Рішення

від 06.06.2024 по справі 400/5563/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 р. № 400/5563/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомДержавного агентства водних ресурсів України, вул. Велика Васильківська, 8, Київ, 01004, до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс Агро-Юг», вул. Черкаська, 31, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300, треті особи1. Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, 2. Головне управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43027, проанулювання дозволу на спеціальне водокористування від 25.05.2019 р. №366/МЛ/49д-19,ВСТАНОВИВ:

Державне агентство водних ресурсів України (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс Агро-Юг» (далі також відповідач) в якому просить анулювати дозвіл на спеціальне водокористування від 28.05.2019 року № 366/МЛ/49д-19, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Діоніс Агро-Юг».

Ухвалою від 29.12.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачу був виданий дозвіл на спеціальне водокористування від 28.05.2019 року № 366/МЛ/49д-19, на підставі якого здійснюється спеціальне водокористування для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних, виробничих потреб, протипожежних потреб, потреб зовнішнього благоустрою території підприємства, передача води вторинним водокористувачам та передача гарячої води населенню.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Головним управлінням ДПС у Миколаївський області направлено на адресу відповідача лист про сплату рентної плати за спеціальне водокористування.

Згідно зі ст. 55 ВК України, припинення права спеціального водокористування здійснюється шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування. Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки.

Оскільки відповідачем не сплачено рентну плату понад три місяці, наявні підстави для анулювання дозволу на спеціальне водокористування

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Треті особи пояснення по справі не надали.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

28.05.2019 року Державним агентством водних ресурсів України було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Діоніс Агро-Юг» дозвіл на спеціальне водокористування № 366/МЛ/49д-19 терміном дії до 28.05.2025 року.

На підставі зазначеного дозволу відповідачем здійснюється спеціальне водокористування для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних, виробничих потреб, протипожежних потреб, потреб зовнішнього благоустрою території підприємства, передача води вторинним водокористувачам та передача гарячої води населенню.

Головним управлінням ДПС у Миколаївський області направлено на адресу позивача лист від 16.11.2022 року № 1466/0/06-22 із інформацією про несплату відповідачем рентної плати за спеціальне водокористування у сумі 84041,35 та проханням вжити заходів відповідно до законодавства.

Вважаючи, що наявність податкового боргу з рентної плати спеціальне водокористування є підставою для анулювання дозволу на спеціальне водокористування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України (далі та раніше за текстом ВК України) водокористування використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 16 ВК України, до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, належить видача дозволів на спеціальне водокористування

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 ВК України передбачено, що водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 48 ВК України спеціальне водокористування це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 ВК України, визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Дозвіл на спеціальне водокористування анулюється з підстав, визначених статтею 55 цього Кодексу, зокрема, орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав: систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459», дозволи на спеціальне водокористування, видані до 03.06.2017 року (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії, а їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Державним агентством водних ресурсів України.

Приписами п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовуютьга/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів;

суб-єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до п. 255.3 ст. 255 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Положеннями п. 255.12 ст. 255 ПК України встановлено, що порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 цього Кодексу.

Відповідно до п. 57.1 ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати (п. 257.2 ст. 257 ПК України).

Згідно п. 257.5 ст. 257 ПК України сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Пунктом 258.1 ст. 258 ПК України встановлена відповідальність платників рентної плати. Так, визначено, що на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення бо бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

При цьому, пп. 258.2.5 п. 258.2 ст. 258 ПК України встановлено, що у разі несплати рентної плати або сплати її не в повному обсязі протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про платників рентної плати до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття до них заходів згідно із законом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України.

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України «податкова декларація» є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідач має заборгованість з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 84041,35 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою з 01.11.2022 року податкових зобов`язань, тобто яка існує протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, що є підставою для вжиття заходу реагування у вигляді анулювання відповідного дозволу. При цьому, суд враховує, що відповідачем не заперечується факт наявності зазначеного податкового боргу.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції, в тому числі шляхом подання відзиву на позовну заяву, та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, в той час як доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах закону.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 37472104) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс Агро-Юг» (вул. Черкаська, 31, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300, код ЄДРПОУ 42316977), за участю третіх осіб Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027), Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43027, код ЄДРПОУ 44106679) задовольнити.

2. Анулювати дозвіл на спеціальне водокористування від 28.05.2019 року № 366/МЛ/49д-19, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Діоніс Агро-Юг».

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.06.2024 року.

Суддя О.В. Малих