Рішення

від 06.06.2024 по справі 620/4896/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4896/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, - Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) 03.04.2024 звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (далі ТУДСА у Чернігівській області, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення її щомісячного довічного грошового утримання як судді Деснянського районного суду міста Чернігова у відставці станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028 гривень, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 та доплати за вислугу років 50%;

- зобов`язати відповідача видати довідку про суддівську винагороду для обчислення її щомісячного довічного грошового утримання як судді Деснянського районного суду міста Чернігова у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 в розмірі 3028 гривень, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 та доплати за вислугу років 50%.

Позов мотивовано тим, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправомірно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом. Таким чином, відповідач повинен надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для розрахунку такої винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 дорівнює 3028 грн.

Ухвалою судді від 08.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ТУДСА у Чернігівській області позовні вимоги не визнає, у їх задоволенні просить відмовити та зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» чітко визначено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка не змінювалась та складає 2102,00 грн. Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» неконституційним не визнавався, отже на даний час чинний та підлягає виконанню. Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Від третьої особи пояснення по суті спору не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

ОСОБА_1 звільнена у відставку з посади судді Деснянського районного суду міста Чернігова та на даний час отримує щомісячне довічне грошове утримання у відповідному розмірі від суддівської винагороди діючого судді (а.с. 19-20). Станом на дату звільнення доплата за вислугу років для позивача становила 50% посадового окладу (а.с. 15).

02.04.2024 відповідач видав позивачу довідку №641 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 21.03.2024, складену на підставі Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (зі змінами) та особових рахунків за березень 2024 року (а.с. 14).

Позивач звернулась до ТУДСА в Чернігівській області із заявою про видачу довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2024 року, в якій нарахувати суддівську винагороду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» -3028,00 грн.

Листом від 02.04.2024 за №03-32/660/24-вих відповідач повідомив про відсутність правових підстав у видачі запитуваної довідки, посилаючись на статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яка встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 грн. (а.с. 13).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із таких норм права.

Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону №1402-VIII).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно із пунктом 1 частини третьої, частинами 4, 5 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Поряд з цим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб: з 01.01.2023 року 3028,00 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102,00 грн.

Суд звертає увагу, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

30.06.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Вказаним Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону №1402-VIII. При цьому, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», разом із встановленням з 01.01.2024 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., передбачений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Однак Закон «Про Державний бюджет України» на відповідний календарний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звертав увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», статті 135 Закону №1402-VIII викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі №140/5481/22 та від 24.07.2023 у справі №280/9563/21.

Слід зазначити, що Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» була неправомірною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.

Суд наголошує, що Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплювати предмет регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає Закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Таким чином, позивач відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII має право на отримання довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, розраховану виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн. згідно із абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій у спірних правовідносинах, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, - Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028 грн., із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 та доплати за вислугу років 50%.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із зазначенням розміру суддівської винагороди виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 в розмірі 3028 грн., із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 та доплати за вислугу років 50%.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 26295412, вул. Кирпоноса, буд. 16, м. Чернігів, 14000).

Третя особа: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601).

Суддя С.В. Бородавкіна