Рішення

від 06.06.2024 по справі 447/1379/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/468/24 Справа №447/1379/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

06.06.2024 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Бачуна О.І.

з участю секретаря судових засідань Данилів О.І.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві, Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,

встановив:

17.05.2024 ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. В обгрунтування позовної заяви покликається на таке. Відповідно до рішення Миколаївського районного суду від 17.12.2021, справа № 447/751/20 ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області, правонаступником якої є Новороздільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області. Вказане рішення набуло законної сили, проте відповідач його не виконує. Наголошує, що відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.02.2023 у справі № 447/1060/22 присуджено стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Щодо строку затримки, то рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 27.11.2023року у справі №447/2840/23 присуджено середній заробіток по 31.08.2023року .

Середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення позивача на роботі становить 47942,70 грн. ( 245, 86 грн. середнього заробітку х 195 робочих днів).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то вказує, що таку надає йому адвокат Ратич Т.М. Винагорода адвоката визначена у п.2.3 договору про надання правової допомоги від 13.05.2024 становить 15000 грн. Наголошує, що його винагорода визначена у твердій (фіксованій) сумі.

Судовий збір позивачем не сплачувався, досудове врегулювання позову не проводилось.

Ухвалою суду від 20.05.2024 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково. Вказав, що наказом Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області від 22.05.2024року позивача було поновлено на роботі, а тому розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі необхідно проводити до 22.05.2024року, а не до 31.05.2024, як просить позивач.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, надавши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/751/20 від 17.12.2021 скасовано наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області «Про оголошення догани сторожу школи» №01-01/26 від 12.02.2020, скасовано наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » №01-02/19 від 05.03.2020; визнано звільнення ОСОБА_1 із займаної посади незаконним; поновлено ОСОБА_1 на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області; стягнуто з Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 109 899 (сто дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 42 копійки; допущено негайне виконання рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 24.02.2023 у справі № 447/1060/22 стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 75479 грн. 02. коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. 00 коп.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №447/2840/23 від 27.11.2023року стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 33191,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 13.05.2024 між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Ратичем Т.М. укладено угоду про надання правової допомоги у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду поновлення на роботі.

Наказом директора Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області від 22.05.2024року №01-02/94 скасовано наказ від 05.03.2020року №01-02/19 про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді сторожа Новороздільського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 з 05.03.2020року; приступити ОСОБА_1 до роботи 01.06.2024року.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції України, обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 8 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Належним виконання судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Вказане міститься у постанові ВС у справі №461/1303/19 від 21.04.2021, провадження №61-17899св20.

Таким чином, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця є обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі і такий обов`язок виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Такий правовий висновок сформульовано у постанові ВС від 24.01.2019 у справі №760/9521/15-ц, провадження №61-24060св18.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач порушив ч. 8 ст. 235 КЗпП України, принципу обов`язковості судового рішення та своєчасно не виконав рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Таким чином, оцінивши докази, подані сторонами, встановивши обставини справи, що мають істотне значення для розгляду справи, суд приходить висновку, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.12.2021 про поновлення ОСОБА_1 на роботі має наслідком застосування вимог ст. 236 КЗпП України про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

У п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

У постанові від 12.06.2019 у справі №826/18436/16 Верховний Суд зазначив, що наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок у постанові ВС у справі №461/1303/19 від 21.04.2021 узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 та у постанові ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі №522/13736/15.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/751/20 від 17.12.2021 з 01.09.2023року, оскільки рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27.11.2023року у спарві №447/2840/23 присуджений ОСОБА_1 середній заробіток по 31.08.2023року

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.12.2021 у справі №447/751/20, середньоденна заробітна плата позивача становить 245,86 грн.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано розрахунок робочих днів у період з 01.09.202 по 31.05.2024 кількість робочих днів становить 195 днів, однак із вказаною кількістю робочих днів суд не погоджується, оскільки наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 винесено відповідачем 22.05.2024р, а тому кількість робочих днів становить 188.

Відтак, для обчислення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, слід брати до уваги сумарну кількість робочих днів що становить 188 днів, які у свою чергу необхідно помножити на середньоденну заробітну плату у розмірі 245,86 грн.

Таким чином, середній заробіток позивача за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі становить 46211,68 гривень.

Щодо стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивач у зв`язку із зверненням до суду понесе судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно умов договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Згідно договору про надання правової допомоги №62/24 від 13.05.2024 адвокат Ратич Т.М. є представником ОСОБА_1 .

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача долучено до справи копію договору про надання правової допомоги №62/24 від 13.05.2024, у якому визначено загальну вартість послуг адвоката за договором у розмірі 15000 грн., що визначається за переліченими у п. 2.2 наведеного договору.

На підтвердження своїх доводів та необхідності стягнення судових витрат у розмірі 15000,00 грн., позивач покликався на правову позицію ВС у справах №185/5421/21 від 31.01.2022, №640/18402/19 від 28.12.2020 та №925/1137/19.

Суд бере до уваги позиції Верховного Суду у вказаних справах, зважаючи на категорію складності справи, те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, адвокат не витрачав час для участі у судових засіданнях, втретє звертається з аналогічним позовом, враховуючи, що витрати на правову допомогу мають бути розумними та реальними, суд приходить до переконання, що втрати на правову допомогу слід задовольнити у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 43, 129, 129-1 Конституції України, ст. 233, 235, 236 КЗпП України, ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 134, 137, 141, 259, 264, 265, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 46221 (сорок шість тисяч двісті двадцять один) гривень 68 копійок.

Стягнути з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області судовий збір у розмірі 1211,20 грн. у дохід держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Новороздільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області, місцезнаходження: пр. Шевченка, 11-в, м. Новий Розділ, Львівська область, 81652, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22346650.

Повний текст рішення виготовлено 10.06.2024

Суддя Бачун О. І.