Рішення

від 16.05.2024 по справі 160/28709/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Справа № 160/28709/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відопвідача Куцевол Д.В. Третяк С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 04.09.2023 №Ю-12995-0436/66 на суму 2397043 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що як свідчить зміст оскаржуваної вимоги, станом на 31.08.2023р. ПрАТ «ДАЗ» мало борг (недоїмку) з ЄСВ в сумі 2397043 грн. Поряд з тим, за даними товариства сума боргу з ЄСВ станом на 31.08.2023 р. мала становити меншу суму, ніж вказано в оскаржуваній вимозі. На думку позивача, це стало наслідком неврахування даних платежів, поведених у третьому кварталі зі сплати ЄСВ. Крім того, попередня вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 07.12.2020 р. № Ю-26178-50/66 на суму 4112886 грн. перебуває в адміністративному оскарженні в ДПС України. У передбачені законодавством строки, позивачу жодної відповіді не надходило, а тому останній вважає скаргу задоволеною. Скасування попередньої вимоги відповідачем про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 07.12.2020 р. №Ю-26178-50/66 на суму 4112 886 грн. мало б зменшити суму заборгованості.

Попередня вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 21.01.2021 р. №Ю-26178-50/66 була оскаржена в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України від 22.03.2021 р. №6337/6/99-06-02-01-06 скарга ПрАТ «ДАЗ» задоволена, вищевказана вимога скасована. Також, вказаним рішенням зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти нову вимогу відповідно до законодавства. Поряд з тим, в порушення вищевказаного рішення відповідачем нову вимогу не прийнято, а направлено позивачу по-суті іншу, де врахована сума заборгованості з ЄСВ, яка скасована. Ця обставина також мала би впливати на розмір заборгованості з ЄСВ ПрАТ «ДАЗ», оскільки сума заборгованості рахується наростаючим підсумком. Проте, відповідачем вказані обставини враховані не були, дані особових рахунків з ЄСВ не відкориговано, що має наслідком необхідність скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЕСВ від 06.12.2023 р. №Ю-12995-0436/66.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом дату винесення вимоги по ПрАТ «ДАЗ» обліковувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 2397043 грн., у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2023 №Ю-12995-0436/66 та надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також, відповідач зазначає, що станом на 27.11.2023 р. в ІКП платника обліковується заборгованість (недоїмка) у сумі 2 537 115,34 грн., що є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614) зареєстроване як юридична особа 16.08.1996 року та перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник єдиного внеску з 01.01.2020 року.

04.09.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-12995-0436/66, якою визначено ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» заборгованість, станом на 30.11.2021 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 2397043 грн.

Не погоджуючись з винесеною вимогою, позивач звернувся із скаргою від 28.09.2023 року № 82/199 до ДПС України.

За результатами розгляду вказаної скарги, ДПС України прийнято рішення від 17.10.2023 №309/6/99-00-06-02-01-06, яким вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2023 №Ю-12995-0436/66 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без змін, а скаргу ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» без задоволення.

Позивач пов`язує порушення своїх прав з діями відповідача щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 04.09.2023 №Ю-12995-0436/66.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із приписами пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

В силу абз.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно із п.12 ст.9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону № 2464-VI, вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Приписами п.п.2, 3, 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Пунктом 7 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Відповідно до п.6.8 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 20.04.2015 р. №449, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З аналізу вищезазначених положень законодавства вбачається, що контролюючий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Отже, законодавець не визначає обов`язку контролюючого органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.

Також, в вимогах зазначається лише факт загальної суми недоїмки, а не часткової зміни загальної суми, що має своє відображення в оскаржуваній вимозі.

Під час судового розгляду судом встановлено, що борг станом на 31.08.2023 року з єдиного внеску у сумі 2397043,03 грн. виник у зв`язку з несплатою позивачем самостійно визначених грошових зобов`язань.

Суд звертає увагу, що представником позивача в підтвердження своєї позиції щодо неправильності розрахунку суми боргу з ЄСВ жодних доказів надано не було.

При цьому, позивач у позові, а його представник у судовому засіданні не спростовує наявність у підприємства заборгованості, а лише вказує на невідповідність суми боргу, оскільки, на його думку, вона повинна бути меншою, але власного розрахунку імовірної суму боргу не надає.

При цьому, суд звертає увагу на положення абз.6 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, відповідно яких не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску, самостійно визначені платником.

Враховуючи викладене вище та те, що за позивачем станом на день винесення вимоги обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в розмірі 2397043,03 грн., а тому суд доходить висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ №Ю-12995-0436/66 від 04.09.2023 року є правомірною.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 травня 2024 року.

Суддя О.В. Єфанова