Рішення

від 07.06.2024 по справі 420/37170/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37170/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ксенія - Фарм до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, акту, рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ксенія - Фарм до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС в Одеській області №20668/15-32-07-06 від 18.08.2023 року виданого ГУ ДПС в Одеській області та акту фактичної перевірки №5456/15/33/РРО/ НОМЕР_1 від 19.08.2022 зареєстрованого від 22.09.2022 року, та рішення ДПС України від 27.11.2023 р №35154/6/99-00-06-03-01-06.

Ухвалою суду від 29.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 01.04.2024 залучено до участі у справі №420/37170/23 в якості другого відповідача ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська пл.8, м.Київ).

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС в Одеській області №20668/15-32-07-06 від 18.08.2023 року виданого ГУ ДПС в Одеській області та Акту фактичної перевірки №5456/15/33/РРО/ НОМЕР_1 від 19.08.2022 зареєстрованого від 22.09.2022 року, та рішення ДПС України від 27.11.2023 р №35154/6/99-00-06-03-01-06, та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів ст.4 Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, однак відповідно до листа від ЦСО - ФОП ОСОБА_1 (підприємство (надалі ЦСО), що здійснює сервісне обслуговування, яке за договором надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО позивача), у терміналу позивача МІМ-Т 400МЕ не має фізичного з`єднання з РРО. Як вказав позивач, висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 11-18 є безпідставними, а в діях позивача відсутні будь-які правопорушення щодо неналежного підтвердження виконання розрахункових операцій. Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 р. № 306 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13" передбачено, що до 01 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу. Тобто, як вказав позивач, вказана норма стосується саме виробників (постачальників) РРО, а не суб`єктів господарювання. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише у разі наявності технічних можливостей. Водночас, позивач вказав, що ані Законом № 265, ані Положенням № 705, так як і Положенням № 13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого та відповідно окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення. Як зазначив позивач, актом проведеною перевіркою встановлено відсутність у розрахункових документах не всіх, а лише окремих реквізитів з тих, що вказані у пункті 2 Розділу П Положення № 13, а саме - щодо прізвищ касира, що суперечать діючому законодавству України та є безпідставними з боку перевіряючих осіб. На переконання ТОВ «Ксенія -Фарм», перевіряючими особами не лише не доведено з посиланням на чинні нормативні акти України правомірність висновків про порушення з боку ТОВ «Ксенія -Фарм» податкового чи іншого законодавства України, але й навпаки, - на підставі вищевикладеної аргументації ТОВ «Ксенія -Фарм» податкового чи іншого законодавства України, але й навпаки, будь -які порушення податкового та іншого законодавства України в діях ТОВ «Ксенія -Фарм» та його посадових осіб відсутні, а висновки перевіряючих абсолютно не ґрунтуються за фактичних обставинах та прямо відверто протирічать законодавству України. Як вказав позивач, актом перевірки встановлено відсутність обов`язкового реквізиту - назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10), в той час як суб`єкт господарювання (надалі СГ) може самостійно визначати назву товару, чинне законодавство містить лише вимогу, щоб така назва дозволяла однозначно ототожнити проданий товар із його назвою у фіскальному чеку та визначенням цього товару у прибуткових документах у тому випадку, коли СГ, згідно з вимогами чинного законодавства, повинен мати такі документи. Фіскальні чеки, як вказав позивач, які надаються ТОВ «Ксенія Фарм», мають назву товару, які однозначно ідентифікують товар та відображає його ознаки, що надає можливість однозначно ідентифікувати товар. Позивач наголосив, що скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту та відповідно ТОВ «Ксенія-Фарм» вважало, що її скаргу задоволено в повному обсязі, однак через рік після Акту надійшло на почтову адресу податкове повідомлення-рішення №20668/15-32-07-06 від 18.08.2023 року видане ГУ ДПС в Одеській області по Акту фактичної перевірки №5456/15/33/РРО/37420669 від 19.08.2022 зареєстрованого від 22.09.2022 року, що є грубим порушенням норм діючого законодавства Україні.

30.01.2024 до суду від представника відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами товариства та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Як вказав відповідач, за результатом перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 18.08.2022 року № 5456/15/53/РРО/ НОМЕР_1 та встановлено порушення: - п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»). Так, як в казав відповідач, перевіркою встановлено, що розрахункові операції проводяться через РРО (реєстратор розрахункових операцій) з видачею розрахункових документів в аптеці за адресою м.Одеса, вул.Героїв Крут 54/140, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «КСЕНІЯ-ФАРМ» (код ЄДРПОУ 37420669) не встановленої форми, які не містять всіх обов`язкових реквізитів визначених Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» із змінами внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306, а саме відсутня назва товару, реквізити електронного платіжного засобу, найменування платіжної системи. Як вказав відповідач, у разі відсутності документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий. За результатами розгляду матеріалів перевірки, як вказав відповідач, ГУ ДПС в Одеській області правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року № 20668/15-32-07- 06 на суму штрафних санкцій 538 954,52 грн.

18.04.2024 до суду від представника ДПС України надійшли пояснення згідно яких представник вказав, що Головним управлінням ДПС в Одеській області 29.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду було подано відзив на адміністративний позов, в якому повно та всебічно викладено позицію контролюючого органу. Так, ДПС України повністю підтримує зазначену в відзиві на адміністративний позов позицію Головного управління ДПС в Одеській області, тобто позиція ДПС України в рамках відповідної справи є тотожною. Отже, ДПС України вважає податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року № 20668/15-32-07-06 на суму штрафних санкцій 538 954,52 грн. та рішення ДПС України від 27.11.2023 №35154/6/99-00-06-03-01-06 - є повністю обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

У період з 11.08.2022 по 14.08.2022 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку аптеки за адресою м.Одеса, вул.Героїв Крут 54/140, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «КСЕНІЯ-ФАРМ» (код ЄДРПОУ 37420669), за результатом якої складено акт про результати фактичної перевірки від 18.08.2022 року № 5456/15/53/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.71-74).

У ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення: п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, перевіркою встановлено, що розрахункові операції проводяться через РРО (реєстратор розрахункових операцій) з видачею розрахункових документів в аптеці за адресою м.Одеса, вул.Героїв Крут 54/140, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «КСЕНІЯ-ФАРМ» (код ЄДРПОУ 37420669) не встановленої форми, які не містять всіх обов`язкових реквізитів визначених Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» із змінами внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306, а саме відсутня назва товару, реквізити електронного платіжного засобу, найменування платіжної системи.

18.08.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 20668/15-32-07-06, яким за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», накладено штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, у розмірі 538 954,52 грн(а.с.21-22)

Поряд з цим рішення ДПС України від 27.11.2023 р №35154/6/99-00-06-03-01-06, скаргу ТОВ «КСЕНІЯ-ФАРМ» на податкове повідомлення-рішення № 20668/15-32-07-06 залишено без задоволення, а саме ППР - без змін(а.с.31-32).

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог пп.75.1.3 п.75.3 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до вимог ст.2 Закону №265 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Вимогами ст.8 Закону №265 передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання приписів цієї норми прийнято Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 (далі - Положення №13), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику Типи об`єктів оподаткування та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери ПН (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери ІД (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

вид операції (рядок 14);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери ЕПЗ (рядок 15);

напис ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис Касир (рядок 17);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи Касир та Держатель ЕПЗ (рядок 18);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово СУМА або УСЬОГО (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери ПДВ (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті Акцизний податок його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати (рядок 24);

фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій;

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери ЗН. Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери ФН або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери ФН ПРРО (рядок 30);

напис ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Згідно пункту 3 розділу ІІ Положення №13 рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше - вартість без урахування ПДВ.

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з РРО (пункт 4 розділу ІІ Положення №13).

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (пункт 5 розділу ІІ Положення №13).

Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (пункт 6 розділу ІІ Положення №13).

Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (пункт 7 розділу ІІ Положення №13).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі - НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом Заокруглення. Наступним рядком друкується До сплати і сума після заокруглення (пункт 8 розділу ІІ Положення №13).

Встановлені у Положенні №13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Розділу II Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Отже, рядки 11-18 фіскального чека є обов`язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з`єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.

Поряд з цим, судом, під час з`ясування офіційних обставин справи встановлено, що термінал ТОВ «Ксенія -Фарм» МІМ-Т 400МЕ не має фізичного з`єднання з РРО, що підтверджується листом директора ЦСО - ФОП ОСОБА_1 від 24.08.2022 (підприємство (надалі ЦСО), що здійснює сервісне обслуговування, яке за договором надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО позивача(а.с.18).

Одночасно, обов`язкова програмна інтеграція і з`єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством не передбачена, а так само не передбачено, що кількість платіжних терміналів, що використовуються суб`єктом господарювання, повинна відповідати кількості реєстраторів розрахункових операцій.

Зазначене підтверджується, зокрема, нормами постанови Кабінету Міністрів України Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів від 29.09.2010 року №878, що була дійсною на момент проведення фактичної перевірки, відповідно до пункту 1 якої кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.

Також, наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 року №306 Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 передбачено, що до 01 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Стосовно вищенаведеного, суд зазначає, що дана норма зобов`язала виробників (постачальників) в строк до 01.08.2021 року доопрацювати реєстратори розрахункових операцій з метою забезпечення відображення в фіскальних чеках нових обов`язкових реквізитів, передбачених Наказом №306.

Таким чином, вказана норма стосується саме виробників (постачальників) РРО, а не суб`єктів господарювання. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише у разі наявності технічних можливостей.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 15, 16, 17 є безпідставними, оскільки формальна відсутність рядків 11-18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.11.2023 року у справі №640/23582/21.

Вказані підстави застосовні і до відсутності у фіскальних чеках QR коду.

Разом з тим, суд також зазначає, що ані Законом №265, ані Положенням №13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого, а окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.

За змістом Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.

Вимогами ст.17 Закону №265 не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.

Пунктом 111.2 статті 111 ПК України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з вимогами п.112.7 ст.112 ПК України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

У пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як i платника податків, так і контролюючого органу.

Положеннями п.56.21 ст.56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №20668/15-32-07-06 від 18.08.2023 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування акту фактичної перевірки №5456/15/33/РРО/ НОМЕР_1 від 19.08.2022 зареєстрованого від 22.09.2022 року, та рішення ДПС України від 27.11.2023 р №35154/6/99-00-06-03-01-06, суд зазначає наступне.

Процедура адміністративного оскарження рішень регіонального рівня є різновидом досудового порядку вирішення спору та відповідно рішення ДПС України (центрального рівня) про залишення скарги платника без задоволення не є юридично значимим для платника, оскільки саме по собі не породжує для нього настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов`язки. Спірне рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Як встановлено ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права та відповідно суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення ДПС України від 27.11.2023 р №35154/6/99-00-06-03-01-06.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень, та відповідно суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування акту перевірки контролюючого органу.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню, а спірне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір, сплачений за вимогу майнового характеру, у розмірі 8084,32 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ксенія - Фарм - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №20668/15-32-07-06 від 18.08.2023 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, м.Одеса, вул. Семінарська 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ксенія - Фарм (код ЄДРПОУ 37420669, м.Одеса, вул. Канатна 28, кв.33) судовий збір у розмірі 8084,32 грн (вісім тисяч вісімдесят чотири гривні тридцять дві копійки).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра