Постанова

від 07.06.2024 по справі 440/14606/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 р. Справа № 440/14606/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернівецької митниці Державної митної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/14606/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР ФУД"

до Чернівецької митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР ФУД" (надалі - позивач, ТОВ "ПАУЕР ФУД") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.05.2023 №№ 3840/0406, 3841/0406.

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000238/2 від 07 червня 2023 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000835 від 07 червня 2023 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000238/2 від 07 червня 2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Чернівецької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000835 від 07 червня 2023 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у митного органу не було правових підстав та обгрунтованих сумнівів для витребування додаткових документів на підставі ч.3 ст. 53 МКУ, оскільки при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Так, в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 02.06.2023 №23070900ЕХ00004232 зазначена Е-Fatura від 02.06.2023 №23243160110886029539383, яка до оформлення не надана. Натомість, до митного оформленні надана Е-Fatura від 02.06.2023 №РRV2023000000092. Вказане викликає у митного органу сумніви щодо документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. У п. 2.1 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 передбачена наявність письмових Заявок покупця, в якій зазначаються відомості щодо товару, який буде постачатися. Заявка до оформлення не надана, що унеможливлює підтвердити відомості щодо товару, від яких залежить його вартість (може бути як дешевше, так і дорожче). У п.1 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 передбачена наявність упаковки. В п. 2.4 даного контракту зазначено, що перед поставкою товару сторони зобов`язані отримати ліцензію або інший дозвіл державних органів, або документ, необхідний для надання товару продавцем в розпорядження покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі. Товар постачається на умовах СРТ UA Київ. При імпорті товарів в Україну на умовах СРТ (перевезення оплачені до …) до витрат продавця входять: пакування; оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення. Умови поставки СРТ UA Київ передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно документально підтвердити перелічені складові митної вартості. Однак, декларант не підтвердив документально проведений ним розрахунок митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 МКУ. В п. 3.2 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 зазначено, що умови оплати на кожну партію товару конкретизуються в Доповненнях. Однак, в наданих до митного оформлення Доповненнях відсутня інформація щодо умов оплати. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ якщо рахунок за товар оплачено, то документом, що підтверджує митну вартість є банківський або інший платіжний документ. Однак, з наданих до митного оформлення документів не зрозумілі умови оплати, та чи здійснено оплату, так як вказане не підтверджено документами, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ. В графі 31 МД зазначено, що помідори врожаю 2023 року, але ця інформація відсутня в жодному поданому до оформлення документі. Усе викладене вище стало підставою для витребування митним органом у декларанта додаткових документів на підставі частини 3 статті 53, пункту 2 частини 5 статті 54 МКУ. Проте, декларантом подано лист від 07.06.2023 б/н про те, що додаткові документи, крім тих що були надані раніше, надати немає можливості. Як наслідок, за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA408020/2023/35389 від 01.06.2023, оскільки оформлюваний за нею товар максимально відповідає за фізичними характеристиками, обсягом, походження (Туреччина), виробником (PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI) та часом митного оформлення (різниця у часі 5 днів) та умовами поставки (СРТ). При цьому, митне оформлення товару за митною декларацією, взятою за основу, здійснено позивачем.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачем отримано копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2018 між ТОВ «ПАУЕР ФУД» (покупець) та компанією PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI (продавець) укладено контракт №1МРТR-РR005, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію, далі - Товар, на умовах та у відповідності до цього Контракту. Асортимент, кількість, якість, вид упаковки і строки поставки Товару узгоджуються Сторонами в Доповненнях до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною (п. 1 Контракту) /а.с. 22-26/.

Згідно з пунктом 2.1 Контракту Продавець здійснює відвантаження Товару на підставі письмових заявок Покупця. У заявці має бути вказано асортимент Товару, його кількість (в рамках Доповнень), термін поставки та відвантажувальні реквізити. Заявка повинна бути подана Продавцю не пізніше 7-ми календарних днів до початку відвантаження.

Датою відвантаження Товару є дата календарного штемпеля митних органів на товаротранспортних документах (п. 2.2 Контракту). Продавець повинен повідомити Покупця про дату і кількість відправленого Товару протягом 2-х календарних днів від дати відвантаження (п. 2.3 Контракту).

Відповідно до п. 2.4 Контракту перед поставкою Товару Сторони зобов`язані отримати на свій ризик і за свій рахунок ліцензію або інший дозвіл державних органів або документ, необхідний для надання Товару Продавцем в розпорядження Покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі.

Моментом виконання Продавцем зобов`язань з поставки партії Товару і переходу ризиків втрати чи пошкодження Товару від продавця до покупця є факт надання Товару в розпорядження Покупця в місці та на умовах, зазначених в Доповненнях до цього Контракту (п. 2.5 Контракту).

Пунктом 2.6 Контракту визначено, що на кожну партію Товару Продавець надає Покупцеві наступні документи: інвойс (рахунок-фактуру), сертифікат якості, сертифікат походження, товарно-транспортна накладна, експортна декларація.

Згідно з пунктом 3.1 Контракту ціна Товару встановлюється на кожну конкретну партію Товару і вказується Сторонами в Доповненнях до цього Контракту.

Оплата Товару за цим Контрактом здійснюється після його поставки на підставі наданого Продавцем (факсимільним чи електронним зв`язком) рахунку. Умови оплати на кожну партію Товару конкретизуються в Доповненнях. Зобов`язання з оплати вважаються виконаними в момент зарахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів у розмірі 100% суми, зазначеної в рахунку Продавця (п. 3.2 Контракту).

Згідно з додатковими угодами від 04.01.2022 №1 та від 28.12.2022 №4 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 визначено, що цей контракт в частині взаємних розрахунків діє до повного їх завершення /а.с. 27-28, 33-34/.

За змістом специфікації від 02.06.2023 №1 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 погоджено поставку кількості товару на сезон 2023 року свіжого помідора, Туреччина, 500 000 кг, за ціною 0,7 USD за 1 кг, всього на суму 350 000 USD /а.с. 35/.

На виконання умов контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 з урахуванням додаткових угод та специфікації до нього з метою розмитнення придбаного у компанії PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI товару, декларантом оформлено та подано митному органу митну декларацію №23UA408020036502U0 від 06.06.2023, згідно якої позивачем ввезено на територію України овочі свіжі: помідори (Lycopersicum esculentum) - 20000 кг, урожаю 2023 року, країна виробництва Туреччина, торгівельна марка PRUVA, виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, загальною вартістю 14000,00 USD /а.с. 95-96/.

Позивачем була заявлена митна вартість товару за основним методом відповідно до частини 1 статті 57 МКУ (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, а саме:

рахунок-фактуру (інвойс) PRV2023000000092 від 02.06.2023 /а.с. 14-15/;

автотранспортну накладну №000001 від 02.06.2023 /а.с. 16-17/;

фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А 5309346 від 02.06.2023 /а.с. 18-19/;

сертифікат про походження товару Z 0194029 від 02.06.2023 /а.с. 20-21/;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 04.01.2022 /а.с. 27-28/;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 26.08.2022 /а.с. 31-32/;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 28.12.2022 /а.с. 33-34/;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 /а.с. 22-26/;

договір про надання послуг митного брокера 0112/2020 від 01.12.2020;

заяву декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 02.06.2023;

копію митної декларації країни відправлення 23070900ЕХ00004232 від 02.06.2023 /а.с. 38-40/.

При аналізі поданих до митного оформлення документів, митний орган виявив розбіжності та неточності, що викликало у нього сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень, а саме:

- в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 02.06.2023 №23070900ЕХ00004232 зазначена Е-Fatura від 02.06.2023 №23243160110886029539383, яка до оформлення не надана. Натомість, до митного оформлення надана Е-Fatura від 02.06.2023 №РRV2023000000092. Вказане викликає у митного органу сумніви щодо документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар;

- пунктом 2.1 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 передбачена наявність письмових Заявок покупця, в якій зазначаються відомості щодо товару, який буде постачатися. Заявка до оформлення не надана, що унеможливлює підтвердити відомості щодо товару, від яких залежить його вартість (може бути як дешевше, так і дорожче);

- пунктом 1 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 передбачена наявність упаковки. В п. 2.4 даного контракту зазначено, що перед поставкою товару сторони зобов`язані отримати ліцензію або інший дозвіл державних органів, або документ, необхідний для надання товару продавцем в розпорядження покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі. Товар постачається на умовах СРТ UA Київ. При імпорті товарів в Україну на умовах СРТ (перевезення оплачені до …) до витрат продавця входять: пакування; оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення. Умови поставки СРТ UA Київ передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно документально підтвердити перелічені складові митної вартості. Однак, декларант не підтвердив документально проведений ним розрахунок митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 МКУ;

- в п. 3.2 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 зазначено, що умови оплати на кожну партію товару конкретизуються в Доповненнях. Однак, в наданих до митного оформлення Доповненнях відсутня інформація щодо умов оплати. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ якщо рахунок за товар оплачено, то документом, що підтверджує митну вартість є банківський або інший платіжний документ. Однак, з наданих до митного оформлення документів не зрозумілі умови оплати, та чи здійснено оплату, так як вказане не підтверджено документами, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ;

- в графі 31 МД зазначено, що помідори врожаю 2023 року, але ця інформація відсутня в жодному поданому до оформлення документі.

На підставі викладеного вище керуючись частиною 3 статті 53, пунктом 2 частини 5 статі 54 МКУ митний орган витребував у декларанта додаткові документи, а саме:

за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки);

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни) /а.с. 165/.

Декларантом додатково надано лист від 07.06.2023 б/н про те, що додаткові документи, крім тих, що були надані раніше, надати немає можливості /а.с.152/.

Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000238/2 від 07.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000835 від 07.06.2023.

Текст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів полягає у наступному: "Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: - в гр. 44 копії митної декларації країни відправлення від 02.06.2023 №23070900ЕХ00004232 зазначена Е-Fatura від 02.06.2023 №23243160110886029539383, яка до оформлення не надана. Надана Е-Fatura від 02.06.2023 №РRV2023000000092; - п. 2.1 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 передбачена наявність письмових Заявок покупця, в якій зазначаються відомості щодо товару, який буде постачатися. Заявка до оформлення не надана; - п. 1 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 передбачена наявність упаковки. В п.2.4 даного контракту зазначено, що перед поставкою Товару Сторони зобов`язані отримати ліцензію, або інший дозвіл державних органів, або документ, необхідний для надання Товару Продавцем в розпорядження Покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі. Товар постачається на умовах СРТ UA Київ. При імпорті товарів в Україну на умовах поставки СРТ (перевезення оплачені до...) до витрат продавця входять: пакування; оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення. Умови поставки СРТ UA Київ передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно документально підтвердити перелічені вище складові митної вартості; - в п. 3.2 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 зазначено, що умови оплати на кожну партію Товару конкретизуються в Доповненнях. Доповнення до оформлення не надано; - в гр.31 МД зазначено, що помідори врожаю 2023 року, але ця інформація відсутня в жодному поданому до оформлення документі. Згідно частин 2, 3 статті 53 МКУ та враховуючи положення підпункту 1 частини 5 статті 54 МКУ, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VIІ ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також відповідно до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларантом додатково подано лист від 07.06.2023 б/н про те, що додаткові документи, крім тих що були надані раніше, надати немає можливості. Враховуючи, що декларантом не спростовано вищезазначені розбіжності та не підтверджено заявлену митну вартість, відповідно до частини 6 статті 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями пункту 1 статті 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA408020/2023/35389 від 01.06.2023 «Овочі свіжі: помідори (lycopersicumesculentum)-20000 кг. Урожаю 2023 року. Країна виробництва: Туреччина, TR. Торгівельна марка PRUVA. Виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI. Постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI. Рівень митної вартості 1,2 дол/кг. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в рішенні про коригування митної вартості.».

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000238/2 від 07 червня 2023 року є неправомірними, оскільки надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом,

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови Чернівецької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000835 від 07 червня 2023 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі - МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2-3, 6-7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами 1-3 цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина 3 статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 9 статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами 1-3 статті 59 МК e разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, за змістом специфікації від 02.06.2023 №1 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 сторонами контракту погоджено конкретну вартість товару, що поставляється, а саме - свіжого помідора сезону 2023 року, Туреччина, у розмірі 0,7 USD за 1 кг /а.с. 35/.

За даними митної декларації вага імпортованого позивачем до України товару 20000 кг /а.с. 142/.

Відтак, фактична вартість ввезеного товару складає 14000,00 USD (20000 кг х 0,7 USD), що відповідає митній вартості товару, заявленій декларантом у митній декларації №23UA408020036502U0 від 06.06.2023.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є посилання митного органу у рішенні про коригування митної вартості товару на ненадання декларантом до митного оформлення передбачених контрактом Заявок, оскільки Заявка не являється документом, який відповідно до приписів статті 53 МК України обов`язково має надаватися разом з іншими документами на підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення.

Натомість, фактично в якості Заяви у цій справі виступає саме специфікація від 02.06.2023 №1 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018.

Поряд з цим, судом приймаються до уваги, як належні, пояснення позивача з приводу відмінностей у номерах електронних рахунків-фактур (Е-Fatura), згідно з якими така ситуація для товарів, що імпортуються з Туреччини, є типовою. При формуванні пакету документів в «Єдиному вікні» Турецької Республіки, компанія експортер завантажує туди всі скановані копії паперових документів, яким при формуванні пакету документів до експортної митної декларації присвоюється новий номер. Тобто, номер рахунку-фактури, зазначений у декларації країни відправника, насправді є порядковим номером вказаного документу, визначеного системою і не є номером рахунку-фактури. Вказаним пояснюється зазначення у графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 02.06.2023 №23070900ЕХ00004232 Е-Fatura від 02.06.2023 №23243160110886029539383, а надання для митного оформлення саме Е-Fatura від 02.06.2023 №РRV2023000000092.

Судом першої інстанції враховано, що позивач листом від 11.07.2023 подав митному органу в порядку статті 55 МКУ додаткові пояснення з цього приводу та надав відповідну копію Інструкції з порядку реєстрації експортної декларації Турецької Республіки з перекладом українською мовою, відповідно до якої видно, що оскільки первісний документ створювався не в системі, то він має початковий номер, який був присвоєний йому компанією /а.с. 55-70/.

При цьому, в апеляційній скарзі митний орган жодним чином не спростував правильності наведених вище доводів позивача, а тому у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про існування різних Е-Fatura.

Крім цього, відповідачем не заперечується також й отримання інформації про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі, що підтверджує реєстрацію вказаних документів в системі митних органів країни-відправника).

В ході судового розгляду справи підтверджено, що вартість товару у рахунку-фактурі (інвойсі) та митній декларації як країни відправника, так і країни отримувача, повністю співпадає /а.с. 14-15, 39-40, 142/.

З приводу оплати позивачем вартості поставленого товару, суд вважає за доцільне зазначити, що у пункті «Платіжна інформація» митної декларації країни постачальника зазначено « 1 накладений платіж 14000,00», що свідчить про формат оплати товару шляхом системи накладеного платежу, тобто оплата здійснюється після отримання товару /а.с. 39-40/.

При цьому, доводи про ненадання декларантом до оформлення Доповнення, в якому конкретизовано умови оплати на кожну партію Товару, по суті не відповідають дійсності, оскільки додаткова угода від 26.08.2022 №3 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018, що надавалася митному органу при митному оформленні, врегульовує питання взаємних розрахунків між сторонами контракту, визначаючи, що сума та умови поставки на кожну партію товару вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту /а.с. 31/.

Також слід зазначити, що у специфікації від 02.06.2023 №1 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 визначено погоджену кількість на сезон 2023 року «свіжий помідор, країни походження Туреччина, у кількості 500000 кг, вартістю 0,7 USD/кг за загальною вартістю 350000 USD», тобто оскільки сторонами були погоджені загальна вартість та кількість товару саме врожаю 2023 року і поставка товару відбувалася у червні 2023 року, то поставлені свіжі помідори жодним чином не могли бути помідорами врожаю минулого 2022 року /а.с. 35/.

У спірному випадку матеріли справи не містять відомостей стосовно того, що до вартості поставленого товару включалися будь-які транспортні витрати постачальника.

Положення контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 також не передбачають включення до вартості свіжих помідорів, що постачаються, транспортних витрат, зокрема, таких як витрати на: пакування; оплату навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення; витрати перевезення товару до названого місця призначення, тощо.

З приводу ж доводів митного органу про зазначення у пункті 2.4 контракту про те, що перед поставкою товару сторони зобов`язані отримати ліцензію, або інший дозвіл державних органів, або документ, необхідний для надання товару продавцем в розпорядження покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі, то судом першої інстанції вірно зауважено, що до митного оформлення декларантом подавався фітосанітарний сертифікат №ЕС/ТR А 5309346, який підтверджує, що свіжі томати, що поставляються, пройшли перевірку та/або випробування відповідно до офіційно встановлених процедур, і вважаються вільними від карантинних шкідників, визначених країною-імпортером, і відповідають чинним фітосанітарним нормам країни-імпортера, в тому числі щодо некарантинних шкідливих організмів, що підлягають регулюванню, вважаються такими, що практично не мають інших шкідників /а.с. 18-19/.

Щодо правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі ЕМД №23UA408020035389U1 від 01.06.2023, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановлено матеріалами справи, згідно ЕМД №UA408020036502U0 від 06.06.2023 імпортований товар - овочі свіжі: помідори (Lycopersicum esculentum) - 20000 кг, урожаю 2023 року, країна виробництва Туреччина, торгівельна марка PRUVA, виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, загальною вартістю 14000,00 USD /а.с. 142/.

Водночас, згідно ЕМД №UA408020035389U1 від 01.06.2023 імпортований товар - овочі свіжі: помідори (Lycopersicum esculentum) - 20000 кг, урожаю 2023 року, країна виробництва Туреччина, торгівельна марка PRUVA, виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, загальною вартістю 20000,00 USD /а.с. 153/.

Тобто, судом не заперечується ідентичність товарів, імпортованих позивачем згідно ЕМД №UA408020036502U0 від 06.06.2023 та ЕМД №UA408020035389U1 від 01.06.2023.

Разом з тим, колегія суддів вважає за доцільне зазначити на тому, що розбіжність у вартості вказаних вище імпортованих товарів жодним чином не може свідчити саме про заниження декларантом митної вартості товару, імпортованого 06.06.2023, оскільки ціни на свіжі овочі на ринку товарів не є постійно сталими та мають властивості змінюватися як у бік зростання, так і у бік спадання.

Також матеріалами справи встановлено, що після отримання в рамках виконання контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 імпортованого товару свіжих помідорів позивачем 07.06.2023 було замовлено експертизу щодо їх вартості.

Згідно експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-534 від 08.06.2023, контрактна (ринкова) вартість на помідори свіжі, що одержуються відповідно до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 та специфікації №1 від 02.06.2023 до нього з Туреччини на умовах поставки СРТ Київ (Україна) знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон`юнктурі ринку країни-товаровиробника (експортера) та може становити на помідори свіжі 0,70 USD /а.с. 49-50/.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №400/3133/18, від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ЕМД №UA408020036502U0 від 06.06.2023 документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000238/2 від 07.06.2023.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Чернівецькою митницею картки відмови Чернівецької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000835 від 07 червня 2023 року.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2023 року по справі № 440/14606/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 по справі № 440/14606/23 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий