Постанова

від 06.06.2024 по справі 760/10093/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/10093/22 Головуючий в суді першої інстанції: Козленко Г.О.

Провадження № 33/824/3172/2024 Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О.

Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Марини Вадимівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на дату переміщення займав посаду керівника ТОВ «СЕВІЛЬ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів вал, будинок 13/2, Б, ЄДРПОУ 43646971), ДРФО НОМЕР_1 , за порушенням митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил відповідно до протоколу №1512/10000/22 у розмірі 144 941,89 грн.

Безпосередні предмети порушення митних правил згідно протоколу про порушення митних правил №1512/10000/22, вартістю 144 941,89 грн. конфісковано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбачено ч. 1 ст. 483 МК України повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які містяться в матеріалах справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В., 27 березня 2024 року подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Також, в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови та вказувала про те, що копію оскаржуваної постанови вона отримала 19 березня 2024 року, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи. Окрім цього, зазначену постанову захисник отримала 19 березня 2024 року за допомогою системи Електронний суд.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року вказану апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку із відмовою у поновленні строку на апеляційне оскарження.

В подальшому, 24 квітня 2024 року, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. повторно подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила скасувати постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі адвокат Гаврилюк М.В. також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови вона отримала 19 березня 2024 року, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи. Окрім цього, зазначену постанову захисник отримала 19 березня 2024 року за допомогою системи Електронний суд.

Також скаржник зазначає, що оскаржувана постанова судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року була надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 19 березня 2024 року, тому вважає, що подаючи вперше апеляційну скаргу 27 березня 2024 року вона дотрималась вимог ст. 294 КУпАП щодо строку на апеляційне оскарження постанови. Однак, на думку скаржника, вказану апеляційну скаргу було безпідставно повернуто постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року.

Адвокат Гаврилюк М.В. вважає, що за таких обставин, вона повторно звернувшись із апеляційною скаргою 24 квітня 2024 року, подала її в межах строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).

Як вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2023 року винесено постанову Солом`янського районного суду міста Києва. Строк на апеляційне оскарження обраховується з дня винесення постанови, а тому останнім днем на апеляційне оскарження постанови було 15 травня 2023 року. При цьому, апеляційна скарга подана 24 квітня 2024 року, тобто поза межами строку, визначеного статтею 294 КУпАП, якою регламентовано порядок і строки оскарження рішень судді в справах про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що захисник ОСОБА_1 адвокат Гаврилюк М.В. була обізнана про розгляд справи Солом`янським районним судом міста Києва, брала участь в судових засіданнях, ознайомлювалася з матеріалами справи, заявляла ряд клопотань.

Також, як вбачається з протоколу судового засідання від 05 травня 2023 року, а також із тексту оскаржуваної постанови, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. брала участь в судовому засіданні 05 травня 2023 року та надавала свої пояснення по суті справи.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, адвокат Гаврилюк М.В. вказує на те, що оскаржувана постанова судді була надіслана до ЄДРСР 19 березня 2024 року, та лише 19 березня 2024 року вона отримала копію оскаржуваної постанови, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою та в той же день постанову отримано через підсистему Електронний суд.

Разом з тим, вказуючи на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, захисник не звернула уваги, що ст. 294 КУпАП початок перебігу строку на апеляційне оскарження пов`язує з днем винесення постанови, а не з моментом направлення постанови до ЄДРСР чи отримання її копії.

В даному випадку, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. будучи належним чином повідомленою про дату розгляду справи, будучи присутньою під час розгляду справи та проголошення постанови, не була позбавлена можливості звернутися до суду з заявою про отримання копії постанови, ознайомитися з її змістом та відповідно подати апеляційну скаргу у встановлений строк. Однак, ні ОСОБА_1 ні його захисник адвокат Гаврилюк М.В. цього не зробили та не надали суду апеляційної інстанції доказів того, що зверталися до суду в межах строку на апеляційне оскарження з метою отримання постанови і що їм її не видали з будь-яких причин.

Посилання адвоката Гаврилюк М.В. на отримання постанови суду лише 19 березня 2024 року, апеляційний суд не може визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки, як було зазначено вище, адвокат Гаврилюк М.В. була присутня в судовому засіданні під час розгляду справи, до 19 березня 2024 року до суду з клопотанням про видачу їй копії постанови у справі чи про ознайомлення з матеріалами справи не зверталась.

Доказів звернення ОСОБА_1 чи його захисника адвоката Гаврилюк М.В. до суду з проханням надати їй копію постанови протягом всього періоду (з 05 травня 2023 року по 19 березня 2024 року) з моменту винесення постанови до дня її фактичного отримання, а також відмови суду у видачі їм такої постанови матеріали справи не містять.

Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП у разі відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Враховуючи викладене, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть вважатися поважними, тобто такими, що об`єктивно перешкоджали вчасному зверненню до суду з апеляційною скаргою, тому виходячи з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не доведено поважності причин пропуску такого строку, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Гаврилюк Марині Вадимівні в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюк Марини Вадимівни на постановусудді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Матвієнко