Рішення

від 07.06.2024 по справі 240/4092/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/4092/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області: від 09.01.2023 №8047521/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 31.01.2022; №8047520/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 28.02.2022; №8047519/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.03.2022; №8047517/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.04.2022; №8047518/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.05.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 31.01.2022; №6 від 28.02.2022; №3 від 31.03.2022; №3 від 30.04.2022; №3 від 31.05.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.С.К. УКРАЇНА», датами їх фактичного надходження.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.01.2022 №5, від 28.02.2022 №6, від 31.03.2022 №3, від 30.04.2022 №3, від 31.05.2022 №3, однак комісією Головного управління ДПС у Житомирській області, після розгляду поданих платником податку документів та пояснень, прийнято рішення про відмову в такій реєстрацій від 09.01.2023 №8047521/38953584, №8047520/38953584, №8047519/38953584, №8047517/38953584, №8047518/38953584. Підставою відмови у реєстрації податкових накладних, як зазначено у рішенні, є неподання платником податку копій первинних документів, що стосувалися придбання та постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, однак, у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних відсутній перелік необхідних документів. Також у графі "додаткова інформація" зазначено: відсутні ТТН. Крім того, ТОВ "Б.С.К. Україна" внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Позивач, вважаючи вищевказані рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

07.03.2023 на адресу суду від відповідача - ГУ ДПС у Житомирській області надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (а.с.43-44) та відзиви відповідачів на адміністративний позов (а.с.45-50, 53-59). У відзивах відповідачі заперечують проти заявлених позовних вимог та просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзивів зазначають, що платник податків не скористався своїм правом на подання документів на розгляд Комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, платником не надано повний пакет документів які б підтверджували здійснення господарської операції. Аналізуючи зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних відповідачі зазначають, що податковим органом виконано усі вимоги законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки зміст квитанції містить чіткі підстави зупинення. Стосовно доводів позивача про те, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, однак у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних відсутній перелік необхідних документів, то відповідачі заперечують проти таких доводів та квитанція, яка була надіслана платнику податків оформлена з додержанням п.11 Порядку №1165. Також, відповідачі зазначають, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачене нормативно-правовими актами. Натомість, у Порядку №1165 та №520 зазначено не вичерпний перелік документів, а вжито сполучник «може включати», що свідчить про наявність у платника податків права підтвердити правомірність та обґрунтованість господарської операції, щодо якої направлено на реєстрацію ПН/РК усіма наявними в нього первинними документами, які він зобов`язаний скласти (та став у разі фактичного здійснення) на підставі Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з обов`язковим дотриманням усіх вимог п.2 ст.9 цього Закону.

Крім того, відповідачі зазначили, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних стало те, що платником не надано повний пакет документів, а саме: відсутні ТТН.

Також у відзивах зазначено, що під час розгляду документів Комісією встановлено, що між ТОВ Б.С.К. Україна (далі - Орендодавець) та ТОВ «Канон» (далі - Орендар) укладено договори оренди транспортного засобу №04012022-Т3 від 04.01.2022.

Підпунктом 1.1 пункту 1 договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець надає Орендареві у користування трактор колісний Беларус-892, з державним реєстраційним номером 15537 AM, двигун №942802, рік випуску 2016 для використання в господарській діяльності підприємства. Вищенаведене підтверджується актом приймання-передачі від 04.01.2022.

На виконання умов договору були складені податкові накладні від 31.01.2022 №5, від 28.02.2022 №6, від 31.03.2022 №3, від 30.04.2022 №3, від 31.05.2022 №3.

Контролюючий орган зробив висновок, що підприємством на розгляд комісії не надано належних документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Підставою для прийняття спірних рішень було те, що платником на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надано ТТН.

Крім того, ДПС України вважає, що податковий орган взагалі позбавлений будь-яких реальної та об`єктивної можливостей деталізувати ненадані йому документи, оскільки він не може наперед знати які саме документи є у платника і які він не надав, у зв`язку з чим, на думку ДПС України, є абсолютно обґрунтованим, з точки зору логіки, зазначення у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної загальних назв документів, які зазвичай за загальними правилами обліку можуть складатися при здійсненні господарських операцій суб`єктами господарювання, що і передбачено положеннями Порядку №520.

ДПС України також вказує, що предметом доказування при вирішенні питання про скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної, є обставини щодо подання достатніх документів, які в подальшому свідчать про можливість зареєструвати податкову накладну. Тобто, позивач має довести, що ним було подано документи, достатні для реєстрації податкової накладної. Відповідач зазначає, що питання щодо реєстрації податкової накладної, яка підтверджується документами наданими в суд, не може бути підставою для скасування рішення Комісії, оскільки надання платником податків до суду пакету документів, не може слугувати безумовною підставою для визнання рішення комісії протиправним та як наслідок його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, відповідачі вказали, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкової накладної.

15.03.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат (а.с.68-69).

15.03.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.75-77) відповідно до змісту якої представник позивача вважає, що відповідачами у своїх відзивах не надано належних та допустимих доказів в підтвердження дотримання приписів чинного податкового законодавства, а наведені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог взагалі не прокоментовані та не спростовані відповідачами, зважаючи на що, просить доводи відповідачів визнати безпідставними.

17.03.2023 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Житомирській області за вх. №17317/23 від 07.03.2023 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

07.04.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява вх. №25730/23 в якій представник відповідача заперечував проти відшкодування витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.01.2022 між ТОВ «Б.С.К. Україна» (далі - Орендодавець) та ПП «Канон» (далі - Орендар) укладено договір оренди транспортного засобу №0412022-Т3 згідно з яким орендодавець передав а орендар прийняв у строкове платне користування трактор колісний Беларус-892, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ), що підтверджено актом приймання передачі від 04.01.2022 (а.с.14). Відповідно до умов договору орендар зобов`язується щомісяця сплачувати орендну плату у розмірі 7800,00грн, з ПДВ на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

31.01.2022 ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за січень 2022 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №5 та виписано податкову накладну №5 від 31.01.2022 (а.с.16, 26).

28.02.2022 ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за лютий 2022 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №11 та виписано податкову накладну №6 від 28.02.2022 (на звороті а.с.16, а.с.27).

31.03.2022 ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за березень 2022 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16 та виписано податкову накладну №3 від 31.03.2022 (а.с.17, 28).

30.04.2022 ТОВ «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за квітень 2022 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №20 та виписано податкову накладну №3 від 30.04.2022 (на звороті а.с.17, а.с.29).

31.05.2022 TOB «Б.С.К Україна» здійснено нарахування орендної плати за травень 2022 року на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №24 та виписано податкову накладну №3 від 31.05.2022 (а.с.18, 30).

Оплата була здійснена на підставі платіжних доручень №3787 від 10.02.2022, №791 від 21.02.2022, №31 від 25.03.2022, №313 від 15.06.2022 (а.с.19-20). Картка рахунку 361 по господарським взаємовідносинам між ТОВ «Б.С.К. Україна» та ПП «Канон» за період січень 2022 року - червень 2022 року (а.с.21).

Трактор переданий в оренду ПП «Канон» придбаний 09.08.2016 у ТОВ «Техноторг-ДОН» (видаткова накладна №Б1-603030, договір купівлі-продажу 43/4 241 від 29.07.2016, оплата підтверджена випискою банку від 29.07.2016) та перебуває на балансі ТОВ «Б.С.К. Україна» (а.с.22-25).

На виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Б.С.К. Україна» 15.07.2022 подано на реєстрацію податкові накладні №5 від 31.01.2022, №6 від 28.02.2022, №3 від 31.03.2022, №3 від 30.04.2022 та №3 від 31.05.2022.

15.07.2022 ТОВ "Б.С.К. Україна" отримано квитанції №9129453177, №9128969490, №9129159242, №9129158535, №9129149036 згідно з якими «Документ прийнято. Реєстрація зупинена» у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.31-33).

05.01.2023 ТОВ «Б.С.К. Україна» для розблокування податкових накладних подано пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій (на звороті а.с.33).

Позивачем було направлене Повідомлення №1 до ГУ ДПС у Житомирській області про подання пояснень та копій документів які підтверджують реальність здійснення операцій та наявність законних підстав для складання та реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (а.с.34).

Однак, не зважаючи на надані пояснення та документи, податкові накладні не були зареєстровані, та Комісією ГУ ДПС у Житомирській області були прийняті рішення від 09.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №8047521/8953584 щодо податкової накладної №5 від 31.01.2022; №8047520/38953584 щодо податкової накладної №6 від 28.02.2022; №8047519/38953584 щодо податкової накладної №3 від 31.03.2022; №8047517/38953584 щодо податкової накладної №3 від 30.04.2022; №8047518/38953584 щодо податкової накладної №3 від 31.05.2022 (а.с.35-39).

Підставами прийняття оскаржуваних рішень слугувало ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити). Також у графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні ТТН. Крім того, ТОВ "Б.С.К. Україна" внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Однак, позивач стверджує, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Позивач вважає рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 09.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №8047521/8953584 щодо податкової накладної №5 від 31.01.2022; №8047520/38953584 щодо податкової накладної №6 від 28.02.2022; №8047519/38953584 щодо податкової накладної №3 від 31.03.2022; №8047517/38953584 щодо податкової накладної №3 від 30.04.2022; №8047518/38953584 щодо податкової накладної №3 від 31.05.2022 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 31.01.2022 №5, від 28.02.2022 №6, від 31.03.2022 №3, від 30.04.2022 №3, від 31.05.2022 №3 слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості платника податку наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, контролюючий орган конкретно не зазначив в чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні на реєстрацію податкових накладних, не наведено жодного порушення норм матеріального права і яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК необхідно підтвердити та які конкретно необхідно подати пояснення та копії яких документів.

У постанові від 02.10.2019 у справі №520/10372/18 Верховний Суд зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідає вимогам, що встановлені п.11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості платника податків, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Б.С.К. Україна» при наданні пояснень до контролюючого органу було подано повний пакет документів, які підтверджують інформацію зазначену в податкових накладних, а саме: договір оренди транспортного засобу №0412022-Т3 від 04.01.2022 з актом приймання-передачі від 04.01.2022 (а.с.14-15), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №5 від 31.01.2022, №11 від 28.02.2022, №16 від 31.03.2022, №20 від 30.04.2022, №24 від 31.05.2022 (а.с.16-18).

Крім того, надавалися платіжні доручення №3787 від 10.02.2022, №791 від 21.02.2022,№31 від 25.03.2022, №313 від 15.06.2022, згідно з якими здійснювалася оплата за надані послуги (а.с.19-20) та картка рахунку 361 за 2022 рік по взаємовідносинах між ТОВ «Б.С.К. Україна» та ПП «Канон» за період січень 2022 року - червень 2022 року (а.с.21).

У поясненнях, що надавались до контролюючого органу, пояснювалось також, що транспортний засіб, що надавався в оренду належить ТОВ «Б.С.К. Україна», на підтвердження чого додавалася: копія свідоцтва на транспортний засіб (а.с.25), договір купівлі-продажу №43/4 241 від 29.07.2016 та специфікація (а.с.22-23), видаткова накладна №Б1-603030 та виписка з банку від 29.07.2016 (а.с.24), що підтверджують факт придбання транспортного засобу ТОВ «Б.С.К. Україна».

Стосовно не надання ТТН, невідомо які саме ТТН мав на увазі контролюючий орган. Також, будь-які ТТН не мають відношення до господарської операції «надання в оренду транспортного засобу», а податкові накладні складалися ТОВ «Б.С.К. Україна» на підставі підписаних ПП «Канон» актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Подавачем податкових накладних є власник предмета оренди, з володіння якого трактор вибув в користування орендаря, тому він не є зберігачем ТТН, які формуються в процесі експлуатації транспортного засобу, орендарем і це міг їх подавати контролюючому органу.

Крім того, відповідачі не звернули увагу на те, що трактор зареєстрований у м.Житомирі, договір оренди підписано у м.Житомирі і передача трактора за актом відбулася в м.Житомирі, тому будь-які ТТН, пов`язані із передачею трактора за договором оренди, не могли бути надані.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (ст.798 Цивільного кодексу України).

Отже, зміст законодавчих норм та договору оренди від 04.01.2022 свідчить про те, що до предмета орендних відносин, які підлягають доведенню, відносяться: наявність об`єкта оренди, його належність орендодавцю, факт передачі предмета оренди від орендодавця до орендаря, виконання умов договору оренди щодо його оплати тощо.

Жодним нормативним документом у спірних правовідносинах не передбачено надання орендодавцем первинних документів, пов`язаних із використанням предмета оренди до передачі в оренду, як і орендарем - пов`язаних із використанням предмета оренди на власні потреби, оскільки ТТН у цьому випадку є підтвердженням споживання предмета оренди у процесі господарської діяльності власника та орендаря з перевезення товарно-матеріальних цінностей і можуть слугувати підтвердженням здійснення інших господарських операцій (перевезення товарів, придбання та витрачання пального, запчастин тощо), що не є предметом поданих на реєстрацію податкових накладних.

ТОВ «Б.С.К. Україна» надало необхідний перелік документів, а тому виконало вимогу п.5 Порядку №520 для подальшого розгляду комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, проте контролюючий орган їх не врахував та відмовив у реєстрації податкових накладних.

В той же час, контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями необхідних документів були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

У цьому контексті, суд зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

За таких обставин, на переконання суду, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Таким чином, зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 09.01.2023 №8047521/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 31.01.2022; №8047520/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 28.02.2022; №8047519/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.03.2022; №8047517/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.04.2022; №8047518/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів було достатньо для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних від 31.01.2022 №5, від 28.02.2022 №6, від 31.03.2022 №3, від 30.04.2022 №3, від 31.05.2022 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 31.01.2022 №5, від 28.02.2022 №6, від 31.03.2022 №3, від 30.04.2022 №3, від 31.05.2022 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою їх фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №R(80)2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, то ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про її реєстрацію на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже, такі повноваження відповідачів не є дискреційними.

Суд враховує, що п.19 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем розрахунки коригування до податкової накладної в ЄРПНРК не є втручанням у дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція щодо обрання способу захисту порушеного права застосована Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі №825/849/17, від 06.03.2018 у справі №826/4475/16 та від 27.10.2022 у справі №360/3253/20.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі справа №320/5750/21.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Судом встановлено, що між ТОВ "Б.С.К. Україна" та адвокатом Якухно О.М. укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023.

На підтвердження наданих послуг надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с.70-71), додаток до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с.72), акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору від 16.01.2023 (детальний опис виконаних робіт (наданих послуг)), в якому зазначено, що позивачу були надані послуги у фіксованому розмірі 4000 грн, з яких: вивчення та аналіз наданих документів для підготовки позовної заяви - 2 год.; підготовка позовної заяви - 4 год.; підготовка відповіді на відзив - 2 год (а.с.73).

Від ГУ ДПС у Житомирській області надійшла заява в якій представник посилається на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, оскільки вважає, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом, є завищеним, так як справа є незначної складності.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи зазначене та складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для учасника справи, суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 4000,00 грн.

На підставі викладених обставин, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягує на користь позивача, понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 139, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" (вул.Житній Базар, 8, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 38953584) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області: від 09.01.2023 №8047521/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 31.01.2022; №8047520/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 28.02.2022; №8047519/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.03.2022; №8047517/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.04.2022; №8047518/38953584 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.05.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 31.01.2022; №6 від 28.02.2022; №3 від 31.03.2022; №3 від 30.04.2022; №3 від 31.05.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.С.К. Україна», датами їх фактичного надходження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.С.К. Україна» 6710,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.С.К. Україна» 6710,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін