Постанова

від 05.06.2024 по справі 320/15367/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15367/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт" до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області, в якому просило скасувати постанову №3-0511/1/0511/1-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2021, винесену начальником управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області Мельниченко Богданом Миколайовичем про притягнення до відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт" за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 71 370 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сорок чотири) грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

01 листопада 2023 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі виявлення факту самочинного будівництва об`єкту Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області видано наказ №64/2021 від 06.10.2021 "Про проведення позапланової перевірки", яким наказано провести позапланову перевірку об`єкту будівництва "Магазину-кафетерію" по вул. Короленка, 54 в м. Бровари Броварської територіальної громади Броварського району Київської області.

В наказі №64/2021 від 06.10.2021 вказано, що Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт", Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вул. Митрополитська, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38707225. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт (надалі - Наказ №64/2021).

На підставі Наказу №64/2021 відповідачем оформлено направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 06.10.2021 №108/21-н, у якому визначено строк дії направлення з 08.10.2021 до 22.10.2021.

01.10.2021 Управлінням складено повідомлення в порядку статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - лист №0110/6-вих, яким повідомляється ТОВ "ТД Український продукт" про необхідність бути присутнім на об`єкті будівництва замовнику будівництва 08.10.2021 об 11:00 год. з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на підставі виявлення факту самочинного будівництва та проведення перевірки магазину-кафетерію по вул.Короленка, 54 в м.Бровари та висловлено прохання надати документи для проведення перевірки згідно наведеного переліку.

Вказаний лист направлений відповідачем засобами поштового зв`язку, а саме рекомендованим поштовим відправленням 01.10.2021, що підтверджується фіскальним чеком з трекінгом № 0740029067906 та згідно із результатами пошуку вказане поштове відправлення вручено представнику ТОВ "ТД Український продукт" за довіреністю - 06.10.2021.

11.10.2021 відповідачем повторно складено повідомлення в порядку статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - лист №1110/1-вих, яким повідомляється ТОВ "ТД Український продукт" про необхідність бути присутнім на об`єкті будівництва замовнику будівництва 22.10.2021 об 11:00 год. з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на підставі виявлення факту самочинного будівництва та проведення перевірки магазину-кафетерію по вул.Короленка, 54 в м.Бровари та висловлено прохання надати документи для проведення перевірки згідно наведеного переліку.

Лист від 11.10.2021 №1110/1-вих направлений Управлінням рекомендованим поштовим відправленням 11.10.2021, що підтверджується фіскальним чеком з трекінгом №0740028850003 та отриманий представником позивача за довіреністю - 20.10.2021.

В подальшому Управлінням складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій від 22.10.2021 б/н, у якому зафіксовано відсутність уповноваженого представника ТОВ "ТД Український продукт" під час виїзду на об`єкт будівництва, що унеможливило проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

В акті зазначено, що повідомленнями про проведення перевірки від 01.10.2021 №0110/6-вих та від 11.10.2021 №1110/1-вих позивача повідомлено про проведення перевірки 08.10.2021 об 11:00 год. та 22.10.2021 об 11:00 год. відповідно Під час виїзду на об`єкт в зазначені в повідомленні дні та час директора ТОВ "ТД Український продукт" чи належним чином уповноваженого представника встановити виявилось неможливо у зв`язку з його відсутністю.

Також відповідачем складено припис №С-2210/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 22.10.2021, яким вимагається від позивача до 04.11.2021 усунути порушення у сфері містобудівної діяльності шляхом допущення посадових осіб до проведення перевірки або будь-яким іншим шляхом згідно чинного законодавства.

Окрім цього Управлінням складено протокол №Л-З-2210/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким, зокрема повідомлено ТОВ "ТД Український продукт" про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 05.11.2021 об 14 год. 00 хв., який надісланий засобами поштового зв`язку 23.10.2021 та вручено представнику позивача за довіреністю 27.10.2021.

Надалі, Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області винесено постанову №3-0511/1/0511/1-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2021, якою визнано ТОВ "ТД Український продукт" винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 71370,00 грн.

Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

За правилами частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи спірним аспектом в межах даної адміністративної справи є обставини наявності/відсутності факту недопуску посадових осіб Управління до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі Наказу №64/2021 та направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 06.10.2021 №108/21-н.

Позивачем у позовній заяві не порушувалось питання щодо протиправності Наказу №64/2021.

За правилами пунктів 1, 2, 10 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Аналогічні права за органом державного нагляду контролю закріплено і в пункті 11 Порядку №553.

Разом з цим, у пункті 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Згідно із пунктами 16-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

В той же час, за правилами пункту 12 Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Аналіз вказаного дає підстави дійти до висновку, що забезпечення права суб`єкта містобудування або його представника, які будують або збудували об`єкт будівництва при проведенні державного архітектурно-будівельного контролю кореспондується із його обов`язком допустити посадову особу органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення відповідного заходу.

Водночас, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Разом з цим слід вказати, що законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, у загальному визначає критерії та умови, за наявності яких можна констатувати факт недопуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.

Отже, недопуск посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №822/836/16 та від 06.02.2020 у справі №208/537/17.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТД Український продукт" було повідомлено в порядку статті 41 Закону № 3038-VI щодо проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) двічі, проте останнім не забезпечено присутність уповноваженого представника під час здійснення виїзду посадової особи відповідача на об`єкт для забезпечення проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

При цьому, що згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час звернення позивача до суду його місцезнаходженням є адреса: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Митрополитська, б. 4.

Наведене в сукупності свідчить, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства в частині повідомлення ТОВ "ТД Український продукт" про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), проте останнім не забезпечено явку свого представника у визначені дні та час проведення заходу, що свідчить про недопущення посадової особи органу державного нагляду (контролю) до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Щодо доводів ТОВ "ТД Український продукт", що останній не є суб`єктом містобудування, що виключає наявність правових підстав для застосування штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з договором оренди житлового приміщення від 07.02.2020 №07/10-УП орендодавець (ПП "ЛЕУС") зобов`язується передати у строкове платне користування приміщення, а орендар (ТОВ "ТД Український продукт") зобов`язується прийняти об`єкт оренди у користування та оплачувати за нього орендну плату.

Відповідно до наведеного договору об`єкт оренди знаходиться за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Короленка, б. 54, загальна площа об`єкта оренди: 33,4 кв.м.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV) регламентовано, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 464/2858/17, від 17.04.2018 у справі № 804/1845/16, від 07.05.2020 у справі № 810/2954/16.

Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені частиною 1 статті 34 Закону № 3038-VI. Водночас згідно з частиною 7 цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Крім того, як вже було вказано вище, абзацом 6 частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Відповідно до частини 8 статті 32 Закону № 3038-VI під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що замовником будівництва є особа, яка має легітимний намір щодо здійснення нового будівництва (реконструкції, капітального ремонту існуючого об`єкта) на належній їй земельній ділянці (щодо належного їй об`єкта) та виразила такий намір шляхом подання відповідної заяви, та у встановленому Законом порядку отримала дозвільний документ. За відсутності дозвільного документа будівництво об`єкта вважається таким, що здійснено самочинно, що є самостійною підставою для проведення перевірки. У такому разі перевірці підлягає відповідний об`єкт самочинного будівництва з метою підтвердження факту самочинності будівництва та виявлення особи, яка таке будівництво здійснила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 826/10130/18.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР) суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі порушення: недопущення посадових осіб органів держаного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів громадян.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Мєзєнцев Є.І.