Рішення

від 04.06.2024 по справі 759/9492/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9492/24

пр. № 2/759/3644/24

04 червня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Служби у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах Органу Опіки та піклування Святошинської в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Святошинський районний центр соціальних служб для сім`ї дітей та молоді про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у травні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно сина, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути аліменти з громадянки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 доходу з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи або того закладу, де перебуватиме дитина, для її утримання до досягнення нею повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на обліку у служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий, що опинився у складних життєвих обставинах. 24.02.2023 за актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену дитини та її доставку, доставлено до дитячої клінічної лікарні №3 Солом?янського району міста Києва, для проходження медичного обстеження, так як дитина певний час перебувала без догляду матері, місце перебування якої встановити не вдалося, а з 01.03.2023 переведено до Центру соціально - психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва. Батько дитини - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 , звернулась до Служби з заявою про повернення сина в родину, спеціалістами Служби встановлено, що умови проживання мати покращила та неофіційно працевлаштована, а тому прийнято рішення щодо доцільності повернення малолітнього ОСОБА_2 в родину матері, громадянки ОСОБА_1 . До ССДС Святошинської РДА в місті Києві надійшов черговий лист від середньої загальноосвітньої школи №235 Святошинського району міста Києва, про те, що малолітній ОСОБА_4 , учень 5-5 класу, хлопець має постійні пропуски навчальних занять. Класний керівник регулярно телефонує матері учня, громадянці ОСОБА_1 , яка кожного разу пояснює, що дитина хворіє та запевняє, що про це буде надана відповідна медична довідка, однак надані довідки є неналежними та такими, що не підтверджують стан здоров`я дитини. А також малолітній ОСОБА_4 не має змоги бути присутнім на заняттях онлайн, бо не має в квартирі інтернету, а в його телефоні відсутній відповідний застосунок. Під час обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 спеціалістами Служби з громадянкою ОСОБА_1 , проводились неодноразові профілактичні бесіди, де вказувалось, що вона неналежним чином виконує свої батьківські обов?язки, а саме: не створює умови для проживання дитини, не працює, не контролює учбовий процес та відвідування дитиною школи. Мати дитини неодноразово попереджалась про адміністративну відповідальність. Громадянці ОСОБА_1 надавались рекомендації та терміни для усунення складних життєвих обставин в родині. Однак результатів профілактична робота з громадянкою ОСОБА_1 не дала позитивних результатів. Дитина спить на брудній постільній білизні, дитячий одяг в мінімальній кількості, для якого відсутня шафа для зберігання, зовнішній вигляд хлопця неохайний, речі потребують прання та розкидані по кімнаті. В квартирі не прибрані екскременти тварин, стійкий неприємний запах. Зі слів матері ОСОБА_1 , її донька часто перебуває у неадекватному стані (можливе вживання наркотичних засобів). Фінансово родина перебуває у скрутному становищі, матір не виявляє зацікавленості у працевлаштуванні. В родині часто виникають сварки, при яких присутня дитина.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 визначено суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 39-40).

Ухвалою судді від 08.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 42-43).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.06.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 50).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не направила, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причин неявки суд не повідомила.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Зі змісту п. 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11.04.2011 у справі «Жук проти України», яке підлягає застосуванню відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).

Згідно Наказу №44 від 16.09.2022 ССДС Святошинської РДА в місті Києві про постановку на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах ОСОБА_2 визначено поставити на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків (а.с. 12).

Як вбачається з характеристики виданої Середньою загальноосвітньою школою №235 імені В. Чорновола, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учень 4-Б класу, показав низький і середній рівень знань, має великий словниковий запас, зв`язне мовлення, вміє висловити свою думку, але домашні завдання не виконує, має часті пропуски занять, мати участі у вихованні сина не приймає та не контролює навчальний процес (а.с. 13).

Згідно Акту від 24.02.2023 органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену дитини та її доставку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 доставлено до дитячої клінічної лікарні №3 Солом?янського району міста Києва, для проходження медичного обстеження, так як дитина певний час перебувала без догляду матері, місце перебування якої встановити не вдалося (а.с. 14).

Відповідно до Направлення №25-В/З від 01.03.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 переведено до відділення загальної соціально-психологічної реабілітації Центру соціально - психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва Служби у справах дітей та сім`ї м. Києва (а.с. 16).

27.06.2023 до Служби у справах у справах дітей звернулася ОСОБА_1 із заявою, про повернення сина в родину (а.с. 18).

Відповідно до листа про надання дозволу №107-40-655 від 27.06.2023 ССДС Святошинської РДА в місті Києві, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в червні 2023 розглянуто вказане питання та прийнято рішення щодо доцільності повернення малолітнього ОСОБА_2 в родину матері, громадянки ОСОБА_1 (а.с. 19).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №490746 від 16.09.2022 складено за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 21).

Згідно акту обстеження умов проживання ССДССРДА від 16.09.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянка ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_2 з`ясовано, що умови проживання незадовільні, продукти харчування в мінімальній кількості, діти не мають окремих спальних місць (а.с. 28).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ССДССРДА від 19.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянка ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_2 з`ясовано, що умови проживання незадовільні, дитина не має окремого спального місця, відсутнє місце для навчання, брудна постільна білизна (а.с. 31).

Згідно актів обстеження умов проживання ССДССРДА від 16.01.2024, 23.01.2024, 22.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянка ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_2 матір не відчинила двері, хоча була попереджена, на телефонні дзвінки не відповідала, були залишенні запрошення на бесіду до Служби (а.с. 32-34).

Згідно листів Середньої загальноосвітньої школи №235 імені В. Чорновола №01-28/595 від 02.11.2023, №01-28/145 від 05.03.2024, ОСОБА_2 регулярно не відвідує заняття у школі, довідок про доцільність пропусків занять не надано, домашні завдання не виконує, мати ОСОБА_1 на дзвінки не відповідає (а.с. 29-30).

Згідно висновку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №107-3242 від 30.04.2024 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 13.03.2024 прийнято рішення про доцільність позбавлення громадянки ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 35-38).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п.п.15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Разом з тим, п. 18 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, передбачено у виняткових випадках при доведенні винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначити при цьому конкретний заклад.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Обставини встановлені в ході судового розгляду свідчать про те, що відповідач злісно ухиляються від виконання своїх прямих батьківських обов`язків по вихованню й матеріальному утриманню своєї дитини, не забезпечують його законних прав на нормальні умови життя і розвитку. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Виходячи зі встановлених обставин, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що вона не виконує у повному обсязі своїх батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина.

Відповідно до ст. 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Згідно із ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов`язання по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може за вимогою позивача чи за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини на особу або установу в якій буде перебувати дитина, оскільки на даний час опіка над дитиною не встановлена і опікуна не призначено.

Позивач просить про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини на особу або установу, в якій буде перебувати малолітній Нікіта. У той же час визначення конкретної особи на користь якої можливе стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини або установи, є визначальним та залежить від встановлення над дитиною опіки. Чинним законодавством визначено порядок встановлення опіки над дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, та регламентовано права та обов`язки опікуна. При цьому, суд враховує, що цивільно-процесуальним кодексом України не передбачено ухвалення рішення на майбутнє, тому за відсутності визначеної в установленому законодавством порядку конкретної особи та/або відповідного органу, під опіку якого буде передана дитина, унеможливлює виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або зробить неможливим його виконання в цій частині, а відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат

згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 150, 152, 155, 164, 166 Сімейного Кодексу України, ст. 65 ЦК України; Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Служби у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах Органу Опіки та піклування Святошинської в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Святошинський районний центр соціальних служб для сім`ї дітей та молоді про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий ) судові витрати по справі у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 коп. на користь держави.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська