Постанова
від 30.05.2024 по справі 520/9775/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 р.Справа № 520/9775/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представників сторін: позивача - Венгера В.Л., відповідача - Ринденко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 01.01.24 по справі № 520/9775/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (далі по тексту ДП «ХМЗ «ФЕД», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту Офіс ДПС відповідач, контролюючий орган), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2019 № 0000115008 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 639686,00 грн, № 0000105008 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 3383053,50 грн, № 0000095008 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1094241,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як таких, що ґрунтуються на помилкових висновках акту перевірки щодо відсутності реальності виконаних ДП «ХМЗ «ФЕД» господарських операцій, оскільки підприємством на запити відповідача були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами та додатково надавалися документи під час проведення перевірки, які у повній мірі фіксують реальне придбання товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), що свою чергу було досліджено фахівцями відповідача шляхом співставлення господарських операцій з подальшим використанням ТМЦ у виробництві. Твердження контролюючого органу про неможливість встановлення імпорту товаро-матеріальних цінностей, у тому числі через обрив ланцюгу постачання, та, як наслідок, неможливість виконання господарських операцій ТОВ «Енеко.юа», ТОВ «Авіа Техноконтакт», ПП «НВП «Єдність», ВК «Райдуга», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Радек», ТОВ «Електрон-Експерт» (відсутність трудових та інших ресурсів), позивач вважає неприйнятними, оскільки порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту. Відсутність позначок X (імпортні ТМЦ) та коду УКТ ЗЕД (10-ти знакового) в податкових накладних, виписаних та зареєстрованих постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), на переконання позивача, не позбавляє платника податків (покупця) права на податковий кредит. Зазначив, що єдиний підтверджуючий документ, що надає платнику податків право включити суми ПДВ до податкового кредиту, це податкова накладна, яка зареєстрована в ЄРПН.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі № 520/9775/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.07.2019 № 0000115008, № 0000105008, № 0000095008.

Стягнуто на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (вул. Сумська, буд. 132,м. Харків,61023, код ЄДРПОУ 14310052) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, буд. 11г,м. Київ,04119, код ЄДРПОУ 39440996).

Офіс ВПП ДПС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 25.05.2023 касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС задоволена частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На переконання Верховного Суду, висновки судів попередніх інстанцій про підтвердження фактичного виконання спірних операцій належним чином складеними первинними документами та відхилення доводів контролюючого органу про удаваний характер поставок, є передчасними з огляду на таке.

Так, зокрема, потребує з`ясуванню реальність того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим.

Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість контрагентів платника виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщення, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що внаслідок неповного з`ясування обставин справи суди попередніх інстанцій не забезпечили повного і всебічного розгляду адміністративної справи, не вжили визначених законом заходів, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З посиланням на пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

За висновком Суду, під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки та мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі № 520/9775/19 у задоволенні адміністративного позову ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДП «ХМЗ «ФЕД» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом при його прийнятті обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права (ст. ст.73, 74, 75, 76, 77, 242 КАСУ) та неправильне застосування норм матеріального права (п. 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», п. 5 П(С) БО №11 «Зобов`язання», п. 5 П(С) БО №15 «Дохід», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, абз.2,11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 № 996-XIV, ст. 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 405 «Про затвердження переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки», підпункту 13 пункту 4 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України та пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 року № 635 «Про затвердження Порядку та обсягів ввезення на митну територію України товарів суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість»), просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2019 № 0000115008 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 639 686,00 грн, № 0000105008 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 3 383 053,50 грн, № 0000095008 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на у розмірі 1 09

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про не дослідження судом змісту, суті та наслідків господарських операцій, які є предметом доказування. Позивач вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення обмежився лише посиланням на документи, які надано позивачем в обґрунтування позовних вимог (перелічив їх і вказав їх назви, дати, номери та суть). При цьому дійшовши висновку, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі за текстом Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, не виклав висновку чи повною мірою надані документи розкривають зміст господарських операцій, їх мету, чи підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату під час господарської діяльності з контрагентами. Також, суд не надав оцінки аргументам позивача та наданим на їх підтвердження доказам щодо обставин визначення постачальників, налагодження з ними господарських відносин. Так, контрагенти позивача не були визнані банкрутами, відомості про них були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були зареєстровані платниками податку на додану вартість, отже, не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. Залишено поза увагою суду те, що угоди між позивачем та ТОВ «Енеко.юа», ТОВ «Авіа Техноконтакт», ПП «НВП «Єдність», ВК «Райдуга», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Радек», ТОВ «Електрон-Експерт» були укладені після їх перевірки за встановленою позивачем процедурою та за наслідками їх виз

Також суд не надав оцінки аргументам позивача та наданим ним доказам стосовно використання придбаних ТМЦ (щодо кожного ТМЦ) у своїй виробничій діяльності, яка відповідає виду діяльності, визначеному у Статуті підприємства, та планам виробництва, а також реалізації виготовленої власної продукції з використаними ТМЦ, які були придбані у контрагентів-постачальників.

Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни, зокрема і фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) контролюючим органом при проведенні перевірки не спростована, а навіть підтверджена (накладні, фактична наявність товару, його використання та отримання поштою тощо). Порушення платником податку постачальником, податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку покупця, права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені.

Переконував у хибності висновку суду першої інстанції щодо доведеності обставин неможливості встановлення у спірних правовідносинах походження товару та придбання у контрагентів ТМЦ, оскільки Етикетки на ТМЦ та інформація на АСМО Інспектор-2006, на яку посилався відповідач, стверджуючи, що факт ввезення вказаної продукції, імпортного походження, на територію України не підтверджується, та якою керувався суд першої інстанції, не є належними та допустимими доказами по справі, оскільки не містить жодних відомостей про обставини укладання та виконання господарських операцій з резидентами та рух активів.

Враховуючи, що предметом спору не є реальність закупівлі позивачем ТМЦ у нерезидентів (ТМЦ були придбані у резидентів), вимоги законодавства щодо пільг в оподаткуванні, оформлення їх переміщення через митний кордон України не регулюють спірні відносини. У позивача не виникало обов`язків їх декларувати, зберігати на їх підтвердження відповідні документи та надавати їх до перевірки до податкового органу. Предметом перевірки не було дотримання позивачем законодавства щодо митного оформлення ТМЦ. А відтак, висновок суду, з посиланням на положення ст. 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", постанову Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 405 «Про затвердження переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки», підпункт 13 пункту 4 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України та пункт 4-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 року № 635 «Про затвердження Порядку та обсягів ввезення на митну територію України товарів суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість», про створення позивачу сприятливих умов для закупівлі ТМЦ імпортного походження у нерезидентів (підприємств російської федерації)» є таким, що зроблений при неправильному застосуванні норм матеріального права.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» у повному обсязі, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

З посиланням на висновки перевірки, якою встановлено нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ "Енеко.юа", ТОВ "Авіа Техноконтакт", ПП "НВП "Єдність", ВК «Райдуга», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Радек», ТОВ «Електрон-Експерт», оскільки не можливо підтвердити ані фактичне переміщення товару, ані поставку імпортних ТМЦ (такі товари за даними бази митних декларацій АСМО «Інспектор-2006» не ввозились на територію України), зазначив про відсутність такого виду імпорту підприємствами України, що на думку контролюючого органу свідчить про те, що вказані товари у первинних документах, які складені контрагентами позивача та надані до перевірки ДП «ХМЗ «ФЕД», імпортного походження, виробники - заводи Російської Федерації.

Однак, ДП «ХМЗ «ФЕД», придбаваючи специфічні комплектуючі, які використовуються при виробництві продукції для галузі літакобудування, не у виробників, а у низки посередників на території України, відображає їх у податковому обліку, як «вироби вітчизняного виробництва» (чотири знаки у кодах УКТ ЗЕД та відсутність позначки імпортованого товару у податкових накладних).

Крім того зауважив, що з проведених перевіряючими досліджень, у тому числі з залученням інформаційних Інтернет - ресурсів, вбачається, що надані для перевірки копії етикеток оформлені на виготовлену в РФ продукцію, призначену тільки для внутрішніх поставок, тобто, для використання на території Російської Федерації.

Зазначене підтверджується відсутністю імпорту підприємствами України ТМЦ для подальшої реалізації на ДП «ХМЗ «ФЕД» згідно з базою даних митних декларацій АСМО «Інспектор-2006» (сторінка 86 акту перевірки).

Аналізуючи зазначений перелік, перевіркою встановлено, що товари, які придбані ДП «ХМЗ «ФЕД» у вищевказаних контрагентів внесено до переліку товарів, які ввозяться на митну територію України суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Тобто, на переконання відповідача, не могли бути придбані позивачем у резидентів на території України, а тому первинна документація складена з порушенням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88, що призвело до заниження податку на додану вартість.

В надісланих до суду додаткових поясненнях представник позивача стверджував, що аргументи відповідача, які викладені в акті перевірки, відзиві на позовну заяву і додаткових поясненнях не містять посилання на належні та допустимі докази і не спростовують надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій та рух активів позивача у господарських відносинах з контрагентами, щодо яких було здійснено перевірку.

Переконував, що відповідачем не надано доказів, що етикетки та паспорти на ТМЦ (комплектуючі вироби), які надавалися позивачем на ТМЦ, придбані у вищевказаних контрагентів, підроблені (недостовірні), або незаконним шляхом вибули з володіння власників та незаконно отримані позивачем. Наявність у позивача таких документів свідчить, що отримані комплектуючі (ТМЦ) супроводжувались документами, які підтверджують їх якість виробником і вказані в них ТМЦ були поставлені позивачу. Ця обставина спростовує доводи відповідача про неможливість поставки задекларованими позивачем постачальниками товарів імпортного походження та складення первинних документів з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні».

З огляду на те, що ТМЦ були поставлені позивачу резидентами, посилання відповідача на пільгові, сприятливі умови імпорту ТМЦ, які передбачені законодавством для позивача, вважав безпідставними та такими, що не впливають на доведеність реальності господарських операцій із задекларованими позивачем постачальниками, та відповідно висновки щодо руху активів позивача.

Крім того, під час реєстрації податкових накладних в ЄРПН їх відповідність вимогам законодавства була перевірена контролюючим органом, а тому відсутні підстави для неврахування податкових накладних позивачем. При цьому, аргументи відповідача не містять посилань, яке значення вказані в податкових накладних коди УКТ ЗЕД мають для висновків відповідача щодо нереальності господарських операцій (відсутній причинно-наслідковий зв`язок аргументу та висновку).

Щодо обставин та способу налагодження господарських зв`язків з постачальниками повідомив, що локальними актами в ДП «ХМЗ «ФЕД» встановлена процедура «кваліфікації» постачальників, яка передбачає проведення перевірки постачальників щодо спроможності останніми виконати поставку ТМЦ з врахуванням багатосторонньої інформації, у тому числі наявності матеріальних та трудових ресурсів, необхідних дозволів (ліцензій), ділової репутації та оформленням відповідних обґрунтованих висновків, на підставі яких приймається рішення щодо укладення господарських договорів на поставку ТМЦ.

Пояснив, що господарські зв`язки ДП ХМЗ «ФЕД» з постачальниками ТОВ «Енеко. юа» (код ЄДРПОУ 41046476), ТОВ «Електрон Експерт» (код ЄДРПОУ 37094728), ТОВ «Радек» (код ЄДРПОУ 39838827), ПП «НВП «Єдність» (код ЄДРПОУ36226556), ВК «Райдуга» (код ЄДРПОУ21245668), ТОВ Промелектроніка (код ЄДРПОУ 24510970), ТОВ Авіа Техконтакт (код ЄДРПОУ 39444367), виникли як з переможцями комерційних торгів, проведених на торгівельному майданчику «https://smarttender.biz» працівниками ДП ХМЗ «ФЕД» (т.5 а.с.37-40).

Наполягав, що враховуючи надані позивачем письмові докази, пояснення свідка ОСОБА_1 , та відповідні їм обставини і спосіб, за яких налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, осіб, які персонально брали у цьому участь, позивачем доведено, що справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Тобто, доведено реальність спірних господарських операцій. Вказані обставини підтверджують рух активів позивача за вказаними господарськими операціями з вищезгаданими постачальниками та відсутність альтернативного руху активів порівняно із задекларованим позивачем.

В надісланих до суду додаткових поясненнях представник відповідача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, та знов наголосив, що надані для перевірки копії паспортів та етикеток оформлені на виготовлену в РФ продукцію, призначену тільки для внутрішніх поставок. Зазначене підтверджується відсутністю імпорту зазначеної продукції згідно з базою даних митних декларацій Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС.

З посиланням на отримання позивачем податкових накладних від постачальників на товар імпортного походження, зазначив, що податкові накладні виписані контрагентами позивача з порушенням п. 198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, як такі, що не містять обов`язкових реквізитів, визначених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

З огляду на вищенаведене, стверджував, що фактично придбання позивачем ТМЦ від постачальників не відбувалося, первинні документи складені такими постачальниками з порушенням Закону № 996-XIV та не підтверджують факту здійснення господарських операцій.

Водночас, проведеною перевіркою встановлено оприбуткування товару, ідентичного задекларованому, який було використано в господарській діяльності ДП «ХМЗ «ФЕД», що свідчить про набуття останнім у власність безоплатно отриманого товару від невстановлених осіб, без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Таким чином, перевіркою встановлено факт заниження ДП «ХМЗ «ФЕД» доходу на вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей від невстановлених осіб, чим порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, абз. 2, 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту. У зв`язку з чим, контролюючим органом було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000115008, № 0000105008, № 0000095008 від 05.07.2019 на загальну суму 5 116 980,75 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" - задоволено.

Замінено позивача - Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (код ЄДРПОУ 14310052) в адміністративний справі № 520/9775/19.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній та додаткових поясненнях, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечувала, просила суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанцій - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач включений до Переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 09.06.2010, та підпадає під дію ст. 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості".

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "ХМЗ "ФЕД" основним видом діяльності підприємства за ДК 009:2010 є 30.30 "Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування".

Виробництво та ремонт комплектувальних виробів авіаційної техніки здійснювалось на виконання планів виробництва товарної продукції (на 4 кв. 2016р., 2 кв. 2018р., липень-грудень 2018р.), які є складовою частиною фінансового плану державного підприємства.

В період з 12.03.2019 по 25.03.2019 р., з 20.05.2019 р. по 31.05.2019 фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "ХМЗ "ФЕД" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Енеко.юа" (41046476) за травень-липень 2018 року, ТОВ "Авіа Техконтакт" (39444367) за червень 2018 року, ЕПТ "НВП "Єдність" (36226556) за грудень 2016 року, ВК "Райдуга" (21245668) за вересень-жовтень 2018 року, ТОВ "Промелектроніка" (24510970) за вересень-грудень 2018 року, ТОВ "Радек" (39838827) за листопад-грудень 2018 року, ТОВ "Електрон-Експерт" (37094728) за грудень 2018 року та податку на прибуток за 2016-2018 роки.

За результатами перевірки складений акт від 07.06.2019 № 46/28-10-50-08-12/14310052.

Перевіркою встановлені наступні порушення ДП "ХМЗ "ФЕД":

- п. 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», п. 5 П(С) БО №11 «Зобов`язання», п. 5 П(С) БО №15 «Дохід», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України;

- п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, абз.2,11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

З висновками акту перевірки позивач не погодився та направив заперечення до ГУ ДФС у Харківській області від 26.04.2019 № 6/746.

Листом від 14.05.2019 № 23681/10/20-40-14-17-13 відповідачем заперечення були відхилені.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень податкові повідомлення-рішення від 05.07.2019 :

- № 0000115008, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 639 686,00 грн.,

- № 0000105008, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3 383 053,50 грн.,

- № 0000095008, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 094 241,25 грн.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, зазначивши, що придбані позивачем у контрагентів ТМЦ мають коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, тобто, є товарами імпортного походження, погодився з доводами податкового органу про неможливість придбання ДП "ХМЗ "ФЕД" у контрагентів вказаного товару та встановлення його походження, оскільки факт ввезення такої продукції на територію України не підтверджується АСМО "Інспектор".

З посиланням на ст. 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" від 12.07.2001 року від № 2660-ІІІ, якою затверджено Перелік суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, судом встановлено, що до вказаного Переліку входить Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", а товари, які придбані ДП "ХМЗ "ФЕД" у вищевказаних контрагентів, відповідно до підпункту 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України та пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 року № 635 внесені до переліку товарів, які ввозяться на митну територію України суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Також судом взято до уваги, що в наданих до перевірки етикетках на електромагнітні клапани не зазначено жодної назви підприємств, які можна було б визначити як виробників зазначеної продукції. При цьому, дослідженням їх змісту встановлено невідповідність оформлення вимогам ГОСТу 27693-2012 (принят Межгосударственным советом по стандартизации, метрологии та сертификации Российской Федерации (протокол № 42 от 15.11.2012), зокрема, розділу 5 «Общие требования к оформлению и изданию паспортов и этикеток» пункту 5.1 «Требования к оформлению».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок відповідача про неможливість здійснення контрагентами позивача - ТОВ «Енеко.юа», ТОВ «Авіа Техноконтакт», ПП «НВП «Єдність», ВК «Райдуга», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Радек», ТОВ «Електрон-Експерт» поставки ТМЦ на адресу ДП "ХМЗ "ФЕД", що призвело до заниження позивачем доходу на вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей від невстановлених осіб, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, чим порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, абз. 2, 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Як зазначив відповідач, відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась. Коригування фінансового результату до оподаткування на дохід від безоплатно отриманих товарів не передбачено ПК України. Разом з тим, до звільнених операцій підприємством повинно бути віднесено собівартість безоплатно отриманих активів та дохід від реалізації продукції літакобудування, до складу якої ввійшли такі безоплатно отримані ТМЦ. З не підтвердженням факту отримання товарів також пов`язані порушення щодо заниження податку на додану вартість.

За визначенням пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та формування валових витрат, є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Відповідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст.137 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п.5 Правил (Стандарту) бухгалтерського обліку Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі по тексту П(С) БО 1):

- доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

- витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно з п. 7 Правил (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі по тексту - П(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

За визначенням п.6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому, підпунктом 9.4 пункту 9 П(С)БО 16 встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За визначенням пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм ПК України свідчить про те, що право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту та формування витрат обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про зміст та обсяг господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Таким чином, первинні документи, які містять відомості про господарські операції та підтверджують здійснення господарської діяльності платника податків, є першоосновою для ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань та складання платниками податків податкової звітності.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Отже, формування доходів та витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених первинних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Аналіз вищенаведених норм доводить правила формування доходів та витрат платника податку, а також податкового кредиту безпосередньо на підставі первинних документів.

У свою чергу, первинним документом у розумінні ст.ст. 1, 9 Закону № 996-XIV, є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з акту документальної позапланової виїзної перевірки, контролюючим органом встановлено придбання ДП "ХМЗ "ФЕД" у ТОВ "Енеко.юа" у період травень-липень 2018 року, TOB "Авіа Техноконтакт" у період червень 2018 року, ПП "НВП "Єдність" у період грудень 2016 року, ВК "Райдуга" у період вересень-жовтень 2018 року, ТОВ "Промелектроніка" у період вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року; ТОВ "Радек" у період листопад 2018 року, грудень 2018 року; ТОВ "Електрон-Експерт" у період грудень 2018 року електромагнітів, сигналізаторів, патронів термочутливих, датчиків швидкості, фільтрелементів, мембранного полотна, генераторів, електромагнітних клапанів, з`єднувачів, які є продукцією імпортного походження, виробники - заводи Російської Федерації.

З урахування того, що товар є імпортного походження, податковим органом було досліджено дані електронного реєстру звітності та зареєстрованих податкових накладних, вивчено ланцюг постачання та встановлено, що постачальники вищевказаних контрагентів не є імпортерами спірних ТМЦ, не придбавали їх по ланцюгу постачання у імпортерів зазначеної продукції.

З посиланням на данні Єдиного реєстру податкових накладних та АІС «Податковий блок» відповідачем констатовано, що факт придбання ТМЦ не встановлено, у зв`язку з чим зроблено висновок про неможливість встановлення походження товарів, які було зазначено в первинних документах, складених ТОВ "Енеко.юа", TOB "Авіа Техноконтакт", ПП "НВП "Єдність", ВК "Райдуга", ТОВ "Промелектроніка" , ТОВ "Радек", ТОВ "Електрон-Експерт" на адресу ДП «ХМЗ «ФЕД», та неможливість підтвердити постачання такого товару позивачу, оскільки ТМЦ імпортного походження не ввозилися на митну територію України.

Також, дослідженням наданих ДП «ХМЗ «ФЕД» паспортів, етикеток на продукцію встановлено їх невідповідність вимогам російського ГОСТу 27693-88, який регламентує порядок оформлення експлуатаційної документації на авіаційну техніку, побудову, викладення, оформлення, зміст та видання паспортів та етикеток на вироби, якими комплектується авіаційна техніка. Так, у етикетках та паспортах поряд з номером виробу, датою виробництва, основними технічними даними, рухом виробу у експлуатацію зазначено лінію відрізу при поставці на експорт, але ця лінія не була використана.

Таким чином, вбачається, що надані для перевірки копії етикеток оформлені на виготовлену в РФ продукцію, призначену тільки для внутрішніх поставок, тобто для використання на території Російської Федерації.

Перевіркою встановлено, що товари, які придбані ДП «ХМЗ «ФЕД» у ТОВ «Електрон- Експерт», ТОВ «Радек», ТОВ «Промелектроніка», ПП «НВП «Єдність» ТМЦ внесені до переліку товарів, які ввозяться на митну територію України суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. (Постановою КМ України від 09.08.2017 № 635).

З огляду на вищевикладене, відповідачем зроблено висновок, що здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ "Енеко.юа", ТОВ "Авіа Техноконтакт", ПП "НВП "Єдність", ВК "Райдуга, ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "Радек", ТОВ "Електрон-Експерт" не відбувалось та не підтверджено ані фактичне переміщення товару, ані можливість поставки імпортних ТМЦ, у зв`язку із тим, що вони не ввозились на територію України, тобто, первинні документи складені з порушенням Закону № 996-XIV та не підтверджують факту здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ «Енеко.юа» (постачальник) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір № 23/02/18 від 23.02.2018 (т.1 а.с.189-190), на підставі якого та рахунку-фактури № СФ-000029 від 28.02.2018 ТОВ «Енеко.юа» поставлено позивачу електромагніти Д418Н, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000136 від 02.05.2018.

Оплата продукції здійснена, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.03.2018 № 853, від 21.05.2018 № 1127, від 25.05.2018 № 772, від 07.06.2018 №№ 1167, 1170.

ОСОБА_2 за довіреністю № 538 від 23.04.2018 отримано електромагніти Д418Н (50 шт.) на суму 767622,6 грн Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 218 від 02.05.18 і за лімітною картою № 0286, видано у цех № 22 для виробництва електропневмоклапанів ЕПК-69.

Постачальником виписана податкова накладна № 147 від 02.05.2018. (т.1 а.с.192-202).

Відповідно умов договору, відвантаження продукції здійснюється за рахунок покупця, самовивіз.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Авіа Техконтакт», судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Авіа Техконтакт» на підставі рахунку на оплату № 34 від 14.02.18 поставлено позивачу суміш гумову 51-1434НТА.

За видатковою накладною № 119 від 17.08.2018 ОСОБА_2 за довіреністю №1114 від 17.08.2018 отримано суміш гумову 51-1434НТА (5 кг) на суму 31291,02 грн. Отриманий товар оприбуткований на складі № 110 за прибутковим ордером № 89 від 20.08.2018 та за лімітною картою № 155/1 27.08.2018, видано у виробництво (цех № 11) та використано у ремонті насосів-регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна від 18.06.2018 № 16.

Оплата продукції здійснена відповідно платіжних доручень 18.06.2018 № 1019 від 28.09.2018 р. № 1681.

Доставка здійснювалась ручною поклажею, про що свідчить відмітка на видатковій накладній № 119 від 17.08.2018 (т.1 а.с.203-211).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Електрон-Експерт», судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ «Електрон-Експерт» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №182/18-205 від 18.12.2018. На підставі зазначеного договору та рахунку на оплату по замовленню від 17.12.2018 № 85 поставлено позивачу генератори ГТ30НЖЧ12-2С.

Відповідно до видаткової накладної № 146 від 19.12.2018 ОСОБА_3 за довіреністю № 1775 від 18.12.2018 отримано генератори ГТ30НЖЧ12-2С (7 шт.) на суму 6586604,64 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 36 від 19.12.2018 та за лімітною картою № 0929 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ГП21.

Постачальником виписана податкова накладна № 147 від 02.05.2018.

Оплата продукції здійснена за платіжним дорученням від 07.11.2018 № 4049.

Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за товарно-транспортною накладною від 19.12.2018 № Р146 (т.1 а.с.212-224).

На підставі договору купівлі-продажу № 169/18-205 від 12.11.2018, який укладено між ТОВ «Електрон-Експерт» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) та рахунку на оплату від 12.11.2018 № 96 поставлено позивачу електромагнітні клапани МКТ-163 (30 штук).

За видатковою накладною № 148 від 28.12.18 ОСОБА_3 за довіреністю № 1808 від 28.12.2018 отримано електромагнітні клапани МКТ-163 (12 шт.) на суму 246672,00 грн. Отриманий товар оприбуткований на складі №109 за прибутковим ордером №38 від 28.12.18 і за лімітними картами №№ 0875, 0911 видано у цех № 22 для виробництва та ремонту насосів-регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна № 32 від 26.12.2018. Оплата продукції здійснена платіжними дорученнями від 21.12.18 № 601, від 26.12.2018 № 676, від 27.12.2018 № 721.

Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за товарно-транспортною накладною від 28.12.2018 № Р148 (т.1 а.с.223-237).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Радіоелектронний комплекс (ТОВ «Радек»), судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ «Радек» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 161/18-205 від 02.11.2018.

На підставі зазначеного договору та рахунку на оплату по замовленню від 02.11.2018 № 96 поставлено позивачу мембранне полотно.

Позивачем надано до суду копії первинних документів, на підтвердження здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом.

За видатковою накладною № 71 від 22.11.2018 ОСОБА_3 за довіреністю №1644 від 22.11.2018, отримано мембранне полотно МП3027-159-1 - ПЛОС-6ГР (120 шт.), МП684-117-ГОФР-6ГР (30 шт.) та МП30268,92-ГОФР-6ГР (30 шт.) на суму 571650,12 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 28 від 22.11.2018 та за лімітними картами від 22.11.2018 №№ 0877-0882, від 03.12.18 № 0895-0897, від 13.12.2018 № 0920-0922 видано в цех № 11 та використано у виробництві та ремонті насосів-регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна № 1 від 07.11.2018 та розрахунок коригування № 3 від 17.12.2018.

Оплата продукції здійснена платіжними дорученнями від 07.11.2018 № 4049. Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за товарно-транспортною накладною від 22.11.2018 № Р71 (т.1 а.с.238-249, т.2 а.с.1-11).

За видатковою накладною № 81 від 17.12.18 ОСОБА_3 за довіреністю № 1765 від 17.12.2018 отримано мембранне полотно МП3027-159-1- ПЛОС-6ГР (50 шт.), МП684-117-ГОФР-6ГР (19 шт.) та МП30268,92-ГОФР-6ГР (13 шт.) на суму 261618,25 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 34 від 17.12.2018 та за лімітними картами від 17.12.2018 №№ 0802, 0816, 0819, 0821, 0822, 0829, 0830, від 18.12.18 №№ 0828, 0831-0833, 0860, 0862, 0863, 0871, 0873 видано в цех №11 та використано у виробництві та ремонті насосів-регуляторів НРЗ.

Постачальником виписані податкові накладні від 16.11.2018 № 2, від 26.12.2018 № 5, від 27.11.2018 № 7.

Оплата продукції здійснена платіжними дорученнями від 16.11.2018 № 2285, від 26.12.2018 № 2367, від 27.11.2018 № 2377. Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за товарно-транспортною накладною від 17.12.2018 № Р81. (т.2 а.с.12-36).

На підставі рахунку на оплату по замовленню від 13.11.18 № 99 поставлено позивачу фільтр 8Д2.966.714. За видатковою накладною № 72 від 22.11.2018 ОСОБА_3 за довіреністю № 1644 від 22.11.2018, отримано фільтр 8Д2.966.714 (9 шт.) на суму 118346,4 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 29 від 22.11.2018 та за лімітною картою від 22.11.2018 №№ 0883 видано у цех № 22 для ремонту привід-генераторів ГП21.

Постачальником виписана податкова накладна № 3 від 22.11.2018 з урахуванням розрахунку коригування № 3 від 17.12.2018.

Оплата продукції здійснена платіжним дорученням від 07.11.2018 № 312 (з урахуванням листа від 17.12.18 № 205/1634).

Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за товарно- транспортною накладною від 22.11.2018 № Р72 (т.2 а.с.37-45).

На підставі договору купівлі-продажу №183/18-205 від 29.11.18 р., який укладено між ТОВ «Радек» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець), та рахунку на оплату по замовленню від 30.11.2018 №111 поставлено позивачу мембранне полотно.

За видатковою накладною № 82 від 19.12.2018 ОСОБА_3 за довіреністю № 1765 від 17.12.2018, отримано мембранне полотно МП3027-159-1 - ПЛОС-6ГР (120 шт.), МП684-117-ГОФР-6ГР (30 шт.) та МП30268,92-ГОФР-6ГР (30 шт.) на суму 571650,12 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 35 від 19.12.2018 та за лімітними картами від 19.12.2018 № 0927-0929, від 25.12.2018 № 0936-0938, від 08.01.22019 № 0002, № 0003 видано в цех № 11 та використано у виробництві та ремонті насосів-регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна № 1 від 05.12.2018.

Оплата продукції здійснена платіжними дорученнями від 05.12.2018 №№ 396, 4247. Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за товарно-транспортною накладною від 19.12.2018 № Р82 (т.2 а.с.46-64).

Також, між ТОВ «Радек» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 184/18-205 від 18.12.2018, на підставі якого та рахунку на оплату по замовленню від 19.12.2018 № 113 поставлено позивачу мембранне полотно.

За видатковою накладною № 6 від 14.02.2019 ОСОБА_3 за довіреністю № 233 від 14.02.2019 отримано мембранне полотно МП3027-159-1-ПЛОС-6ГР (80 шт.), МП684-117-ГОФР-6ГР (20 шт.) та МП30268,92-ГОФР-6ГР (20 шт.) на суму 381100,08 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 48 від 14.02.2019 та за лімітними картами від 14.02.2019 №№ 0152-0154, 0156-0158, від 25.02.19 №№ 0172-0174, 0178-0180, від 21.03.2019 № 0207 видано в цех № 11 та використано у виробництві та ремонті насосів-регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна № 5 від 27.12.2018. Оплата продукції здійснена платіжними дорученнями від 27.12.2018 № 731.

Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за товарно- транспортною накладною від 14.02.2019 № Р6 (т.2 а.с.65-86).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Промелектроніка», судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ «Промелектроніка» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ПЕ-18/1 від 29.08.2018, за яким поставлено позивачу комплектувальні вироби.

Згідно з рахунком-фактурою від 20.08.2018 № СФ-0001304, за видатковою накладною № РН-0001846 від 13.09.2018 ОСОБА_2 за довіреністю № 1264 від 13.09.2018, отримано МСТ-9С сигналізатор с Д59-1 (30 шт.) на суму 469764,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 311 від 14.09.2018 та за лімітними картами від 18.09.2018 № 0753, від 20.09.2018 № 0764, від 14.12.2018 № 0953, від 05.02.2019 № 0113 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ГП21.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 14.09.2018 за експрес-накладною № 59000363400458 (т.2 а.с.87-100).

Згідно з рахунком-фактурою від 12.09.2018 № СФ-0001443, за видатковою накладною № РН-0001915 від 19.09.2018 ОСОБА_2 за довіреністю № 1264 від 13.09.2018 отримано ЭМТ-503Д електромагніт (16 шт.) на суму 75900,00 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 312 від 20.09.2018 та за лімітною картою від 21.09.2018 № 0765 видано у цех № 22 для виробництва виконавчих механізмів ИМ-ЗА.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 20.09.2018 за експрес-накладною № 59000364807129. На підставі дефектного акту від 24.09.2018 № 65 ЭМТ-503Д та листа від 25.09.2018 електромагніт (1 шт.) було повернуто постачальнику, що підтверджується накладною від 01.10.2018, довіреністю на отримання ТМЦ ОСОБА_4 від 24.09.2018 № 248, експрес-накладною від 02.10.2018 № 59998069060980, розрахунком коригування до податкової накладної від 19.09.2018 № 144 (т.2 а.с.101-112).

З матеріалів справи слідує, що на заміну повернутого, за видатковою накладною № РН-001898 від 22.10.2018 ОСОБА_5 за довіреністю № 1476 від 22.10.2018, отримано ЭМТ-503Д електромагніт (1 шт.) на суму 4743,78 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 13 від 24.10.2018 та за вимогою від 29.10.2018 № 60 видано у цех № 22 для виробництва виконавчого механізму ИМ-ЗА.

Постачальником виписана податкова накладна № 150 від 22.10.2018.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 24.10.2018 за експрес-накладною № 59000372706753 (т.2 а.с.112-116).

Згідно з рахунком-фактурою від 23.10.2018 № СФ-0001710, за видатковою накладною № РН-02109 від 02.11.2018 ОСОБА_5 за довіреністю № 1552 від 02.11.2018 отримано 8Д2.966.675 фільтроелемент (15 шт.) на суму 78003,36 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 19 від 05.11.2018 та за лімітною картою від 12.11.2018 № 0848 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ГГІ21 (т.2 а.с.117-120).

Згідно з рахунком-фактурою від 23.10.2018 № СФ-0001711, за видатковою накладною № РН-02110 від 02.11.18 ОСОБА_5 за довіреністю № 1552 від 02.11.2018 отримано МСТ-9С сигналізатор с Д59-1 (15 шт.) на суму 213075,54 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 20 від 05.11.2018 та за лімітною картою від 12.11.2018 № 0849 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ГП21 (т.2 а.с.121-124).

Згідно з рахунком-фактурою від 23.10.2018 № СФ-0001712, за видатковою накладною № РН-02112 від 02.11.2018 ОСОБА_5 за довіреністю № 1552 від 02.11.2018 отримано 3MT-231A електромагніт (20 шт.) на суму 140736,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 18 від 05.11.2018 та за лімітною картою від 12.11.2018 № 0850 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ГП21.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 05.11.2018 за експрес-накладною № 59000375541257 (т.2 а.с.125-129).

На підставі договору купівлі-продажу № ПЕ-18/2 від 21.09.2018, який укладено між ТОВ «Промелектроніка» (продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець), поставлено позивачу датчики швидкості приводу.

Згідно з рахунком-фактурою від 18.09.2018 № СФ-0001473, за видатковою накладною № РН-0002097 від 16.10.2018 ОСОБА_5 за довіреністю № 1447 від 16.10.2018 отримано ДССП-5КБ датчик швидкості приводу (15 шт.) на суму 748440,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 9 від 17.10.2018 та за лімітними картами від 18.10.18 № 0810, від 06.11.2018 № 0840, від 16.11.2018, від 15.01.2019 № 0026 видано у цех № 22 для ремонту привід - генератора ГП21.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 17.10.2018 за експрес-накладною № 59000371335250 (т.2 а.с.130-140).

На підставі договору № ПЕ-18/3 від 04.10.2018 поставлено позивачу комплектувальні вироби. Згідно з рахунком-фактурою від 18.09.2018 № СФ-0001473, за видатковою накладною № РН-0002096 від 16.10.2018 ОСОБА_5 за довіреністю № 1447 від 16.10.2018 отримано ДССП-5КБ датчик швидкості приводу (15 шт.) на суму 748440,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 8 від 17.10.2018 і за лімітною картою від 18.10.2018 № 0809 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ЕП21.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 17.10.2018 за експрес-накладною № 59000371335250 (т.2 а.с.141-148).

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 № СФ-0002532, за видатковою накладною № РН-0001927 від 27.09.2018 ОСОБА_1 за довіреністю, отримано ПТ-5Т патрон термочутливий (5 шт.) на суму 148050,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 313 від 28.09.2018 та за лімітними картами від 05.10.2018 № 0786, від 10.10.2018 № 0803 видано у цех № 22 для ремонту насосів регуляторів НРЗ.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 28.09.18 за експрес-накладною № 59000366833632. (т.2 а.с.149-154)

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 № СФ-0002532, за видатковою накладною № РН-0002052 від 09.10.2018 ОСОБА_2 за довіреністю від 09.10.2018 № 1423, отримано ПТ-5Т патрон термочутливий (20 шт.) на суму 592200,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 6 від 10.10.2018 та за лімітною картою від 22.10.2018 № 0807 видано у цех № 22 для виробництва насосів регуляторів НРЗ. Постачальником виписана податкова накладна від 09.10.2018 №66.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 10.10.2018 за експрес-накладною № 59000369790653. (т.2 а.с.155-159)

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 № СФ-0002532, за видатковою накладною № РН-0002280 від 26.11.2018 ОСОБА_5 за довіреністю від 26.11.2018 № 1659, отримано ПТ-5Т патрон термочутливий (5 шт.) на суму 148050,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 30 від 28.11.2018 та за лімітними картами від 10.12.2018 № 0918, від 12.12.2018 № 0916 видано у цех № 22 для виробництва насосів регуляторів НРЗ. Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 28.11.2018 за експрес-накладною № 59000381199135 (т.2 а.с.160-165).

На підставі договору № ПЕ-18/4 від 05.11.2018 ТОВ «Промелектроніка» поставлено позивачу сигналізатори засмічення фільтроелемента.

Згідно з рахунком-фактурою від 05.11.2018 № СФ-0001785, за видатковою накладною № РН-02154 від 08.11.2018 ОСОБА_5 за довіреністю № 1582 від 08.11.2018 отримано СЗФ (9 шт.) на суму 226800,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 23 від 08.11.2018 та за лімітною картою від 13.11.2018 № 0857 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ГП21.

Перевезення здійснювалось ТОВ «Нова Пошта», товар отримано 09.11.2018 за експрес-накладною № 59000376920572. Оплата у перевіряємому періоді за придбані ТМЦ здійснена частково платіжними дорученнями від 26.09.2018 № 1977, від 30.10.2018 №№ 1903, 1906, від 13.11.2018 № 2217 (т.2 а.с.166-176).

Щодо господарських відносин позивача з ПП «НВП «Єдність», судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП «НВП «Єдність» на підставі рахунку-фактури від 07.12.2016 № 138/12 поставлено позивачу з`єднувачі. За видатковою накладною № РН-0000066 від 16.12.2016 ОСОБА_6 за довіреністю № 5832 від 09.12.2016 отримано з`єднувачі СНЦ28-10/22В-1-В (5 шт.) на суму 7400,04 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 81 від 16.12.2016 та за лімітними картами від 19.12.2016 № 1472, від 28.01.2017 № 1120, від 09.02.2018 № 0122 видано у цех № 22 для виробництва привід-генераторів ГП21.

Постачальником виписана податкова накладна № 6 від 15.12.2016.

Оплата продукції здійснена платіжним дорученням від 15.12.2016 № 9820 (т.2 а.с.177-185).

Щодо господарських відносин позивача з ВК «Райдуга», судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ВК «Райдуга» (Постачальник) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №20/06/19 від 21.06.2018, на підставі якого поставлено позивачу патрони термочутливі.

Згідно з рахунком на оплату від 05.07.2018 № 282, за видатковою накладною № 321 від 07.09.2018 ОСОБА_2 за довіреністю № 1232 від 04.09.2018 отримано патрон термочутливий ПТ-5Т (8 шт.) на суму 173760,0 грн. Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 303 від 07.09.2018 та за лімітною картою від 07.09.2018 № 0712 видано у цех № 22 для виробництва насосів регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна № 46 від 07.09.2018.

Перевезення ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною від 07.09.2018 № Р321.

Згідно з рахунком на оплату від 07.09.2018 № 367 за видатковою накладною № 322 від 07.09.2018 ОСОБА_2 за довіреністю № 1232 від 04.09.2018 отримано патрон термочутливий ПТ-5Т (2 шт.) на суму 43440,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 304 від 07.09.2018 та за лімітною картою від 07.09.2018 № 0712 видано у цех № 22 для виробництва насосів регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна № 2 від 07.09.2018.

Перевезення ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною від 07.09.2018 № Р322 (т.2 а.с.186-199).

На підставі договору купівлі-продажу № 117/18-205 від 03.08.2018 ВК «Райдуга» поставлено позивачу мембранне полотно. Згідно з рахунком на оплату від 22.08.2018 №343, за видатковою накладною № 328 від 12.09.2018 ОСОБА_2 за довіреністю № 1256 від 12.09.2018 отримано мембранне полотно МП3027-159-1-ПЛОСК-6ГР (160 шт.), МП684-117-ГОФР-6ГР (40 шт.) та МП30268,92-ГОФР-6ГР (40 шт.) на суму 786473,28 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 307 від 12.09.2018 та за лімітними картами від 12.09.2018 № 0710, 0715, від 13.09.2018 № 0744, від 18.09.2018 № 0755, 0756, від 25.09.2018 № 0770, 0777, від 03.10.2018 № 0783, 0784, від 09.10.2018 № 0789, 0790, 0801, від 22.10.2018 № 0813, від 25.10.18 № 0815, від 26.10.2018 № 0818, 0820, від 21.11.2018 № 0874, від 22.11.2018 № 0878 видано у цех № 22 для виробництва та ремонту насосів регуляторів НРЗ.

Постачальником виписана податкова накладна № 4 від 10.09.2018.

Оплата здійснена платіжним дорученням від 10.09.2018 № 1502, від 26.09.2018 №3488.

Перевезення ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.09.2018 № Р329.

На підставі рахунку на оплату від 12.09.2018 № 373 за видатковою накладною №329 від 12.09.2018 ОСОБА_2 за довіреністю № 1256 від 12.09.2018 отримано заготовки із мембранного полотна МП455-385А-ГОФР-5ГР (50 шт.) та МП261-146-ПЛОСК-5ГР (50 шт.) на суму 246600,0 грн.

Отриманий товар оприбуткований на складі № 109 за прибутковим ордером № 308 від 12.09.2018 та за лімітними картами від 13.09.2018 №№ 0747, 0750 видано у цех № 22 для виробництва автоматичних дозаторів палива АДТ24. Постачальником виписані податкові накладні № 24 від 10.09.2018, № 25 від 12.10.2018.

Перевезення ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.09.2018 № Р329 (т.2 а.с.200-236).

Отримання товару здійснювалось робітниками заводу за довіреностями, що підтверджується витягами з журналів реєстрації довіреностей, які наявні в матеріалах справи.(т.2 а.с.237-239, т.3 а.с.1-17).

Реалізація виготовлених виробів та виконаних робіт (послуг) підтверджується наступними документами, які долучені позивачем до матеріалів справи:

За договором від 20.02.2017 № 11/17-237(УЗ), укладеним між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та Акціонерним товариством «Мотор Січ» (замовник), надано послуги з капітального ремонту насосів регуляторів НРЗ (та його модифікацій). Відремонтовані агрегати, відвантажені замовнику за накладними від 30.10.2018 №№ 1043-1045, від 31.10.2018 № 1051, від 02.11.2018 № 1061, від 05.11.2018 № 1074, від 07.11.2018 № 1081, від 13.11.2018 №№ 1063, 1083, 1091, 1092, 1099, від 14.11.2018 №№ 1113, 1114, від 16.11.2018 №№ 1123-1126, від 21.11.2018 № 1142 від 16.12.2018 №№ 1258- 1260, 1262, від 19.12.2018 № 1273 (т.3 а.с.32-102).

За договором від 10.07.2015 № 38/15-237(УЗ), укладеним між позивачем (постачальник) та Акціонерним товариством Мотор Січ (покупець), за накладною від 24.06.2019 № 675 поставлено виконавчі механізми ИМ-ЗА. (т.3 а.с.103-141)

За договором від 19.07.2018 № 15/05-18, укладеним між позивачем (продавець) та Державним підприємством «Антонов» (покупець), за накладною від 28.12.2018 № 1303 поставлено привід-генератори ГП21 (т.3 а.с.142-148).

За договором від 07.11.2018 № 83/18-237, укладеним між позивачем (виконавець) та Державним підприємством «Антонов» (замовник), надано послуги з капітального ремонту привід-генераторів ГП21. Відремонтовані агрегати відвантажені замовнику за накладною від 25.02.2019 № 206 (т.3 а.с.148-153).

За контрактом від 28.11.2018 № 18UA01GTAAIXD0002, укладеним між позивачем (продавець) та CHINA NATIONAL TECHNICAL IMPORTEXPORT CORPORATION (покупець), за накладною від 05.03.2019 № 245 та митною декларацією від 05.03.2019 № UA807200/2019/001008 поставлено насоси-регулятори НРЗВМТ та НРЗВМАТ (т.3 а.с.154-163).

За договором комісії від 26.10.2017 № USE-16.2-245-D/K-17, укладеним між позивачем (комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт (комісіонер), за накладною від 18.03.19 № 298 відвантажено привід-генератори ГП21 (т.3 а.с.164-174).

За договором комісії від 20.05.2016 № Д-30-02/2016/П, укладеним між позивачем (комітент) та Державним підприємством «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (комісіонер), здійснено капітальний ремонт привід-генераторів ЕП21. Привід-генератори ЕП21 відвантажено за накладною від 18.03.19 № 298. (т.3 а.с.175-191)

За контрактом від 19.12.2014 № 41/14-237, укладеним між позивачем (виконавець) та державним підприємством «Lorn Praha s.p.» (замовник), здійснено капітальний ремонт насосів-регуляторів НРЗВМТ. Насоси-регулятори НРЗВМТ відвантажені за накладною від 30.11.2018 № 1172 та митною декларацією від 30.11.2018 № UA807200/2018/007636 (т.3 а.с.192-215).

За договором від 22.06.2016 № 67/16-237, укладеним між позивачем (підрядник) та Приватним акціонерним товариством «ФЕД» (замовник), виготовлено привід-генератори ЕП21, який поставлено за накладною від 03.12.2018 № 1086 (т.3 а.с.216-230).

Колегією суддів враховано, що будь-яких недоліків вищевказані документи, які були також були предметом дослідження під час проведення спірної перевірки, не містять. Жодних застережень щодо можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та унеможливили визначити дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо контролюючим органом не висловлено.

Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Під час проведення перевірки відповідачем не встановлено альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим, а лише висловлене припущення, що оскільки ТМЦ імпортного походження, а вищевказані контрагенти не є імпортерами, останні не могли здійснити таке постачання. Водночас, контролюючий орган зазначив, що такі ТМЦ не ввозились на територію України.

Колегія суддів зазначає, що такі висновки відповідача за своїм змістом є взаємовиключними, оскільки імпортне походження товару безумовно передбачає ввезення такого товару на митну територію України.

Разом з цим, доказів на спростування отримання позивачем саме від вищевказаних контрагентів, які є резидентами, спірних ТМЦ відповідачем не надано.

Інформація із вказаної автоматизованої системи митного оформлення не містить і не повинна містити жодної інформації про господарські операції між позивачем та його постачальниками резидентами, а тому не спростовує та не підтверджує обставини, які мають значення для справи.

Загальне посилання на базу даних митних декларацій АСМО «Інспектор-2006», без зазначення періоду, за який здійснювалося відстеження таких відомостей, та без надання відповідних доказів, зокрема витягу з бази даних або офіційної відповіді уповноваженої особи митного органу, зміст яких дозволив би упевнитися у відсутності імпорту підприємствами України вищевказаних ТМЦ, не може бути прийнятним для суду, як належний та допустимий доказ таких тверджень.

Крім того, особисто відповідач вказує, що такі ТМЦ - імпортного походження, оскільки є продукцією російської федерації.

Колегія суддів враховує, що за змістом положень статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Згідно зі ст. 45 МК України митні органи у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, вправі провести перевірку цих документів.

Суд зазначає, що правильність митного оформлення, відповідність країни походження товару перевіряється під час перетину товару через митний кордон. Чинним законодавством не встановлено такого обов`язку щодо укладення договорів поставки з контрагентами, які є резидентами.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено перевірку за конкретний проміжок часу, тобто, дослідження факту ввезення товару було обмежено перевіряємим періодом. А відтак, відповідачем не досліджувався факт ввезення на територію України товару, який придбав позивач, у інший період.

З матеріалів справи колегією суддів також встановлено, що звірок контрагентів позивача контролюючим органом проведено не було.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що сприятливі умови закупівлі ТМЦ безпосередньо у їх виробників нерезидентів не позбавляють позивача права на свій розсуд вибирати постачальників. Такі умови не впливають на господарські операції з резидентами, та не містять жодної інформації про обставини укладання та виконання господарських операцій з резидентами та рух активів.

Посилання суду першої інстанції на віднесення ДП "ХМЗ "ФЕД" до переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких відповідно до статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" від 12.07.2001 року від № 2660-ІІІ запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, та постанову Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 року № 635, якою затверджено Порядок ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів суб`єктами літакобудування, жодним чином не доводить неможливість здійснення придбання позивачем спірних ТМЦ у вищевказаних контрагентів.

Доказів, зокрема митних декларацій, які б підтверджували придбання позивачем вказаних ТМЦ безпосередньо у виробників такої продукції, відповідачем до матеріалів справи не надано. Взагалі, відповідач при обґрунтуванні правової позиції не наводить обставин, які б вказували на отримання позивачем товару не від вищевказаних контрагентів, а від інших постачальників.

Крім того, предметом перевірки не було дотримання позивачем законодавства щодо митного оформлення будь-яких ТМЦ, а тому вимоги законодавства щодо пільг в оподаткуванні, оформлення їх переміщення через митний кордон України не регулюють спірні відносини.

При новому розгляді цієї справи, з метою виконання вказівки Верховного Суду колегією суддів з`ясовано спосіб налагодження господарських зв`язків між позивачем та задекларованими постачальниками.

Так, відповідно до наданої до суду 24.09.2023 службової записки № 205-11 від 12.06.2019, адресованої начальнику юридичного управління ДП «ХМЗ «ФЕД» від відділу матеріально-технічного забезпечення і комплектації підприємства (т.5 а.с.36-40), колегією суддів встановлено, що господарські зв`язки ДП ХМЗ «ФЕД» з постачальниками ТОВ «Енеко ЮА» (код ЄДРПОУ 41046476), ТОВ «Електрон Експерт» (код ЄДРПОУ 37094728), ТОВ «Радек» (код ЄДРПОУ 39838827), ПП «НВП «Єдність» (код ЄДРПОУ36226556), ВК «Райдуга» (код ЄДРПОУ21245668), ТОВ Промелектроніка (код ЄДРПОУ 24510970), ТОВ Авіа Техконтакт (код ЄДРПОУ 39444367), виникли як з переможцями комерційних торгів, проведених на торгівельному майданчику «https://smarttender.biz» працівниками ДП ХМЗ «ФЕД» (т.5 а.с.37-40).

З усіма переліченими суб`єктами господарювання договори поставки були укладені як з переможцями аукціонів (тендерних торгів) за наслідками перевірки та аналізу цін за процедурою, встановленою позивачем, що спростовує висновки відповідача про недотримання позивачем принципу обачності при укладанні договорів.

На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи були надані: накази № 330 від 29.12.2016, № 331 від 29.12.2016, № 1029 від 16.10.2018, довідка аналіз кваліфікації постачальника ТОВ «Радек», інформація про тендери, за якими було укладено договори постачання з контрагентами суб`єктами господарювання, щодо наслідків відносин з якими стосувалась перевірка з питань оподаткування (т.5 а.с.77-152).

Інформація про торги та їх переможців міститься у порівняльних таблицях за результатами тендерів, переможцями яких визначені постачальники ТМЦ, з якими були укладені договори ДП ХМЗ «ФЕД» і поставки за якими були враховані при оподаткуванні у перевіряємий період, та щодо постачання за якими виник спір з відповідачем. У порівняльних таблицях міститься інформація про учасників тендеру (торгів), умови поставки ТМЦ, ними запропоновані, дати завершення тендеру та переможця. Також було сформовано таблиці аналізу цін та довідка-аналіз щодо кваліфікації постачальника ТОВ «Радіоелектронний комплекс», за якими обирались постачальники.

Процедура тендерних торгів та обрання постачальників у позивача встановлена відповідно до наказу ДК «Укроборонпром» від 29.12.2016 № 330, яким затверджено Положення про здійснення закупівельної діяльності підприємствами ДК «Укроборонпром», наказу від 29.12.2016 № 331, яким затверджено Інструкцію щодо здійснення закупівельної діяльності підприємствами ДК «Укроборонпром», наказу ДП ХМЗ «ФЕД» від 16.10.2018 № 1029 «Про затвердження Положення про перевірку (кваліфікацію) постачальників (контрагентів) ДП ХМЗ «ФЕД». Також було застосовано положення Указу Президента України № 284/2018 від 17.09.2018 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 року «Про Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 року щодо припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, підписаного 31 травня 1997 року (щодо обмеження прямих поставок з РФ) (т.5 а.с.77-79).

Наказом № 1029 від 16.10.2018 з метою підвищення ефективності вибору постачальників товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг, уникнення ризиків при здійсненні фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», а також враховуючи скасування нормативних документів ДК «Укроборонпром», якими передбачено перевірку постачальників (контрагентів) - затверджено Положення про перевірку (кваліфікацію) постачальників (контрагентів) ДП «ХМЗ «ФЕД» (т.5 а.с.132-152).

Тобто локальними актами в ДП «ХМЗ «ФЕД» встановлена процедура «кваліфікації» постачальників, яка передбачає проведення перевірки постачальників щодо спроможності останніми виконати поставку ТМЦ з врахуванням багатосторонньої інформації, в тому числі наявності матеріальних та трудових ресурсів, необхідних дозволів (ліцензій), ділової репутації, та оформленням відповідних обґрунтованих висновків, на підставі яких приймається рішення щодо укладення господарських договорів на поставку ТМЦ.

Відповідно до наданих документів (порівняльні таблиці за результатами тендерів № 2096307 від 08.02.2018, № 3030227 від 16.10.2018, № 3166439 від 16.11.2018, № 2047751 від 30.01.2018; № 2886313 від 06.09.2018, № 2905267 від 12.09.2018, № 3030296 від 16.10.2018, № 3033460 від 17.10.2018, № 3033635 від 17.10.2018, № 3033777 від 17.10.2018, № 3030130 від 16.10.2018, № 2504674 від 24.05.2018, № 2659319 від 04.07.2018, довідка-аналіз щодо кваліфікації постачальника ТОВ «Радіоелектронний комплекс» код ЄДРПОУ 39838827, аналіз цін № 347 від 13.11.2018, № 433 від 16.11.2017 - ТОВ Енеко.юа (41046476), ТОВ Авіа Техконтакт (39444367), ЕПТ НВП Єдність (36226556), ВК Райдуга (21245668), ТОВ Промелектроніка (24510970), ТОВ Радек (39838827), ТОВ Електрон-Експерт (37094728) були визнані переможцями торгів та у відповідних випадках за аналізом цін постачальниками (т.5 а.с.81-109).

Зазначені документи підписані провідним інженером ДП «ХМЗ «ФЕД» Алексєєвою А.В.

Також було допитано свідка ОСОБА_7 , яка приймала участь у налагодженні зв`язків ДП «ХМЗ «ФЕД» з постачальниками та виконанні господарських операцій, що відображено в протоколі судового засідання 12.10.2023. (т.5 а.с.73-74).

Зокрема, свідок ОСОБА_7 , яка працювала на посаді провідного інженера з комплектації устаткування та матеріалів відділу матеріально-технічного забезпечення і комплектації ДП «ХМЗ «ФЕД», в судовому засіданні 12.10.2023 пояснила, що в її посадові обов`язки на вказаній посаді, серед іншого, входило: 1) розміщення замовлення на торгівельному електронному майданчику; 2) аналіз отриманих пропозицій від учасників торгів; 3) зв`язок з переможцями торгів для підтвердження наміру поставки продукції та вирішення технічних (процедурних) питань з укладення договору. За нею було закріплено напрямок закупівлі за окремою групою товарів.

В ДП «ХМЗ «ФЕД» локальними актами встановлено процедуру закупівлі необхідних для господарської діяльності ТМЦ. Зокрема наказами №№ 330 і 331 Державного концерну «Укроборонпром», до якого входить ДП «ХМЗ «ФЕД», процедуру закупівлі ТМЦ визначено двома способами: 1) проведення аукціону на електронному торгівельному майданчику «СмартТендер.біз» (SmartTender.biz); 2) моніторинг ринку України і складання цінового аналізу. Виробників продукції ДП «ХМЗ «ФЕД» запрошує для участі в аукціоні. Постачальники України зареєстровані на електронному торгівельному майданчику і там отримують автоматично інформацію (запит на комерційні пропозиції, для пошуку постачальника), яка вноситься ДП «ХМЗ «ФЕД», та здійснюється процедура торгів шляхом аукціону, за результатами якого системою автоматично визначається переможець за ціновим критерієм, тобто який запропонував найнижчу ціну. Після визначення переможця ДП «ХМЗ «ФЕД» звертається до переможця шляхом надіслання листа чи телефонним зв`язком з метою підтвердження останнім його пропозиції та укладення договору. У випадку підтвердження пропозиції у переможця торгів запитуються документи для підтвердження «кваліфікації» постачальника, перед укладенням договору. Надані переможцем торгів документи вивчаються та аналізуються працівниками відділу (управління) безпеки ДП «ХМЗ «ФЕД» і така інформація передається до Державного концерну «Укроборонпром».

В Державному концерні «Укроборонпром» існує база кваліфікованих, тобто перевірених постачальників, які схвалені для співпраці з ДП «ХМЗ «ФЕД». У випадку відмови переможця від своєї пропозиції здійснюється розгляд наступної цінової пропозиції та у випадку не автоматичного вибору постачальника складається обґрунтування на закупівлю, яке підписується (затверджується) тендерним комітетом підприємства, управлінням безпеки і директором ДП «ХМЗ «ФЕД».

Також свідок пояснила, що ТОВ «Радек» неодноразово було переможцем торгів на електронному майданчику за вищевказаною процедурою. У ДП «ХМЗ «ФЕД» з ТОВ «Радек» були довготривалі господарські відносини, останнє постачало до ДП «ХМЗ «ФЕД» багато продукції, у тому числі і фільтроелементи. Зокрема у ДП «ХМЗ «ФЕД» в перевіряємому періоді виникла необхідність у придбанні 9 фільтроелементів типу 8Д2.966. Організація придбання даної продукції віднесена до обов`язків свідка ОСОБА_1 . Вибір постачальника ТОВ «Радек» здійснено згідно моніторингу ринку та аналізу цін. Постачальник надав рахунок на оплату фільтрів. Даний вид продукції, згідно документів, які регламентують його приймання, не потребує паспорта чи окремого документа щодо якості. Така продукція поставляється в упаковці, на якій зазначається назва ТМЦ, інформація щодо дати консервації та строку зберігання. Про гарантійні зобов`язання інформація на упаковці не вказується. Якість фільтроелементів (ТМЦ) перевіряє відділ бюро вхідного контролю. Відрізних талонів на інформації, розміщеній на упаковці, не передбачено та не існувало. При отриманні продукції особисто, у випадку відсутності експедитора, свідок перевіряє цілісність пакування ТМЦ, супровідні документи та передає ТМЦ до відповідного відділу. Крім того свідок пояснила, що особисто підписувала тендерну документацію за напрямком щодо закупівлі групи продукції, яка за нею закріплена. Тобто, показаннями свідка підтверджено налагодження господарських зв`язків ДП «ХМЗ «ФЕД» з постачальниками з дотриманням процедур, визначених локальними актами Підприємства.

Колегія суддів враховує, що відповідно до матеріалів перевірки, контрагенти позивача не були визнані банкрутами, відомості про них були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та такі підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Таким чином, зазначені підприємства не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

З огляду на надані позивачем письмові докази, пояснення свідка ОСОБА_1 , та встановлені колегією суддів обставини та спосіб, за яких налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, осіб, які персонально брали у цьому участь, колегія суддів дійшла висновку про доведення позивачем реальності отримання спірних ТМЦ від вказаних у первинних документах контрагентів та рух активів за наслідками таких господарських операцій.

При цьому, відповідачем не надано відомостей про технічну неможливість контрагентів позивача виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарських операцій.

Придбання та використання у процесі виробництва (господарської діяльності) отриманих товарів документально підтверджується та не суперечить національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, а відображені в податковому обліку обcяги податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість к повній мірі та достовірно відповідають наданим первинним документам та вимогам чинного законодавства.

При цьому, висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, про неможливість встановлення походження товару та неможливість поставки такого товару задекларованими постачальниками (контрагентами) зроблено податковим органом на підставі зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація містить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані позивачем до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 808/3686/16.

Однак, судом першої інстанції надані позивачем письмові докази щодо обставин та способу налагодження господарських зв`язків з постачальниками ТМЦ, щодо осіб, які брали в цьому участь, та показання свідка ОСОБА_7 щодо таких обставин безпідставно та невмотивовано залишено поза увагою.

Таким чином, судом не враховано висновки і мотиви Верховного Суду, викладені у постанові від 25.05.2023, та не встановлено обставин, які впливають на висновки про реальність змін майнового стану платника податків ДП «ХМЗ ФЕД», тобто суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Етикетки на ТМЦ, на які послався суд, зазначивши про невідповідність їх оформлення вимогам російського ГОСТу 27693-2012, зокрема, розділу 5 «Общие требования к оформлению и изданию паспортов и этикеток» пункту 5.1 «Требования к оформлению», в частині наявності відрізних талонів не містять інформацію про господарську операцію і не відносяться до первинних документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не стосуються предмету перевірки податковим органом.

Колегія суддів наголошує, що дотримання вимог щодо оформлення етикеток та паспортів в частині наявності відрізних талонів їх виробниками (постачальниками) юридичними особами Російської Федерації за російськими ГОСТами не впливає на права та обов`язки позивача, як платника податку в Україні за ПК України.

Крім того, недотримання вимог російського законодавства не є складом податкового правопорушення, передбаченого ПК України.

У зв`язку із процедурою гармонізації Українських технічних стандартів до стандартів ЄС, стандарти ГОСТ (міждержавні стандарти (ГОСТ), розроблені до 1992 року) відмінені національним органом стандартизації (ДП «УкрНДНЦ»), тобто не чинні в Україні і не можуть бути використані у будь-якому офіційному вигляді безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національний стандарт Російської Федерації ГОСТ 27693-2012 не діє на території України, а тому відповідач незаконно вдався до аналізу російського ГОСТУ при проведенні перевірки, відсутні підстави його застосування у даній справі. Крім того відповідачем не надано доказів, що такі документи (етикетки та паспорти) підроблені (недостовірні), або незаконним шляхом вибули з володіння власників та незаконно отримані позивачем. А відтак, їх наявність у позивача свідчить, що отримані комплектуючі (ТМЦ) супроводжувались документами, які підтверджують їх якість виробником і вказані в них ТМЦ були поставлені позивачу. І ця обставина спростовує доводи відповідача про неможливість поставки задекларованими позивачем постачальниками товарів імпортного походження. Також варто зазначити, що вказані документи (дотримання вимог до їх оформлення) не є належним доказом щодо обставин не переміщення ТМЦ через митний кордон України (експорту), оскільки їх складання не має відношення до митного оформлення та експорту (імпорту) ТМЦ.

Закон не відносить такі документи до документів, які враховуються у податковому обліку та при оподаткуванні. За таких обставин, такі докази не відповідають вимогам належності та допустимості при встановленні фактичних обставин у спірних відносинах.

Як зазначалось вище, підґрунтям для висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами слугували відомості автоматичних баз даних ДПС та наявна у них податкова інформація щодо контрагентів позивача, з якої встановлено певні ознаки нереальності здійснення контрагентами позивача господарських операцій.

Проте, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки позивач, як платник податку, не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги (роботи) в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі Інтерсплав проти України; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел.

Отже, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації, акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.

Разом з тим, матеріали справи не містять аналізу відповідача щодо конкретних обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.9 КАС України не виявлено.

Таким чином, на підставі з`ясованих обставин справи колегія суддів встановила, що доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енеко.юа», ТОВ «Авіа Техноконтакт», ПП «НВП «Єдність», ВК «Райдуга», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Радек», ТОВ «Електрон-Експерт» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з придбання товарів у вказаних постачальників сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.02.2018 по справі № 813/1974/17, ід 13.03.2018 по справі № 801/6934/13-а, від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 15.05.2018 по справі № 810/4391/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено склад податкового правопорушення в частині заниження податку на додану вартість в сумі 875 393 грн, заниження податку на прибуток підприємств у сумі 2 255 369 грн, завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 639 686 грн, у зв`язку з чим приходить до висновку про скасування податкових повідомлень - рішень від 05.07.2019 № 0000115008, № 0000105008 та № 0000095008, оскільки при їх прийнятті контролюючий орган діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 520/9775/19 не відповідає, оскільки приймаючи рішення, суд неповно з`ясував обставини у справі та, як наслідок, неправильно застосовував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Зважаючи на вищевикладене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 520/9775/19 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 5689 від 17.09.2019 позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову по справі № 520/9775/19 в розмірі 19210,00 грн, крім того, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 117 від 17.01.2024 підтверджено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 520/9775/19 в розмірі 28815,00 грн.

Оскільки суд апеляційної інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" та скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям постанови про задоволення позову, керуючись ст. 139 КАС України слід стягнути з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 28815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 00 коп.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 520/9775/19 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2019 №0000115008 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 639686,00 грн., № 0000105008 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 3383053,50 грн., № 0000095008 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1094241,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, ЄДРПОУ 44131658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 132, ЄДРПОУ 14310052) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп та за подання апеляційної скарги у розмірі 28815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено та підписано 07.06.2024 року

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.05.2024
Оприлюднено10.06.2024
Номер документу119594620
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Судовий реєстр по справі —520/9775/19

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 18.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 15.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 23.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 30.05.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Постанова від 30.05.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 14.05.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 25.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 25.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 27.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні