Рішення

від 03.06.2024 по справі 140/1489/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1489/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" (далі ТзДВ "ОСНАСТКА-МАРКЕТ", товариство, позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000021/2 від 28.09.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000253.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2023 між ТзДВ "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" (покупець) та компанією Surplex GmbH (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №V5999-001, відповідно до якого компанія продавець Surplex GmbH (Німеччина) зобов`язувалась постачати в адресу ТзДВ "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" промислове обладнання. Відповідно до Специфікації умови доставки для цього контракту FCA (Інкотермс 2010).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 27.09.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205100007734U1 з описом товару верстат фрезерний інструментальний, з числовим програмним керуванням для обробки металів: марки RODERS RFM 600 High-Performans HSM-Milling, б/у, серійний номер НОМЕР_1 ", де в графі 42 вказано ціну товару у розмірі 5080,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 722,38 Євро) становить 224905,37 грн (еквівалентно 5802,38 Євро - графа 45 МД).

Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 28.09.2023 видав картку відмови №UA205100/2023/000253 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення №UA205100/2023/000021/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 11934,52 Євро.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000021/2 від 28.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA205100/2023/000253 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA205100/2023/000021/2 від 28.09.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Щодо зауважень відповідача про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 29.08.2023 №9 не може бути взята до уваги, оскільки не містить обов`язкових реквізитів, визначених постановою Правління національного банку України від 28.07.2008 №216, (зокрема власноручного/електронного підпису відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатись рахунком, а також відомостей про виконавця надавача платіжних послуг), зазначає, що платіжна інструкція підписується тільки електронним цифровим підписом. Згідно платіжної інструкції, яка проведена банком, позивачем сплачено 5080,00 Євро з одночасним посиланням на контракт №V5999-001 від 11.08.2023, та наявний підпис та печатка виконавця надавача платіжних послуг, що в повній мірі дає змогу ідентифікувати за який товар здійснено оплату та на яку суму, а тому не може вважатися обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.

Щодо посилання у спірному рішенні на ненадання договору на перевезення товару від 10.08.2022 № 690-01, зазначає, що МК України не визначає виду доказів, якими декларантом повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів. На підтвердження розміру витрат на перевезення товару митному органу було надано рахунок-фактуру №093 від 22.09.2023, заявку №093 від 14.09.2023. Відомості, зазначені у рахунку-фактурі від 22.09.2023 №093 підтверджують розмір понесених витрат у зв`язку із транспортуванням імпортованого товару. Подані позивачем до митного оформлення документи в сукупності надають можливість визначити розмір транспортних витрат та не мають суперечностей, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Позивач також вважає необгрунтованими посилання Волинської митниці у спірному рішенні на неподання відомостей про страхування товару та зазначає, що умовами контракту від 11.08.2023 №V5999-001 не передбачено страхування товару. Товар поставлявся на умовах FCA, що означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Обов`язку по страхуванню товару не має ані у продавця, ані у покупця. Страхування оцінюваного товару не відбувалось, а відповідно таких витрат не існує.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та витрати на переклад документів у розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У поданому до суду 19.03.2024 відзиві на позов (а.с.48-56) відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №№23UA205100007734U1 від 27.09.2023, встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 29.08.2023 № 9 не може бути взята до уваги, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або в банківських металах, визначених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, зокрема підпису власноручного/електронного відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатись рахунком, а також відомостей про виконавця надавача платіжних послуг;

- до митного оформлення декларантом не надано договір на перевезення товару від 10.08.2022№ 690-01;

- декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості відповідно до умов поставки FCA;

- за умовами терміну поставки Інкотермс - FCA, вибір місця навантаження напряму впливає на зобов`язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що в митного органу відсутня інформація.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно складових митної вартості товару.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларант не надав додаткові документи, для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 28.09.2023 №230.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205100/2023/000021/2 від 28.09.2023, у якому митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС наявної в митного органу, а саме: за МД від 02.08.2023 №UA10060/2023/418028 на рівні 2,3 дол. США/кг.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000021/2 від 28.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації №UA205100/2023/000253 є правомірними, обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Окрім того, відповідач заперечує щодо стягнення на користь позивача розміру витрат на переклад документів. Зазначає, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано копію акту про виконання послуг №27 від 23.02.2024, копію рахунку №25 від 19.02.2024 та копію платіжної інструкції №1765 від 22.02.2024. Згідно акта про виконання послуг №27 від 23.02.2024 перекладач ОСОБА_1 надала послуги з перекладу з німецької мови на українську. При цьому, жоден з поданих представником позивача документів не містить конкретизації того, переклад яких документів здійснювався. Відтак, відсутні підстави для стягнення з митниці витрат, пов`язаних з залученням перекладача з огляду на наведені вище обставини.

У відповіді на відзив від 25.03.2024 представник позивача підтримала вимоги заявлені у позовній заяві та зазначила, що відзив не містить будь-яких спростувань стосовно обставин викладених в адміністративному позові, так і додаткових аргументів на підтвердження правомірності та підстав винесення спірного рішення, а тому просила позов задовольнити повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТзДВ "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" (покупець) та компанією Surplex GmbH (Німеччина) (продавець) 11.08.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт №V5999-001, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець купити і оплатити на умовах, викладених в контракті, промислове обладнання в кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Специфікаціях до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту (пункт 1.1 контракту).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. контракту ціна за товар встановлюється в EUR і вказана в Специфікаціях до даного контракту, є твердою та може бути змінена тільки за згодою сторін. Загальна сума контракту складається з сум зазначених у Специфікаціях до даного контракту. Відповідно до п. 4.2. контракту порядок і строки оплати товару визначаються сторонами в Специфікаціях чи інвойсах до даного контракту.

Згідно з п.п. 5.1. контракту поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в Специфікаціях (№1,2,3,4…) на кожну партію товару (відповідно до правил Інкотермс 2020) (а.с.66 зворот-68).

На виконання умов контракту №V5999-001 від 11.08.2023 продавець Surplex GmbH (Німеччина) надав покупцю Специфікацію №1 від 11.08.2023 та рахунок-фактуру (інвойс) №V5999-001 від 08.08.2023 на оплату товару: Верстат фрезерний інструментальний, з числовим програмним керуванням для обробки металів: марки RODERS RFM 600 High-Performance HSC-Milling, б/у, 2000 р/в- 1 шт. Серійний номер 88142-63, лот 1 , артикул 835704, розмір столу 700х550 мм, розміри верстата 3200х2500х2700мм. Застосовується для оброблення металевих деталей за допомогою фрези. Для зручності транспортування знаходиться в розібраному стані. Розібраний на 4 частини: верстат, шафа управляння, охолоджувальний пристрій, фільтр до верстата. Буде використовуватись у власному виробництві. Наявні сліди пошкоджень лако-фарбового покриття а також корозія металу та іржа. Не військового призначення" за ціною 5080,00 Євро (а.с.11,32-33).

Оплата за товар відповідно до рахунка-фактури (інвойса) №V5999-001 від 08.08.2023 та Специфікації №1 від 11.08.2023 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №9 від 29.08.2023 на суму 5080,00 Євро (а.с.29-30).

27.09.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205100007734U1 з описом товару: Верстат фрезерний інструментальний, з числовим програмним керуванням для обробки металів: марки RODERS RFM 600 High-Performance HSC-Milling, б/у, 2000 р/в- 1 шт. Серійний номер 88142-63, лот 1 , артикул 835704, розмір столу 700х550 мм, розміри верстата 3200х2500х2700мм. Застосовується для оброблення металевих деталей за допомогою фрези. Для зручності транспортування знаходиться в розібраному стані. Розібраний на 4 частини: верстат, шафа управляння, охолоджувальний пристрій, фільтр до верстата. Буде використовуватись у власному виробництві. Наявні сліди пошкоджень лако-фарбового покриття а також корозія металу та іржа. Не військового призначення", де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 5080,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 722,38 Євро) в сумі 224905,37 грн (еквівалентно 5802,38 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.77-78).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №V5999-001 від 11.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №V5999-001 від 08.08.2023; специфікацію №1 від 11.08.2023; автотранспортну накладну (CMR) від 08.08.2023; пакувальний лист від 08.08.2023 №L5999-001; декларацію з походження товару №27/09 від 27.09.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті №9 від 29.08.2023; заявка на транспортування вантажу №093 від 14.09.2023; рахунок на оплату послуг з перевезення вантажу від 22.09.2023 №093; копію митної декларації країни відправлення 23DE945615040457В5 від 07.09.2023; фото (а.с.66-73,76 зворот-79).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 27.09.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару та навантаження даного товару(договір на перевезення товару); якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.74 зворот).

Листом від 28.09.2023 №230 декларант позивача повідомив, що наданий пакет документів є вичерпним та про відсутність інших документів для підтвердження митної вартості товару (а.с.72 зворот).

28.09.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000021/2 (а.с.12-13).

Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість товару 1 не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 29.08.2023 №9 не може бути взята до уваги, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або в банківських металах, визначених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, зокрема підпису власноручного/електронного відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатись рахунком, а також відомостей про виконавця надавача платіжних послуг;

- до митного оформлення декларантом не надано договір на перевезення товару від 10.08.2022№690-01;

- декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості відповідно до умов поставки FCA;

- за умовами терміну поставки Інкотермс - FCA, вибір місця навантаження напряму впливає на зобов`язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що в митного органу відсутня інформація.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України та відповідно до наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, на підставі цінової інформації ЄАІС наявної в митного органу, а саме: за МД від 02.08.2023 №UA10060/2023/418028 на рівні 2,3 дол. США/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000253 (а.с.24-25).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205100007772U1 від 28.09.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.75 зволрот-76).

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару верстат фрезерний інструментальний, з числовим програмним керуванням для обробки металів: марки RODERS RFM 600 High-Performans HSM-Milling, б/у, серійний номер НОМЕР_1 " за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзДВ "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківський платіжний документ, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №V5999-001 від 11.08.2023 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №V5999-001 від 08.08.2023 та специфікація №1 від 11.08.2023 визначає вартість товару 5080,00 Євро.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №9 від 29.08.2023 на суму 5080,00 Євро (оплата за товар, щодо якого здійснено коригування митної вартості), за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №V5999-001 від 11.08.2023, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться в тому числі на підставі контракту №V5999-001 від 11.08.2023 та вказано назву товару за якою можна ідентифікувати товар (а.с.29).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №23UA205100007734U1 від 27.09.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №V5999-001 від 08.08.2023 та становить 5080,00 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 5080,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: заявку на транспортування вантажу №093 від 14.09.2023, відповідно до якої замовником послуг з перевезення вантажу є ТзДВ "ОСНАСТКА-МАРКЕТ", а експедитором ТОВ ЮА-ТРАНС" на суму 1100,00 Євро; рахунок на оплату транспортних послуг з перевезення товару від 22.09.2023 №093 на суму 42784,00 грн, відповідно до якої витрати по доставці товару за маршрутом: Boxberg-Windischbuch (Німеччина) п/п Краківець (Україна) становлять 28000,00 грн, п/п Краківець (Україна) м. Нововолинськ становлять - 7005,00 грн, транспортно-експедиторські послуги по території України становлять - 5829,00 грн, винагорода експедитора по території України становить - 1950,00 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 28000,00 грн, що еквівалентно 722,38 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.14,27).

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205100007734U1 від 27.09.2023 митна вартість товару у розмірі 224905,37 грн (еквівалентно 5802,38 Євро), включає вартість товару (5080,00 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (722,38 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205100007734U1 від 27.09.2023.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 29.08.2023 № 9 не може бути взята до уваги, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або в банківських металах, визначених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, зокрема власноручного/електронного підпису відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатись рахунком, а також відомостей про виконавця надавача платіжних послуг, оскільки платіжна інструкція підписана електронним цифровим підписом. Згідно даної платіжної інструкції позивачем сплачено 5080,00 Євро з одночасним посиланням на контракт №V5999-001 від 11.08.2023, що дає змогу ідентифікувати за який товар здійснено оплату та на яку суму. На бланку платіжної інструкції наявний підпис та печатка виконавця (надавача) платіжних послуг, та відмітка банку, що вказаний платіж проведено банком, а тому є належним доказом оплати товару, та дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся та виключає всякі сумніви у реальності здійснення платіжної операції.

Відносини, пов`язані з наданням електронних довірчих послуг та електронною ідентифікацією, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України Про інформацію, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про електронні документи та електронний документообіг, Про захист персональних даних, цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Кваліфікований електронний підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. КЕП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. (Закон України Про електронні довірчі послуги). Платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ КБ ПРИВАТБАНК з застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Щодо посилання у спірному рішенні на ненадання договору на перевезення товару від 10.08.2022 №690-01, суд зазначає, що МК України не визначає виду доказів, якими декларантом повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів. На підтвердження розміру витрат на перевезення товару позивачем було надано рахунок-фактуру №093 від 22.09.2023, заявку №093 від 14.09.2023. Відомості, зазначені у рахунку-фактурі від 22.09.2023 №093 підтверджують розмір понесених витрат у зв`язку із транспортуванням імпортованого товару. Подані позивачем до митного оформлення документи у сукупності надають можливість визначити розмір транспортних витрат та не мають суперечностей, а тому доводи митного органу у цій частині є безпідставними.

Суд також вважає безпідставним посилання Волинської митниці у спірному рішенні на неподання відомостей про страхування товару та зазначає, що умовами контракту від 11.08.2023 №V5999-001 не передбачено страхування товару. Товар поставлявся на умовах FCA, що означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Обов`язку по страхуванню товару не має ані у продавця, ані у покупця. Страхування оцінюваного товару не відбувалось, а відповідно таких витрат не існує.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного промислового обладнання.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому вимога митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, може мати місце тоді, якщо позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, проте жодні докази у справі не вказують на такі обставини.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205100/2023/000021/2 від 28.09.2023 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

З огляду на те, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000253 від 28.09.2023 є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів, яке визнається протиправним, відповідно картка відмови також підлягає скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 6056,00 грн, а також витрат на переклад документів у розмірі 3000,00 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, поданих до митного оформлення іноземною мовою, суд керується приписами частини п`ятої статті 137 КАС України, за змістом якої розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Отже, такі витрати також підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат з надання підприємцем ОСОБА_1 послуг на переклад документів позивачем надано рахунок від 19.02.2024 №25 на суму 3000,00 грн, акт про виконання послуг від 23.02.2023 №27 на суму 3000,00 грн та платіжну інструкцію від 22.02.2024 №1765 на суму 3000,00 грн (а.с.45-47).

З наданих документів вбачається, що перекладачем ОСОБА_2 здійснено переклад 4 документів з німецької мови на українську на суму 2000,00 грн. Документи, які підлягали перекладу, а саме: платіжна інструкція в іноземній валюті №9 від 29.08.2023, пакувальний лист від 13.09.2023, рахунок-фактура (інвойс) №V5999-001 від 08.08.2023, автотранспортна накладна (CMR) від 08.08.2023, завірені нотаріусом. Разом з тим, до вартості витрат з надання послуг перекладу документів включено вартість нотаріального посвідчення документів, які підлягали перекладу, що не відноситься до послуг перекладу документів.

Відтак, з Волинської митниці на користь позивача підлягають стягненню витрати на переклад документів у розмірі 2000,00 грн, які підтверджені належними доказами понесення таких витрат.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.02.2024 №1732 (а.с.6).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000021/2 від 28 вересня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000253 від 28 вересня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) та витрати на переклад документів у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю "ОСНАСТКА-МАРКЕТ" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 25, код ЄДРПОУ 23252112).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Т.М. Димарчук