Рішення

від 07.06.2024 по справі 440/13163/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13163/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСФУДС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСФУДС" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00076910405 від 23.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправне та підлягає скасуванню, оскільки у зв`язку із збоєм програмного забезпечення позивачем відправлено до реєстру податкову накладну № 20 від 01.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім того, висновки щодо умисного вчинення порушення, не можуть бути встановлені чи підтверджені в межах повноважень контролюючого органу при проведенні камеральних перевірок. Таким чином, щодо позивача має бути застосовано штрафну санкцію в розмірі 25% від суми несплаченого грошового зобов`язання відповідно до статті 123 Податкового кодексу України. Позивач заперечує наявність у нього умислу в допущенні зазначеного порушення, а відтак вважає застосовані до нього штрафні санкції безпідставними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.10.2023 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено ним обґрунтовано та правомірно. Зауважив, що позивачем занижено податкові зобов`язання по податку на додану вартість за травень 2023 року на 16 660 грн., крім того, зазначено що дані дії вважаються винними, зважаючи, що позивач мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання.

17.10.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСФУДС" (ідентифікаційний код 44766503) зареєстроване як юридична особа 23.09.2022 та перебуває на обліку як платник податків у контролюючому органі.

20.07.2023 Головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у м. Полтаві управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Іриною Михайловою, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1, ст.20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог п. 184,37 статті 184 Податкового кодексу України за травень 2023 року, за результатами якої складено акт № 7270/16-31-04-05-03/44766503 від 20.07.2023.

Із акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки ТОВ "ПЛЕЙСФУДС" встановлено порушення вимог п. 185.1. статті 185 , п. 187.1 статті 187, п. 201.10 статті 201 та п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме занижено податкові зобв`язання з податку на додану вартість за травень 2023 року на 16660,00 грн, що призвело до заниження суми податку, належної до сплати на 16660,00 гривні.

В акті також зазначено, що дії платника податків вважаються винними, ТОВ "ПЛЕЙСФУДС" мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте, не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання. Таким чином, створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на виконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Позивачем подано до Головного управління ДПС у Полтавській області заперечення від 03.08.2023 №18/08 до акту №7270/16-31-04-05-03/44766503 від 20.07.2023, у якому, зокрема, зазначено, що ТОВ «ПЛЕЙСФУДС» був укладений договір поставки з ТОВ «КОНСТАНТАПРОД» № 25/03 від 25.03.2023. Відвантаження товарів відбувалось в квітні і червні 2023 року, в травні 2023 року відвантаження товарів на адресу даного покупця не було. Також в травні 2023 ТОВ «ПЛЕЙСФУДС» не отримувало передоплату від ТОВ «КОНСТАНТАПРОД».

17.08.2023 в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області затверджено висновок № 27445/6/16-31-04-02-03 за результатами розгляду заперечення від 03.08.2023 №18/08, відповідно до якого висновки акта камеральної перевірки № 7270/16-31-04-05-03/44766503 від 20.07.2023 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки № 7270/16-31-04-05-03/44766503 від 20.07.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.08.2023 №00076910405, яким до ТОВ "ПЛЕЙСФУДС" за заниження податкового зобов`язання по податку на додану вартість за травень 2023 року на 16660 грн. збільшено суму грошового зобов`язання на 16660 грн. та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25 % у сумі 4165,00 грн. за платежем податок на додану вартість.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України: грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.3. статті 38 ПК України спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України зазначено, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд встановив, що контролюючий орган, зазначаючи про заниження позивачем податкового зобов`язання за травень 2023 року на суму 16660,00 грн, вказав, що платником до складу податкових зобов`язань податкової декларації з ПДВ за травень 2023 року не включено податкову накладну № 20 від 01.05.2023 на суму ПДВ 16659,92 по взаємовідносинах з ТОВ «КОНСТАНТАПРОД».

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ПЛЕЙСФУДС» та ТОВ «КОНСТАНТАПРОД» був укладений договір поставки, що сторонами не заперечується.

12.05.2023 ТОВ "ПЛЕЙСФУДС" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 01.05.2023 (отримувач (покупець) ТОВ "КОНСТАНТАПРОД" на загальну суму 99959,50 грн., в тому числі ПДВ 16659,92 грн).

Водночас, за результатами розгляду зазначеної податкової накладної контролюючий орган 12.05.2023 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.71" направив ТОВ "ПЛЕЙСФУДС" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди товару/послуг 0703, 0704, 0706, 0707, 0709, 0808 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Крім того, з акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ПЛЕЙСФУДС» та ТОВ «КОНСТАНТАПРОД» станом за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 вбачається, що протягом травня 2023 року господарські операції не здійснювалися.

Водночас, за приписами пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, враховуючі те, що дані, наведені платником в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, помилково складена податкова накладна не відображається в податковій звітності з ПДВ.

Такий висновок викладений у роз`ясненнях Головного управління ДПС у м. Києві, опублікованих на сайті https://kyiv.tax.gov.ua/ 18.01.2022, а також в ІПК ДФСУ від 10.07.2018 р. № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК ДПС України від 04.12.2019 р. № 1698/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки не містить жодних обставин із посиланням на відповідні докази, що вказували б на те, що у ТОВ «ПЛЕЙСФУДС» виникли податкові зобов`язання з постачання товарів/послуг встановлених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Так, в акті перевірки відповідач не зафіксував, з посиланнями на первинні документи, конкретні господарські операції відповідно до яких позивачем занижено податкові зобов`язання по податку на додану вартість за травень 2023 року.

Водночас позивачем до Головного управління ДПС у Полтавській області подавалися заперечення від 03.08.2023 № 18/08 до акту №7270/16-31-04-05-03/44766503 від 20.07.2023, у яких, зокрема, зазначено, що ТОВ «ПЛЕЙСФУДС» був укладений договір поставки з ТОВ «КОНСТАНТАПРОД» № 25/03 від 25.03.2023. Відвантаження товарів відбувалось в квітні і червні 2023 року, в травні 2023 року відвантаження товарів на адресу даного покупця не було. Також в травні 2023 ТОВ «ПЛЕЙСФУДС» не отримувало передоплату від ТОВ «КОНСТАНТАПРОД».

Таким чином, відповідачем не надано доказів зменшення позивачем податкових зобв`язань з податку на додану вартість за травень 2023 року на 16660,00 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ «КОНСТАНТАПРОД», що призвело до заниження суми податку, належної до сплати на 16660,00 гривні.

Крім того, відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 123.2 статті 123 ПК України Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно,-тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 109.3 статті 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно з пунктом 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що статтею 123 ПК України встановлена відповідальність платника податків за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу. При цьому пункт 123.1. статті 123 ПК України передбачає штраф розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування, а пункт 123.2 статті 123 ПК України - діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.123.2 статті 123 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Отже, необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 123.2 статті 123 ПК України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Із змісту спірного податкового повідомлення-рішення слідує, що контролюючим органом застосовано до позивача штраф в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування, як за діяння, які вчинені умисно, що передбачено пунктом 123.2 статті 123 ПК України.

Згідно з актом камеральної перевірки від 20.07.2023 №7270/16-31-04-05-03/44766503 порушення полягало у заниженні податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2023 рік на суму 16660 грн, що призвело до заниження суми податку, належної до сплати на 16660 гривні, чим порушено пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 201.10 статті 201, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

Водночас, суд зауважує, що в акті перевірки контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено відсутність факту заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2023 рік на суму 16660 грн, що призвело до заниження суми податку, належної до сплати на 16660 гривні та, відповідно, порушення пункту 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 201.10 статті 201, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно збільшив грошове зобов`язання позивача з податку на додану вартість за травень 2023 рік на суму 16660 грн та застосував до позивача штраф у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування, передбачений пунктом 123.2 статті 123 ПК України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 23.08.2023 №00076910405 не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСФУДС" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Отже, з огляду на задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСФУДС", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСФУДС" (вул. Ціолковського, буд. 4, кв. 70, м. Полтава, Полтавська область, 36023, код ЄДРПОУ 44766503) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00076910405 від 23.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСФУДС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко