Ухвала

від 07.06.2024 по справі 240/10906/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

07 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/10906/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" звернулося до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №042834 від 23 квітня 2024 року, прийняту начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Грибаном М.М.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області №042834 від 23 квітня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду, далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).

Згідно ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) виключено;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суддя зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч.2 ст.150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. У кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов`язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.

Із заяви про забезпечення позову слідує, що заявник просить зупинити стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області №042834 від 23 квітня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Водночас належного обґрунтування на користь зупинення стягнення по змісту заяви про забезпечення позову позивачем не наведено.

В підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що заявником докладено зусилля та витрати для відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, з огляду на заявлені в даній адміністративній справі вимоги.

А також до заяви про забезпечення позову не надано доказів доцільності вжиття заявлених позивачем заходів з урахуванням спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Таким чином, заявником не доведено належними та достатніми доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у цій справі, жодних доказів, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, а також того, що відновлення його прав без вжиття заходів

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову у цій справі, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.А. Липа