Рішення

від 06.06.2024 по справі 756/160/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.06.2024 Справа № 756/160/24

Справа № 756/160/24

Провадження № 2/756/1630/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденка Є.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15» (надалі - ОСББ «Б15») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті внесків у розмірі 24939,19 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн та гонорар адвоката у розмірі 2493,91 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Співвласниками вказаного будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Оскільки відповідач не сплачував внески на утримання спільного майна, до резервного фонду, до ремонтного фонду, в фонд безпеки, разового обов`язкового внеску, внески на компенсацію спожитого електропостачання, внеску на теплову енергію, за період з вересня 2022 року по жовтень 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 24939,19 грн. З цих підстав ОСББ «Б15» просить стягнути з відповідача заборгованість за несплачені внески у розмірі 24939,19 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17.01.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) учасників справи.

19.02.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач позов не визнала. Зазначила, що ОСОБА_1 не отримувала жодних документів від позивача про наявність заборгованості. Також, ОСОБА_1 не було відомо, що за адресою: АДРЕСА_2 створено ОСББ, жодних повідомлень про установчі збори відповідач не отримувала, натомість примусово увійшла до складу вказаного ОСББ. Також, ОСОБА_1 систематично не повідомлялась про загальні збори, на яких вирішувалось питання встановлення переліку та розміру внесків, які тепер позивач просить стягнути. Також, позивач не надав доказів того, які саме послуги і роботи ним здійснені, і чим це підтверджується, які кошти на це були витрачені.

Також, представник відповідача заявив клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме просив витребувати численні документи та інформацію щодо організації і повідомлення відповідача про проведення установчих і загальних зборів РСББ, інформацію про всіх співвласників квартир у будинку, копії договорів щодо використання ремонтного та резервного фондів, надання послуг з охорони, рахунки, кошториси, акти приймання-передачі послуг до вказаних договорів та інші документи. Клопотання обґрунтоване тим, що у позові не вказано, які конкретно роботи були здійснені позивачем у межах заявлених послуг, а на адвокатський запит такі документи надані не були.

Також, представник відповідача надав заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідачка є пенсіонеркою, та з урахуванням заявленої суми боргу і її доходу справа має для неї велике значення, вона бажає надати особисті пояснення в суді.

Надаючи оцінку клопотанню відповідача про витребування доказів, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства … спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Суд звертає увагу, що відповідач у цій справі посилається на незаконність установчих зборів щодо створення ОСББ та рішень загальних зборів про встановлення розмірів внесків. Водночас, відповідач у цій справі не пред`явив зустрічного позову про визнання відповідних рішень незаконними, а також з приводу якості та факту надання конкретних видів послуг.

Отже, на переконання суду, витребування заявлених відповідачем документів не має істотного значення для вирішення цієї справи, та не може спростовувати заявлених вимог виходячи зі змісту предмета доказування у цій справі. Тому, у задоволенні клопотання про витребування доказів суд відмовляє.

Надаючи оцінку доводам клопотання відповідача про проведення усного слухання справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене провадження призначено для розгляду, зокрема малозначних справ.

У частині 6 ст. 19 ЦПК України визначені окремі види малозначних справ.

У частині 4 ст. 274 ЦПК України визначені категорії справ, які не можуть бути розглянуті у спрощеному провадженні. Ця справа до зазначених категорій не віднесена.

Частинами 1, 3 ст. 277 ЦПК України передбачено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин у цій справі і предмет доказування не вимагають проведення усного засідання. Так, у цій справі оцінці підлягають лише надані сторонами письмові докази, клопотань про допит свідків, проведення експертиз не заявлялось. Свою позицію по суті справи відповідач виклав у відзиві.

Подане представником відповідача клопотання не містить будь-яких вагомих аргументів, які би свідчили, що характер спірних правовідносин та предмет спору у цій справі потребують проведення усного слухання.

Лише посилання представника позивача на велике значення справи для позивача не свідчить про наявність реальних підстав, які би вимагали проведення судового засідання з викликом учасників справи. Крім того, представник позивача, хоча і вказує про те, що сума заявленої заборгованості для відповідача є значною, оскільки вона є пенсіонеркою, однак будь-яких доказів на підтвердження фінансового стану відповідача суду не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valova and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dec.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dec.)).

За таких умов, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача, відсутність усного засідання не перешкоджає суду у цій справі об`єктивно і неупереджено розглянути справу.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку про задоволення позову з таких підстав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Судом встановлено, що підставі Протоколу №1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 25.09.2021 було прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15» №4.

ОСББ «Б15» діє на підставі Статуту, який затверджено рішенням загальних зборів ОСББ «Б15» (протокол від 13.08.2022).

Згідно зі Статутом ОСББ «Б155» метою створення даного об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Зі змісту п.п. 2, 3 розділу ІІІ Статуту вбачається, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів, в тому числі, належить питання про визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 11 розділу ІІІ Статуту встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Зі змісту п. 2 розділу V Статуту вбачається, що співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Б15» від 13.08.2022, який посвідчений нотаріально, затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків співвласників будинку на утримання спільного майна - 9 грн. 90 коп. за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць); до резервного фонду - 1 грн. 60 коп. за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць); до ремонтного фонду - 50 коп. за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць); встановлено разовий обов`язків внесок - 10 грн. 00 коп. за 1 кв.м. загальної площі об`єкта нерухомого майна (крім паркомісць); встановлено обов`язковий щомісячний розмір внеску 100 грн. 00 коп./за 1 об`єкт житлового приміщення; затверджено Порядок (методику) розподілу обсягу спожитої теплової енергії в ОСББ «Б15» та доручено щомісячно здійснювати розподіл витрат відповідно до Порядку (методики). Встановлено строк сплати усіх внесків - до 20 числа поточного місяця. Строк сплати разового внеску до 01.11.2022.

Протоколом засідання Правління ОСББ «Б15» від 15.03.2023 вирішено здійснити коригування Порядку (методики) розподілу вартості теплової енергії ОСББ «Б15».

Протоколом засідання Правління ОСББ «Б15» від 05.04.2023 прийнято рішення про затвердження внеску на теплопостачання за березень 2023 року у розмірі 7,8546 грн/1кв.м. загальної площі житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_3 .

Протоколом засідання Правління ОСББ «Б15» від 24.05.2023 затверджено тимчасовий порядок розподілу спожитої електричної енергії та введено його в дію з 1 червня 2023 року (споживання за травень 2023 року).

Протоколами засідання Правління ОСББ «Б15» від 10.07.2023, 07.08.2023, 06.09.2023, 06.10.2023 та 06.11.2023 прийнято рішення про нарахування коштів за спожиту електроенергію за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2023 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як убачається із наданого позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунку заборгованості наданих послуг, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті внесків за період з вересня 2022 року по жовтень 2023 року становить 24939,19 грн., що включає внески, визначені протоколом загальних зборів.

Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що у відповідача виник обов`язок зі сплати заборгованості за період з вересня 2022 року по жовтень 2023 року у розмірі 9444,12 грн.

Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В обґрунтування вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, позивачем подано Договір про надання правової допомоги №3/11 від 09.11.2023, укладений між ОСББ «Б-15» та Адвокатським бюро Калашнюк і Партнери в особі адвоката Калашнюка С.А., рахунок на оплату №90 від 09.11.2023, платіжну інструкцію №458 від 17.11.2023 на суму 3600,00 грн., Акт надання послуг №89 від 25.11.2023 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №118.

Згідно п. 5.1, п. 5.2 Договору, ціна договору, за надання послуг згідно п. 2.1 договору замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 3600,00 грн за 5 год. витраченого часу на збір доказів та ознайомлення з ними - 1 година, підготовка матеріалів для звернення до суду - 1 година, та підготовку позовної заяви і подачу її до суду - 3 години, з розрахунку 1 година - 720 грн. (без ПДВ). Гонорар успіху - додаткова винагорода - форма винагороди за позитивне вирішення справи та досягнення мети, визначеної довірителем. Сторони за взаємною згодою вирішили встановити гонорар успіху адвоката за позитивне вирішення даної справи згідно Договору в розмірі 10 % від суми задоволених вимог.

Згідно із Акта наданих послуг №90 від 25.11.2023 вбачається, що Адвокатським бюро «Калашнюк і Партнери» було виконано комплекс послуг з правової допомоги, а саме: проведення розрахунку заборгованості, підготовка позовної заяви з додатками і документів для звернення до суду щодо боржника. Загальна вартість наданих послуг становить 3600,00 грн.

17.11.2023 ОСББ «Б15» на рахунок АБ «Калашнюк і Партнери» здійснило оплату вартості надання правової допомоги у розмірі 3600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №459 від 17.11.2023.

Надавши оцінку наданим представником позивача доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСББ «К5» витрат на правничу допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, ціну позову, досвід адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.03.1994 №118), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн.

Водночас, з урахуванням заперечень відповідача щодо витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи і предмет позову, а також те, що справа розглядалась судом без проведення усного засідання, суд відхиляє суму гонорару успіху адвоката в розмірі 2493,31 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15» (код ЄДРПОУ 44462550, місцезнаходження: м. Київ, вул. Миколи Гулака, буд. 4) заборгованість по сплаті внесків у розмірі 24939 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Б15» (код ЄДРПОУ 44462550, місцезнаходження: м. Київ, вул. Миколи Гулака, буд. 4) судові витрати в загальному розмірі 6284 грн. 00 коп., з яких: витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Суддя Є.В. Діденко