Рішення

від 07.06.2024 по справі 420/9520/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9520/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торговий Дім «Унікальний проект» (вул. Колонічна, 7, м. Одеса, 65005) до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПП «Торговий Дім «Унікальний проект» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПСУ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ГУ ДПС (далі ГУ ДПС), в якому позивач просить: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС №10549655/33311423 від 13.02.2024, яким відмовлено у реєстрації ПН №231041 від 21.10.2023, №10688070/33311423 від 07.03.2024, яким відмовлено у реєстрації ПН №231107 від 07.11.2023, №10766371/33311423 від 21.03.2024, яким відмовлено у реєстрації ПН №231124 від 08.11.2023; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати податкові накладні ПП «ТД «Унікальний проект» №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023 на отримувача ТОВ «ЕКО» датою їх подання.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ПП «ТД «Унікальний проект» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ та здійснює свою господарську діяльність. Види економічної діяльності Товариства: 46.15 - Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.43 - Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.44 - Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Між ПП «ТД «Унікальний проект» (постачальник) та ТОВ «ЕКО» (Покупець) укладений договір поставки №К13301К від 15.07.2015 року, на виконання умов якого позивачем поставлено, а покупцем прийнято товари народного споживання, а саме: 21.10.2023 року на загальну суму 557124,19 грн (у т.ч. ПДВ 92854,03 грн), 07.11.2023 року на загальну суму 715333,67 грн (у т.ч. ПДВ 119222,28 грн), 08.11.2023 на загальну суму 822654,59 грн (у т.ч. ПДВ 137109,10 грн).

За правилом першої події (відвантаження товару) складено податкові накладні №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023, №231124 від 08.11.2023 та на виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України подані позивачем на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Проте реєстрація ПН була зупинена.

В квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8309, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача зазначив, що ним надані на адресу відповідача письмові пояснення до зупинених ПН та первинні документи, що підтверджують здійснення господарської діяльності, які є достатніми на його думку для реєстрації ПН, проте Комісією ГУ ДПС прийняті оскаржувані рішення, якими відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН з мотивів надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. При цьому, конкретних документів, які на думку контролюючого органу не відповідають законодавству, оскаржувані рішення не містять.

Представник вважає прийняті рішення протиправними, оскільки в разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. В квитанціях відсутня конкретна пропозиція щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Відтак у сформованих квитанціях чітко не зазначено, які саме копії документів необхідно (пропонується) надати, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Проте можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації ПН чіткого переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законними.

Посилаючись також на практику Верховного Суду представник зазначив, що невмотивованість рішень відповідача є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 12.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому не заперечував обставин по справі, що позивач подав податкові накладні на реєстрацію, проте їх реєстрація зупинена з підстав відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Однак, за спірними рішеннями відмовлено в реєстрації зазначених вище податкових накладних.

На думку представника відповідача саме позивач повинен довести реальність господарської операції.

Відповідно контролюючим органом було складено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію ПН/РК №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023 в ЄРПН, у яких запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень щодо реєстрації/відмови в реєстрації ПН.

Позивачем було направлено повідомлення було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, на підставі яких були виписані ПН №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023.

Представник відповідача зазначив, що під час моніторингу наданих платником документів, Контролюючим органом були виявлені наступні недоліки: 1) Договір поставки завірений покупцем неналежним чином; 2) Відповідно до п.11 ст.138 Кодексу торговельного мореплавства, коносамент підписується капітаном, або іншим представником перевізника, наданий платником коносамент не містить зазначених підписів, а отже, не відповідає вимогам законодавства; 3) Порушено норми п.51 постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме: Платіжна інструкція №130 від 08.12.2023 не завірена належним чином підписом посадових та службових осіб, а також, платником, а отже, не відповідають приписам п.п. 5, 6 зазначеної Постанови.

Отже надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, слугувало причиною відмови в реєстрації податкових накладних ПП «ТД «Унікальний проект». З огляду на вищевикладене, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування винесено оскаржувані рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Також представник вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасними, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Представник відповідача стверджує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ПП «ТД «Унікальний проект» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ 08.12.2004 року та здійснює свою господарську діяльність. Види економічної діяльності Товариства: 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.62 Оптова торгівля верстатами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

01.07.2015 року ПП «ТД «Унікальний проект» уклало з ТОВ «ЕКО» договір поставки №К13301К на виконання умов якого поставило товар (товари народного споживання) 21.10.2023 року на загальну суму 557124,19 грн (у т.ч. ПДВ 92854,03 грн), 07.11.2023 року на загальну суму 715333,67 грн (у т.ч. ПДВ 119222,28 грн), 08.11.2023 на загальну суму 822654,59 грн (у т.ч. ПДВ 137109,10 грн).

На замовлення ПП «ТД «Унікальний проект» перевезення товару на розподільчий склад ТОВ «ЕКО» здійснювало ТОВ «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ» згідно умов Договору перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування №02/01-2023 від 02.01.2023.

Вищевказаний товар був придбаний Підприємством на умовах CРТ-Odessa у YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD, Китай згідно Контракту №20/06/2023 від 20.06.2023 року за інвойсами №19/07/2023 від 19.07.2023, №28/08/2023 від 28.08.2023 та №03/08/2023 від 03.08.2023. Вказаний товар пройшов митне оформлення та відвантажувався партіями ТОВ «ЕКО» протягом жовтня-листопада 2023 року.

У зв`язку з відвантаженням товару ТОВ «ЕКО», на виконання вимог ПКУ ПП «ТД «Унікальний проект» складено податкові накладні №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023 та направлено до контролюючого органу для реєстрації у ЄРПН. Проте реєстрація ПН була зупинена.

За отриманою квитанцією №1 від 31.10.2023 року позивача повідомлено, що реєстрація ПН №231041 від 21.10.2023 зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 4420, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.3278%, "P"=734329.65 Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції №1 від 20.11.2023 року позивача повідомлено, що реєстрація ПН №231107 від 07.11.2023 зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 6913, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.2912%, "P"=1121.7 Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією №1 від 24.11.2023 позивача повідомлено, що реєстрація ПН №231124 від 08.11.2023 зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 4908,5901, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.2907%, "P"=686375.71 Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем повідомлення №17 від 09.02.2024, №24 від 04.03.2024 та №23 від 18.03.2024 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено: Договір поставки з ТОВ «ЕКО» №К13301К від 01.07.2015 у редакції Додаткової угоди №1/22 від 01.01.2022, Додатки №3 та №7 до Договору поставки з ТОВ «ЕКО» від 01.01.2022, видаткові накладні №231117 від 07.11.2023, №231123 від 08.11.2023, №231039 від 21.10.2023, ТТН до видаткових накладних №Р231117 від 07.11.2023, №Р231123 від 08.11.2023, №Р231039 від 21.10.2023, Електронні прибуткові накладні №КРЦ1-009013 від 13.11.2023, №КРЦ1-009018 від 21.11.2023, №КРЦ1-008438 від 25.10.2023, Скріншоти електронного журналу бухгалтерських проводок від 07.11.2023, 08.11.2023, 21.10.2023, Договір перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування з ТОВ «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ» 02/01-2023 від 02.01.2023, Акти наданих послуг та рахунок від перевізника №94 від 08.11.2023, №2042 від 08.11.2023, №1921 від 23.10.2023, виписки банку МІБ, Контракт з китайським постачальником YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD №20/06/2023 від 20.06.2023, копії Інвойсів №19/07/2023 від 19.07.2023, №28/08/2023 від 28.08.2023 та №03/08/2023 від 03.08.2023, копії пакувальних листів №19/07/2023 від 19.07.2023, №28/08/2023 від 28.08.2023 та №03/08/2023 від 03.08.2023, Платіжні доручення вихідні - оплата YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD, Коносаменти №ZIMUNGB1179143 від 24.10.2023, №ZIMUNGB1179314 від 09.08.2023 та №ZIMUNGB1179497 від 28.08.2023, а також інші.

Проте Комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023. Рішення прийнято з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано ПН №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023 та засобами телекомунікаційного зв`язку подано їх на реєстрацію в ЄРПН, проте позивач отримав квитанції, в яких вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4420, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) та запропоновано запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Такий конкретний перелік документів повинен бути визначений також у повідомленні, якщо контролюючий орган вважав необхідним витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів необхідних для реєстрації ПН при зупиненні їх реєстрації, тому вони були надані йому на його розсуд, які він вважав достатніми для реєстрації ПН.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19

Судом встановлено, що реєстрація ПН позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН та підтверджують реальність господарських операцій, придбання та продаж товару, його поставку та відображення у бухгалтерському обліку товариства.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28.12.2017 №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Факт зупинення ПН не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації ПН та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

В оскаржуваних рішеннях вказано, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних позивача надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте які саме документи складені з порушенням якого законодавства в рішеннях не зазначено.

Лише у відзиві на позов представник відповідача в обґрунтування складення позивачем документів з порушенням якого законодавства зазначено наступне: 1) Договір поставки завірений покупцем неналежним чином; 2) Відповідно до п.11 ст.138 Кодексу торговельного мореплавства, коносамент підписується капітаном, або іншим представником перевізника, наданий платником коносамент не містить зазначених підписів, а отже, не відповідає вимогам законодавства; 3) Порушено норми п.51 постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме: Платіжна інструкція №130 від 08.12.2023 не завірена належним чином підписом посадових та службових осіб, а також, платником, а отже, не відповідають приписам п.п. 5, 6 зазначеної Постанови.

Обґрунтованими є доводи позивача, що рішення не відповідають вимогам вмотивованості, оскільки у них не зазначено які саме порушення при складанні яких документів було допущено, та вказано взагалі не про порушення нормативно-правових актів.

Навіть у відзиві на позов представник відповідача зазначивши, що договір поставки завірений покупцем неналежним чином, не вказав яку норму законодавства позивачем порушено та як це впливає на не підтвердженність господарської операції, за результатом якої складено ПН.

Також суд вважає необґрунтованими доводи щодо складення коносаменту з порушенням вимог законодавства як на підставу прийняття оскаржуваних рішень, оскільки до повноважень Комісії відноситься перевірка документів за безпосередньою господарською операцією, за результатом якої складено ПН, а не питання оцінки митних документів, за якими здійснення митне оформлення товару позивачем (це компетенція митних органів). Всі надані документи щодо надходження товару на митну територію України підтверджують наявність у нього вказаного товару та надані саме з цією метою. Вказані обставини не спростовуються відповідачем у відзиві на позов.

Що стосується посилань відповідача, як на підставу для відмови у реєстрації поданих позивачем податкових накладних, на те, що платіжна інструкція №130 від 08.12.2023 не завірена належним чином підписом посадових та службових осіб, а також, платником, то вони є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в платіжній інструкції в іноземній валюті №130 від 08.12.2023 в графі «Відмітки надавача платіжних послуг» міститься дата, код банку та відмітка про виконання. При цьому, в платіжній інструкції наявний підпис відповідальної особи Відділу обслуговування корпоративних клієнтів.

Відповідно до п.18 розділу ІІ Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах несе(уть) особа(и), яка(і) підписала(и) цей документ.

Оскільки позивач не відповідальний за правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті, що визнані податковим органом обов`язковими, у такому випадку, маючи певні сумніви щодо підтвердження здійснення оплати, податковий орган не був позбавлений права витребувати у позивача копії платіжних доручень, засвідчені підписом відповідальної особи.

Представником відповідача не надано належних доказів щодо неможливості врахування вказаних документів, а також нереальності господарської операції.

Верховний Суд в постанові від 18.09.2023 року по справі № 380/17494/21 зазначив, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку.

Позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ПФУ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати ПН №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023 в ЄРПН.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію ПН №231041 від 21.10.2023, №231107 від 07.11.2023 та №231124 від 08.11.2023 в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивачем подане до суду клопотання про стягнення судових витрат, а саме: 1) сплаченого судового збору у розмірі 9084 грн; 2) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 9084 грн за три вимоги немайнового характеру оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН. Суд вважає, що по даній справі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 9084 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000 грн правничої допомоги.

Згідно з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на який такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги №14/08-2023 від 14.08.2023, укладений між ПП «ТД «Унікальний проект» та адвокатом Григор`євим В.В.

26.03.2024 року сторонами складено акт виконаних робіт за надання правової допомоги №14/08-2023 від 14.08.2023, згідно з п.1 якого сторони погодили, що адвокатом виконано наступні роботи підготовка позовної заяви фіксованою вартістю 10 000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №8797 від 26.03.2024 позивачем сплачено на користь ОСОБА_1 гонорар адвоката у розмірі 10 000 грн.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд вважає необхідним врахувати наступні висновки Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 сформований висновок, згідно якого розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Водночас Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 4000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 132, 134, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Торговий Дім «Унікальний проект» (вул. Колонічна, 7, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 33311423) до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10549655/33311423 від 13.02.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №231041 від 21.10.2023 року, №10688070/33311423 від 07.03.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №231107 від 07.11.2023 року, №10766371/33311423 від 21.03.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №231124 від 08.11.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства «Торговий Дім «Унікальний проект» №231041 від 21.10.2023 року, №231107 від 07.11.2023 року та №231124 від 08.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Торговий Дім «Унікальний проект» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва