Ухвала

від 06.06.2024 по справі 757/24615/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24615/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 року у кримінальному провадженні №62020140000001195 від 06.10.2020 року, на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:1645, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 601212126110.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт на майно було накладено за відсутності передбачених законом підстав. Арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, арештоване майно не відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України. ОСОБА_4 жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження №62020140000001195 немає. ОСОБА_4 є законним власником арештованої земельної ділянки. Право власності нею набуто та зареєстровано у спосіб та порядок, встановлені законом, у 2015 році, що підтверджується Договором дарування земельної ділянки.

Згідно ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судове засідання представник власника майна не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав слідчому судді свої письмові заперечення проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити, посилаючись на необхідність збереження арешту майна задля унеможливлення забудови ділянки, хх відчуження, вилучення лісових насаджень.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення, надані прокурором, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020140000001195 від 06.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

В межах означеного провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/56264/23-к накладено арешт, в тому числі, на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:1645, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 601212126110.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/56264/23-к вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слід зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування у обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою збереження речових доказів.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається представник власника майна в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна у даному випадку є передчасним та особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.170- 174, 307, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1