Рішення

від 04.06.2024 по справі 623/271/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 623/271/22

Провадження № 2/638/1172/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Аркатової К.В.,

за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради, про встановлення батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради, про встановлення батьківства, в якому просить суд:

- визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести відповідні зміни в актовий запис № 217 від 19 червня 2014 року у книзі реєстрації народжень в частині відомостей про ОСОБА_1 , як батька дитини, та змінити дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », та по батькові зі « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »;

- зобов`язати Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) видати нове свідоцтво про народження на ім`я - ОСОБА_8 ;

- стягнути з відповідача всі судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Протягом 2011-2021 років позивач проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У період спільного приживання, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_9 народилася дитина - донька ОСОБА_3 .

У цей час мати дитини перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (відповідачем). Фактично сімейні стосунки матері дитини з відповідачем припинено. Шлюб між ОСОБА_9 та відповідачем розірвано рішенням Ізюмського міськрайонного суду 27 квітня 2016 року (справа № 623/684/ 16-ц, провадження № 2/623/450/2016).

ОСОБА_1 вказує, що реєстрація народження дитини проведена у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного Управління юстиції Харківської області, про що зроблено актовий запис № 217 від 02 липня 2014 року. На теперішній час дані відомості перебувають в розпорядженні Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ: 41403974.

У зв`язку з тим, що в період реєстрації свідоцтва про народження дитини та вчинення актового запису ОСОБА_9 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, батьком дитини, згідно з вимогами чинного законодавства записаний відповідач - ОСОБА_2 , (ст. 133 Сімейного Кодексу України).

ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічна мати дитини, ОСОБА_9 , померла, про що зроблено відповідний актовий запис Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

ОСОБА_1 зазначає у позові, що дитиною у період часу від дня народження останньої до теперішнього часу опікувалися ОСОБА_9 та він, що підтверджується інформацією, виданою закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради від 24 грудня 2021 року № 01-39/460, а також довідкою, виданою Ізюмським ліцеєм № 12 Ізюмської міської ради від 28 грудня 2021 року № 01-19/1031. Згідно з даними відомостями позивач опікувався дитиною у період часу з 15 вересня 2015 року по 30 червня 2020 року (перебування дитини у садочку), а також забирав дитину зі школи у період виховання останньої з 01 вересня 2020 року по 19 листопада 2021 року.

Крім того, на підтвердження факту рідства з дитиною позивач долучає до позову спільні фотографії з дитиною.

На підставі положень статті 129 СК України, згідно з якою особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства, до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство, ОСОБА_1 звернувся до суду для встановлення батьківства малолітніх дітей.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року справу прийнято до провадження Дзержинського районного суду м. Харкова, провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 вересня 2023 року задоволено клопотання позивача та призначено по справі судово-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

11 грудня 2023 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-генетичної експертизи, на виконання вказаної вище ухвали суду.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року судове провадження по справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

Позивач до суду не прибув, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач до суд не прибув, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином.

Начальник Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засобами поштового зв`язку направив пояснення, відповідно до яких представник третьої особи не має заперечень проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року задоволено клопотання позивача та витребувано з Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засвідчено копію актового запису про смерть ОСОБА_9 (біологічної матері дити).

22 травня 2024 року начальником Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено до суду копію актового запису про смерть ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис: 1333.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, відповідно до яких неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні

Питання про заочний розгляд справи вирішено окремою ухвалою суду.

Технічна фіксація не здійснювалася на підставі статті 247 ЦПК України.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вбачає, що у період спільного приживання, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_9 народилася дитина - донька ОСОБА_3 .

У цей час мати дитини перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (відповідачем). Фактично сімейні стосунки матері дитини з відповідачем припинено. Шлюб між ОСОБА_9 та відповідачем розірвано рішенням Ізюмського міськрайонного суду 27 квітня 2016 року (справа № 623/684/ 16-ц, провадження № 2/623/450/2016).

Реєстрація народження дитини проведена у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного Управління юстиції Харківської області, про що зроблено актовий запис № 217 від 02 липня 2014 року. На теперішній час дані відомості перебувають в розпорядженні Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ: 41403974.

У зв`язку з тим, що в період реєстрації свідоцтва про народження дитини та вчинення актового запису ОСОБА_9 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, батьком дитини, згідно з вимогами чинного законодавства записаний відповідач - ОСОБА_2 , (ст. 133 Сімейного Кодексу України).

ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічна мати дитини, ОСОБА_9 , померла, про що зроблено відповідний актовий запис № 1333 Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Дитиною у період часу від дня народження останньої до теперішнього часу опікувалися ОСОБА_9 та позивач, що підтверджується інформацією, виданою закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Ізюмської міської ради від 24 грудня 2021 року № 01-39/460, а також довідкою, виданою Ізюмським ліцеєм № 12 Ізюмської міської ради від 28 грудня 2021 року № 01-19/1031. Згідно з даними відомостями позивач опікувався дитиною у період часу з 15 вересня 2015 року по 30 червня 2020 року (перебування дитини у садочку), а також забирав дитину зі школи у період виховання останньої з 01 вересня 2020 року по 19 листопада 2021 року.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 постановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно з ст. 125 Сімейного кодексу України вбачається, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Європейським судом з прав людини констатовано, що на сьогодні ДНК-тест є единим науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Його доказова цінність суттєво переважає будь-який доказ, наданий сторонами для підтвердження чи спростування факту оспорюваного батьківства (KALACHEVA v/ RUSSIA, No3451/05, ЄСПЛ від 07.05.2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-4 (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Судом, з метою з`ясування, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_3 призначена cудова молекулярна-генетична експертиза, за результатами проведення якої встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (позивач) є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність даної події складає 99,9999999998 % (висновок експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 25423 від 25 грудня 2023 року).

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, які доведені належними та допустимими доказами, пояснень сторін та показань свідків, суд вважає, що позивачем правильно обраний спосіб захисту свого права, дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно перевірені судом, тому позов ОСОБА_1 про визнання батьківства є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як роз`яснено в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Відповідно до ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

За правилами ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до абз.8 пункту 20 глави 1 розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема, є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з п. 2.16.4 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи встановлені судом обставини та на підставі досліджених доказів, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.125, 126, 128 СК України, ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради, про встановлення батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести відповідні зміни в актовий запис № 217 від 19 червня 2014 року у книзі реєстрації народжень в частині відомостей про ОСОБА_1 , як батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінити дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », та по батькові зі « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Зобов`язати Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_3 на ім`я - « ОСОБА_8 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., та витрат за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 25423 від 25 грудня 2023 року, виконаної експертами ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», в розмірі 24853 (двадцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят три) грн. 90 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст заочного рішення складено 04 червня 2024 року.

Головуючий