Рішення

від 07.06.2024 по справі 320/3776/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року м.Київ справа №320/3776/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Українська агенція безпеки" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська агенція безпеки» (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), - про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В позовних вимогах до суду позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) №6891145/44225536 та №6891146/44225536 від 01.06.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних №4 та №5 від 31.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ «Українська агенція безпеки» податкові накладні №4 та №5 від 31.01.2022 датою їх фактичного отримання. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення є протиправними, а відповідачі допустили невірне застосування податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення. Також позивач просив в позовній заяві поновити строк на звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою, вказуючи на обставини на підтвердження поважності пропуску строку на звернення до суду.

Відповідач-2 проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовував посиланням на норми податкового законодавства, які регулюють повноваження відповідачів щодо винесення оскаржуваних рішень та вказував на правомірність своїх дій у зв`язку з належним виконанням дискреційних повноважень посадовими відповідачів. Заперечень на аргументи позивача відповідач-2 не надав. Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не подавав, подав заяву про розгляд справи за правилами загального провадження, однак належних доводів та підстав для переходу зі спрощеного провадження в загальне не навів. Як наслідок суд, враховуючи предмет спору та те, що перехід в загальне провадження може значно збільшити строк розгляду справи, вплинути на ефективність судового рішення як способу захисту заявленого порушеного права, а також враховуючи, що клопотання подано суб`єктом владних повноважень, а не приватною особою та завдання адміністративного судочинства, визначене ч.1 ст.2 КАС України, - відхиляє клопотання відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального провадження.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська агенція безпеки» (код ЄДРПОУ 44225536 (далі за текстом позивач) на виконання приписів пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, складено, підписано та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні на адресу ТОВ «Омега» (код ЄДРПОУ 30982361) на виконання договору №35/090419-ОХ від 26.04.2019 про надання охоронних послуг:

- №4 від 31.01.2022 па загальну суму 2 266 680,00 гри., у тому числі податок на додану вартість 377 780,00 грн. (послуги з охорони об`єкту);

- №5 від 31.01.2022 па загальну суму 958,99 грн., у тому числі податок на додану вартість 159.83 гри. (послуги з охорони об`єкту).

За результатами опрацювання вищевказаних податкових накладених Позивач отримав квитанції:№9030236808 від 15.02.2022, якою встановлено, що податкову накладну №4 від 31.01.2022 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації відповідачем зазначено: «Відповідно до її. 201.16 er. 201 Податкового кодексу України реєстрація 1111/РК №4 від 31 січня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації 1111/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає и. 8 Критеріям ризиковості платника податку.

Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПП/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;№9030249402 від 15.02.2022, якою встановлено, що податкову накладну №5 від 31.01.2022 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації відповідачем зазначено: «Відповідно до н. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №5 від 31 січня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації 1111/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріям ризиковості платника податку.

Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в 1111/РК для розгляду питання прийняті я рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18.02.2022 позивачем направлено пояснення, та надані необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним №4 та №5 від 31.01.2022, а саме: копії договору про надання послуг від 26.04.2019. копії рахунків на оплату №4, №5 від 31.01.2022 року, копії актів наданих послуг №4, №5 від 31.01.2022 року, копії податкових накладних №4, №5 від 31.01.2022 року, копії квитанцій від 15.02.2022 року про зупинення реєстрації податкових накладних.

В подальшому позивачем отримано наступні рішення контролюючого органу:№6891145/44225536 від 01.06.2022, яким відмовлено у реєстрації податковоїнакладної №4;№6891 146/44225536 від 01.06.2022, яким відмовлено у реєстрації податковоїнакладної №5;

Зі змісту вищезазначених рішень від 01.06.2022 вбачається, що у зв`язку з попадання Позивачем копій документів: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) в тому числі рахунків, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №4 та №5.Позивачем рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних №6891145/44225536 та №6891146/44225536 не оскаржувалось до комісії вищого рівня.

ТОВ «Українська агенція безпеки» не погоджується з вищевказаними рішеннями контролюючого органу, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6891145/44225536 та №6891146/44225536 від 01.06.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних №4 та №5 в ЄРПН та зобов`язати її зареєструвати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська агенція безпеки» зареєстроване 15.07.2021. Основним видом діяльності є «Діяльність приватних охоронних служб» (КВЕД 80.10), що включає в себе надання послуг із охорони об`єктів інфраструктури державної та не державної форм власності.Юридична адреса ТОВ «Українська агенція безпеки»; 03179, м. Київ, вул.Миколи Ушакова, 16, кв. 255.Місцезнаходження ТОВ «Українська агенція безпеки» за адресою: 03118, м.Київ, проспект Валерія Лобановського,150 Г (договір оренди не житлових приміщень №1-Ор від 30.11.2021). За формою 20-01111 2021 року подано відомості про приміщення за цією адресою до ГУ ДПС через кабінет платника про місце здійснення господарської діяльності товариства.

Посадові оклади підприємства визначені та закріплені штатним розписом, який затверджений наказом від 29.10.2021р. Середньооблікова чисельність найманих працівників становила 134 особи, що відображено в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» за 1 квартал 2022 року. Крім того, ТОВ «Українська агенція безпеки» за потреби залучає для надання послуг підрядні організації.

Таким чином, Позивач власними силами (людським ресурсом) працевлаштованих на ТОВ «Українська агенція безпеки» робітників реально міг забезпечити і забезпечував охорону об`єкту зазначеного у договорі №35/090419- ОХ від 26.04.2019.

Основними замовниками охоронних послуг є: ТОВ«Хенкельбаутехнік Україна» (21685172), ГОВ «Сільпо-Фуд» (40720198), ГОВ «Грін гелері» (25661257).Зокрема, в процесі здійснення господарської діяльності між ТОВ «Українська агенція безпеки» та ТОВ «Омега» (код (ЄДРПОУ 30982361) 26.04.2019 укладено договір №35/090419-ОХ про надання охоронних послуг.

За результатами наданих послуг, позивачем на адресу ТОВ «Омега» виставлено рахунки №4 та №5 від 31.01.2022 за надані послуги. В подальшому, між позивачем та ТОВ «Омега» складено та підписано акти здачі-приймання робіт №4 та 5 від 31.01.2022.

11.02.2022 та 14.02.2022 па поточний рахунок позивача зроблені оплати від ТОВ «Омега» за послуги по охороні об`єктів в сумі 2 266 680,00 грн та 958,99 відповідно, що підтверджується банківськими виписками від 19.09.2023 та платіжними інструкціями №8768413 від 10.02.2022 та №9933807 від 14.02.2023.

Згідно з п.187.1. ПКУ датою виникненням податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника па банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів ) касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів,а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.7 ПКУ, позивачем складені відповідні податкові накладні №4 та №5 від 31.01.2022 за першою подією датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.При цьому, в оскаржуваних Рішеннях підставою відмови в реєстрації податкових накладних вказано: не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів/послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Однак, позивачем надані всі первинні документи, що були складені під час здійснення господарських операцій, а самі податкові накладні складені на підставі актів здачі-прийняття робіт в яких чітко вказано па виконання якого договору вони складені, за який проміжок часу надані послуги, що підлягають оплаті та вказана кількість таких послуг.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також па суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та падати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом II Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) Пропозиція щодо падання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із тим, що "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація 11П/РК №4 та №5 від 31 січня 2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПІІ/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріям ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У Квитанціях контролюючий орган вказав про необхідність падати пояснення та копії документів щодо під твердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які саме документинеобхідні контролюючому органу для прийняттярішення прореєстраціюдосліджуваних податкових накладних.

Крім чого, відповідно до Рішення комісії регіонального рівня №14613 від 02.02.2022 про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку, Позивача було включено до переліку ризикових.Однак, в подальшому комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №114069 від 01.09.2023 про невідповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), тупість яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: попадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі: та/або попадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бутизаконними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь- якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване не рішення, з урахуванням права особи па участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У даному випадку рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації розрахунку коригування, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Всстбсрта таксі Лктісболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бучи розглянуті на підставі поданих доказів, а донести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/181 7/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обгрунтованість та вмотивованість, тобто, наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Як наслідок, - оскаржувані рішення №6891145/44225536 та №6891146/44225536 від 01.06.2022, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних №4 та №5 є протиправними а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо належності способу захисту порушеного права позивача у формі зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім цього, із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України слідує, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуальною акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а 15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторною звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. З матеріалів справи слідує, що у контролюючого органу були відсутні достатні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №4 та №5, а тому належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18.

Відповідно до положення ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний юридичний захист в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національною правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Згідно з п. 20 Порядку №1246, - у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Матеріалами встановлено, що у зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень, податкові накладні фактично не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, тому такі накладні не можуть вважатися прийнятими та зареєстрованими (операційним днем), коли вони були надіслані до контролюючого органу, навіть враховуючи скасування оскаржуваних рішень про відмову в їх реєстрації в ЄРПН.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав, суд погоджується з доводами позивача щодо можливості та ефективності такого способу захисту, як зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ «Українська агенція безпеки» податкові накладні №4 та №5 від 31.01.2022 датою їх фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником подачку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 лиття 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.Таким чином, відмова в реєстрації податкових накладних позбавляє права Позивача па нарахування податкового зобов`язання, а його контрагента на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, що безпосередньо порушує права та інтереси Позивача, як платника податку.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, суд бере до уваги, що відповідачі в справі не заперечують проти клопотання про поновлення строку на звернення до суду та розгляду справи по суті позову. Окрім того суд звертає увагу на наступне.

У відповідності до частини 1 етапі 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ним Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст.ст. 121, 122 Кодексу адміністративного судочинства України Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивачем пропущено строк звернення до суду із поважних причин, виходячи з наступного.Відповідно до Рішення комісії регіонального рівня № 14613 від 02.02.2022 про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку, позивача включено до переліку ризикових. Враховуючи цю обставину, податкові накладі Позивача, до виключення із переліку ризикових платників податків, не підлягали реєстрації у ЄРІIII, включно із податковими накладними №4 та №5 від 31.01.2022.В подальшому, позивачем розпочалась робота спрямована на виведення ТОВ «Українська агенція безпеки» із переліку ризикових платників податків, однак завершити цю роботу не надалось можливим у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

Після зниження ступню ризиків окупації міста Києва та відкриття об`єктів охорони, ТОВ «Українська агенція безпеки» повернувся до стабільного режиму роботи.Однак, у зв`язку із змінами у податковому законодавстві, позивач скористався своїм правом та з 01.04.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування за ставкою 2% й відповідно здійснював свою фінансово- господарську діяльність на вказаній системі оподаткування до 01.08.2023, що підтверджується витягом №226198. Гак, відповідно до Закону України № 3219 Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану з 01.08.2023 автоматично відновлено права та обов`язки платника ПДВ при переході ним зі спрощеної системи з особливостями оподаткування па загальну систему оподаткування.

01.08.2023 року позивач автоматично повернувся на загальну систему оподаткування платника податку на додану вартість й у зв`язку із необхідністю продовження роботи Позивача, як платника податку па додану вартість, останній розпочав вжиття заходів спрямованих па виключення ТОВ «Українська агенція безпеки» із переліку ризикових платників податків.В подальшому, 01.09.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №114069 про невідповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку.

До прийняття рішення про виключення позивача із переліку ризикових платників податків, оскарження в судовому порядку рішення комісії про зупинення реєстрації податкових накладних було б не доцільним, призвело б до надмірного завантаження судової системи та у разі задоволення позову зробило б неможливим виконання судового рішення.

Також суд враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року №500/1912/22, в якій зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними вимогами може мати ознаки невиправданого обмеженого доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як наслідок, суд вважає пропуск строку зі звернення до суду таким, що виник з поважних причин та таких, які є достатніми для поновлення строку на звернення до суду та відповідно застосування судом способу захисту порушеного права, забезпеченого державним примусом.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5368 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд не вирішує питання розподілу судових витрат на правову допомогу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи відсутний детальний опис робіт здійснених адвокатом в ході розгляду справи, а також докази дійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Сдиному реєстрі податкових накладних) №6891145/44225536 та №6891146/44225536 від 01.06.2022про відмову в реєстрації податкових накладних №4 та №5 від 31.01.2022в Сдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Сдиному реєстрі податкових накладних подані ГОВ «Українська агенція безпеки» податкові накладні №4 та №5 від 31.01.2022 датою їх фактичного отримання.

4. Стягнути з ГУ ДПС м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агенція безпеки» (код ЄДРГІОУ 44225536) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.