Ухвала
від 30.05.2024 по справі 757/24643/24-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24643/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією Украі?ни та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023000000002306,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.12.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000002306 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ряд суб`єктів господарської діяльності, які протягом 2022-2024 років організували протиправний механізм неконтрольованого виводу валютних коштів закордон, пов`язаний з використанням «валютного коридору» при імпортних операціях, який полягає у наступному.

Зокрема, понад 100 суб`єктів господарювання, які сумарно перерахували понад 51 млрд. гривень в адресу на разі невстановлених нерезидентів з метою оплати/попередньої оплати за нібито поставлений на територію України товар. При цьому, аналізом імпортних операцій з податкового блоку ДПС України засвідчено факти відсутності поставки більшої частини товару. З вищевказаної суми в Україну фактично надійшло товару лише на 2,6 млрд грн, що свідчить про безпідставне виведення майже 49 млрд гривень під виглядом проведення імпортних операцій.

Також установлено, що більшість так званих «імпортерів» з зазначеного переліку взагалі не імпортували будь-якого товару, мають у штаті 1-3 співробітників та «нульові» показники сплати податків до державного бюджету, зокрема податків на прибуток та на додану вартість.

Ураховуючи те, що вказана діяльність відноситься до однієї з активних форм організованої злочинності господарських злочинів, а суб`єкти їх вчинення використовують різноманітні корупційні канали (зв`язки) у наглядових органах та органах державної влади, є підстави вважати, що до участі у вчинені вказаних злочинів причетні посадові особи Національного банку України, Міністерства фінансів України, Торгово-промислової палати, а також керівників та/або працівників відповідальних за валютний нагляд та фінансовий моніторинг банківських установ (особливо в частині певних дій) або бездіяльності посадових осіб при виконанні комплексу ризик-орієнтованих заходів, проведення яких дозволяє з`ясувати суть і мету фінансових операцій.

Вбачається, що банківськими установами проігноровано наявність у зазначених імпортних операціях низку індикаторів/критеріїв, характерних для функціонування схем відмивання доходів, відповідно до типологічного дослідження відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб`єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, затвердженому Наказом Державної служби фінансового моніторингу України 24.12.2019 N? 159.

Крім того, відповідно до вимог п.6 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 N? 8, банк здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до Положення N? 8 (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи).

Згідно з Переліком індикаторів та заходів щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (додаток до Положення № 8) одним із індикаторів сумнівної валютної операції під № 25 є валютна операції з метою здійснення розрахунків (попередньої оплати), пов`язані з наявними ризиками невиконання контрагентом - нерезидентом зобов`язань щодо поставки товарів за зовнішньоекономічним договором уключаючи наявність порушень контрагентом нерезидентом законодавчо встановлених строків розрахунків, створення заплутаних та/або штучних умов здійснення платежів, наявність законодавчих обмежень щодо ввезення товарів на територію України).

При цьому, агенти валютного нагляду (банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію НБУ) мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк (ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Агентом валютного нагляду опрацьовується відповідний пакет документів, що стосуються операцій припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютного законодавства, агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ(4. 11 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Так, певні суб?єкти господарської діяльності, які користуючись послугами комісіонерів здійснюють схемні імпортні операції протягом 2022-2024 років, що надає змогу виводити грошові кошти з України в адресу офшорних юрисдикцій та без фактичної поставки товарів/послуг завдаючи збитків державі в особливо великих розмірах.

Установлено, що у період з березня 2024 року по травень 2024 року група фіктивних компаній перерахувала 91,09 млн грн на адресу

ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387) з призначенням платежу: оплати за товар, оплата за теплові насоси, оплата за технічні деталі та інше.

Також, установлено, що ТОВ «Ферум Тулз» фактично не знаходиться за місцем державної реєстрації, у довідці 20 ОПП не задекларовано жодного об`єкта, відсутня сплата податкових платежів до державного бюджету України, керівником та засновником значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (директор та КБВ ще у чотирьох товариств), яка на даний час офіційно не працевлаштована веде аморальний спосіб життя, виявлено факт притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, вищезазначене може свідчити про її суто номінальну роль в управлінні товариством.

У подальшому, посадові особи ТОВ «Ферум Тулз» у період з 28.03.2024 по 10.05.2024 року здійснили перерахування коштів на користь нерезидента країни Польща «BCG Group Sp. z.o.o.» на загальну суму 2,01 млн Євро (еквівалент 84,81 млн грн) в якості передоплати за тепловий насоси.

При цьому, за даними Державної митної служби України, інформація щодо здійснення митних оформлень з імпорту товарів на користь ТОВ «Ферум Тулз», від іноземної компанії «BCG Group Sp.z.o.o.» відсутня.

Крім того, 14.05.2024 у якості свідка допитано ОСОБА_5 , керівника ТОВ «Астрамедіа» (код ЄДРПОУ 42919235), яке здійснило перерахування 3,33 млн грн на адресу ТОВ «Ферум Тулз» в якості оплати за обладнання. Так, ОСОБА_5 показав, що ніякого відношення до ТОВ «Астрамедіа» він немає, ніяких управлінських рішень він не приймав та контрактів щодо фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Ферум Тулз» не укладав.

Окрім наведеного, Державна служба фінансового моніторингу України листом № 996/440-04-4/дск від 17.05.2024 повідомила про те, що за результатами проведеного аналізу наявної інформації виявлено, що рахунки ТОВ «Ферум Тулз» можуть використовуватися для здійснення фінансових операцій, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та із вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Додатково установлено, що ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387) має наступні рахунки у банківських установах:

- АТ «Райффайзен Банк» м. Київ (МФО 322904) рахунок НОМЕР_1 ;

- АТ «Правекс Банк» (МФО 380838) рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) рахунки НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- АТ «Пiвденний» (МФО 328209) рахунок НОМЕР_9 ;

- АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) рахунок НОМЕР_10 ;

- ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634) рахунок НОМЕР_11 ;

- АТ «РВС Банк» (МФО 339072) рахунок НОМЕР_12 ;

- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) рахунки НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .

Таким чином, у ході досудового слідства у кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів та встановлені вагомі обставини, які свідчать, що вищеперелічені банківські рахунки використовувались для вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, а грошові кошти, які знаходяться на них, набуто кримінально протиправним шляхом.

Постановою слідчого від 28.05.2024 кошти, які знаходяться на вищеперелічених банківських рахунках суб?єкта господарювання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони набуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

До суду слідчий ОСОБА_6 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить задовольнити вимоги визнасчені у клопотанні.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого в ообливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 від 28.03.2024, грошові кошти, які знаходяться на рпахунках визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представниками власника майна не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією Украі?ни та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023000000002306 - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387), а саме:

- АТ «Райффайзен Банк» м. Київ (МФО 322904) рахунок НОМЕР_1 ;

- АТ «Правекс Банк» (МФО 380838) рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) рахунки НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- АТ «Пiвденний» (МФО 328209) рахунок НОМЕР_9 ;

- АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) рахунок НОМЕР_10 ;

- ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634) рахунок НОМЕР_11 ;

- АТ «РВС Банк» (МФО 339072) рахунок НОМЕР_12 ;

- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) рахунки НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.05.2024
Оприлюднено11.06.2024
Номер документу119606052
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —757/24643/24-к

Ухвала від 30.05.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Вовк С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні