/39-Г, відповідно до положень якого, позивач приймає на себе зобов`язання виконувати функції обслуговуючої (експлуатуючої) організації на території котеджного містечка (в тому числі на територіях загального користування), надавати послугу перелік яких наведений в п. 1.2 договору відповідно до Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Державним комітетом з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, «Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150, а споживач приймає на себе зобов`язання приймати роботу (послуги), що виконані, та сплачувати їх вартість за встановленими на умовах договору тарифами. Додатком 2 до договору «розрахунок вартості житлово-комунальних послуг в котеджному містечку» позивачем та відповідачем затверджено тариф у розмірі 1 033,44 грн. на місяць.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, споживач зобов`язується сплачувати послуги на умовах та в строки, встановлені даним договором. Пунктом 3.4 договору, визначено, що споживач забезпечує внесення платежів за спожиті послуги не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

01.01.2018 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 1 805,45 грн. на місяць. 15.08.2018 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 2 105,32 грн.

01.05.2020 Позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою затвердили тариф у розмірі 2 155,32 грн.

Позивачем на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві щодо запровадження з січня 2022 року нових збільшених тарифів надано копії наказів директора ТОВ «Вертикаль Сервіс».

Відповідно до Наказу ТОВ «Вертикаль Сервіс» №02 від 31.12.2021 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2900,00 грн. (в разі не проживання - 2780,00 грн.) на місяць (а.с.20).

Відповідно до Наказу ТОВ «Вертикаль Сервіс» №02 від 31.12.2022 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2900,00 грн. (в разі не проживання - 2780,00 грн.) на місяць (а.с. 21).

З матеріалів справи вбачається, що сторона відповідача заперечує факт запровадження з січня 2022 року нових тарифів та повідомлення ОСОБА_2 про зміну тарифів, як передбачено умовами договору.

Відповідно до розрахунку пред`явлених до стягнення з відповідача суми заборгованості станом на дату подання позову складає 45 970,20 грн., яка на теперішній час не погашена, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Частиною 4 ст.319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Відповідно до положення статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

23.01.2023 відповідачем до позивача була подана заява про відсутність потреби в отриманні послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг від ТОВ «Вертикаль Сервіс» та керуючись п. 7.3 ст. 7 договору про надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг № 1/39-Г від 01.03.2017 відповідачем було повідомлено позивача про намір не продовжувати зазначений вище договір та його розірвати.

Зазначену вище заяву було прийнято особисто директором ТОВ «Вертикаль Сервіс» ОСОБА_1 23.01.2023, про що на заяві зазначений його особистий підпис та надано відповідь відповідачу від 03.04.2023 про підтвердження розірвання зазначеного договору з пропозицією укласти новий договір.

Тобто, починаючи з 01.03.2023 відповідач не перебуває у договірних відносинах з ТОВ «Вертикаль Сервіс».

Стосовно вимог недоплати по сплаті послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг за період часу з 31.01.2022 по 30.04.2023 у розмірі 8 370,20 грн. судом встановлено, що угодою про внесення змін від 01.05.2020 до договору № 1/39-Г від 01.03.2017 тариф з надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг складав 2 155,32 грн. на місяць.

В розрахунку заборгованості, наданому позивачем до позовної заяви за період з 31.01.2022 по 30.04.2023 тариф складає 2 900,00 грн. на місяць що в свою чергу є безпідставними та необгрунтованим, оскільки відповідачем не були погодженні умови та тарифи з надання послуг з утримання та житлово-комунальних послуг у розмірі 2 900,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно та в повному обсязі сплачував платежі за надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг у розмірі 2 155,32 грн. на місяць за період з 31.01.2022 по 04.04.2023, як це передбачено було та узгоджено сторонами на підставі угоди про внесення змін від 01.05.2020 до договору № 1/39-Г від 01.03.2017.

Також до матеріалів справи відповідачем надані відповідні копії рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги за липень 2022 та серпень 2022, в яких зазначено в графі нараховано: за липень 2022 - тариф 2 155,32 грн., а за серпень 2022 тариф 2 900,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з 31.12.2021 наказом № 2 затверджено тарифи на послуги в розмірі 2 900,00 грн. (в разі не проживання в розмірі 2 780,00 грн.).

Як вбачається із наданого сторонами договору № 1/39-Г від 01.03.2017 року, зокрема п. 3.5.1 підставою для оплати спожитих послуг є виставлений Виконавцем рахунок, тарифи/вартість яких затверджені виконавцем та погоджені споживачем.

Вказаний пункт договору сторонами виконувався протягом 2017-2021 року, після чого позивач в односторонньому порядку збільшив тарифи та не погодив їх розмір з Споживачем.

Позивачем на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві щодо запровадження з січня 2022 нових збільшених тарифів надано лише копії наказів директора ТОВ «Вертикаль Сервіс». Підтвердження щодо погодження відповідача з новим тарифом у розмірі 2 900,00 грн. на місяць та належного повідомлення відповідача, як це передбачено умовами договору №1/39-Г від 01.03.2017 матеріали справи не містять.

Згідно із ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 47 787,12 грн. є необґрунтованими та не доведеними, тому не підлягають задоволенню через їх безпідставність.

З урахуванням наведеного, суд залишає позовну заяву без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль-Сервіс» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 07.06.2024 року.

Суддя: Н.Г. Таран