Рішення

від 07.06.2024 по справі 420/5488/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5488/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанови про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» адміністративно-господарського штрафу:

№ПШ 020419 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.;

№ПШ 020424 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.;

№ПШ 020418 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.;

№ПШ 020421 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.;

№ПШ 020430 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було складено акти проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно яких водії транспортних засобів, які належать ТОВ «БЕЛОГВІ», на момент проведення таких перевірок не мали особистих карток до цифрового тахографу, внаслідок чого на товариство накладено адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із правомірністю вищевказаних постанов, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Ухвалою суду у справі №420/5488/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Під час розгляду справи від Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач адміністративний позов не визнає та зазначає, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів, встановлюються фактичні обставини. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водіями транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акти, оскільки встановлено відсутність карти водія до цифрового тахографа, роздруківки даних роботи тахографа.

Щодо посилання позивача на Положення №340 від 07.06.2010 року, то відповідач у відзиві зазначив, що з матеріалів даної справи не вбачається здійснення позивачем експлуатаційного утримання, будівництва та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури з огляду на те, що транспортні засоби, зафіксовані під час проведення перевірки здійснювали перевезення вантажу на замовлення ТОВ «Автомагістраль-Південь», тобто позивач надавав послуги з перевезення вантажів. Також у водіїв транспортних засобів ТОВ «БЕЛОГВІ» був відсутній документ, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, як того вимагає п.1.4 Положення №340. Крім того, відповідно до п.1.4 Положення №340 транспортні засоби мають бути обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями, в той час коли транспортні засоби ТОВ «БЕЛОГВІ» при перевірці таких сигнальних пристроїв не мали.

Від сторони позивача під час розгляду справи надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку до суду не надходило.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом юридичної особи 30748070.

Основним видом економічної діяльності товариства є вантажний автомобільний транспорт (код 49.41).

Як вбачається з матеріалів справи, товариству з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» належать наступні транспортні засоби:

FORD, державний номер НОМЕР_1 ;

FORD, державний номер НОМЕР_2 ;

FORD, державний номер НОМЕР_3 ;

FORD, державний номер НОМЕР_4 .

Згідно п.1.2 Договору на перевезення вантажів №01062021-ВД від 01.06.2021 (далі Договір №01062021-ВД), складеного між ТОВ «БЕЛОГВІ» (як перевізником) та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (як замовником), перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у даному Договорі, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню.

Під час виконання умов Договору №01062021-ВД та надання товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» послуг з перевезення, контролюючим органом було проведено перевірки додержання товариством вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме:

- 16.06.2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Дніпропетровській області було здійснено перевірку транспортного засобу марки FORD, державний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , під час якої водій не надав контролюючому органу особисту картку до цифрового тахографу. За результатами здійснення перевірки контролюючим органом був складений акт АР №003767 від 16.06.2023 року, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня особиста картка водія, чим порушено п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, за що передбачена відповідальність, встановлена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- 13.06.2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Дніпропетровській області було здійснено перевірку транспортного засобу марки FORD, державний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , під час якої водій не надав контролюючому органу особисту картку до цифрового тахографу. За результатами здійснення перевірки контролюючим органом був складений акт АР №003577 від 13.06.2023 року, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня особиста картка водія, чим порушено п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, за що передбачена відповідальність, встановлена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- 16.06.2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Дніпропетровській області було здійснено перевірку транспортного засобу марки FORD, державний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , під час якої водій не надав контролюючому органу особисту картку до цифрового тахографу. За результатами здійснення перевірки контролюючим органом був складений акт АР №003807 від 16.06.2023 року, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня особиста картка водія, чим порушено п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, за що передбачена відповідальність, встановлена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- 13.06.2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Дніпропетровській області було здійснено перевірку транспортного засобу марки FORD, державний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_3 , під час якої водій не надав контролюючому органу особисту картку до цифрового тахографу. За результатами здійснення перевірки контролюючим органом був складений акт АР №003599 від 13.06.2023 року, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня особиста картка водія, чим порушено п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, за що передбачена відповідальність, встановлена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- 19.06.2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Донецькій, Луганській та Харківській областях було здійснено перевірку транспортного засобу марки FORD, державний номер НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_4 , під час якої водій не надав контролюючому органу особисту картку до цифрового тахографу. За результатами здійснення перевірки контролюючим органом був складений акт АР №025753 від 19.06.2023 року, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме водій не використовує особисту картку водія до цифрового тахографу, чим порушено вимоги п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, за що передбачена відповідальність, встановлена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У графі «пояснення водія про причини порушень» вищенаведених актів зазначено: водій від надання пояснення та підпису відмовився.

Враховуючи вищезазначене, позивачу були надіслані запрошення на розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, які відбудуться 07.08.2023 року, отримання яких позивачем у справі не заперечується.

Враховуючи вищевказані обставини, товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» були складені відповідні письмові пояснення щодо кожного з вищезазначених актів, в яких позивач надав обґрунтування щодо того, що ТОВ «БЕЛОГВІ» здійснювало перевезення будівельних матеріалів, зазначених в товарно-транспортних накладних, для ТОВ «Автомагістраль-Південь», яке є об`єктом критичної інфраструктури та з перших днів заздалегідь спланованої російської збройної агресії проти України щоденно виконує термінові та невідкладні завдання, пов`язані з відновленням зруйнованих російською федерацією критичних об`єктів інфраструктури. Ha підтвердження вищезазначеного TOB «БЕЛОГВІ» додатково надало лист №1-17/1391 від 04.08.2023 року, складений Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, а також лист №1627ВС/05 від 03.08.2023 року, складений Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, в яких зазначається, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» є підприємством, яке з початку російської збройної агресії проти України виконує термінові та невідкладні завдання, пов`язані з відновленням об`єктів критичної інфраструктури, будівництвом, ремонтом та експлуатаційним утриманням автомобільних доріг та мостів для забезпечення та посилення обороноздатності держави. У вказаних поясненнях позивач акцентував увагу на тому, що відповідно до п.1.4 Положення №340 від 07.06.2010 року, його вимоги не поширюються на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.

Разом з тим Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті були винесені наступні постанови:

№ПШ 020419 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн.;

№ПШ 020424 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн.;

№ПШ 020418 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн.;

№ПШ 020421 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн.;

№ПШ 020430 від 07.08.2023 року, якою на ТОВ «БЕЛОГВІ» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним, та вважаючи постанови відповідача протиправними, позивач звертався із відповідними скаргами до Державної служби України з безпеки на транспорті, але скарги товариства були залишені без задоволення, а постанови без змін.

Вичерпавши всі заходи досудового врегулювання спору, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, відповідь на відзив, а також надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 року (далі Закон №2344-III).

Згідно ст.5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За ст.6 Закону №2344-III реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно абз. 1 п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Згідно ч.14 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п.15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п.24 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (п. 21 Порядку №1567).

Відповідно до п.32 Порядку №1567 скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до Укртрансбезпеки. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її отримання відповідно до пункту 29 цього Порядку. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником Укртрансбезпеки за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що основним предметом рейдової перевірки, яка проводиться уповноваженими особами територіальних органів Укртрансбезпеки, є факт додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В розумінні ст. 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст. 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

За п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно п.3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його гину згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ. внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа (п.3.6. Інструкції №385).

Згідно п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року (далі - Положення №340) визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно п.6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Тобто, положеннями статті 48 Закону №2344-III передбачено необхідність наявності або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією №385 та Положенням №340.

Згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, за відсутності таких документів, як особистої картки водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженими представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Дніпропетровській області та Відділу державного нагляду (контролю) в Донецькій, Луганській та Харківській областях у період з 13.06.2023 року по 19.06.2023 року було здійснено перевірки транспортних засобів, які належать ТОВ «БЕЛОГВІ», під час яких водіями транспортних засобів представникам контролюючого органу не було надано особисту картку до цифрового тахографу, а також було встановлено, що особиста картка водія до цифрового тахографу не використовується. На підставі вищезазначених обставин було складено акти серій АР №003767 від 16.06.2023 року, АР №003577 від 13.06.2023 року, АР №003807 від 16.06.2023 року, АР №003599 від 13.06.2023 року, АР №025753 від 19.06.2023 року, у яких зазначено про виявлення порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» через недотримання п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, за що передбачена відповідальність, встановлена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У поясненнях до вищевказаних актів позивач посилався на факт того, що на виконання договорів з експлуатаційного утримання доріг загального користування, а також договорів на виконання робіт з капітального ремонту, реконструкції та будівництва об`єктів критичної інфраструктури у Дніпропетровській та Харківських областях, укладених між Службами відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області та Харківській області (як замовниками) та ТОВ «Автомагістраль-Південь» (як підрядником), останнім при перевезенні будівельних матеріалів використовувались транспорті засоби ТОВ «БЕЛОГВІ». З цього приводу позивач посилався на те, що Положення №340 не поширюються на перевезення вантажів, які здійснюються транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури.

З цього приводу суд зауважує, що за п. 1.3 розділу I Положення №340 закріплено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно п.1.4 розділу I Положення №340 закріплено, що це Положення не поширюється, зокрема, на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.

Тобто, вищевказаний підпункт Положення передбачає певні умови, за дотримання яких дія Положення не застосовується до перевезень, які:

здійснюються транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту);

транспортні засоби мають бути обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 ПДР;

у водія такого транспортного засобу має бути первинний документ, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» не є суб`єктом господарювання, що здійснює експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), тоді як таким суб`єктом є виключно товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь». На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи наявні листи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, в яких зазначено про укладення відповідних договорів із ТОВ «Автомагістраль-Південь» з експлуатаційного утримання доріг загального користування, а також договорів на виконання робіт з капітального ремонту, реконструкції та будівництва об`єктів критичної інфраструктури.

Крім того суд зауважує, що Договір на перевезення вантажів №01062021-ВД від 01.06.2021, складеного між ТОВ «БЕЛОГВІ» (як перевізником) та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» не містить приписів щодо того, що такий договір укладено з метою надання послуг з експлуатаційного утримання, будівництва та поточного ремонту автомобільних доріг.

Аналізуючи вищезазначене суд доходить висновку, що в даному випадку ТОВ «БЕЛОГВІ» є перевізником вантажу за укладеним з ТОВ «Автомагістраль-Південь» договором перевезення, а не суб`єктом господарювання, що здійснює експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту).

У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі №420/21588/23, колегія суддів дійшла висновку, що поширення на спірні правовідносини п.1.4 Положення №340 могло б мати місце, якби перевізником вантажу було б безпосередньо ТОВ «Автомагістраль-Південь» (як суб`єкт, уповноважений на виконання робіт з капітального ремонту мостового переходу через р. Ірпінь) на належному ТОВ «БЕЛОГВІ» транспортному засобі марки FORD, державний номер НОМЕР_1 , що використовується ТОВ «Автомагістраль-Південь» на праві оренди.

Крім того суд зазначає, що всупереч п.1.4 Положення №340 у водіїв транспортних засобів ТОВ «БЕЛОГВІ» при перевірках були відсутні документи, що фіксують маршрут руху таких транспортних засобів. Також позивачем не було доведено за час розгляду справи, що вищевказані транспортні засоби були обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 ПДР.

Аналізуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» не є суб`єктом господарювання, який здійснює експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури, а є учасником договірних відносин з перевезення вантажів на замовлення з товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь».

Враховуючи вищезазначене суд доходить висновку, що в даному випадку відсутність або невикористання на час проведення перевірки контролюючим органом карток водія до цифрового тахографу свідчить про недодержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, через що Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, приймаючи оскаржувані постанови №ПШ 020419 від 07.08.2023 року, №ПШ 020424 від 07.08.2023 року, №ПШ 020418 від 07.08.2023 року, №ПШ 020421 від 07.08.2023 року та №ПШ 020430 від 07.08.2023 року про накладення адміністративно-господарських штрафів, діяв обґрунтовано, у спосіб та у межах своїх повноважень, з огляду на що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21) до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (65008, м.Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, каб. 203), Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.