Ухвала

від 07.06.2024 по справі 340/3282/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3282/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький елеватор" (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 43303581)

відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький елеватор", через адвоката Босонченко О.М., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3624184/43303581 від 05.01.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ним податкову накладну №86 від 30.11.2021 року датою її подання.

Ухвалою судді від 24.05.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана до суду з пропуском строку звернення до адміністративного суду, а причини пропуску цього строку визнані судом неповажними. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

На виконання цієї ухвали представник позивача 03.06.2024 року через підсистему "Електронний суд" надіслала заяву про поновлення строку звернення до суду.

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Предметом спору є законність рішення №3624184/43303581 від 05.01.2022 року, прийнятого комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся зі скаргою на це рішення комісії регіонального рівня до комісії центрального рівня.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №2440/43303581/2 від 17.01.2022 року скаргу ТОВ "Бобринецький елеватор" залишено без задоволення, а оскаржуване рішення №3624184/43303581 від 05.01.2022 року - без змін.

Звернувшись до суду з цим позовом 17.05.2024 року, позивач пропустив тримісячний строк, установлений частиною 4 статті 122 КАС України, який розпочався 18.01.2022 року і закінчився 18.04.2022 року.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача просила поновити цей строк, посилаючись на збройну агресію РФ проти України та введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану. Вказувала, що ТОВ "Бобринецький елеватор" зареєстроване та здійснює свою діяльність на території м. Бобринець Кіровоградської області. У період з лютого 2022 року по травень 2024 року на території Кіровоградської області було оголошено 1932 повітряні тривоги, внаслідок авіаційних ударів та ракетних обстрілів об`єктів критичної інфраструктури були проблеми з електроживленням та Інтернет-зв`язком, що негативно вплинуло на робочий процес та господарську діяльність підприємства. Також представник позивача зазначила, що з березня по жовтень 2022 року деякі об`єкти підприємства, що розташовані на території Херсонської області, перебували в окупації, зазнали руйнації, було викрадено майно. Стверджувала, що у квітні 2022 року підприємство вивезло (евакуювало) документацію у більш безпечне місце (смт. Гребінки Київської області), а можливість зібрання документів для подання позовної заяви з`явилася лише після 13.03.2024 року.

Суд зазначає, що факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Позивач та його представник не надали належних та достатніх доказів того, що між введенням в Україні воєнного стану та значним пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом (який становить понад 2 роки) є безпосередній та прямий причинний зв`язок.

Щодо посилання представника позивача на оголошення на території Кіровоградської області значної кількості повітряних тривог, то суд зазначає, що повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, не носять постійного та безперервного характеру. Кіровоградська область не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.

Суд критично оцінює посилання заявника на те, що пропуск строку звернення до суду з цим позовом пов`язаний з тим, що майновий комплекс підприємства, що розташований на території Херсонської області, у 2022 році перебував в окупації, а майно підприємства було викрадене (зокрема техніка, транспортні засоби, інструменти), оскільки суду не доведено, що ці обставини є такими, що унеможливили звернення позивача до суду з цим позовом протягом останніх двох років, з огляду на те, що позивач зареєстрований і провадить діяльність на території Кіровоградської області.

Інші аргументи заявника, як-то: вивезення/евакуація документів ТОВ "Бобринецький елеватор" у смт. Гребінки Київської області за власним рішенням товариства, є суб`єктивною обставиною та не доводить існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку. Позивач не довів, що перебування/зберігання документації товариства у смт. Гребінки Київської області унеможливлювало підготовку позовної заяви до суду.

Представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не навела поважних причин, у зв`язку з якими він зволікав зі зверненням до суду з цим позовом аж до 17.05.2024 року.

Оцінка послідовності дій позивача перед зверненням до суду свідчить про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних на те причин, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький елеватор" повернути.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами. Копію позовної заяви залишити у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ