Ухвала

від 10.06.2024 по справі 463/4900/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4900/24

Провадження № 1-кп/463/418/24

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

10 червня 2024 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 72023141100000015 від 28.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и в :

04 червня 2024 року до Личаківського районного суду м.Львова поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 72023141100000015 від 28.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 04.06.2024 року по даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про направлення даного обвинувального акту до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності.

Прокурор та представник потерпілого у підготовчому засіданні заперечили відносно скерування обвинувального акту для визначення підсудності, вважають, що дане кримінальне провадження підсудне Личаківському районному суду м.Львова.

Захисник та обвинувачений не заперечили відносно скерування обвинувального акту до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні за № 72023141100000015від 28.09.2023року, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

Санкція ч.1 ст.209 КК України передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Санкція ч.1 ст.366 КК України передбачає відповідальність у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України є нетяжким.

Відповідно до ч.5 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.209 КК України є тяжким.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України є особливо тяжким.

Таким чином, ч.5 ст.191 КК України є більш тяжким кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст.191 КК України, може бути вчинений у формі заволодіння чужим майном. Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.

Закінченим злочин у цій формі визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.

Таким чином, злочин передбачений ч.5 ст.191 КК України, який інкримінується обвинуваченому вважається закінченим з моменту привласнення ним коштів, зокрема, з моменту перерахування таких коштів на рахунок Колективного підприємства «Центр Комплекс» Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », місцезнаходження якого є: АДРЕСА_1 , що стверджується відповіддю № 633227 від 10.06.2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що більш тяжке кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 вчинено не на території Личаківського району м.Львова, а на території Галицького району м.Львова. Таким чином, до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до Личаківського районного суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до положень ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно з ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

За даних обставин суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 72023141100000015 від 28.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України надійшов до Личаківського районного суду м.Львова з порушенням правил територіальної підсудності, а тому обвинувальний акт слід направити до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки місцем вчинення тяжчого злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є територія Галицького району м.Львова.

Вказане відповідатиме правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2022 року у справі № 463/6381/22, який у відповідності до положень ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховується іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.32, 34, 314 КПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 72023141100000015 від 28.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України - направити з поданням Личаківського районного суду м.Львова до Львівського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1